Ухвала

від 17.09.2015 по справі 821/3255/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3255/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05.09.2014 року по справі за позовом Приватного підприємства "Виробничо-торгівельна фірма"Магістр плюс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Виробничо-торговельна Фірма "Магістр Плюс" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.01.2014 року № 0000081502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 193157 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 48289,25 грн., та № 0000091502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення на 95591 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, що призвело до невірного застосування до спірних правовідносин норм чинного законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.09.2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 25.01.2014 р. №№ 0000081502, 0000091502.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень та до канцелярії Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Приватного підприємства "Виробничо-торгівельна фірма"Магістр плюс" про розгляд справи за їх відсутності, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в період з 10.01.2014 р. по 13.01.2014 р. відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП "ВТФ "Магістр Плюс" правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника за жовтень та листопад 2013 року, за результатами якої складено акт від 15.01.2014 р. № 27/21-03-15-02/33824075.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого ПП "ВТФ "Магістр Плюс" завищено суму податкового кредиту за вересень 2013 року у сумі 135797 грн. та за жовтень 2013 року на суму 152951 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2013 року у сумі 99318 грн. та за листопад 2013 року на суму 93839 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за вересень 2013 року на 322 грн., за жовтень 2013 року на 36918 грн., за листопад 2013 року на 95591 грн.

Ці висновки відповідача ґрунтуються на невірному оформленні товарно-транспортних накладних на перевезення нафтопродуктів згідно договорів на постачання, укладених з БПП "Бонус", ПП "Траверс Груп", ТОВ "СП Юкойл", ТОВ "Південнобузький паливний термінал", ТОВ "Компания смазочных материалов "СИОЛ", та нереальністю здійснення господарських операцій з ТОВ "АТН Логістик" протягом вересня 2013 року, на підставі того, що даний контрагент має неосновний стан - "9" (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

У зв'язку з цими обставинами ДПІ у м.Херсоні вказує на нереальність здійснення ПП "ВТФ "Магістр Плюс" фінансово господарської діяльності протягом жовтня-листопада 2013 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.01.2014 р. № 0000081502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 193157 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 48289,25 грн., та № 0000091502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення на 95591 грн.

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог підприємства, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В той же час будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Для визначення товарності господарських операцій, які були досліджені в ході перевірки судом першої інстанції, були досліджені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що у період з вересня по листопад 2013 року ПП "ВТФ "Магістр Плюс" (далі - продавець) здійснювало експортні операції з постачання дизельного палива нерезидентам України (далі - покупці), а саме:

- Компанія KD SHIPPING CO.LIMITED INC. - контракт № 23 від 04.09.2013 р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, мастила в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 23 від 04.09.2013 р. На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП "ВТФ "Магістр Плюс", що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 06.09.2013 р. та заявою на продаж іноземної валюти № 18 від 06.09.2013 р.;

- Компанія VI-ZA STAR TOURISM SHIPPING LTD - контракт № 24 від 29.08.2013 р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 24 від 29.08.2013 р. На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП "ВТФ "Магістр Плюс", що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 03.09.2013 р. та заявою на продаж іноземної валюти № 17 від 03.09.2013 р.;

- Компанія GUNES SHIPPING AND TRADING CO LTD - контракт № 25 від 30.08.2013 р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 25 від 30.08.2013 р. На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП "ВТФ "Магістр Плюс", що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 03.09.2013 р. та заявою на продаж іноземної валюти № 16 від 03.09.2013 р.;

- Компанія OOO "Б.C.Б.C" - контракт № 26 від 20.09.2013 р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 26 від 20.09.2013 р. На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП "ВТФ "Магістр Плюс", що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 24.09.2013 р. та заявою на продаж іноземної валюти № 19 від 25.09.2013 р.;

- Компанія IR SHIPPING TWO CO LTD - контракт № 27 від 21.09.2013 р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 27 від 21.09.2013 р. На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП "ВТФ "Магістр Плюс", що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 24.09.2013 р. та заявою на продаж іноземної валюти № 20 від 25.09.2013 р.;

- Компанія ООО РОСШИПКОМ - контракт № 28 від 23.09.2013 р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, мастила в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 28 від 23.09.2013 р. На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП "ВТФ "Магістр Плюс", що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 27.09.2013 р. та заявою на продаж іноземної валюти № 22 від 30.09.2013 р.;

- Компанія VIRAMARINE DENIZCILIK SAN VE TIC LTD STI - контракт № 30 від 02.10.2013 р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 30 від 02.10.2013 р. На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП "ВТФ "Магістр Плюс", що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 08.10.2013 р. та заявою на продаж іноземної валюти № 23 від 08.10.2013 р.;

- Компанія ООО "Б.С.Б.С." - контракт № 32 від 10.10.2013 р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, мастила в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 32 від 10.10.2013 р. На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП "ВТФ "Магістр Плюс", що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 15.10.2013 р. та заявою на продаж іноземної валюти № 26 від 16.10.2013 р.;

- Компанія ООО "Б.С.Б.С." - контракт № 33 від 10.10.2013 р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, мастила в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 33 від 10.10.2013 р. На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП "ВТФ "Магістр Плюс", що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 15.10.2013 р. та заявою на продаж іноземної валюти № 26 від 16.10.2013 р.

Після цього, ПП "ВТФ "Магістр Плюс" звернувся до вітчизняних постачальників, з якими укладені договори (БПП "Бонус" - договір № 4/09/13 від 20.09.2013 р., ТОВ "АТН "Логістик" - договір № 23 від 05.09.2013 р., ТОВ "СП "Юкойл" - договір № 558/2013-ОС від 12.09.2013 р., ТОВ "Компания смазочных материалов "СИОЛ" - договір № 1317 від 23.01.2012 р., ПП "Траверс Груп" - договір № 34 від 09.10.2012 р., ТОВ "Південнобузький паливний термінал" - договір № 132 від 07.10.2011 р.) із заявкою на поставку замовленого товару.

Виконання умов зазначених договорів підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Після оплати, на підставі укладених договорів позивач на умовах РСА-Франко-перевізник (склад продавця) самовивозом поставлено товар до пункту призначення - на судна Покупців. Поставка товару здійснювалась за рахунок ПП "ВТФ "Магістр Плюс" із залученням сторонніх перевізників (договір № 1 на міські та міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 02.01.2013 р., укладений з ПП ОСОБА_5., - свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_1, ліцензія Серії НОМЕР_2; договір № 13 про надання транспортних послуг від 01.01.2013 р., укладений з ПП ОСОБА_3, - свідоцтво Серії НОМЕР_3, ліцензія Серії НОМЕР_4; договір № 5 від 21.03.2013 р., укладений з ФОП ОСОБА_4, - свідоцтво платника єдиного податку № НОМЕР_5, ліцензія Серії НОМЕР_6). Оплата транспортних послуг перевізників за доставку товару до пункту призначення підтверджується актами прийому-передачі, товарно-транспортними накладними та банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

По поставці товару на борт судна, були складені бункерні розписки від 05.09.2013 р., від 30.08.2013 р., від 24.09.2013 р., від 21.09.2013 р., від 01.10.2013 р., від 04.10.2013 р., якими підтверджується, що дизельне паливо та мастила доставлено та залито в бункерні танки машинного відділення. Паливо залито у присутності брокера ТОВ "Брокерсько-юридичне Агентство "Іва", (договір-доручення про надання послуг по декларуванню товарів та транспортних засобів, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківські виписки по особовому рахунку позивача), по результату чого брокером складено митні ГТД, в яких поставлені відмітки, що задекларовані в цих митних деклараціях товари покинули територію України.

Фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11 зазначено, що згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товарів, посилання відповідача на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05.09.2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин