ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002,
м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412)
48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" лютого 2007 р.
Справа № 8/3-06
Житомирський апеляційний
господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого
судді Ляхевич А.А.
суддів:
Вечірка І.О
Зарудяної Л.О.
при секретарі Воробйовій
Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність
НОМЕР_1(брала участь в судовому засіданні 08.02.2007 р.),
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: ОСОБА_2 -
довіреність від 20.12.2006 р. (брала участь в судовому засіданні 08.02.2007
р.),
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський
райсількомунгосп", м. Погребище Погребищенського району Вінницької
області
на
рішення господарського суду Вінницької області від 05.01.2006р.
від "05" січня 2006 р. у
справі № 8/3-06
за позовом Суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1, м. Київ
до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Погребищенський райсількомунгосп", м.Погребище Погребищенського
району Вінницької області
за участю третьої особи на стороні
позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з
обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Олма"
(м.Київ)
про стягнення 34481,64 грн.,
з перервою згідно ст.77 ГПК України
з 08.02.2007 р. по 20.02.2007 р.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням
господарського суду Вінницької області від 05.01.2006 р. (дата підписання -
10.01.2006 р.) позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Київ до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський
райсількомунгосп", м. Погребище про
стягнення 34481,64 грн. задоволено частково: стягнуто з ТОВ
"Погребищенський райсількомунгосп" 18597,94 грн. боргу, 167,38 грн.
інфляційних, 97,92 грн. 3 % річних,
188,63 грн. витрат по сплаті державного мита та 64,55 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позов про
стягнення 15402,06 грн. боргу залишено без розгляду.
В позові про
стягнення 138,62 грн. збитків від інфляції гривні та 77,72 грн. - 3% річних
відмовлено.
Не погоджуючись
з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю
"Погребищенський райсількомунгосп" звернувся до Житомирського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить
скасувати вказане рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального
права та прийняти новий судовий акт, яким в задоволенні позову відмовити.
Зокрема,
скаржник вважає, що місцевим господарським судом безпідставно стягнуто
заборгованість на підставі угоди про уступку вимоги, що виникла з договору
поставки, оскільки умовами даного договору поставки (контракту НОМЕР_2),
укладеного між підприємством та первісним кредитором - Товариством з обмеженою
відповідальністю "Науково-виробничою фірмою "Олма" передбачено,
що жодна із сторін договору не має права передавати свої права і обов'язки
третій особі без письмової згоди іншої сторони. В матеріалах справи докази
надання згоди боржника первісному кредитору щодо уступки вимоги за договором
поставки відсутні, а тому ТОВ "Науково-виробнича фірма "Олма" не
мало права на укладення зазначеної угоди.
В засідання
суду 20.02.2007 р. скаржник свого представника не направив, хоча був
повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, про що
свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного
господарського суду від 09.02.2007 р.
Позивач у
відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти
доводів апеляційної скарги заперечили, просять залишити скаргу без задоволення,
а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Зокрема, в заперечення
доводів апеляційної скарги у відзиві підприємця ОСОБА_1 на апеляційну скаргу,
зазначено, що договір поставки, на який посилається відповідач, взагалі не
укладався; матеріальні цінності були отримані уповноваженими особами
відповідача від ТОВ "НВФ "Олма" на підставі виданих ним
довіреностей, що з урахуванням вимог ст.205 ЦК України є ознакою укладання
правочину. Крім того, позивач вважає, що у відповідності до ст.516 ЦК України,
заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не
обумовлено договором або законом.
Третя особа -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма
"Олма" у відзиві на апеляційну скаргу, а також її представник в
судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили. У відзиві ТОВ
"НВФ "Олма" підтвердило укладення договору про відступлення
права вимоги між ним та СПД ОСОБА_1,
відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги оплати будівельних
матеріалів та запчастин, отриманих відповідачем від ТОВ "НВФ
"Олма" на підставі довіреності та накладних від 09.06.2003р., а
також, зазначило, що вважає вказаний правочин двостороннім та таким, що не
потребує попередньої згоди боржника. Як стверджує третя особа, зобов'язання
боржника перед первісним кредитором станом на 25.12.2006 р. не виконані.
