26/475
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2007 № 26/475
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Решоткіній Т.О.
За участю представників:
від позивача -Північук Л.І. (дов. від 11.12.06 №01-11/2428);
від відповідача -Блінов Ю.О. (дов. від 19.02.07 №16-4/39),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Будівельне управління Державного управління справами"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.12.2006
у справі № 26/475 (Пінчук В.І.)
за позовом Національний комплекс "Експоцентр України"
до ДП "Будівельне управління Державного управління справами"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 203397,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.06 позов задоволений. Стягнуто з Державного підприємства Будівельного управління Державного управління справами (далі –відповідач) на користь Національного комплексу “Експоцентр України” (далі – позивач) 200000 грн. боргу, 2887,67 грн. пені, 509,59 грн. 3% річних, 2033,97 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.
Скарга мотивована тим, що в рішенні суду неправильно зазначено найменування відповідача “Державне підприємство Будівельне управління Державного управління справами” замість “Будівельне управління Державного управління справами”. Відповідач має інше місцезнаходження, а саме: місто Київ, просп. Перемоги, 72, у зв'язку з чим його не було належним чином повідомлено про час і місце судового засідання.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.09.05 між Національним комплексом "Експоцентр України" (позикодавець) та Будівельним управлінням Державного управління справами (позичальник) був укладений договір позики №74-3, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в позику в сумі 500 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів після закінчення терміну договору позики. Позика, що надається позикодавцем, є безвідсотковою, тобто за користування нею відсотки не стягуються.
Згідно п. 2.2 договору позичальник зобов'язався повернути суму позики позикодавцю до 31.12.05.
На виконання умов договору позивач платіжним дорученням від 02.09.05 №1703 перерахував відповідачу 500 000 грн. поворотної безвідсоткової допомоги.
20.10.05 між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору від 02.09.05 № 74-3, якою п.2.2 договору викладено в новій редакції: ”позичальник зобов'язується повернути суму позики позикодавцю в розмірі 200 000 грн. у III кварталі 2006 року, а 300 000 грн. у IV кварталі 2006 року. Позичальник на власний розсуд може погасити суму позики достроково попередивши про це позикодавця”.
Отже, першу частину позики в сумі 200 000 грн., відповідач зобов'язаний був повернути до 01.10.06, однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, вказану суму вчасно не повернув.
11.10.06 позивач направив відповідачу претензію №01-11/232 з вимогою негайно повернути позику в сумі 200 000 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді. Таким чином, заборгованість відповідача на час розгляду справи становить 200 000 грн., що не заперечується і самим відповідачем.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем позики за спірним договором, а доказів належного виконання умов договору в частині її повернення відповідачем не надано, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з останнього 200 000 грн. боргу.
Пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що при пропущенні строку повернення позики позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми неповернених грошових коштів за кожен день прострочення.
Отже, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача пеню в сумі 2887,67 грн. та 3% річних в сумі 509,59 грн. за період з 01.10.06 по 31.10.06.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, мотивовано визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, та прийняв відповідне рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного зазначення судом найменування та місцезнаходження відповідача до уваги не приймаються, оскільки згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві від 22.02.06 №21-10/1008 організаційно-правова форма відповідача – державне підприємство, адреса – місто Київ, вул. Садова, 1/14. Викладене також підтверджується відомостями, які містить його печатка. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою канцелярії суду про направлення йому копії ухвали суду від 14.11.06 на зворотному боці відповідного процесуального документа.
Доводів, які стосуються суті спору, апеляційна скарга не містить.
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.06 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.06 у справі №26/475 залишити без змін, а апеляційну скаргу Будівельного управління Державного управління справами - без задоволення.
2. Матеріали справи №26/475 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
26.02.07 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 514940 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Рябуха В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні