Рішення

від 23.09.2015 по справі 914/2460/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.15 Справа№ 914/2460/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсаліс», м. Львів

до відповідача-1: Приватного підприємства «Генесіс-2 Україна», м. Львів

до відповідача-2: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція», м. Южноукраїнськ, Миколаївська область

про: стягнення 871 618,71 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - дов. №б/н від 15.01.2015 року,

відповідача-1: ОСОБА_2 - дов. №6 від 20.01.2015 року,

відповідача-2: ОСОБА_3 - дов. №б/н від 25.03.2015 року.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсаліс» звернулось у господарський суд Львівської області з позовом до відповідача-1: Приватного підприємства «Генесіс-2 Україна», до відповідача-2: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція» в якому просить солідарно стягнути в його користь 871 618,71 грн., з яких 845 362,04 грн. доплата з врахуванням індексу інфляції та 26 256,67 грн. - 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України. Ухвалою від 22.07.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.08.2015р.

Рух справи відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Через канцелярію суду 20.08.2015 року за вх. №34972/15 надійшло клопотання від представника відповідача-2 про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, в якому просить забезпечити проведення судового засідання у справі №914/2716/14 у режимі відеоконференції.

Через канцелярію суду 01.09.2015 року представником позивача подано заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій просить:

« 1. Прийняти дану заяву про відмову від частини позовних вимог в частині стягнення з Приватного підприємства «Генесіс-2 Україна» (код ЄДРПОУ 34219484) заборгованості у розмірі 871 618,71 грн.

2. Решту позовних вимог про стягнення з відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код юридичної особи за ЄДРПОУ 24584661; код відокремленого підрозділу за ЄДРПОУ ВП 20915546; адреса місцезнаходження: 55001, Миколаївська обл. м. Южноукраїнськ) заборгованості у розмірі 871 618,71 грн., з яких 845 362,04 грн. - доплата з врахуванням індексу інфляції; 26 256,67 грн. - 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсаліс» (код за ЄДРПОУ 30275519; адреса місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Навроцького, 1 п/р № 260003621 в ПАТ «Ерсте Банк», МФО 380009) та про стягнення судових витрат в користь Позивача в повному обсязі - залишити без змін».

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.09.2015 р. відмовлено позивачу у прийнятті до розгляду заяви про відмову від частини позовних вимог (вх. №3815/15 від 01.09.2015 року)із підстав викладених у зазначеній ухвалі. Задоволено клопотання Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №34972/15 від 20.08.2015 року).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.09.2015 р. за клопотанням представника позивача (вх. №4115/15 від 15.09.2015 року), проти задоволення якого не заперечили представники відповідачів, суд продовжив строк розгляду даної справи з 22.09.2015 року на 15 календарних днів і відклав строк розгляду справи на 23.09.2015 року.

В судове засідання 23.09.2015 р. представник позивача з'явився, позов підтримав із підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду від 15.09.2015 року виконав.

В судове засідання 23.09.2015 р. представник відповідача-1 з'явився, позов не визнає в частині солідарного стягнення, із підстав, викладених у відзиві вх. №31998/15 від 04.08.2015 року, вимоги ухвали суду від 15.09.2015 року виконав.

В судове засідання 23.09.2015 р. представник відповідача-2 з'явився, позов не визнає із підстав, викладених у відзиві вх. №36421/15 від 01.09.2015 року та із врахуванням контр розрахунку поданого суду вх. №38615/15 від 14.09.2015 року, вимоги ухвали суду від 15.09.2015 року виконав.

Вважає, що якщо суд прийде до висновку стягнути з відповідачів 1 та 2 інфляційні втрати та 3% річних, то їх слід нараховувати тільки після набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р., у справі №914/112/15, повний текст тобто з 22.03.2015 р., оскільки обов'язок у відповідачів по оплаті виконаних робіт виник з моменту набрання законної сили рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р., у справі №914/112/15.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В судовому засіданні 23.09.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

У період з листопада 2013 р. по січень 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю В«УніверсалісВ» (позивач у справі) виконало та передало державному підприємству В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» в особі Відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція» (відповідач - 2) роботи по темам: «Монтаж систем вентиляції в приміщеннях ДО на відмітці 17.40В» , В«Монтаж шаф управління рециркуляційними вентиляторами К1р, К2рВ» , «Реконтрукція опорних металоконструкцій систем кондиціювання UV10, UV11В» на загальну суму 2 454 541,89 грн., а відповідач -2 прийняв ці роботи, однак оплата вартості робіт належним чином проведена не була.

