Постанова

від 06.04.2012 по справі 2а/0470/1179/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/1179/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кучми К.С. при секретарі -Василенко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Техмашекспорт»до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач в позові, а його представники в судовому засіданні зазначили, що за результатами перевірки, ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська по ТОВ «ІК Техмашекспорт», був складений акт №2427/23-2/32816435 від 03 листопада 2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ІК Техмашекспорт» (код ЄДРПОУ 32816435), з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків та взаємовідносин з ТОВ «Консоль ЛТД» (код ЄДРПОУ 35782561), на підставі висновків якого, прийняті податкові повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року №0002912302, яким підприємству визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 518 700, 00 грн., податкове повідомлення-рішення №0002922302, яким підприємству визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 393 295, 00 грн., податкове повідомлення-рішення №0002932302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 25 834,00 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6 548, 00 грн. ТОВ «ІК Техмашекспорт» вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на недоведеність ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська порушень підприємством чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд у задоволенні позову відмовити, оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ІК Техмашекспорт» оформлювало документи на товари для ТОВ «Консоль ЛТД» на загальну суму 127 030, 20 грн., в тому числі ПДВ 21 171, 70 грн. Вартість товарів віднесено до складу валових доходів 1 квартала 2009 року та 4 квартала 2009 року в сумі 105 859, 00 грн. До складу податкових зобов'язань ТОВ «ІК Техмашекспорт» включено ПДВ у сумі 21 171, 70 грн. Розрахунки за товар проведено безготівково у сумі 127 030, 20 грн.

Крім того, ТОВ «ІК Техмашекспорт» по взаєморозрахунках з ТОВ «Консоль ЛТД» отримувало документи на товари (послуги) на загальну суму 2 504 046, 82 грн., в тому числі ПДВ 417 341, 14 грн. Вартість товарів віднесено до складу валових витрат 3 квартала 2008 року - 4 квартала 2009 року на загальну суму 2 086 705, 00 грн. До складу податкового кредиту ТОВ «ІК Техмашекспорт» включено ПДВ у сумі 401 746, 00 грн., ТОВ «ІК Техмашекспорт» проводило розрахунки за товари (послуги) шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на загальну суму 1 863 434, 83 грн. та шляхом видачі 17 простих векселів на загальну суму 931 545, 25 грн.

Представник відповідача зазначила, що відповідно до вироку Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 листопада 2010 року по справі №1-388/10г ТОВ «Консоль ЛТД» створене з метою здійснення та прикриття діяльності по наданню незаконних фінансових послуг по переказу грошових коштів з безготівкової в готівкову форму. Таким чином, наявність первинних документів складених ТОВ «ІК Техмашекспорт» на продаж товарів ТОВ «Консоль ЛТД» створене з метою здійснення та прикриття діяльності по наданню незаконних фінансових послуг по переказу грошових коштів з безготівкової в готівкову форму.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби України мають право для здійснення функцій, визначених законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ІК Техмашекспорт» (код ЄДРПОУ 32816435), з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків та взаємовідносин з ТОВ «Консоль ЛТД» (код ЄДРПОУ 35782561) за період з 01 липня 2008 року по 24 жовтня 2011 року, якою встановлено:

- порушення п.п.4.1.1 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 526 970, 00 грн., в тому числі по періодах 3 квартал 2008 року в сумі 112 010, 00 грн., 4 квартал 2008 року в сумі 52 875, 00 грн., 1 квартал 2009 року в сумі 2 976,00 грн., 2 квартал 2009 року в сумі 34 112, 00 грн., 3 квартал 2009 року в сумі 107 540,00 грн., 4 квартал 2009 року в сумі 217 457, 00 грн.;

- порушено п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 354 740, 00 грн., в тому числі по періодах за липень 2008 року суму ПДВ у розмірі 5 576, 00 грн., вересень 2008 року суму ПДВ у розмірі 34 528, 00 грн., лютий 2009 року суму ПДВ у розмірі 1 427, 00 грн., квітень 2009 року суму ПДВ у розмірі 17 662, 00 грн., червень 2009 року суму ПДВ у розмірі 6 710, 00 грн., липень 2009 року суму ПДВ у розмірі 31 960, 00 грн., серпень 2009 року суму ПДВ у розмірі 98 286, 00 грн., вересень 2009 року суму ПДВ у розмірі 8 760, 00 грн., жовтень 2009 року суму ПДВ у розмірі 44 873, 00 грн., листопад 2009 року суму ПДВ у розмірі 82 979, 00 грн., березень 2010 року суму ПДВ у розмірі 5 533, 00 грн., травень 2010 року суму ПДВ у розмірі 2 612, 00 грн., червень 2010 року суму ПДВ у розмірі 13 834, 00 грн., та у травні 2010 року завищено залишок від'ємного значення, який включає до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму ПДВ у розмірі 25 834, 00 грн.

