Постанова

від 07.12.2011 по справі 5010/1674/2011-27/103

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.11 Справа № 5010/1674/2011-27/103

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого -судді: Данко Л.С.,

Суддів: Дубник О.П.,

ОСОБА_1

При секретарі: Явна Г.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«КарпатнафтохімВ» (м. Калуш)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

від 18 жовтня 2011 року по справі № 5010/1674/2011-27/103

порушеній за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТехпромальпВ» (м. Дрогобич, Львівської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«КарпатнафтохімВ» (м. Калуш, Івано-Франківсьої області)

про стягнення з відповідача: ТзОВ «Карпатнафтохім»на користь позивача: ТзОВ «Техпромальп»393 713, 13 грн., з яких, 389 466,34 грн. -сума основного боргу, у зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань за договором № А200902498 про заміну боржника від 15.05.2009 року, 1557,87 грн. -інфляційних втрат та 2688,92 грн. - 3% річних, а також судові витрати.

За участю представників сторін:

від скаржника/відповідач: не прибув,

від позивача: не прибув.

Представники сторін в судове засідання не прибули.

Права та обов'язки сторін визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів -не надходило.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2011р. у справі № 5010/1674/2011-27/103 (суддя Михайлишин В.В.) позов (уточнений) Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромальп" (вул. Бориславська, 8, м. Дрогобич, Львівська область, 82100) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306) задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромальп" (вул. Бориславська, 8, м. Дрогобич, Львівська область, 82100) - 395 089, 60 грн., з яких, 389 466,34 грн. -сума основного боргу, у зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань за договором № А200902498 про заміну боржника від 15.05.2009 року, 1557,87 грн. -інфляційних втрат та 4065,39 грн. - 3% річних, а також 3950,90 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( а.с. 101-103).

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (скаржник/відповідач) (далі за текстом -ТзОВ «Карпатнафтохім») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2011 року у справі № 5010/1674/2011-27/103 - змінити, доповнивши його реченням наступного змісту -розстрочити суму заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних витрат, рівними частинами терміном на 3 (три) місяці. Скарга скаржника/відповідача мотивована тим, що місцевим судом, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, що в порушення ст. 84 ГПК України, в судовому рішенні неповно, не об'єктивно з'ясовано та викладено обставин справи, щодо розстрочення суми заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат, при цьому скаржник покликається на відсутність у відповідача необхідних коштів для негайного виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що специфічні, технологічні властивості, підвищена пожежо-, токсично- та вибухонебезпека виробництва хімічної і нафтохімічної продукції, потребують систематичного фінансування, так як спосіб виробництва є безперервним, вимагає постійного поповнення розхідних матеріалів, підтримання обладнання в робочому стані, нагляду персоналу за виробничим процесом і за контрольною апаратурою, тощо, при цьому апелянт посилається на п. 3.2.2. Статуту товариства, п. 4 «Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», затверджений постановою КМ України № 554 від 27.07.1995р., «Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів», затверджених постановою КМ України № 1288 від 28.08.2002р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. прийнято скаргу до розгляду та судовий розгляд призначено на 23.11.2011р., про що сторони були належним чином повідомлені: скаржник/відповідач - 14.11.2011р. рекомендованою поштою за № 5610080 (вх. № 14780 від 17.11.2011р.), поштова кореспонденція з повідомленням про вручення поштового відправлення, яка надсилалась на адресу позивача не повернулась (докази -в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 23.11.2011 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 07.12.2011р., про що сторони були повідомлені рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

05.12.2011р., на підставі Розпорядження в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду, введено в склад судової колегії для розгляду справи № 5010/1674/2011-27/103 за скаргою ТзОВ «Карпатнафтохім»№ 62/1-74 від 25.10.2011р. замість судді Скрипчук О.С. -суддю Процика Т.С.

Сторони в судове засідання повноважних представників в розумінні ст.. 28 ГПК України, не направили, про причини не прибуття суд не повідомили, не зважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги (докази в матеріалах справи).

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності сторін.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2011р. по справі № 5010/1674/2011-27/103 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Івано-Франківської області та просив стягнути з відповідача на свою користь 393 713, 13 грн., в т.ч. 389 466,34 грн. -основного боргу, 1557,87 грн. -інфляційних втрат та 2688,92 грн. - 3% річних (а.с. 3-5).

