Рішення

від 25.09.2015 по справі 914/2072/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.15                                                                                 Справа№ 914/2072/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Стимул», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Альба Україна», м.Бориспіль, Київська область

про стягнення 468 899,81 грн.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Мазовіта А.Б.

Представники:

від позивача: не з»явився

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаня Стимул», м. Львів про стягнення 468 899,81 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.06.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 13.07.2015 року; залучено до участі у справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство «Альба Україна» (08300 Київська область, м.Бориспіль, вул.Шевченка,100); відкладено розгляд заяви про забезпечення позову від 22.06.2015р. №4269-юд (вх.№2706/15 від 25.06.2015р.) ; вимоги до сторін та третьої особи висвітлені в ухвалі.

З підстав, наведених в ухвалі суду від 13.07.2015 року розгляд справи відкладався на 19.08.2015 року.

Ухвалами від 19.08.2015 року в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» від 22.06.2015р. №4269-юд (вх.№2706/15 від 25.06.2015р.) про забезпечення позову відмовлено; задоволено клопотання представника позивача та продовжено строк розгляду справи на п»ятнадцять днів з 26.08.2015 року, розгляд справи відкладено на 09.09.2015 року.

Ухвалою від 09.09.2015 року призначено колегіальний розгляд справи №914/2072/15 у складі трьох суддів. Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Кітаєва С.Б., суддя Мазовіта А.Б., суддя Ділай У.І. Ухвалою від 09.09.2015 року прийнято справу до розгляду у колегіальному складі суддів, призначено справу до розгляду на 25.09.2015 року.

Відповідач в судове засідання ( як і у попередні) явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвал суду не виконав. Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану у позовній заяві та яка відповідає адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, колегія суддів дійшла висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Третя особа, пояснення по справі не подала, явку повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечила , вимог ухвал суду не виконала. Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та третьою особою 23.03.2012 року було укладено кредитний договір №408/12 з подальшими змінами та доповненнями, на виконання умов якого третій особі було надано кошти в сумі 12 799 937 грн. 38 коп. Третя особа зобов'язувалася протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, третя особа свої зобов'язання щодо сплати коштів по кредитному договору не виконала, заборгованість становить 8 616 982 грн. 65 коп. Крім цього, між позивачем та третьою особою було укладено договір застави майнових прав від 05 червня 2014 року №РL-03/408/12, згідно умов якого третя особа передала в заставу позивачу для забезпечення виконання зобов'язань третьої особи по кредитному договору право вимоги у розмірі 474 872,85 грн. до відповідача, яке виникло у неї на підставі договору купівлі-продажу №1/776-01-11 від 14.01.2011року. Відповідачу було надіслано повідомлення про заміну кредитора за договором купівлі-продажу. Відповідно до умов договору застави майнових прав, в разі невиконання або неналежного виконання третьою особою умов кредитного договору, позивач має право задовольнити забезпечені договором застави вимоги шляхом пред'явлення грошової вимоги до боржника за договором купівлі-продажу. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 468 899,81 грн.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідач своїм правом скористався.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.

14 січня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Стимул» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1/776-01-11.

Відповідно до п.1.1 Договору продавець (третя особа, ПрАТ «Альба Україна») зобов'язувався передавати (поставляти) лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші супутні товари у власність покупця , а покупець (відповідач, ТзОВ «Компанія Стимул») зобов'язувався приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.6.1 Договору купівлі-продажу товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію.

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової втрати чи пошкодження товару несе його власник.

На виконання умов вищевказаного договору, третя особа протягом січня-квітня 2014 року поставила відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними ( належним чином завірені копії видаткових накладних подані до матеріалів справи,перелік видаткових накладних у долученому до позовної заяви Реєстрі видаткових накладних; оригінали видаткових накладних представником позивача надавались для огляду в засіданні 19.08.2015р.).

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписом його представника на цих накладних, скріпленого гербовою печаткою відповідача. Зауважень, претензій щодо кількості, якості поставленого товару покупцем висуното до продавця не було.

Відповідно до п.4.2 Договору купівлі-продажу покупець зобов»язаний прийняти товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 даного Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору купівлі-продажу покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п. 5.2. Договору купівлі-продажу оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.

Ціни на товар та розрахунки встановлюються та проводяться у національній валюті України – гривні (п.5.3 Договору купівлі-продажу).

23 березня 2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (банк) та Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (позичальник) було укладено кредитний договір №408/12 з подальшими змінами та доповненнями.

За цим договором банк (позивач) надає позичальнику (третій особі), а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії в сумі ліміту кредитної лінії, терміном/строком дії ліміту кредитної лінії по 10.01.2015 р. включно, у порядку і на умовах, визначених цим договором, зокрема:

- кредитування позичальника здійснюється шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) в будь-якій валюті, що передбачена цим договором в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті за цим договором, а саме: 5 000 000,00 євро 00 центів, у порядку і на умовах, зазначених у цьому договорі. Вказана сума ліміту кредитної лінії дорівнює еквіваленту - 54688105,00грн. за курсом НБУ станом на 26.12.2013 р . 28% процентів річних за кредитом в гривні. (Додаткова угода №9 від 26.12.2013р. до Кредитного договору №408/12 від 23 березня 2012 року).