За наслідками даної перевірки складено акт №2427/23-2/32816435 від 03 листопада 2011 року /том І, а.с.66-101/, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0002912302 від 21 листопада 2011 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 518 700, 00 грн. (основний платіж 414 960, 00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 103 740, 00 грн.);

-№0002922302 від 21 листопада 2011 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 393 295, 00 грн. (основний платіж - 314 636,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 78 659, 00 грн.);

-№0002932302 від 21 листопада 2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 25 834, 00 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6 548, 00 грн. /том ІІ, а.с.18-20/.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Зі змістом ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «ІК Техмашекспорт» та ТОВ «Консоль ЛТД» було укладено договір №24/09 від 03 серпня 2009 року та договір №7/08 від 25 квітня 2008 року, щодо надання послуг шляхом виконання окремих технологічних операцій пов'язаних з виготовленням металоконструкцій по кресленням замовника. /том І, а.с.34, 43/.

Судом також встановлено, що позивачем було сплачено на адресу ТОВ «Консоль ЛТД» грошові кошти, на виконання укладених договорів, укладено акти приймання-передачі наданих послуг, складено та передано відповідні податкові накладні. Тобто, відбулося фактичне виконання сторонами укладених договорів.

Суд не погоджується з висновком відповідача, який зроблений на підставі вироку Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 листопада 2010 року по справі №1-388/10г, відповідно до якого встановлено, що ТОВ «Консоль ЛТД» створене з метою здійснення та прикриття діяльності по наданню незаконних фінансових послуг по переказу грошових коштів з безготівкової в готівкову форму. У зв'язку з чим, грошові кошти отримані від ТОВ «Консоль ЛТД», відповідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються до складу валових доходів, як доходи з інших джерел. На підставі вищезазначеного рішення, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «ІК Техмашекспорт» в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» занизило валові доходи, які отримані у вигляді доходів з інших джерел, а саме у вигляді безкоштовно отриманих грошових коштів від ТОВ «Консоль ЛТД».

В судовому засіданні встановлено, що вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 листопада 2010 року по справі №1-388/10г не було притягнуто до відповідальності директора ТОВ «Консоль ЛТД» ОСОБА_2 та не було встановлено неможливість здійснення ним реальної фінансово-господарської діяльності. /том ІІІ, а.с.99-128/.

Згідно ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було скасовано вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 листопада 2010 року, щодо засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а справу направлено на новий судовий розгляд. На даний момент вищезазначена справа знаходиться на розгляді в Самарському районному суді м.Дніпропетровська. /том ІІІ, а.с.129/.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 листопада 2010 року по справі №1-388/10г не може братись до уваги судом під час розгляду справи, оскільки він не набрав законної сили, а висновки податкового органу, викладені в даному акті перевірки на його основі, є передчасними.

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України). Законом встановлена презумпція правомірності правочину. Так, у відповідності з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не). Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, що вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

Як свідчать наявні у матеріалах справи первинні документи, зміст укладеного ТОВ «ІК Техмашекспорт» договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також жодним чином не суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; договір був спрямований на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, а саме: продавець/виконавець за договором передав товар покупцю/виконав роботу та передав її товар/роботу покупцю, та отримав за це обумовлену договором суму, покупець - прийняв товар/роботу та здійснив їх оплату на користь продавця, зобов'язання сторонами виконані в повному обсязі, заборгованість відсутня.

Також згідно із ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Пунктом 11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

В ході розгляду справи в судовому засіданні представник відповідача не надав суду жодного судового рішення, яке стосується безпосередньо ТОВ «ІК Техмашекспорт», щодо вчинених правочинів, визнаних відповідним судом недійсними.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не доведено правомірності своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону встановлює, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача, суд приходить до висновку, що слід визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська від 21 листопада 2011 року за номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 21 листопада 2011 року за номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Техмашекспорт» судовий збір у розмірі 28, 23 грн. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 26 березня 2012 року

Суддя ОСОБА_6