В процесі розгляду даної справи, позивач в порядку ст. 22 ГПК України, подав заяву про збільшення позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 395 089, 60 грн., в т.ч. 389 466,34 грн. - основного боргу, у зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань за договором № А200902498 про заміну боржника від 15.05.2009 року, 1557,87 грн. -інфляційних втрат та 4065,39 грн. - 3% річних, а також 3950,90 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 60-63).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2011р. у справі № 5010/1674/2011-27/103 позов (уточнений) ТзОВ "Техпромальп" ( м. Дрогобич) до ТзОВ "Карпатнафтохім" ( м. Калуш) задоволено повністю. Зазначене рішення мотивовано тим, що відповідачем не дотримано умов договору № А200902498 про заміну боржника, у строки визначені зазначеним договором основний борг не погашено, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача - 395 089, 60 грн., в т.ч. 389 466,34 грн. -основного боргу, 1557,87 грн. -інфляційних втрат, 4065,39 грн. - 3% річних, 3950,90 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 3 (три) місяці -відхилено з підстав передчасного звернення із заявою та необґрунтованістю вимог в цій частині ( а.с. 101-103).

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач: ТзОВ "Техпромальп" є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 34573065, місцезнаходження юридичної особи: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 8 ( а.с.16-50).

Відповідач: ТзОВ «Карпатнафтохім»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 33129683, місцезнаходження юридичної особи: 77306, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 4 (а.с. 68-95).

Місцевим судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між ТзОВ "Техпромальп" (кредитор - за договором), боржником: ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС»та новим боржником: ТзОВ "Карпатнафтохім", 15.05.2009 року було укладено договір № А200902498 про заміну боржника (а.с. 9), згідно п. 1. якого, боржник передає новому боржнику частково грошовий борг у розмірі 592 076, 86 грн., що виник в результаті неналежного виконання зобов'язань боржника перед кредитором, за договором субпідряду № 4 від 30.04.2009 року.

Відповідно до умов вищезазначеного договору, боржник передає новому боржникові всю інформацію і документацію, яка підтверджує його права і обов'язки перед кредитором в момент підписання цього договору (п. 5 договору).

Згідно п. 6. договору, зобов'язання нового боржника за даним договором вважаються виконаними після перерахування належних сум коштів, зазначених у п. 1 цього договору, на банківський рахунок кредитора, після чого, новий боржник набуває всіх прав кредитора по відношенню до боржника.

Як встановлено місцевим судом, з чим погоджується колегія суддів, відповідачем, тобто новим боржником, 29.05.2009 року було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 202 610, 52 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, копія якої знаходяться в матеріалах справи (а. с. 10), розрахунком суми основної заборгованості (а.с. 51).

Отже, основна заборгованість відповідача перед позивачем, на час подання позову до місцевого суду, складала 389 466, 34 грн. (592 076, 86 грн. - 202 610, 52 грн.).

Як встановлено місцевим судом, 23.05.2011 року, позивачем, під розписку, вручено відповідачу претензію від 23.05.2011р. (а.с. 11), з вимогою до 23 червня 2011 року у повному обсязі погасити заборгованість в сумі 389 466,34 грн. за договором про заміну боржника, шляхом його перерахування на вказаний у претензії рахунок позивача (докази -у справі).

Претензія позивача була залишена відповідачем без реагування.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що скаржником/відповідачем подано відзив на позовну заяву № 62/1-162 від 03.10.2011 р. (вх. № 8176/11-04 від 10.11.2011 р.) (а.с. 66-67), в якому скаржник, з підстав зазначених у відзиві, просить суд, розстрочити виконання рішення суду на три (3) місяці рівними частинами.

З огляду на наведене, скаржник/відповідач тим самим, визнав позовні вимоги перед позивачем в повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 612 Цивільного кодексу України вказує на те, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З аналізу умов договору № А200902498 про заміну боржника від 15.05.2009р., доказів, які знаходяться в матеріалах справи, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку присудити до стягнення з відповідача на користь позивача 389 466,34 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу за прострочення виконання зобов'язання за договором № А200902498 про заміну боржника від 15.05.2009 року нараховано 1 557, 87 грн. - інфляційних втрат, за період з червня 2011 року по липень 2011 року з урахуванням офіційного курсу індексу інфляції за червень 2011р. - 100,4%, виходячи з розрахунку: 389 466,34 грн. -сума боргу *100,4% = 391 024,21 грн. - 389 466,34 грн. = 1557,87 грн. та 3 % річних в сумі 4 065, 39 грн., за період з 31.05.2011 року по 04.10.2011 року, тобто за 127 днів прострочення платежу (заява про збільшення позовних вимог), сума основного боргу - 389466,34 грн., отже, 389 466,34 грн. * 3% річних * 127 -кількість днів прострочення / 365 -середньостатистична кількість днів року (розрахунок інфляційних втрат та 3% річних міститься в матеріалах справи, а.с. 4 та а.с. 63).

