Постанова

від 13.02.2012 по справі 2а-153/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2012 р. Справа № 2a-153/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кишинського М.І.

при секретарі Дякун М.М.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Прокурора Верховинського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Верховинському районі

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "спільне Українсько-Швейцарське підприємство "Верховинська лісова компанія"

про стягнення податкового боргу в сумі 40381,70 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Верховинського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Верховинському районі звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "спільне Українсько-Швейцарське підприємство "Верховинська лісова компанія" (надалі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 40381,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі є юридичною особою та суб'єктом підприємницької діяльності, на якого, згідно із законодавством покладено обов'язок утримувати та сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджету та державних цільових фондів. Однак, у відповідача по справі як платника податків станом на 20 грудня 2011 року наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 46745,88 грн., який виник на підставі несплачених відповідачем сум згідно поданої ним до податкового органу податкової декларації та на підставі винесених податковим органом податкових повідомлень-рішень, які відповідачем не виконано та у строк встановлений законодавством не оскаржено.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з обставин викладених в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення наявними в матеріалах справи. Своїм правом на подання заперечення не скористався, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або інші поважні причини неявки в судові засідання, суду не направляв. Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідач по справі зареєстрований Верховинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа, включений в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України та взятий на облік в державній податковій інспекції в Верховинському районі Івано-Франківської області, як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі-Кодекс).

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. статті 54 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 287.3. статті 287 Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1. стаття 288 Кодексу).

Змістом підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Кодексу встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175. статті 14 Кодексу).

Також, статтею 126 Кодексу встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, -у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, -у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та Верховинською селищною радою укладено договорів оренди земельної ділянки №040630000024 від 29 вересня 2006 року строком на 5 років для обслуговування виробничого комплексу площею 4,5123 га. та нормативною грошовою оцінкою 296601,06 грн.

Проведеними податковим органом камеральними перевірками своєчасності сплати відповідачем платежів до бюджету встановлено несвоєчасну сплату орендної плати за землю. За наслідками вказаних перевірок, податковим органом складено акти наявні в матеріалах справи. На підставі даних актів, податковим органом згідно статті 126 Податкового кодексу України винесено наступні податкові повідомлення-рішення про накладення штрафу, зокрема №0001771530 від 19 жовтня 2011 року в розмірі 20% на суму 4122,16 грн. при затримці сплати грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю, що перевищує 30 календарних днів; №0001411530 від 10 серпня 2011 року в розмірі 10% на суму 515,19 грн. при затримці сплати грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю до 30 календарних днів включно; №0001091530 від 13 липня 2011 року в розмірі 20% на суму 1853,87 грн. при затримці сплати грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю, що перевищує 30 календарних днів; №0001921530 від 10 листопада 2011 року в розмірі 20% на суму 1172,46 грн. при затримці сплати грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю, що перевищує 30 календарних днів. Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем отримано 13 липня 2011 року, 10 серпня 2011 року, 19 жовтня 2011 року та 10 листопада 2011 року, однак у строк встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України, а саме протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання таких податкових повідомлень-рішень не сплачено сум грошових зобов'язань зазначених у податкових повідомленнях-рішеннях, а також не розпочато процедуру оскарження рішення податкового органу до вищого за підпорядкуванням контролюючого органу або до суду, а тому такі рішення вважаються узгодженні відповідачем, оскільки у суду відсутні факти про оскарження відповідачем таких рішень та не доведені відповідачем.

Відповідачем, подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю, в яких самостійно визначено суми податкового зобов'язання, які підлягають сплаті у строк передбачений пунктом 287.3 статті 287 Кодексу, а саме протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Також, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, відповідачем несвоєчасно сплачувалось податкові зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, згідно поданої ним до податкового органу податкової декларації з плати за землю, в зв'язку з чим податковим органом на підставі статті 126 Кодексу до відповідача згідно винесених податкових повідомлень-рішень застосовано штрафні санкції та донараховано пеню.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на 12 грудня 2011 року наявний податковий борг перед бюджетом по орендній платі за землю в сумі 40381,70 грн., в тому числі по податкових зобов'язаннях в сумі 32574,64 грн. та за штрафними санкціями 7807,06 грн.

Крім того, як встановлено судом, відповідачу на виконання вимог пункту 6.2 статті 6 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» надсилалось першу податкову вимогу №1/34 від 10 січня 2008 року та другу податкову вимогу №2/103, які отримано відповідачем 18 січня 2008 року та 18 квітня 2008 року, однак залишено без виконання та в становленому законом порядку не оскаржено.

Підпунктом 56.11 статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Отже, відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України, статей 16, 38, 57, 287 Податкового кодексу України не виконав свого податкового обов'язку, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував (погашав) свої податкові зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, допустивши заборгованість перед бюджетом, в зв'язку з чим податковим органом правомірно на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції згідно винесених ним податкових повідомлень-рішень, а сума в розмірі 40381,70 грн. згідно приписами пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку до державного бюджету. Насплачуючи податковий борг до бюджету, відповідач порушує вимоги Конституції України та Податкового кодексу України в яких передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, чим завдає шкоду інтересам держави, що у відповідності до статті 121 Конституції України та статті 36- 1 Закону України В«Про прокуратуруВ» є правом звернення прокурора за захистом прав в інтересах держави в особі державної податкової інспекції.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 40381,70 грн., що підтверджується корінцями податкових повідомлень-рішень, податковими вимогами та довідкою про суми податкового боргу.

Відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 40381,70 грн. та не спростовано даний борг, тому суд вважає, що сума в розмірі 40381,70 грн. підлягає стягненню в судовому порядку, а позовна частина в цій частині до задоволення.

Щодо позовних вимог про вжиття судом заходів для забезпечення позову та стягнення з відповідача судових витрат, то суд відмовляє виходячи з наступного. Забезпечення позову, згідно приписами статті 117 КАС України здійснюється судом шляхом зупинення рішень чи дій осіб, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Прокурор в своєму позові жодним чином не обґрунтовує, існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Крім того, суд не приймає до уваги дану вимогу, оскільки питання про забезпечення позову вирішується шляхом подання позивачем окремого клопотання, а тому позовна вимога про вжиття заходів забезпечення позову за своїм змістом не може бути позовною вимогою в порядку адміністративного судочинства регламентованою КАС України. Також частиною 4 статті 94 передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. За таких обставин, позовні вимоги про вжиття судом заходів для забезпечення позову та стягнення з відповідача судових витрат не підлягають до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "спільне Українсько-Швейцарське підприємство "Верховинська лісова компанія" (78700, вул.Жаб'євська 57, смт.Верховина, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 30917748) в дохід державного бюджету України податковий борг в сумі 40381 (сорок тисяч триста вісімдесят одну) гривню, 70 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 17 лютого 2012 року.