Рішення

від 17.05.2010 по справі 34/88-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.10р. Справа № 34/88-10

За позовом Приватного підприємства "Сігма", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 2 335 384,37 грн.

Суддя Примак С.А.

Представники:

від позивача: - ОСОБА_1, предст., дов. від б/н від 22.01.2010р.

від відповідача: - ОСОБА_2, дов. № 34 від 09.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено про стягнення заборгованості у сумі 2 335384,37 грн., з яких 1815865,00 грн. сума основного боргу, 45968,75 - 3% річних, 307496,22 грн. - пені, інфляційних - 166054,40 грн. на підставі договору поставки №24/02 від 24.02.2009р., та розірвати договір № 24/02-09 від 24.02.2009р. укладений між позивачем та відповідачем.

Відповідач надав до суду відзив в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимогах позивача.

Відповідно до вимог ч.3 ст.69 ГПК України термін розгляду справи продовжений до 05.05.2010р.

Відповідно до вимог ч.4 ст.69 ГПК України термін розгляду справи продовжений до 17.05.2010р.

Позивач надав до суду клопотання в порядку ст.ст.66,67 ГПК України в якому просить накласти арешт на комплекс по збагаченню гематитових кварцитів шостого залізистого горизонту кар'єру "південний" що розташований у м. Кривий Ріг, вул. Гусєва і належить на праві власності відповідачу.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши попередні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2009р. між позивачем (покупець) та ТОВ "ВП Сігма" (постачальник) укладено договір поставки №24/02-09.

Згідно з предметом договору, постачальник зобов'язався у порядку та у терміни, які встановлені договором, передати товар (руда залізна) у власність покупця, а покупець прийняти товар і оплатити його на умовах договору.(п.1.1 договору)

Загальна вартість товару яка повинна була передана позивачу по умовам договору відповідно до специфікації №1 до договору №24/02-09 від 24.02.2009р. складає 11500 тон. на загальну суму 2 484 000,0 грн.

24.02.2009р. між сторонами по договору було підписано додаткова умова №01 про зміну к договору поставки№24/02-09 від 24.02.2009р.

Відповідно до вимог п.2 додаткової умови до договору , п.3.2 договору був змінений на редакцію при якій поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії договору.

Пунктом 3 додаткової умови до договору,п.3.3 договору був змінений на таку редакцію при якій було визначено, що фактом поставки кожної партії товару вважається дата надходження кожної партії товару на склад позивача при умові виконання п.3.5 договору.

Згідно вимог п.5 додаткової умови до договору, п.3.5 договору був викладений в слідуючий редакції згідно якої було встановлено, що постачальник зобов'язується одночасно з товаром надати позивачу товаросупровідну документацію: товарну накладну, податкову накладну, сертифікат якості та рахунок.

Відповідно до п.8 додаткової умови до договору, п.5.3 договору був викладений в слідкуючій редакції оплата товару по факту поставки, здійснюється на підставі товаросупроводних документів, вказаних в п.3.5 договору, з відстрочкою платежу протягом 5-ти банківських днів. У випадку оплати за товар шляхом передоплати , постачальник зобов'язаний здійснити поставку партії товару на суму передоплати не пізніше чім через 10 банківських днів з дня отримання передоплати.

На виконання умов договору позивачем в адресу постачальника у період з 25.02.2009р. по 06.10.2009р. було перераховано передоплату за товар на загальну суму 1.871.065,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

06.10.2009р. постачальником в адресу позивача було повернуто грошові кошти у розмірі 55200,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням №39 від 06.10.2009р.

У зв'язку з тим, що постачальник порушив вимоги договору поставки, а саме не поставив в адресу позивача товар (руду залізну) взагалі, то позивач звернувся 02.10.2009р. до постачальника з вимогою №159 про розірвання договору поставки та погашення суми заборгованості яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням постачальника договору на загальну суму у розмірі 1.871.065,00 грн.

12.01.2010р. листом №5/1 позивач вдруге звернувся до постачальника про розірвання договору поставки та погашення суми заборгованості яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням постачальника договору на загальну суму у розмірі 1.815.865,00 грн.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.01.2010р. до відомостей у Єдиному державному реєстрі про ТОВ "ВП Сігма" 21.01.2010р. було внесено зміни, якими було змінено найменування- на товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" та змінено місцезнаходження -50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр.Дзержинського,36.

Господарський суд вважає, що ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" є правонаступником всіх зобов'язань по договору поставки №24/02-09 замість ТОВ "ВП Сігма".

До наступного часу господарський суд вважає що, відповідач не надав до суду належних доказів поставки товару (залізної руди) та повернення грошових коштів у розмірі 1 .815 .865,00 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 712 ЦК України , до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно до вимог ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у термін встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо подавець у даному випадку постачальник який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно вищевикладеного господарський суд вважає, стягнути з відповідача борг у розмірі 1815865,00 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі - 166054,40 грн. за термін з 11.03.2009р. по 12.01.2010р., пеню у розмірі - 307496,22 грн. за термін з 11.03.2009р. по 12.01.2010р., та 3%-річних у розмірі 45968,75 грн. за термін з 11.03.2009р. по 12.01.2010р.

Згідно з п.7.2 договору у випадку порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період дії прострочки.

Суд вважає задовольнити вимоги позивача частково та стягнути з відповідача пеню у розмірі - 149 457,31 грн. , за термін з 11.03.2009р. по 02.10.2009р. так як позивач листом №159 від 02.10.2009р. в адресу відповідача просив розірвати договір про поставку товару №24/02-09, та відповідно до вимог ч.6 ст. 232 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає задовольнити вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача 3%-річних у розмірі 15074,16 грн. за період з 03.10.2009р. по 12.01.2010р, та інфляційні у розмірі 53 168,32грн. за період з 03.10.2009р. по 12.01.2010р. так як грошові зобов'язані у відповідача виникли тільки з 03.10.2009р. на підставі вимоги №159 від 02.10.2009р.

Згідно зі ст. 526 ЦК України (ст.193 ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Що, стосується вимог про розірвання договору поставки до суд вважає задовольнити його з наступних підстав:

- відповідно до вимог ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В даному випадку суд вважає, що позивач розраховував при виконанні даного договору належним чином відповідачем, на отримання прибутку якого він не отримав. Суд вважає, що не отримання прибутку позивачем є істотним порушенням договору саме відповідачем.

На підставі вищевикладеного суд вважає розірвати Договір №24/02-09 від 24.02.2009р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" та Приватним підприємством "Сігма".

Відповідач у своєму відзиві на позов зазначив: - що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на наступне, позивач та відповідач проводили між собою фінансову господарську діяльність щодо поставок товарів та обладнання. В процесі роботи між підприємствами укладались різні угоди як по поставці товарів так і по поставці обладнання, а саме 12.02.09р. між ПП "Сігма" та ТОВ "ВП Сігма" укладено договір позики №12/02\09 де ПП "Сігма" (позичальник), а ТОВ Сігма" (позикодавець) строк позики до 31.12.2009р., сума позики складає 467 720,0 грн. 24.02.09р. між ПП "Сігма" та ТОВ "ВП Сігма" укладено договір поставки №24,02-09 залізної руди, та проведено оплати на суму 1853065грн. однак поставка не проведена.31.07.09р. між ПП "Сігма" та ТОВ "ВП Сігма" укладено договір №31/07-09 про поставку ТОВ "ВП Сігма" до ПП "Сігма" сепараційних установок у кількості 2-х штук на суму 736536,0 грн.

На погляд відповідача таким чином із боку ПП "Сігма" і з боку ТОВ "ВП Сігма" виникла заборгованість яка актами взаємозаліку підлягає закриттю, у зв'язку з чим зі сторони ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" на адресу ПП "Сігма" направлено листи.

Господарський суд вважає заперечення відповідача не обґрунтованими і не підтвердженими належним чином.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести оті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав до суду клопотання в порядку ст.ст.66,67 ГПК України в якому просить накласти арешт на комплекс по збагаченню гематитових кварцитів шостого залізистого горизонту кар'єру "південний", що розташований у м. Кривий Ріг, вул. Гусєва і належить на праві власності відповідачу.

Господарський суд вважає відмовити у задоволенні даного клопотання так як позивач не надав належних доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 526, 625,693 Цивільного кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати Договір №24/02-09 від 24.02.2009р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" та Приватним підприємством "Сігма".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" (50007, м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 36, р/р 26004300009938 в КФ АКБ "Форум", МФО 307060, код ЄДРПОУ 34684807) на користь Приватного підприємства "Сігма" (03022, м. Київ, пер. Жуковського,15 р/р 26005300010755 в КФ АКБ "Форум", МФО 307060, код ЄДРПОУ 30179160) 1815865,0 грн.- основного боргу, 53168,32 грн.- інфляційних, 15074,16 грн. - 3% річних, 149 457,31 грн. - пені, 20 391,79 грн.- державного мита, 205,49 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя ОСОБА_3