Перевіривши у судовому засіданні фактичні обставини справи в цій частині позовних вимог, розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів приходить до висновку, що вказані платежі нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України, а відтак вважає, що і в цій частині позову, місцевий суд не допустив порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦК України.

Скаржник/відповідач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2011 року у справі № 5010/1674/2011-27/103 змінити, доповнивши його наступним реченням -розстрочити суму заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних витрат, рівними частинами терміном на 3 (три) місяці з наступних підстав.

Як стверджує апелянт в апеляційній скарзі, станом на час винесення місцевим судом рішення по справі № 5010/1674/2011-27/103 фінансовий стан скаржника/відповідача не дозволяє виконати грошові зобов'язання негайно в тому числі оплатити суму боргу 389466,34 грн., у зв'язку зі значною заборгованістю перед ТзОВ «Карпатнафтохім»бюджету по поверненню податку на додану вартість, що обігові кошти, які є в розпорядженні скаржника/відповідача, дозволяють тільки проводити невідкладні платежі по забезпеченню основного виду діяльності згідно статуту - виробництво хімічної і нафтохімічної продукції; що із-за специфічних технологічних властивостей виробництво хімічної і нафтохімічної продукції проводиться тільки безперервним способом, що вимагає систематичного поповнення розхідних матеріалів, підтримання обладнання в робочому стані, постійний нагляд виробничого персоналу і контрольної апаратури, тощо. Як стверджує скаржник, для цього необхідне відповідне систематичне фінансування, так як за своїми властивостями дане виробництво характеризується підвищеною пожежо-, токсично - та вибухонебезпекою. Скаржник при цьому посилається на п. 3.2.2. Статуту відповідача, згідно якого, основним видом діяльності відповідача є виробництво нафтохімічної продукції; п. 4 "Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", затверджений постановою КМ України № 554 від 27.07.1995р., вважає, що у відповідності із вимогами "Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів", затвердженого постановою КМ України № 1288 від 28.08.2002р., відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності внесений до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки ("Свідоцтво про державну реєстрацію об'єкта підвищеної небезпеки" від 17.10.2005р.), відтак, приходить до висновку, що виконання даного грошового зобов'язання, до надходження відповідачу, коштів з бюджету з відшкодування ПДВ, спричинить термінову, непланову, зупинку виробництва, що в свою чергу, обумовить виникнення техно-екологічної небезпечної ситуації.

Оцінивши викладене в апеляційній скарзі, оглянувши та дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема, на які скаржник посилається як на підставу своїх вимог щодо розстрочення суму заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних витрат, рівними частинами терміном на 3 (три) місяці, а саме: копію Статуту ТзОВ «Карпатнафтохім»; копію довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ; копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців; копію довіреності № 62/1-155 від 01.08.2010 р.; копію Свідоцтва про державну реєстрацію об'єкта підвищеної небезпеки від 17.10.2005р., колегія суддів приходить до висновку, що висновки місцевого суду в частині відхилення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на три (3) місяці є нормативно обґрунтованими, об'єктивними та такими, що не суперечать вимогам матеріального та процесуального права.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що доводи скаржника, на які він посилається в апеляційній скарзі, в частині зміни рішення, доповнивши його наступним реченням -розстрочити суму заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат, рівними частинами терміном на 3 (три) місяці є не доведеним належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, виходячи з наступного.

По-перше, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на відповідача неустойка у формі пені - не нараховувалася, вимога щодо стягнення пені відсутня як у позовній заяві, так і в заяві про збільшення позовних вимог, тому клопотання апелянта в частині щодо розстрочення суми пені належить відхилити, як безпідставне, оскільки стягнення пені не було предметом спору у даній справі.

По-друге, відстрочити виконання рішення господарський суд може лише у виняткових випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Як зазначено у рішенні місцевого суду, в даній постанові, скаржником/відповідачем таких доказів не подано. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Разом з тим, відповідно до приписів ст. 218 ГК України, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність. Зазначеною статтею, зокрема, передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів для виконання зобов'язання, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, не вважаються такою обставиною, яка б слугувала підставою для звільнення учасника господарських відносин від господарсько-правової відповідальності, якщо учасник таких відносин не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зміни рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2011 року у справі № 5010/1674/2011-27/103 та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2011 року у справі № 5010/1674/2011-27/103 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя О.П.Дубник

Суддя Т.С.Процик