Постанова

від 22.09.2015 по справі 906/369/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" вересня 2015 р. Справа №906/369/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Прищепи О.М.

від відповідачів: не з`явилися

від третіх осіб: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2015р.

у справі №906/369/15 ( суддя Машевська О.П.)

за позовом Прокурора Житомирського району в інтересах держави

до

- Житомирської районної державної адміністрації, м.Житомир

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Український солод", с.Озерянка Житомирського району Житомирської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Державної інспекції сільського господарства України у Житомирській області, м.Житомир

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- Озерянської сільської ради, с.Озерянка Житомирського району Житомирської області

- Управляння Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області, м.Житомир

про визнання незаконним та скасування розпорядження від 22.08.2014р. №334, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 22.08.2014р., зобов'язання повернути земельні частки (паї) загальною площею 128,9271 га

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.05.2015р. у справі №906/369/15 відмовлено у задоволенні позову прокурора Житомирського району в інтересах держави до Житомирської районної державної адміністрації та ТОВ «Український солод» про визнання незаконним та скасування розпорядження від 22.08.2014р. №334, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 22.08.2014р., зобов`язання повернути земельні частки (паї) загальною площою 128,9271 га.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати і прийняти нове - про задоволення позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, заступник прокурора Житомирської області, зазначає, зокрема, наступне:

- оскаржене рішення є незаконним, оскільки суд не застосував до спірних правовідносин ст.15 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. Закону України «Про землеустрій», які слід було застосувати до даних правовідносин;

- судом не враховано, що Житомирською РДА передано у оренду ТОВ «Український солод» 30 паїв, фактично за відсутності розпорядження, яким би надавався дозвіл товариству на розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо земельних ділянок, які є предметом договору оренди від 22.08.2014р.;

- відсутність документації із землеустрою унеможливлює індивідуалізувати об`єкт оренди, оскільки в оскарженому розпорядженні районної адміністрації не зазначено ні точного місцезнаходження, ні меж наданої в оренду земельної ділянки. При цьому, відсутні і кадастрові плани земельної ділянки, яка орендується, що також засвідчує неможливість індивідуалізації об`єктів оренди;

- висновки суду щодо неможливості забезпечення постійної площі орендованої земельної ділянки, у зв`язку з тим, що така оренда не є сталою - передчасні;

- частиною 4 ст.15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що невід`ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст.4-6, 11, 17, 19 цього Закону відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним.

Представник Житомирської РДА у письмових запереченнях на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 28 травня 2015 року у справі №906/369/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ТОВ «Український солод» у письмовому відзиві №44 від 21.07.2015р. на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить оскаржене рішення господарського суду Житомирської області від 28 травня 2015 року у справі №906/369/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Треті особи письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Прокурор у судовому засіданні підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просить суд оскаржене рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позову.

Відповідачі та треті особи повноважних представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду представників відповідачів та третіх осіб, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні СТОВ "Озерянка" (правонаступник КСП ім.Куйбишева) від 28 лютого 2003 року затверджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) у межах земель колективної власності реформованого КСП ім.Куйбишева, розроблений АТ "Житомирбудрозвідування" (підрядне підприємство по відношенню до ДП "Поліськгеодезкартографія") та вирішено розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток ( паїв) у межах земель, що перебувають в користуванні, зокрема, СТОВ "Озерянка" провести на зборах окремо по населених пунктах сіл Озерянка, Ріжки та Павленківка.

На підставі розпорядження голови Житомирської РДА від 22.12.2003р. №525, у 2005 році ДП "Поліськгеодезкартографія" виготовлено Проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянами із земель реформованого КСП ім. Куйбишева Озерянківської сільської ради ( далі - Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджено розпорядженням голови Житомирської РДА від 16.11.2004р. №586 та передано на державну землевпорядну експертизу.

Висновок державної землевпорядної експертизи від 25.01.2005р. №64 щодо Проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) викладено із зауваженнями, однак останні усунуті 02.02.2005р.