15.01.2015 р. позивачем надіслано на адресу відповідача -2 претензію №0112/15 від 14.01.2015 р. про сплату заборгованість з оплати вартості виконаних робіт по темам: «Монтаж систем вентиляції в приміщеннях ДО на відмітці 17.40В» , В«Монтаж шаф управління рециркуляційними вентиляторами К1р, К2рВ» та «Реконтрукція опорних металоконструкцій систем кондиціювання UV10, UV11В» , яка залишилась із сторони відповідача-2 без реагування.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р. у справі №914/112/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«УніверсалісВ» до відповідача-1: Приватного підприємства «Генесіс-2 Україна», до відповідача-2: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція» про визнання договорів на виконання робіт укладеними, стягнення 2454541,89 грн. заборгованість було задоволено позовні вимоги частково і вирішено стягнути солідарно з Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» в особі відокремленого підрозділу В«Южно-Української атомної електричної станціїВ» Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» та Приватного підприємства В«Генесіс-2 УкраїнаВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УніверсалісВ» 2454541,89 грн. заборгованості за виконані роботи по темам: «Монтаж систем вентиляції в приміщеннях ДО на відмітці 17.40В» , В«Монтаж шаф управління рециркуляційними вентиляторами К1р, К2рВ» та «Реконтрукція опорних металоконструкцій систем кондиціювання UV10, UV11В» .В решті позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» в особі відокремленого підрозділу В«Южно-Української атомної електричної станціїВ» Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УніверсалісВ» 49090,84 грн. судового збору. Даним рішенням встановлено, що строк виконання відповідачем-2 зобов'язання оплати позивачу вартості виконаних ним робіт є не визначений.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р. у справі №914/112/15 вступило в законну силу.

09.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«УніверсалісВ» та Приватним підприємством В«Генесіс-2 УкраїнаВ» (відповідач - 1 у справі) укладено договір поруки, згідно якого відповідач -1 поручився перед кредитором (позивачем) за виконання Державним підприємством В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» в особі Відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція» (боржник), свого обов'язку по оплаті узгоджених та виконаних позивачем (кредитором) на користь боржника - Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» в особі Відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція», робіт по темам: «Монтаж систем вентиляції в приміщеннях ДО на відмітці 17.40В» , В«Монтаж шаф управління рециркуляційними вентиляторами К1р, К2рВ» та «Реконтрукція опорних металоконструкцій систем кондиціювання UV10, UV11В» на загальну суму 2 505 250,54 грн.

Відповідно до п.2 Договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку в повному обсязі і відповідає перед кредитором за порушення зазначеного зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.3 Договору).

Згідно п. 4 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Як встановлено господарським судом Львівської області у рішенні від 06.03.2015 р. у справі №914/112/15 та не заперечувалось представником відповідача - 1, у зв'язку із неоплатою відповідачам - 2 виконаних будівельних робіт, позивач звернувся до відповідача - 2 з вимогою сплатити заборгованість Южно-Української АЕС (вих. №0414/15 від 14.01.2015 р.).

Як вбачається з матеріалів справи погашення основного боргу перед позивачем згідно рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р., у справі №914/112/15 станом на 07.07.2015 р. було здійснено в загальній сумі 1375155,69 грн. В процесі розгляду справи в суді відповідач - перерахував позивачу 15.07.2015 р. ще 100 000,00 грн. та 17.07.2015 р. - 100 000,00 грн. Це підтверджено сторонами в судовому засіданні, а також наданими суду копіями платіжних доручень і банківських виписок (містяться в матеріалах справи) із призначенням платежу: погашення заборгованості згідно з рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р. по справі №914/112/15.

Оскільки сума основної заборгованості стягнута з відповідачів 1та 2 солідарно рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р. у справі №914/112/15, що відповідачами до цього часу не сплачена в повному обсязі , то має місце прострочення виконання грошового зобов'язання

У зв'язку з простроченням відповідачами виконання зобов'язання із сторони відповідачів перед позивачем з оплати за виконані роботи 2454541,89 грн. позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача -1 та відповідача - 2 солідарно 3% річних в розмірі 26256,67 грн. та інфляційних втрат в розмірі 845362,04 грн. за період з 28.01.2015 р. по 07.07.2015 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім цього, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За змістом ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.196 ГК України у разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом .

З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2013р. між позивачем та ПП В«Генесіс-2 УкраїнаВ» укладено Договір поруки, відповідно до п.1 котрого поручитель (ПП В«Генесіс-2 УкраїнаВ» поручається перед кредитором (позивачем) за виконання ДП В«НАЕК В«ЕнергоатомВ» в особі відокремленого підрозділу В«Южно-Українська АЕСВ» (боржник) свого обов'язку по оплаті узгоджених та виконаних кредитором на користь боржника робіт по темам: В«Монтаж систем вентиляції в приміщеннях до на відмітці 17.40В» , В«Реконструкція опорних металоконструкцій систем кондиціонування UV10, UV11В» , В«Монтаж шаф управління рециркуляційними вентиляторами К1р, К2рВ» на загальну суму 2505250,54 грн.