Розглянувши
матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи,
дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність
та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, судова колегія апеляційного
господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
16.11.2005 р.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся із позовом до
господарського суду про стягнення з
Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський
райсількомунгосп" заборгованості в сумі 34000,00грн., що виникла через
неоплату відповідачем матеріальних цінностей (запчастин та матеріалів). В
обгрунтування позовних вимог, позивач надав довіреності та накладні (а.с.
10-17), а також послався на укладення між позивачем та ТОВ "НВФ
"Олма" договору про відступлення права вимоги (а.с.21-23), за яким
позивачем набуто право вимоги оплати будівельних матеріалів і запчастин на загальну суму 25 тис.грн., що були
отримані відповідачем на підставі довіреності №284864 від 09.06.2003 р. Також
позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 175,64 грн. 3% річних та
306,00 грн. інфляційних та судових витрат.
Як вбачається з
матеріалів справи, представником Товариства з обмеженою відповідальністю
"Погребищенський райсількомунгосп" Саврей Т.І. на підставі
довіреностей МАИ №284874 від 07.08.2003 р. (а.с.11) та ЯЕЯ НОМЕР_20742 від
10.09.2003р. (а.с.10), було отримано від підприємця ОСОБА_1 за накладною
НОМЕР_3 (а.с.16) матеріалів на суму 6300,00 грн. та за накладною НОМЕР_4
(а.с.17) запчастин на суму 2700,00 грн.
Згідно ст.1
Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про
господарську операцію та підтверджує її здійснення. У відповідності до п.2 ст.9
цього Закону первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних
носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату
і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст
та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади
осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її
оформлення, а також особистий підпис або інші дані, що дають змогу
ідентифікувати особу, якам брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно п.8
ст.9 цього ж Закону, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів
і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних
несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Також, пунктом
2.14. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку
передбачено, що відповідальність за своєчасне і якісне складання документів,
передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у
бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть
особи, які склали і підписали ці документи.
Зважаючи на
вищенаведені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції, приймаючи
до уваги невідповідність дати накладної НОМЕР_4, в той час як довіреність на
одержання цінностей видана тільки 10.09.2003 р., а також невідповідність дати
довіреності, що зазначена у накладній (19.09.2003р.), вважає, проте, що за
зазначені недоліки оформлення вищезазначених первинних документів
відповідальність несуть сторони (за неправильне оформлення довіреностей -
відповідач, накладних - позивач), а також, що дані недоліки в оформленні не є
підставою для того, щоб вважати первинні документи - довіреності №284874, НОМЕР_20742 та накладні НОМЕР_3 та НОМЕР_4 -
неналежними доказами. При цьому, колегією апеляційного господарського суду
враховується те, що факт отримання цінностей відповідачем ним не заперечується,
а також, підтверджується наявністю відтисків печатки Товариства з обмеженою
відповідальністю "Погребищенський райсількомунгосп" на вищезазначених
накладних НОМЕР_3 та НОМЕР_4 та підписами уповноваженої відповідачем на
одержання цінностей особи. Відповідачем не доведено факту вибуття печатки з
його володіння.
Доказів
здійснення оплати отриманих цінностей за накладними НОМЕР_3 та НОМЕР_4,
відповідач не надав.
В обгрунтування
інших заявлених у позові вимог, підприємець ОСОБА_1 послався на укладений
18.08.2005 р. між ним та ТОВ "НВФ "Олма" договір про
відступлення права вимоги, за яким підприємець ОСОБА_1 набув від первісного
кредитора - ТОВ "НВФ "Олма" право вимоги оплати будівельних
матеріалів і запчастин на загальну суму 25000,00 грн., які були отримані
боржником - ТОВ "Погребищанський райсількомунгосп" на підставі
довіреності №284864 від 09.06.2003 р. через
Завертаного В.П. Пунктом 1.3. даного договору передбачено, що до нового кредитора переходить також право на
стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язання боржником.
