Рішення

від 21.06.2010 по справі 15/553

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" червня 2010 р. Справа № 15/553

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 5516/19 від 31.12.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Малого приватного підприємства "Роксолана" (смт.Миропіль Романівського району, Житомирської області)

про стягнення 9179,12 грн.

В судовому засіданні 17.06.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 21.06.2010р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача 7543,87грн. основної заборгованості, 943,40грн. пені, 133,62грн. - 3% річних та 558,23грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується списком Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції за 04.06.2010р. (а.с. 34).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Малим приватним підприємством "Роксолана" було укладено договір № 5-2008-ПП-52 на постачання природного газу (а.с. 10-13) та договір № 5-2008-Т-53 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств (а.с. 14-17).

26.12.2008р. сторонами було укладено додаткову угоду № 12 до договору № 5-2008-ПП-52 від 26.11.2007р. на постачання природного газу (а.с.19) та додаткову угоду № 3 до договору № 5-2008-Т-53 від 26.11.2007р. на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств (а.с. 18).

Так, позивачем, на виконання вищезазначених договорів та додаткових угод до них, було надано відповідачу у період з січня 2009 року по травень 2009 року послуги з постачання та транспортування природного газу в кількості 3123 куб. м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 26.01.2009р. (а.с. 21), згідно якого відповідачем у січні 2009 року було спожито 1020 куб.м., та актом приймання-передачі природного газу від 20.05.2009р. (а.с. 22), згідно якого відповідачем за період з лютого по травень 2009 року було спожито 2103 куб.м.

Пунктом 6.1 договору №5-2008-ПП-52 на постачання природного газу передбачено, що ціна за природний газ затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України і на дату складання договору за 1000,0 кубічних метрів газу становить 1053,60грн. з урахуванням ПДВ, тарифів на постачання та транспортування природного газу по території України та цільової надбавки.

Пунктом 6.1 договору № 5-2008-Т-53 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств встановлено, що тариф на послуги по транспортуванню природного газу затверджується постановою НКРЕ і на дату укладення договору становить 73,30грн., крім того ПДВ-14,66грн., всього з ПДВ - 87,96грн. за 1000 куб. м.

Згідно з розхідною накладною № Л-00000564 від 31.01.2009р. (а.с.50) та розрахунком - коригуванням від 01.05.2009р. проведеним на виконання постанови КМУ від 27.12.2008р. № 1161 (а.с.53), вартість послуг по постачанню та транспортуванню природного газу наданих відповідачу згідно акту приймання-передачі природного газу від 26.01.2009р. у січні 2009 року в об'ємі 1020 куб м., становить 2780,97грн.

Згідно з розхідною накладною б/н від 31.05.2009р. (а.с.54), вартість послуг по постачанню та транспортуванню природного газу наданих відповідачу згідно акту приймання-передачі природного газу від 20.05.2009р. у період з лютого по травень 2009 року в об'ємі 2103 куб м., становить 5523,34грн.

Таким чином, загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг по постачанню та транспортуванню природного газу у період з січня 2009 року по травень 2009 року становить 8304,31грн.

Відповідно до п.7.1 договору №5-2008-ПП-52 сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати газу в наступному порядку: 50% від вартості запланованих місячних обсягів - за 7 банківських днів до початку місяця поставки, послідуючі оплати проводяться плановими платежами по 25% від вартості запланованих місячних обсягів, до 5-го та 15-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним (п.7.1 договору №5-2008-ПП-52).

Відповідно до п.7.1 договору №5-2008-Т-53 сторони погодили, що оплата за послуги здійснюється на умовах попередньої оплати в наступному порядку: 50 % до 25 числа попереднього місяця і 50% до 10 числа місяця надання послуг по транспортуванню природного газу. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та його транспортування здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним

Проте, Мале приватне підприємство "Роксолана" взяті на себе зобов'язання за договором № 5-2008-ПП-52 на постачання природного газу та договором № 5-2008-Т-53 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств з урахуванням додаткових угод від 26.12.2008р. до договорів, належним чином не виконало, розрахунки за надані послуги по постачанню та транспортуванню природного газу в період з січня 2009 року по травень 2009 року у повному обсязі не провело.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за послуги з постачання та транспортування природного газу, надані в період з січня 2009 року по травень 2009року, було сплачено 750,00грн., що підтверджується карткою рахунку 361 (а.с. 38), фіскальним чеком № 2962 від 24.04.2009р. на суму 350,00грн. (а.с. 39) та фіскальним чеком № 3125 від 28.05.2009р. на суму 400,00грн. (а.с. 40). Крім того, як вбачається з банківської виписки за 23.01.2009р. та довідки позивача №313 від 14.06.2010р. (а.с. 36), із сплачених у січні 2009р. відповідачем грошових коштів в сумі 775,38грн., позивачем суму у розмірі 10,44грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованості за спожитий природний газ у січні - травні 2009 року, решта коштів (764,94грн.) зарахована позивачем за грудень 2008року.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до господарського суду, у Малого приватного підприємства "Роксолана" утворилась заборгованість в сумі 7543,87грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, Мале приватне підприємство "Роксолана" не надало суду доказів погашення заборгованості в розмірі 7543,87грн. перед позивачем.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 7543,87грн. підтверджується підписаним сторонами та скріпленими печатками підприємств актом звірки розрахунків (а.с. 29).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7543,87грн. основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 943,40грн. пені, 133,62грн. - 3% річних та 558,23грн. інфляційних нарахувань.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує таке.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з пунктами 9.3 договору № 5-2008-ПП-52 на постачання природного газу та договору № 5-2008-Т-53 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств, за порушення строку оплати замовник (споживач) сплачує на користь виконавця (газозбутової організації) крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Пеня нараховується виконавцем протягом 1 року, що передує моменту звернення з позовом (пп.9.5 договорів).

Згідно з поданим позивачем розрахунком (а.с. 8), позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 943,40грн. за період з 01.06.2009р. по 05.04.2010р. на суму заборгованості 7543,87грн.

Слід зазначити, що при здійсненні розрахунку пені позивачем не було враховано визначені договором № 5-2008-ПП-52 на постачання природного газу та № 5-2008-Т-53 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств строки оплати.

Зокрема, враховуючи п. 7.1 договору № 5-2008-ПП-52 на постачання природного газу та договору № 5-2008-Т-53 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств за надані послуги згідно акту приймання-передачі природного газу від 26.01.2009р. відповідач зобов'язаний був провести оплату в строк до 05.02.2009р., а за надані послуги згідно акту приймання-передачі природного газу від 20.05.2009р. - в строк до 05.06.2010р.

Отже, зважаючи на погоджені сторонами строки оплати та фактично здійснені відповідачем проплати, правомірним є нарахування пені в сумі 1319,17грн., зокрема за період з 01.06.2009р. по 05.06.2009р. на суму заборгованості 2020,53грн. та за період з 06.06.2009р. по 05.04.2010р. на суму заборгованості 7543,87грн.

Проте, позивач просить стягнути з відповідача 943,40грн., тобто меншу суму пені, ніж обґрунтовано нарахована, що є його правом.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 943,40грн.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних (а.с. 8), господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ВАТ"Житомиргаз" в частині стягнення 3% річних в сумі 133,62грн. підлягають задоволенню, оскільки зазначена сума 3% річних є меншою ніж обґрунтовано нарахована. Згідно з проведеним судом розрахунком, правомірним є нарахування 3% річних в сумі 189,32грн., зокрема нарахованих за період з 01.06.2009р. по 05.06.2009р. на суму заборгованості 2020,53грн. та за період з 06.06.2009р. по 05.04.2010р. на суму заборгованості 7543,87грн.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 558,23грн., нарахованих позивачем за період з липня 2009 року по лютий 2010 року, підлягають частковому задоволенню. Згідно з проведеним судом розрахунком, обґрунтованим є нарахування інфляційних за період з липня 2009року по лютий 2010року на суму заборгованості 7543,87грн. в розмірі 550,93грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування в сумі 550,93грн. В частині стягнення 7,30грн. інфляційних нарахувань необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги ВАТ "Житомиргаз" обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 9171,82грн., з яких: 7543,87грн. основної заборгованості, 943,40грн. пені, 133,62грн. - 3% річних та 550,93грн. інфляційних нарахувань. В позові в частині стягнення з відповідача 7,30грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 33,49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Роксолана" (Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Леніна 84, ідентифікаційний код 22049248)

на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071):

- 7543,87грн. основної заборгованості;

- 943,40грн. пені;

- 133,62грн. - 3% річних;

- 550,93грн. інфляційних нарахувань;

- 101,92грн. витрат по сплаті державного мита;

- 235,81грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Дата підписання: "29" червня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам