Постанова

від 23.01.2012 по справі 2а-4223/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2012 р. Справа № 2a-4223/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1,

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції в Бучацькому районі Тернопільської області

до агропромислового приватного об'єднання В«СлаваВ»

про стягнення податкового боргу в сумі 2187,56 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20.12.2011 року державна податкова інспекція в Бучацькому районі Тернопільської області (надалі - ДПІ в Бучацькому районі, позивач) звернулася з адміністративним позовом до агропромислового приватного об'єднання В«СлаваВ» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2187,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України та Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 21.12.2000 року № 2181-III, діючого на момент спірних правовідносин, що виникли між відповідачем та податковим органом у 2010 році, заборгував перед бюджетом орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 2187,56грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція про виклик в судове засідання повернулася до суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.

Судом установлено, що 20.05.2003 року Снятинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області відповідач зареєстрований юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.12.2011 року за № 1245466 та Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 20.05.2003 року (а.с. 6).

Заборгованість до місцевого бюджету виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум та штрафних санкцій з орендної плати за землю згідно податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 12.04.2011 за № 2214 за квітень-грудень 2010 року та січень 2011 року і на момент звернення до суду становить 2187,56грн. (а.с. 8).

ДПІ в Бучацькому районі винесені податкові повідомлення-рішення форми В«ШВ» від 19.10.2010 року за №№ 00018815500/0, 0001891500/0 про стягнення штрафних санкцій з орендної плати в сумі 98,63 грн. та 51,07 грн., відповідно, які отримані відповідачем.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу відповідно до статті 6 Закону № 2181-III, позивачем винесені перша податкова вимога форми В«Ю1В» від 09.11.2010 року та друга податкова вимога форми В»Ю2В» від 27.12.2010 року, які були вивішені на дошці податкових оголошень (а.с. 9).

Борг відповідача перед бюджетом в сумі 2187,56 грн. підтверджується розрахунком сум, що стягуються з агропромислового приватного об'єднання В«СлаваВ» станом на 15.12.2010 року (а.с. 7).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 2 Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII вiд 03.07.1992 року (надалі - Закон № 2535-XII), із змінами та доповненнями, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 27 Закону № 2535-XII контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Закон України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 21.12.2000 року № 2181-III ( надалі - Закон № 2181-III) установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг - податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 5.3.1 статті 5 Закону № 2181-III, що діяв на момент спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону № 2181-III для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункт 5.4 статті 5 Закону № 2181- III).

Згідно із підпунктом 6.2.1 пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2181- III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2 статті 6 Закону № 2181- III).

Податковий кодекс України ( надалі - Кодекс ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно статті 129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Отже, суд дійшов висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації та які ним в повному обсязі не сплачені з податку орендної плати за землю в розмірі 2187,56 грн. є узгодженими з дня подання такої декларації та являються податковим боргом відповідача.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати орендної плати за землю становить 2187,56 грн.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість відповідача перед бюджетом станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обгрунтовані, а позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з агропромислового приватного об'єднання В«СлаваВ» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31982844) податковий борг в сумі 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 56 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Бобров Ю.О.

Постанова складена в повному обсязі 27.01.2012 року.