Ухвала

від 16.07.2014 по справі 927/741/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

УХВАЛА

"16" липня 2014 р. Справа № 927/741/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат", вул. Баранова, 127, м. Житомир, 10025

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ратимир",

вул. Старобілоуська, 63, м. Чернігів, Чернігівська область, 14017

Предмет спору: про стягнення 115021,52 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. б/н від 29.01.2014 р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Житомирський м'ясокомбінатВ» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ратимир" про стягнення 115021,52 грн. за поставлений товар, з яких 85558,46 грн. основної заборгованості, 6555,94 грн. пені, 22907,12 грн. 25 % річних, а також витрат зі сплати судового збору в сумі 2300,43 грн..

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.05.14 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 927/741/14, розгляд справи призначено на 11.06.14 р..

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.06.14 р. розгляд справи відкладався на 02.07.14 р..

Ухвалами суду від 11.06.14 р. та 02.07.14 р. розгляд справи відкладався на 02.07.14 р. та 16.07.14 р. відповідно.

В судове засідання 16.07.14 р. з'явився уповноважений представник позивача.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання 16.07.14 р. не з'явився.

Копія ухвали суду від 02.07.14 р., яка направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві адресу відповідача, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно відповідача станом на 10.06.14 р., а саме: вул. Старобілоуська, 63, м. Чернігів, 14017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду від 07.07.14 р. на час проведення судового засідання 16.07.14 р. до суду не повернулась.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 1400603133341, в якому зазначається, що дане відправлення не вручено адресату під час доставки 11.07.14 р. та повернуто за зворотною адресою з відміткою оператора поштового зв'язку - "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача позивачу невідомі.

Пунктом 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) передбачено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та п.3.9.1 Постанови № 18 суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Про поважні причини неявки представника відповідача суд не повідомлено.

До початку судового засідання 16.07.14 р. через канцелярію суду представником позивача подані письмові пояснення № юр-157 від 15.07.14 р. з доданими згідно переліку документами, які долучені судом до матеріалів справи.

В поясненнях щодо розбіжностей сум, зазначених в накладних на повернення товару, із даними, зазначеними в оборотно - сальдовій відомості по рахунку 361 за період 23.07.12 р. - 27.06.14 р., позивач зазначає, що за погодженням сторін в первинних документах відбувалися незначні коригування по факту приймання поверненої продукції на складі позивача. При цьому розбіжності дат виникають у зв'язку із віддаленістю відповідача, оскільки з моменту виписки відповідачем накладної на повернення та доставкою поверненого товару до складу минав певний проміжок часу, який створив певні розбіжності в датах.

Підтвердженням прийняття покупцем та постачальником фактів повернення та коригування первинних документів коригування первинних документів, на думку позивача, є підписані обома сторонами акти зведення взаєморозрахунків, копії яких надані позивачем.

Представником позивача підтримано подане в попередньому судовому засіданні 11.06.14 р. клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

В судовому засіданні 16.07.14 р. представником позивача подана письмова заява № юр-148 від 27.06.14 р., яка долучена судом до матеріалів справи.

В заяві позивач, керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України просить суд скористатись правом, передбаченим ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та стягнути в доход державного бюджету з відповідача ТОВ "Торговий дім "Ратимир" як зі сторони, якою порушено строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається на те, що ТОВ "Житомирський м'ясокомбінат" взагалі не отримано жодної відповіді на претензії від 13.11.13 р. та 18.12.13 р., копії яких та відповідних доказів надсилання на адресу відповідача додані позивачем до позовної заяви, чим порушено строки розгляду претензій.

В судовому засіданні 16.07.14 р. представник позивача підтримав вказану заяву щодо застосування штрафу до відповідача.

Суд зазначає, що згідно п. 4 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах.

При цьому, ст. 9 Господарського процесуального кодексу України виключена згідно із

Законом України від 23.06.2005 р. № 2705-IV.

Виший господарський суд України у п.п. 3.17.2. Постанови пленуму № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, місцеві господарські суди приймають у порядку, передбаченому ГПК, до свого провадження як позови з вимогами, що ґрунтуються на визнаних претензіях позивача, так і позови, щодо вимог яких не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору. У зв'язку з викладеним суди не мають права застосовувати пункт 4 статті 83 ГПК, а також відмовляти в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог через недотримання порядку досудового врегулювання спору (частина четверта статті 22 названого Кодексу), крім позовів, пов'язаних з перевезеннями, що здійснюються на підставі угод про міжнародне залізнично-вантажне сполучення (СМГС) та міжнародне залізничне перевезення (КОТІФ).