Відповідно до п.2 Договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку в повному обсязі і відповідає перед кредитором за порушення зазначеного зобов'язання боржником.

Згідно п. 4 Договору Поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Як встановлено судом та не заперечується представником відповідача-1, у зв'язку із неоплатою відповідачем-2 виконаних будівельних робіт, позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою сплатити заборгованість Южно-Української АЕС . Однак вказана вимога залишилася без задоволення.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р., у справі №914/112/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«УніверсалісВ» до Приватного підприємства В«Генесіс-2 УкраїнаВ» та Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» про визнання договорів на виконання робіт укладеними, стягнення 2505250,54 грн. заборгованості вирішено: «Позов задоволити частково. Стягнути солідарно з Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» в особі відокремленого підрозділу В«Южно-Української атомної електричної станціїВ» Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» (код ЄДРПОУ юридичної особи: 24584661; код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 20915546) та Приватного підприємства В«Генесіс-2 УкраїнаВ» (код ЄДРПОУ: 34219484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УніверсалісВ» (код ЄДРПОУ: 30275519) 2454541,89 грн. заборгованості за виконані роботи. В решті позовних вимог - відмовити. Стягнути з Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» в особі відокремленого підрозділу В«Южно-Української атомної електричної станціїВ» Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» (код ЄДРПОУ юридичної особи: 24584661; код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УніверсалісВ» (код ЄДРПОУ: 30275519) 49090,84 грн. судового збору.»

Зазначене рішення не оскаржувалось і вступило в законну силу з 22.03.2015 р.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України, Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом, на виконання рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р., у справі №914/112/15, позивачу відповідачем - 2 станом на 07.07.2015 р. перераховано 1 375 155,69 грн. основної заборгованості, а саме:

24.04.2015 р. - 200 000,00 грн., 29.04.2015 р. - 150 000,00 грн., 07.05.2015 р. - 300 00,00 грн., 08.05.2015 р. - 355 155,69 грн., 15.05.2015 р. - 100 000,00 грн. 16.06.2015 р. - 70 000,00 грн., 17.06.2015 р. - 100 000,00 грн., 18.06.2015 р., - 100 000,00 грн. Також 15.07.2015 р. відповідач перерахував позивачу ще 100 000,00 грн. та 17.07.2015 р. 100 000,00 грн. основної заборгованості.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання відповідачами перед позивачем, що в свою чергу є підставою для часткового задоволення позовних вимог таким, а саме підлягає стягненню з відповідачів 1 та 2 солідарно на користь позивачу 378 439,90 інфляційних втрат, 15 558,52 грн. - 3% річних нараховано за період з 22.03.2015 р. по 07.07.2015 р.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє, з огляду на наступне. Позивачем нараховано інфляційні втрати та 3 % річних з 28.01.2015 р. по 07.07.20156 р., так як на думку позивача згідно його претензії відповідачі 1 та 2 мали оплатити основну заборгованість починаючи з 28.01.2015 р. Оскільки обов'язок у відповідачів 1 та 2 по солідарній оплаті виконаних робіт виник з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р., у справі №914/112/15, то суд вважає, розрахунок позовних вимог повинен здійснюватися із дня набрання рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р. у справі №914/112/15 законної сили, тобто 3 22.03.2015 р.

А відтак, не можна погодитись із позицією позивача стосовно його посилання на претензію від 14.01.2015 р. №30114/15, як на підставу заявлення вимоги про погашення боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні позивач із заявою про примусове виконання рішення суду господарського суду Львівської області від 06.03.2015 р. у справі №914/112/15 не звертався. Відповідачі в добровільному порядку виконують зазначене рішення господарського суду Львівської області, що стосується стягнення з них основного боргу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати за період, протягом якого зобов'язання відповідача належним чином не було виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом.

Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 7 879,98 грн., а решта сума судового збору покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4-3, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Генесіс-2 Україна» (79024, м.Львів, вул. Промислова, 45, код ЄДРПОУ 34219484) та з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція» (адреса: 01032, м.Київ, вул. Вєтрова, буд. 3, (код ЄДРПОУ юридичної особи: 24584661;адреса: 55001, Миколаївська область,м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсаліс» (79034, м.Львів, вул. Навроцького, 1, код ЄДРПОУ 30275519) 378 439,90 інфляційних втрат, 15 558,52 грн. - 3% річних та 7 879,98 грн. - понесених виплат на сплату судового збору.

3 . В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.09.2015 р.

Суддя Долінська О.З.