Постанова

від 23.09.2015 по справі 922/2739/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р. Справа № 922/2739/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

за участю секретаря Поспелової С.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх. №4145 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.15р. у справі № 922/2739/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", м. Харків,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю " Схід-Рембуд", м. Харків,

про стягнення 5 667 687,39 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. (суддя Суслова В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" основний борг у розмірі 4463369,41 грн., заборгованість за користування товарним кредитом у розмірі 517672,21 грн., штраф за прострочення оплати за графіком здійснення платежів у розмірі 307056,72 грн., 3% річних у розмірі 54660,99 грн. та 68890,33 грн. судового збору. В частині стягнення основного боргу у розмірі 15737,31 грн., заборгованості за користування товарним кредитом у розмірі 285622,00 грн., штрафу у розмірі 22403,28 грн., 3% річних у розмірі 1165,47 грн. - відмовлено.

ТОВ "Серединецьке" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та матеріали справи повернути до господарського суду Харківської області для виконання ним вимог ч.1 ст.17 ГПК.

Скарга обґрунтована тим, що ТОВ «Серединицьке» взагалі не відомо про існування такого товариства як «Схід-Рембуд» і чому воно поручається за ТОВ «Серединицьке».

Як зазначає апелянт, на даний час другий відповідач перебуває в стані припинення. Згаданий договір поруки підроблений та був виготовлений позивачем з метою забезпечення розгляду справи за місцем знаходження позивача.

Інших підстав для скасування рішення суду першої інстанції апелянтом не наведено.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №12313 від 26.08.2015р.) проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 31.08.2015р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В квітні 2015р. ТОВ "Украгрозапчастина" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно з ТОВ "Серединецьке" та ТОВ "Схід-Рембуд" заборгованості у розмірі 5667687,39 грн., з яких 4479106,72 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 87 від 10.02.2014 року, 803294,21 грн. заборгованості за користування товарним кредитом, 329460,00 грн. штрафу за прострочення оплати за графіком здійснення платежів, 55826,46 грн. 3% річних.

Позов обґрунтовано тим, що 10.02.2014 року між ТОВ "Украгрозапчастина", продавцем, та ТОВ "Серединецьке", покупцем, укладений договір купівлі-продажу № 87, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця техніку і обладнання, запасні запчастини, витратні матеріали та аксесуари (надалі - товар) окремою партією, за найменуванням, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні продавця, які вказуються у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити повну ціну партії товару в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 2.3 договору повна ціна сільськогосподарських машин на дату укладення договору становить 285000,00 доларів США, при цьому грошовий еквівалент повної ціни сільськогосподарських машин визначається в гривнях згідно курсу міжбанківської валютної біржі за даними сайту www.udinform. com (береться курс гривні під словом "АSK" з колонки "МАХ" за період) станом на робочий день, що передує дню підписання сторонами цього договору та складає 2818650,00 грн.

Відповідно до п. 2.3.2. договору покупець протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладання договору зобов'язався сплатити на поточний рахунок продавця частину повної ціни сільськогосподарських машин в розмірі 6,8 відсотків її грошової вартості у сумі 19380,00 доларів США, що складає 191668,20грн. Решту платежів покупець мав сплатити на умовах графіку здійснення платежів, затвердженого сторонами в додатку № 2 до договору купівлі-продажу № 87 від 10.02.2014 року, а саме: 13,2 % її грошової вартості у сумі 37620,00 дол. США до 25.03.2014 року; 80 % її грошової вартості у сумі 228000,00 дол. США до 30.11.2014 року.

Відповідно до видаткової накладної № УА-00002565 від 16.04.2014 року, позивач передав у власність покупця товар, а саме сівалку GASPARDO Maestra MTS 18F45R5, 3 штуки, загальною вартістю 285000,00 доларів США, що є еквівалентом 2818650,00грн., виконавши в повному обсязі та належним чином взяті на себе зобов'язання за договором.

З метою захисту своїх прав та законних інтересів ТОВ "Украгрозапчастина" було укладено договір поруки № 1-11/14 від 01.11.2014 року з ТОВ "Схід-Рембуд", відповідно до умов якого, ТОВ "Схід-Рембуд" поручився за виконання ТОВ "Серединецьке" свого зобов'язання по договору купівлі-продажу № 87 від 10.02.2014 року в повному обсязі та надав безумовну згоду на подальші зміни забезпеченого порукою зобов'язання.

Як зазначає позивач, ТОВ "Серединецьке" в порушення договірних зобов'язань перерахувало на поточний рахунок ТОВ "Украгрозапчастина" лише часткову вартість товару отриманого за додатком трьома окремими платежами: 20.03.2014 року на суму 191668,20 грн., 11.04.2014 року на суму 460000,00 грн. та 16.02.2015 року на суму 1000000,00 грн., що за підрахунками позивача в загальній сумі становило 1651688,20 грн. (еквівалент 91267,01 доларів США, в т.ч. ПДВ, станом та за курсом валюти на робочий день, що передував дню оплати по кожному платежу), що і стало підставою звернення позивача з даним позовом.

Перший відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №23877 від 10.06.2015р.) просив суд у позові відмовити. Також, зокрема, зазначив, що несплачений залишок частини повної ціни на дату подання позову позивачем до суду становить 193052,31 доларів США, а не 193732,99 доларів США як зазначив позивач у позовній заяві.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2014 року першим відповідачем було здійснено оплату у розмірі 191668,20 грн. (еквівалент 19380,00 дол. США), 11.04.2014 року сплачено 460000,00 грн. (еквівалент 35114,51 дол. США), 16.02.2014 року сплачено 1000000,00 грн. (еквівалент 37453,18 дол. США).

Отже, на момент подання позову до суду заборгованість "ТОВ "Серединецьке" перед позивачем становить 193052,31 дол. США, що еквівалентно 4463369,41 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 4463369,41 грн.

Зважаючи на те, що першим відповідачем до матеріалів справи не надано доказів сплати зазначеної заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 4463369,41 грн. та відмову у позові в частині стягнення 15737,31 грн. заборгованості як безпідставно нарахованої.

Пунктом 2.5 договору сторони дійшли згоди про те, що у разі несплати покупцем остаточної частини повної ціни товару сільськогосподарських машин в розмірах та в строк, передбачених графіком здійснення платежів, що є додатком № 2 до договору та невід'ємною частиною договору, вважається, що сільськогосподарські машини надаються на умовах товарного кредиту з відповідним нарахуванням до сплати покупцем на користь продавця 0,07% процентів вартості несплаченої остаточної частини повної ціни сільськогосподарських машин за кожен день його використання , при цьому базовою вартістю для нарахування процентів буде грошовий еквівалент остаточної частини повної ціни сільськогосподарських машин в гривнях, визначений згідно курсу міжбанківської валютної біржі за даними сайту станом на робочий день, що передує дню пред'явлення вимоги про сплату процентів за договором.

Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок заборгованості, що склалася в процесі користування товарним кредитом, яка склала суму у розмірі 803294,21 грн.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, враховуючи факт отримання товару 16.04.2014 року, перерахувавши 0,07% на вартість несплаченої частини повної ціни сільськогосподарських машин за кожен день використання, позов в цій частині підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 517672,21 грн., в зв'язку з чим місцевим господарським судом правомірно задоволено позов в цій частині та відмовлено в іншій частині у розмірі 285622,00 грн., оскільки вказана сума була нарахована на повну ціну товару без врахування фактичного використання.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу за прострочення оплати за графіком здійснення платежів в сумі 329460,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2. договору за прострочення покупцем понад 30 (тридцять) днів строку поетапної оплати за графіком здійснення платежів, що є додатком № 2 до цього договору та його невід'ємною частиною, остаточної частини повної ціни сільськогосподарських машин, на користь продавця додатково стягується штраф у розмірі 5 % несплаченої остаточної частини повної ціни сільськогосподарських машин, при цьому базовою вартістю для нарахування штрафу буде грошовий еквівалент остаточної частини повної ціни сільськогосподарських машин в гривнях, зазначений згідно курсу міжбанківської валютної біржі за даними сайту www.udinform. com береться курс гривні під словом "АSК" з колонки "МАХ" за період") станом на робочий день, що передує дню пред'явлення вимоги про сплату пені за договором.

Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок штрафу за прострочення оплати за графіком здійснення платежів розмір якого складає 329460,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахування штрафу колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 307056,72 грн. В зв'язку з чим місцевим господарським судом правомірно задоволено позов в цій частині у розмірі 307056,72 грн. та відмовлено у стягненні штрафу у розмірі 22403,28 грн. як необґрунтованого.

Щодо стягнення суми 3% річних у розмірі 55826,46 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок 3% річних прострочення виконання першим відповідачем грошового зобов'язання за період з 31.11.2014 року по 27.04.2015 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, колегія суддів вважає, що обґрунтованою є сума у розмірі 54660,99 грн., яка правомірно задоволена судом першої інстанції, тому в частині стягнення 1165,47 грн. 3% річних слід відмовити.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вже зазначалось, 01.11.2014 року ТОВ "Украгрозапчастина" було укладено договір поруки № 1-11/14 з ТОВ "Схід-Рембуд", відповідно до умов якого, ТОВ "Схід-Рембуд" поручився за виконання ТОВ "Серединецьке" свого зобов'язання по договору купівлі-продажу № 87 від 10.02.2014 року в повному обсязі та надав безумовну згоду на подальші зміни забезпеченого порукою зобов'язання.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що ТОВ «Серединицьке» взагалі не відомо про існування такого товариства як «Схід-Рембуд» і чому воно поручається за ТОВ «Серединицьке».

При цьому колегія суддів зазначає, що з урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем. За загальним правилом, волевиявлення боржника щодо укладення договору поруки не є обов'язковим .

Щодо посилання апелянта на те, що на даний час другий відповідач перебуває в стані припинення і договір поруки був виготовлений позивачем з метою забезпечення розгляду справи за місцем знаходження позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Серединецьке» станом на 29.05.2015р. місцезнаходженням юридичної адреси є Хмельницька обл., Шепетівський район, с.Мокіївці (а.с.69-75).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Схід-Рембуд» станом на 26.05.2015р. місцезнаходженням юридичної адреси є м.Харків, вул.Чоботарська, 48, кв.18. Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення відсутні (а.с.76-81).

Відповідно до ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, зазначені посилання апелянта є необґрунтованими і господарським судом Харківської області правомірно прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі, оскільки місцезнаходженням одного з відповідачів, а саме ТОВ «Схід-Рембуд», є м.Харків.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позову та про солідарне стягнення задоволених вимог з двох відповідачів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 15.07.15р. у справі № 922/2739/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.07.15р. у справі № 922/2739/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 25.09.2015р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.