Як вбачається з
матеріалів справи, згідно виданої відповідачем довіреності (а.с.12) серії МАИ
№284864 від 09.06.2003 р. на ім'я Завертаного В.П. на отримання від ТОВ
"Олма" цінностей (будівельних матеріалів та запчастин), відповідачем
були отримані наступні цінності, згідно накладних:
- НОМЕР_5:
руберойд РКП-350 та цвяхи на загальну суму 12473,58грн.;
- НОМЕР_6:
солідол (на суму 153,36 грн. без ПДВ), руберойд, цвяхи, рейку, провід А-35 на
загальну суму 3697,97 грн.;
- НОМЕР_7: лист
оцинкований, цвяхи, руберойд РКП-350 на загальну суму 2809,62 грн.;
- НОМЕР_8: бензин А 76 на суму 228,48 грн.;
- НОМЕР_9: запчастини, всього на суму - 5790,35
грн.
Слід зазначити,
що в перелічених накладних, окрім накладної НОМЕР_5, є посилання на договір
НОМЕР_10
Однак,
фактично, в матеріалах справи (а.с.90-91) в наявності контракт НОМЕР_2,
укладений між ТОВ "Погребищенський райсількомунгосп" (покупець) та
ТОВ "Олма" (постачальник), згідно якого ТОВ "Олма"
зобов'язалось передати, а покупець прийняти
у власність товар, який, згідно специфікації до даного контракту
(а.с.92) визначено як будівельні матеріали та запчастини.
Згідно п.3.1.
зазначеного контракту, поставка товару виконується з 08.05.2003 р. по
30.12.2003 р.
Як вбачається
із змісту контракту та з дій відповідача, беручи до уваги, що договір НОМЕР_10
між сторонами не укладався, а контракт НОМЕР_2 був чинним на момент поставки
цінностей, судова колегія апеляційної інстанції робить висновок, що в накладних
помилково зазначено номер договору замість НОМЕР_2 - НОМЕР_10, а дату вказано
вірно. Дана обставина свідчить про те, що ряд цінностей передано відповідачу на
підставі вказаного договору між сторонами.
Відповідно до
ч.1 ст.197 ЦК УРСР (чинного на момент укладення контракту від 08.05.2003 р.)
уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить
закону чи договору.
Також, згідно
ч.3 ст.512 ЦК України (який що діяв на момент укладення договору про
відступлення права вимоги) кредитор у зобов'язанні не може бути замінений,
якщо це встановлено договором або
законом. У відповідності до ст.516 ЦК України, що регулює порядок заміни
кредитора у зобов'язанні заміна кредитора у
зобов'язанні здійснюється без
згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, як
передбачено пунктом 9.4. контракту НОМЕР_2, сторони погодили, що передача прав
та обов'язків за даним контрактом третім особам допускається тільки за
письмовою згодою сторін.
Під час
розгляду справи судом першої інстанції, а також в суді апеляційної інстанції,
сторонами не надано доказів попереднього погодження відповідачем укладення
договору відступлення права вимоги від 18.08.2005 р. За відсутності такої згоди
первісний кредитор не мав права на укладення з новим кредитором - підприємцем
ОСОБА_1 договору про уступку права вимоги.
Тому, колегія
суддів дійшла висновку, що позивач набув права вимоги за договором уступки
вимоги лише щодо заборгованості боржника, що утворилась від неоплати
відповідачем цінностей, що були одержані останнім не за контрактом від
08.05.2003р. НОМЕР_2 між ТОВ "Погребищенський райсількомунгосп" та
ТОВ "Олма", оскільки в даній частині угода про уступку вимоги не
суперечить умовам вказаного контракту.
Всі ж вимоги
позивача, що грунтуються на договорі уступки вимоги в частині боргу відповідача
за одержані цінності відповідно до контракту між останнім та третьою особою, є
безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
З урахуванням
наведеного, слід зазначити, що не всі вказані в накладних НОМЕР_6, НОМЕР_7,
НОМЕР_8, та НОМЕР_9, цінності відповідають визначенню товару згідно
специфікації до договору від 08.05.2003 р., тобто не є будівельними матеріалами
або запчастинами. Зокрема, солідол та
бензин (накладні НОМЕР_6 та НОМЕР_8), всього на суму 412,44 грн., що свідчить
про те, що даний товар був придбаний відповідачем не по договору поставки, а
згідно іншої угоди між сторонами, підтвердженої накладними, підписаними як
Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма
"Олма", так і уповноваженою особою відповідача та довіреністю МАИ
№284864.