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 04.04.2005 року №212 затверджено протокол зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Куйбишева Озерянківської сільської ради, про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі, та, зокрема, дозволено ДП "Поліськгеодезкартографія" встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості), які будуть використовуватись власниками самостійно та єдиним масивом, скласти державні акти на право власності на землю громадянам взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Розпорядженнями голови Житомирської районної державної адміністрації від 13.07.2005р. №416, від 29.12.2005р. №857, від 18.02.2006р. №120, від 30.03.2006 року №217, від 23.06.2006р. №469, від 20.07.2006р. №561, від 12.10.2006р. №762 від 01.12.2006р. №907, від 14.03.2007р. №233, від 06.07.2007р. №637, від 20.12.2007р. №1347, від 19.03.2008р. №379, від 20.02.2009р. №204, від 13.04.2009р. №456 затверджені додаткові протоколи зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Куйбишева Озерянківської сільської ради, а також дозволено ДП "Поліськгеодезкартографія" встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості), які будуть використовуватись власниками самостійно та єдиним масивом, скласти державні акти на право власності на землю громадянам взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 14.03.2011 року №173 було надано дозвіл ТОВ "Зелений вал" на розробку технічної документації по встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складанню договору оренди землі, з метою передачі їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Озерянківської сільської ради.

Приватним підприємством "Геоінформсистеми" у 2011 році виготовлено ТОВ "Зелений вал " технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок загальною площею 127,7453 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Озерянківської сільської ради, яка затверджена розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 25.01.2012 року №72.

22.08.2014р. головою Житомирської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження №334, відповідно до якого вирішено передати в оренду ТОВ "Український солод" терміном на 1 рік, але не довше ніж до моменту отримання власниками паїв свідоцтв на право власності на земельну ділянку, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Куйбишева, в кількості 30 паїв (30 земельних ділянок), загальною площею 128,9271 га, згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Озерянківської сільської ради, згідно переліку, що додається та встановити орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В додатку до розпорядження вказано перелік нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), що передаються в оренду.

На підставі вказаного розпорядження 22.08.2014р. Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець) та ТОВ "Український солод" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок (нерозділених) невитребуваних земельних часток (паїв) в кількості 30 паїв (30 земельних ділянок) на території Озерянківської сільської ради за межами населених пунктів, загальною площею 128,9271 га.

Згідно з п.7 договору, останній укладено на 1 (один) рік, але не довше ніж до моменту отримання власниками паїв свідоцтв на право власності на земельну ділянку.

22.08.2014р. орендодавець передав, а ТОВ "Український солод" прийняло земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок (нерозподілених) невитребуваних земельних часток (паїв) в кількості 30 паїв на території Озерянківської сільської ради за межами населених пунктів, загальною площею 128,9271 га., що підтверджується актом прийому-передачі від 22.08.2014р.

За наведених обставин, прокурор, посилаючись, зокрема, на ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ч.1 ст.79, ст.79-1, ст.186 ЗК України, ст.ст.4-6, 11,17, 19, 15 Закону України "Про оренду землі" , ст.ст.20, 25, 30 Закону України "Про землеустрій", звернувся з до господарського суду з позовом інтересах держави до відповідачів Житомирської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Український солод" про визнання незаконним та скасування розпорядження від 22.08.2014 №334, визнання недійсним договір оренди земельної ділянки від 22.08.2014, зобов'язання повернути земельні частки (паї) загальною площею 128,9271 га.

Обґрунтовуючи позов, прокурор зазначає, зокрема, що спірне розпорядження прийняте Житомирською районною державною адміністрацією з порушенням вимог земельного законодавства, а саме - за відсутності розробленої документації із землеустрою на об'єкти оренди (земельні ділянки), визначення та встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Житомирської РДА №334 від 22.08.2014р. та його укладено з порушенням ст.15 Закону України "Про оренду землі".

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 28.05.2015р. у даній справі у задоволенні позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відтак, вказана норма передбачає різні об'єкти земельних відносин, а саме - земельну ділянку та право на земельну частку (пай).

За змістом статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди землі є земельні ділянки, тобто частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (стаття 79 Земельного кодексу України); стаття 15 вказаного Закону визначає істотні умови, яким має відповідати договір оренди такого об'єкту.

Разом з тим, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Відповідно до абзацу першого розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Вимоги до договору оренди земельної частки (паю), належної громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), визначено наказом Держкомзему України № 5 від 17.01.2000 "Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю); Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 за № 119 затверджено Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), відповідно до пункту 2 якого реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Зазначене законодавство не містить вимог щодо наявності обов'язкових істотних умов у договорі оренди частки (паю) відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Частиною 1 статті 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пленум Вищого господарського суду України у п.п.2.24, 2.26 постанови №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року зазначає про необхідність з'ясування питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено договори оренди земельної ділянки у спорах про визнання їх недійсними, оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що заперечувати дійсність правочину може одна із сторін чи заінтересована особа на підставах, встановлених законом, відповідно, розглядаючи спір, господарський суд повинен встановити об'єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права чи охоронюваного законом інтересу позивача та наявність підстав недійсності правочину відповідно до підстав поданого позову.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Згідно з абз.4 п. 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (із змінами і доповненнями)" суд, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як зазначалося, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч.1 ст.79 ЗК України).