На виконання умов зазначеного кредитного договору, позивач надав третій особі кредит двома траншами на загальну суму 12 799 937 грн. 38 коп. Третя особа свої зобов'язання згідно умов кредитного договору не виконала, розмір заборгованості перед позивачем становить 8 616 982 грн. 65 коп.

Судом також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань третьої особи перед позивачем за кредитним договором №408/12 від 23.03.2012 р., 05 червня 2014 р. між позивачем та третьою особою було укладено договір застави майнових прав №PL-03/408/12.

Згідно п. 1.2. договору застави майнових прав, в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1. цього договору, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу свої майнові права як кредитора в зобов'язаннях, що обумовлені контрактами (договорами), зокрема, договором купівлі-продажу №1/776-01-11 від 14.01.2011р., що укладений між заставодавцем (третьою особою) та ТзОВ «Компанія Стимул», в тому числі, але не виключно права вимоги отримання платежів на суму 474 872,85 грн.

Предметом застави також є: весь обсяг майнових прав заставодавця за контрактом; майнові права на отримання коштів, які набуде заставодавець у разі зміни умов контракту, зокрема, у разі збільшення основної суми контракту тощо, після укладення цього договору; все, що отримає заставодавець за контрактом у разі виконання боржником своїх зобов'язань за таким контрактом, відповідно до статті 52 Закону України «Про заставу», зокрема, сплачені заставодавцю кошти за контрактом.

Відповідно до п. 4.1. договору застави майнових прав, заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави:

- якщо в момент настання терміну/спливу строку виконання забезпечених заставою зобов'язань (всіх або будь-якого з них), вони не будуть виконані належним чином, в тому числі:

- у випадку порушення заставодавцем інших своїх зобов'язань за кредитним договором та/або цим договором відповідно;

- у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності заставодавця або визнання його банкрутом або при початку процедури припинення (ліквідації або реорганізації) заставодавця;

- якщо інша, ніж заставодержатель, особа або заставодержатель на підставі іншої застави, створеної щодо предмета застави на його користь, набули право звернути стягнення на предмет застави;

- якщо будь-яка із заяв, засвідчень або гарантій або будь-яка інформація заставодавця, в тому числі зафіксована в цьому договорі, або документи, надані заставодавцем, в тому числі щодо цього договору та/або кредитного договору, та/або предмета застави, виявилися недостовірними, неповними та/або недійсними, або такими, що ввели в оману заставодержателя;

- в інших випадках, передбачених цим договором та/або кредитним договором, та/або чинним законодавством України.

Пунктом 4.4. договору застави майнових прав встановлено, що заставодавець цим уступає заставодержателю свої права вимоги до боржника, що випливають з контракту, в якому заставодавець виступає кредитором, в тому числі, але не виключно, право вимоги/одержання грошових коштів в повній сумі відповідно до умов контракту.

Відповідно до п. 4.5. договору застави майнових прав сторони цим погоджуються, що: положення пунктів 4.4., 4.5. цього договору є та становлять договір відступлення прав (договір уступки); договір уступки укладено із відкладальною умовою, якою є настання буд-якого з випадків/обставин, передбачених п. 4.1. цього договору; право вимоги є відступленим заставодавцем заставодержателю за договором уступки в момент виникнення відкладальної умови, вказаної в підпункті 4.5.2. цього договору.

За вих. №2865 від 18.08.2014 р. позивач надіслав відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

У зв'язку з порушенням третьою особою строків повернення кредиту та сплати процентів, позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою за вих. №2223/09/14 від 05.09.2014 р., в якому вимагав негайно сплатити 474 872,85 грн. Вказана вимога залишена відповідачем без розгляду.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 468 899,81 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України «Про заставу» встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно абз. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права (ст. 23 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача по договору застави майнових прав №PL-03/408/12 від 05.06.2014 р. перейшло право вимоги до боржника (відповідача) у зв'язку з несплатою ним вартості товару, отриманого згідно договору купівлі-продажу №І/776-01-11 від 14.01.2011 р.

Станом на дату судового розгляду заборгованість третьої особи перед позивачем за кредитним договором №408/12 від 23.03.2012 р. становить 8616982, 65 коп., що є порушенням умов кредитного договору та надає позивачу право звернути стягнення на предмет застави.

Факт отримання товару згідно договору купівлі-продажу №І/776-01-11 від 14.01.2011 р. відповідачем не спростовано, доказів сплати вартості товару не представлено. У зв'язку з несплатою вартості отриманого товару, відповідачу надсилалася вимога про оплату, однак, сума боргу не погашена.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 468 899,81 грн. Відповідно до п. 1.2. договору застави майнових прав, третьою особою було передано в заставу право вимоги до відповідача за договором купівлі-продажу №І/776-01-11 від 14.01.2011 р. у розмірі 474 872,85 грн. Доказів сплати заборгованості в сумі 468 899,81 грн. відповідачем не надано. Відтак, позовні вимог підлягають до задоволення повністю, до стягнення підлягає 468 899,81 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення , складає 468899,81 грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 526, 572, 589, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 181ГК України, ст.ст. 19, 20, 23 Закону України «Про заставу» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Стимул», м. Львів, вул. Джорджа Вашингтона, буд.21, Львівська область (ідентифікаційний код 37362644) на користь Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19 (ідентифікаційний код 21133352) 468 899,81 грн. боргу, 9 378,00 грн. судового збору.

3 . Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Головуючий суддя           Кітаєва С.Б.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Мазовіта А.Б.