Враховуючи, що
в накладній НОМЕР_5 відсутнє посилання на договір, а факт отримання
відповідачем зазначеного в ній товару відповідачем не заперечується та
підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на цій накладній,
поставка по накладній НОМЕР_5 на суму 12473,58 грн. відбулась також не за
контрактом НОМЕР_2.
З наведеного
вище випливає, що між сторонами відбулись угоди, які за своїм змістом є
договором купівлі-продажу.
Відповідно до
ст.244 ЦК УРСР та ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона
(продавець) передає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за
нього певну грошову суму.
Оскільки
відповідачем доказів оплати вищезазначених цінностей не надано ні під час
розгляду справи судом першої інстанції, ні до апеляційного господарського суду,
судова колегія вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 412,44 грн. + 12473,58
грн. = 12886,02 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги,
підлягають задоволенню.
Відповідно до
п.1 ст.193 ГПК України та ст.526 ЦК України: зобов'язання має виконуватись
належним чином відповідно до умов договору та вимог закону - відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння
відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо
інше не встановлено договором або законом, як визначено ст.525 ЦК України.
Згідно вимог
ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,
на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від
простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або
законом.
Як вбачається з
матеріалів справи, 19.08.2005р. директор ТОВ "НВФ "Олма"
повідомив боржника про відступлення права вимоги заборгованості перед ним
новому кредитору - підприємцю ОСОБА_1
Вже 23.08.2005
р. підприємець ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Погребищанський райсількомунгосп"
із листом-вимогою про перерахування заборгованості в семиденний строк з дня
отримання вимоги, посилаючись на ст.530 Цивільного кодексу України.
Так, у
відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо
строк (термін) виконання
боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом
пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який
час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня
пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із
договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено
місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом, вимогу позивача від 23.08.2005 р. відповідач
залишив без відповіді та без задоволення.
Слід зазначити,
що судом першої інстанції необґрунтовано залишено без розгляду частину позовних
вимог, оскільки надані позивачем документи давали можливість вирішити спір по
суті.
Як передбачено
ч.2 ст.99 Господарсько-процесуального кодексу України, апеляційний
господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується
правами, наданими суду першої інстанції.
Статтею 101 ГПК
України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд
за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу;
апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і
перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у
повному обсязі.
Враховуючи
наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню щодо стягнення 21886,02 грн.
боргу, 285,30 грн. інфляційних (виходячи з індексу інфляції, встановленого за
вересень-жовтень 2005 року індексу інфляції - 101,3036), а також 113,06 грн. 3%
річних.
У решті
позовних вимог слід відмовити.
З урахуванням
зазначеного, апеляційний господарський суд, перевіривши в повному обсязі
законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, дійшов висновку,
що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення
для справи та допущено невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному
рішенні фактичним обставинам справи.
Тому,
апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого
господарського суду - скасуванню з прийняттям нового рішення в частині
залишення позову без розгляду та зміні в частині сум, що підлягають до
стягнення, сум, щодо яких у позові слід відмовити та судових витрат.
Судові витрати
покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського
процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський
райсількомунгосп", м. Погребище Погребищенського району Вінницької області
задовольнити частково.
2. Рішення господарського
суду Вінницької області від 05.01.2006р. від 05 січня 2006 р. у справі №8/3-06 скасувати в частині
залишення позову без розгляду та змінити
в частині сум, щодо яких відмовлено у позові, сум, що підлягають до
стягнення та розміру судових витрат, з прийняттям нового рішення у цій частині.
Викласти
резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Позов
задовольнити частково.
Стягнути з
Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський
райсількомунгосп" (Вінницька область, Погребищенський район, м. Погребище,
вул.М.Коцюбинського,11, код ЄДРПОУ - 02127650) на користь Суб'єкта
підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код - НОМЕР_11) - 21886,02 грн.
боргу, 285,30 грн. інфляційних, 113,06 грн. 3% річних, 222,84грн. витрат по
сплаті державного мита та 76,26 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
В решті позову
відмовити."
3. Видачу
наказу доручити господарському суду Вінницької області.
4. Справу №
8/3-06 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя:
Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О
Зарудяна Л.О.
віддрук. 5 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - третій особі
5 - в наряд
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 514985 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Ляхевич А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні