Постанова

від 15.11.2011 по справі 5015/3894/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.11 Справа № 5015/3894/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Давид Л.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь», м. Хмельницький б/н від 30.09.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2011 року

у справі № 5015/3894/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт -Сервіс Л», м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь», м. Хмельницький

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп -Інвест», м. Львів

про стягнення 377 913 грн. 69 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 12.05.2011 року);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 року у складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф. та Данко Л.С. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду. У зв'язку із зайнятістю судді Данко Л.С. в іншому судовому засіданні та направленням судді Новосад Д.Ф. для надання методичної допомоги у господарський суд Львівської області, розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року в склад колегії по розгляду даної справи замість суддів Новосад Д.Ф. та Данко Л.С. введено суддів Давид Л.Л. та Михалюк О.В., відповідно.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Матвіїв Р.І.) від 16.09.2011 року у справі № 5015/3894/11 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь», м. Хмельницький на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт -Сервіс Л», м. Львів 376913,69 грн. боргу, 3769,13 грн. державного мита, 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп -Інвест», м. Львів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт - Сервіс Л», м. Львів 1000,00 грн. боргу, 10,00 грн. державного мита та 2,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач-1 -ТзОВ «Либідь»з постановленим рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає дане рішення незаконним і таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що відповідно до п. 1.1 договору підряду позивач, окрім поставки обладнання, матеріалів та виконання робіт з монтажу систем кондиціювання, вентиляції тощо, взяв на себе також зобов'язання щодо здійснення їх паспортизації, що виходячи з умов даного договору, безпосередньо пов'язано із завершенням робіт по монтажу цих систем та входить у вартість робіт. При цьому, зазначає, що будь-яка паспортна та гарантійна документація на встановлене обладнання та змонтовані системи позивач всупереч умовам договору на момент безпосереднього завершення робіт відповідачу-1 не передав і кінцевий акт виконаних робіт, з моменту оформлення якого здійснюється остаточний розрахунок за виконані по договору роботи, сторони не підписали, а тому строк виконання відповідачем-1 зобов'язання щодо проведення остаточного розрахунку за виконані роботи не настав.

Позивач -ТзОВ «Комфорт -Сервіс Л»та відповідач-2 -«Девелоп -Інвест»правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не подали, однак представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Відповідачі-1,2 явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 05597075 та № 05597083, з урахуванням того, що у справі є достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, тому колегія суддів вирішила розглядати апеляційну скаргу у відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2011 року у справі № 5015/3894/11 -залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 19.06.2006 року між ТзОВ «Комфорт -Сервіс Л»(підрядник) та ТзОВ «Либідь»(замовник) було укладено договір підряду № 1206/06, згідно умов якого підрядник зобов'язався здійснити поставку обладнання та матеріалів, виконати роботи з монтажу систем кондиціонування, вентиляції, опалення, крім того систему вентиляції басейну, та інші роботи, перелічені у додатках № 1 та № 2 до даного договору, а також провести пуско-налагоджувальні роботи та паспортизацію вказаних систем, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи, поставлене обладнання та матеріали згідно з умовами даного договору.

У розділі 4 договору передбачено порядок фінансування замовником робіт, що виконуються за даним договором, а саме: замовник авансує підряднику 35% орієнтовної загальної вартості договору протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору; оплата вартості поставленого підрядником обладнання, матеріалів та вартості фактично виконаної ним частини робіт здійснюється замовником не пізніше 3 банківських днів з моменту оформлення відповідного акту виконаних робіт у розмірі, визначеному цим актом, остаточний розрахунок за виконані по цьому договору роботи замовник зобов'язаний здійснити протягом 7 банківських днів з моменту оформлення кінцевого акту виконаних робіт.

Додатковою угодою № 2 від 04.12.2008 року у зв'язку з необхідністю виконання додаткових робіт сторони внесли зміни та доповнення до договору підряду № 1206/06 від 19.06.2006 року, якими збільшили обсяг робіт, що підлягають виконанню по цьому договору, загальну вартість договору та термін виконання робіт.

З метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань по договору підряду № 1206/06 від 19.06.2006 року між ТзОВ «Комфорт -Сервіс Л»(кредитор) та ТзОВ «Девелоп-Інвест»(поручитель) було укладено договір поруки від 01.06.2009 року, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником (ТзОВ «Либідь») грошових зобов'язань, які випливають з договору підряду № 1206/06 від 19.06.2006 року.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач в період з червня 2006 року по липень 2009 року виконав обумовлені договором роботи, загальна вартість яких склала 1 307 913,69 грн., а відповідач-1 прийняв ці роботи без будь-яких зауважень та претензій, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в), які належним чином оформлені, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками замовника і підрядника.

Як вбачається з копій платіжних доручень та банківських виписок з рахунку позивача, наявних в матеріалах справи, відповідач-1 в порушення своїх зобов'язань згідно укладеного договору вартість виконаних позивачем робіт оплатив лише частково в сумі 930 000,00 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед останнім в сумі 377 913,69 грн. Доказів оплати вказаного боргу відповідач-1 господарському суду не надав.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач-1 посилається на те, що за умовами договору підряду остаточний розрахунок за виконані по цьому договору роботи замовник зобов'язаний здійснити протягом 7 банківських днів з моменту оформлення кінцевого акту виконаних робіт, а оскільки сторонами не підписано такого акту, момент остаточного розрахунку за роботи, виконані по вказаному договору, не настав. Проте, місцевий господарський суд підставно визнав такі твердження необґрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 4.3 договору підряду передбачено, що оплата вартості фактично виконаної частини робіт, що проведені підрядником в рамках виконання цього договору, проводиться замовником не пізніше 3 банківських днів з моменту оформлення відповідного акту виконаних робіт у розмірі, визначеному цим актом.

Відповідно до п. п. 6.2, 6.3 договору підряду передання-приймання виконаних підрядником робіт (їх частини) оформляється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами. У випадку наявності у замовника обґрунтованих заперечень щодо приймання-передачі робіт (їх частини), він повинен повідомити про це підрядника протягом трьох днів з моменту отримання акту виконаних робіт. Якщо протягом трьох днів замовником не подано зауважень у письмовій формі до акту виконаних робіт, то роботи вважаються прийнятими.

Акти приймання виконаних підрядних робіт, які представлені позивачем в обґрунтування позовних вимог, підписані замовником (відповідачем-1) без будь-яких зауважень та заперечень. Ці акти є первинними документами, що підтверджують факти здійснення господарських операцій відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Дані, викладені у вказаних актах, відповідач-1 не заперечив та жодними доказами не спростував.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги положення п. п. 4.3, 6.2, 6.3 договору підряду, суд першої інстанції підставно зауважив, що з моменту підписання відповідачем-1 актів приймання виконаних підрядних робіт у нього виник обов'язок оплатити вартість робіт, вказаних у цих актах. Відсутність підписаного сторонами кінцевого акту виконаних робіт не може бути підставою для звільнення відповідача-1 від обов'язку оплатити вартість фактично виконаних позивачем робіт і через те, що умовами договору підряду не визначено частини чи розміру суми, яка підлягала б сплаті як остаточний розрахунок після підписання кінцевого акту виконаних робіт. Доводи апеляційної скарги вказаного висновку суду не спростовують.

В силу вимог ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, неналежне виконання (порушення) відповідачем-1 своїх зобов'язань по договору підряду щодо оплати виконаних позивачем робіт в повному обсязі призвело до виникнення заборгованості в сумі 377 913,69 грн., яка підтверджується документальними доказами у справі, відповідає дійсним обставинам справи та не спростована відповідачем-1 в установленому законом порядку, оскільки докази, які б підтверджували виконання останнім зобов'язань щодо повної оплати виконаних позивачем робіт в добровільному порядку на момент постановлення оскаржуваного рішення в матеріалах справи відсутні і скаржником колегії суддів такі також не надано.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктом 2.1 договору поруки від 01.06.2009 року передбачено, що поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку по оплаті за основним договором самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 3 банківські дні шляхом перерахування суми грошового зобов'язання на поточний рахунок кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, лист-вимога позивача від 05.07.2011 року № 86/11, адресована відповідачу-2 як поручителю по договору поруки від 01.06.2009 року, про сплату заборгованості відповідача-1 по договору підряду № 1206/06 від 19.06.2006 року в сумі 377 913,69 грн. залишилася без відповіді та виконання.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачі-1,2 є солідарними боржниками по відношенню до позивача щодо сплати боргу по договору підряду № 1206/06 від 19.06.2006 року в суму 377 913,69 грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог і стягнення з відповідача-1 376 913,69 грн. боргу, а з відповідача-2 - 1000,00 грн. боргу.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що місцевий господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом Львівської області справи № 5015/4660/11 про визнання недійсним договору підряду № 1206/06 від 19.06.2006 року, оскільки господарський суд дійшов аргументованого висновку, що розгляд справи № 5015/4660/11 не унеможливлює розгляду та вирішення по суті даної справи.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2011 року у справі № 5015/3894/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь», м. Хмельницький б/н від 30.09.2011 року -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Михалюк О.В.