Постанова

від 21.02.2007 по справі 14/2847

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/2847

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" лютого 2007 р.                                                           Справа № 14/2847

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Мисак О.С. (довіреність б/н від 21.02.2007р.),

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з

обмеженою відповідальністю "Дари ланів", м.Андрушівка  

на рішення господарського суду Житомирської області

від "01" листопада 2006 р.  у справі № 14/2847 (суддя Костриця О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська

аграрна компанія", м. Червоноград Львівської області  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Дари ланів", м.Андрушівка

про стягнення 98728,66грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.11.2006р. у справі №14/2847 позов ТОВ "Західноукраїнська аграрна компанія" задоволено частково.

Стягнуто з СТОВ "Дари ланів" на користь позивача 97140 грн. боргу, 971,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 116,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинено провадження у справі в частині стягнення 1588,66 грн. пені, в зв'язку з відмовою позивачу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти новий, зменшивши розмір сплати за основним боргом на суму збитків, понесених СТОВ "Дари ланів" у зв'язку з поставкою неякісного товару.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом при прийнятті рішення норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення правил рівності сторін у судовому процесі. Зокрема зазначає, що був позбавлений можливості скористатися наданими йому процесуальним законодавством правами щодо подання доказів, пояснень, заперечень щодо сутності заявлених позовних вимог.

Крім того, вважає, що поза увагою суду залишилося надане представником відповідача в судове засідання 19.10.2006р. експертне заключення №84/Т, яке свідчить про токсичність товару, використання якого приводить до загибелі тварин.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечили, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідач (скаржник) – Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" свого представника в судове засідання не направило.

Враховуючи, що про час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирським  апеляційним господарським  судом від 05.12.2006р., а також з огляду на положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

13.01.2006 року ТОВ "Західноукраїнська аграрна компанія" (Продавець) та СТОВ "Дари ланів" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №13, за умовами якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець купити товар і оплатити його вартість.

Згідно п.1.4 договору кількість та асортимент товару визначається замовленням Покупця.

Пункт 3.1 договору передбачає, що якість відпущеного товару повинна відповідати взірцям і бути підтверджена сертифікатами відповідності і якісними посвідченнями в залежності від асортименту товару.

Відповідно до п.5.1 Покупець зобов'язується здійснити оплату за отриманий товар згідно накладних або виставленого Продавцем рахунку-фактури на умовах передоплати або відстрочки платежу за замовлений товар не більше як на 30 днів від дати його відвантаження Продавцем.

Позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар (премікси) на загальну суму 362640грн., що підтверджується видатковими накладними № АК-0000083 від 02.03.2006р.,               №АК-0000122 від 22.03.2006р., №АК-0000134 від 30.03.2006р., №АК-0000177 від 27.04.2006р., №АК-0000219 від 19.05.2006р., №АК-0000247 від 30.05.2006р., податковими накладними №90 від 02.03.2006р., №132 від 22.03.2006р., №143 від 30.03.2006р., №193 від 27.04.2006р., №239 від 19.05.2006р., №270 від 30.05.2006р., довіреностями серії ЯЛХ №257635 від 02.03.2006р., серії ЯМБ №922919 від 22.03.2006р., серії ЯМБ №922934 від 30.03.2006р., серії ЯМГ №527751 від 19.05.2006р., серії ЯМГ №527765 від 30.05.2006р. (а.с. 16 - 32).

До матеріалів справи долучено копії ветеринарних свідоцтв на поставлену продукцію, виданих за результатами випробувань та перевірок Львівським пунктом державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини України. На підставі вказаних документів Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики державної системи сертифікації УкпСЕПРО видавались сертифікати на продукцію (а.с. 61 - 69).

Відповідач же зобов'язання щодо оплати за переданий позивачем товар належним чином не виконав, оскільки перерахував на рахунок позивача лише 265500грн. (а.с. 3 ,6). Таким чином, на момент звернення ТОВ "Західноукраїнська аграрна компанія" до суду СТОВ "Дари ланів" заборгував позивачу 97140грн.

Відповідно до ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  цим Кодексом.

На правовідносини, які виникають на підставі договору купівлі-продажу, поширюються положення глави 54 "Купівля-продаж" Цивільного кодексу України.

Так, згідно з правилами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Важливою умовою договору купівлі-продажу є умова щодо якості товару. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. За відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець має передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ст.673 ЦК України).

За змістом ст.675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або повинен передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлений договором купівлі-продажу.

В силу приписів ст.677 Цивільного кодексу України законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).  Продавець повинен передати покупцеві товар, на який встановлений строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості у строк , встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право  частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог (ст.ст.687,688 ЦК України).

Нормою статті 692 Цивільного кодексу  України  законодавець покладає на покупця обов'язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.   

З системного аналізу наведених приписів норм права вбачається, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правового зобов'язання відповідача здійснити на користь позивача дії по сплаті заборгованості за отриманий товар в сумі 97140грн.

Доводи відповідача про те, що місцевий господарський суд залишив без уваги експертне  заключення не являються підставою для скасування судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснень питань, що  виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В пункті 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.98р. №02-5/424 "Про деякі питання практики  призначення судової експертизи" зазначається, що призначаючи судову експертизу, господарський суд в цій же ухвалі вказує, що особа чи особи, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, несуть відповідальність, передбачену ст.ст.384,385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати  висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків. Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази призначення місцевим господарським судом  судової експертизи, то експертне заключення №84/Т не може розглядатись як висновок експерта.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне (хоча це й не впливає на викладене вище) звернути увагу скаржника на те, що надана суду копія експертного заключення №84/Т не відповідає вимогам ч.2 ст.36 Господарського процесуального кодексу, згідно яких письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Інші доводи скаржника спростовуються матеріалами справи і не грунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не заслуговують на увагу.

Підсумовуючи  наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 01.11.2006р. у справі №14/2847 є законним та обгрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстав для його скасування не вбачається.

 Керуючись ст.ст.  101,103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 01.11.2006р. у справі №14/2847 залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" - без задоволення.

2. Справу №14/2847 повернути до господарського суду Житомирської області.  

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

 віддрук. 3 прим.

1- до справи,

2- позивачу,

3- відповідачу,

4- в наряд,