Приймаючи до уваги викладені норми чинного законодавства, оскільки суди не мають права застосовувати пункт 4 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про застосування до відповідача штрафу за порушення строків розгляду претензій, а отже в задоволенні вказаної заяви судом відмовлено.

Документи, витребувані ухвалами суду від 23.05.14 р., 11.06.14 р. та 02.07.14 р. відповідачем суду не надані.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез’явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів та необхідність витребування нових доказів.

Згідно п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Враховуючи, що нез’явлення представника відповідача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті в даному судовому засіданні, зважаючи на неподання витребуваних доказів, необхідних для вирішення спору, приймаючи до уваги надані позивачем письмові пояснення та докази, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, а також з метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, оцінки та дослідження доказів, суд приходить до висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Розгляд справи відкласти, призначивши судове засідання на 21 липня 2014 року о 14 год. 30 хв. в приміщенні господарського суду Чернігівської області у м. Чернігові, пр.Миру, 20, каб. № 4.

2. Повторно зобов'язати позивача надати через канцелярію суду, завчасно до початку судового засідання:

- письмові пояснення щодо невідповідності зазначених позивачем в оборотно - сальдовій відомості та взятих до уваги при здійснення розрахунку дат накладних на повернення товару №№ РТ25 на суму 699,61 грн., Рт50 на суму 243,01 грн., Рт33 на суму 380,88 грн., Рт36 на суму 43,90 грн., Рт36 на суму 58,68 грн., Рт33 на суму 46,43 грн., Рт1 на суму 90,22 грн., Рт3 на суму 126,92 грн., Рт15 на суму 15,77 грн., Рт4 на суму 11,17 грн., Рт12 на суму 8,47 грн., Рт5 на суму 179,28 грн., Рт18 на суму 4,62 грн., Рт 23 на суму 965,75 грн., зазначеним в самих накладних фактичним датам;

- детальний обґрунтований розрахунок позовних вимог (основного боргу, відсотків річних та пені) з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ст. 258 Цивільного кодексу України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" , зазначивши: номер, дату та суму накладної; термін, коли мала бути здійснена оплата; дату фактичної оплати із зазначенням платіжного документа та призначення платежу; норм, дату та суму накладної на повернення товару; із зазначенням простроченої суму, на підставі якої здійснюється нарахування відсотків річних та пені; кількість днів прострочення із зазначенням конкретних періодів "з"-"до"; розмір облікової ставки НБУ; кінцеві суми боргу, здійснивши розрахунок у відповідності до зазначених у накладних на повернення товару дат;

Зобов'язати позивача надати через канцелярію суду, завчасно до початку судового засідання:

- письмові пояснення щодо сум видаткових накладних №№ Ж-00069431 від 15.08.12 р., Ж-00073302 від 27.08.12 р., Ж-00042160 від 02.05.13 р., Ж-0062780 від 26.06.13 р.;

3. Вчетверте зобов'язати відповідача надати через канцелярію суду, завчасно до початку судового засідання:

- письмовий мотивований відзив на позов у порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України з поданням належних і допустимих доказів (копій та оригіналів для огляду), що підтверджують викладені у ньому факти (обставини).

Копію відзиву з доданими документами надіслати позивачу по справі, надавши суду відповідні письмові докази направлення.

- докази виконання відповідачем своїх зобов'язань або письмові пояснення щодо неможливості надання таких доказів;

- письмові пояснення щодо наявності на даний час чи існування у минулому (або відсутності) інших, крім зазначених у позовній заяві, правовідносин з позивачем;

- письмові пояснення щодо наявності або відсутності додаткових угод між сторонами до спірного договору, окрім тих, що зазначено в позовній заяві, та, у разі наявності - надати суду їх оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для долучення до матеріалів справи);

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;

5. Зобов’язати сторони надати:

- оригінали документів , копії яких надані на підтвердження заявлених вимог та заперечень (для огляду).

У разі направлення в судове засідання представників, останнім мати документи, що посвідчують особу, повноваження оформити у відповідності з вимогами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, а також надати належним чином засвідчені копії документів на підтвердження їх повноважень.

Попередити сторони про відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України, про можливість розгляду справи відповідно до положень ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, а також позивача - про зміст норм п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Суддя Селівон А.М.