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективному сільськогосподарському підприємству.

Отже, земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об`єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а норми ст.79 1 ЗК України та ст.3 Закону України «Про оренду землі» не розповсюджується на правовідносини щодо оренди земельної частки (паю) (дана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25 лютого 2015р. №42886585 (в реєстрі судових рішень), яка відповідно до вимог ст.111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України).

Судом встановлено, Житомирською районною державною адміністрацією, на дату прийняття оспореного розпорядження, правомірно застосовано норми ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв)", оскільки нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) знаходяться за межами населеного пункту с.Озерянка та надані ТзОВ «Український солод» в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, що відображено у самому договорі оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.2 Порядку №112 договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паї) сторони реєструють у виконавчих комітетах сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Проаналізувавши спірне розпорядження та договір оренди, судом встановлено, що в оренду передано терміном на 1 рік, але не довше ніж до моменту отримання власниками паїв свідоцтв на право власності на земельну ділянку, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) у кількості 30 паїв (30 земельних ділянок), загальною площею 128,9271 га, відповідно до Проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Озерянківської сільської ради, а саме земельні частки (паї) №№1, 2, 88, 397-399, 401, 428-430, 437, 463, 481, 485-487, 581, 582, 585-592, 594, 553(1), 579 (35), 580 (35), 7(1).

Таким чином, на підставі розпорядження від 22.08.2014р. №334 та договору оренди від 22.08.2014р., в оренду передавалися саме земельні частки (паї), при цьому сторони договору керувалися виключно законодавством, яке регулює передачу в оренду земельних часток (паїв ).

Разом з тим, матеріали справи містять відомості Управління Держземагентства у Житомирському районі №10-603-0.5-2053/2-15 від 12.03.2015 щодо оформлення права власності на земельні частки (паї) розташовані на території Озерянківськї сільської ради, де інформація щодо оформлення права власності на земельні частки (паї) №№ 1, 2, 88, 397-399, 401, 428-430, 437, 463, 481, 485-487, 581, 582, 585-592, 594, 553(1), 579 (35), 580 (35), 7(1) - відсутня, що свідчить про те, що дані земельні частки (паї) нерозподілені (невитребувані).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. У даному випадку, це стосується, прокурора, який повинен довести факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.

З огляду на викладене, позов про визнання незаконним та скасування розпорядження від 22.08.2014р. №334 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 22.08.2014р. загальною площею 128,9271 (30 паїв) із зазначених у позовній заяві підстав, задоволенню не підлягає.

Доводи, викладені прокурором у апеляційній скарзі на рахунок того, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України є підставою для визнання останнього недійсним, оцінюються судом критично, оскільки чинне законодавство України не містить вимог щодо наявності обов'язкових істотних умов у договорі оренди частки (паю), на відміну від договору оренди земельної ділянки (ст.15 Закону України "Про оренду землі"), а тому сторони можуть на власний розсуд визначити у договорі ті умови, які вони вважають істотними.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що основою для передачі нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв) в оренду є саме проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (ст.7 Закону про земельні частки (паї), у якому визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.

Решта доводів апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду справи №906/369/15 фактичні її обставини встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, отже підстави для скасування оскарженого рішення відсутні, а тому останнє слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2015р. у справі №906/369/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.

2. Справу №906/369/15 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Розізнана І.В.

віддрук прим.:

1 - до справи;

2 - заст. прокурора Житомирської області (10008, м.Житомир, вул. 1 Травня, 11);

3 - Житомирська РДА (10003, м.Житомир, вул.Лесі Українки, 1);

4 - ТзОВ "Український солод" (12463, Житомирська обл., Житомирський р-н., с.Озерянка, вул. Пушкіна, 3);

5 - Державна інспекція СГ України (10031, м.Житомир, вул. Народицька, 17);

6 - Озерянська сільрада (12463, Житомирська обл., Житомирський р-н., с.Озерянка);

7 - Управління Держземагенства Житомирському р-н (10014, мЖитомир, вул. М. Бердичівська, 17);

8 - Прокуратура Рівненської області (33000, м.Рівне, вул. 16 Липня, 52).