Ухвала

від 22.09.2015 по справі 914/286/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.09.2015 р. Справа № 914/286/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка», Львівська обл., м. Дрогобич; про:розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2015р. у справі:№ 914/286/15 за позовом:Приватного підприємства «Мітакс», Чернівецька обл., м. Новодністровськ; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка», Львівська обл., м. Дрогобич; про:стягнення 7504,19 грн. пені, 24480,36 грн. інфляційних втрат, 8576,61 грн. 3% річних Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від заявника:ОСОБА_1 - представник (довіреність вих. №14/725 від 07.09.2015р.); від позивача:не з'явився; Представнику заявника роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

ВСТАНОВИВ:

08.09.2015р. на адресу господарського суду надійшла заява ТОВ «Універсальна бурова техніка» про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2015р. у справі №914/286/15.

У зв'язку з перебуванням судді Пазичева В.М. (яким приймалося рішення, про розстрочку виконання якого просить заявник) на навчанні, 08.09.29015р. було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, внаслідок котрого заяву ТОВ «Універсальна бурова техніка» про розстрочку виконання рішення передано на розгляд судді Крупника Р.В.

Ухвалою суду від 10.09.2015р. заяву прийнято до розгляду, який призначено на 22.09.2015р.

Представник заявника в судове засідання з'явився, подану заяву підтримав, просить суд розстрочити виконання рішення з 14.09.2015р. до 14.01.2016р. щомісячними платежами по 12233,37 грн.

Вимоги викладені в заяві обґрунтовує тим, що згідно звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за І-е півріччя 2015р. позивач знаходиться в скрутному фінансовому становищі, збиток підприємства склав 40868000,00 грн. Згідно Балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.06.2015р. дебіторська заборгованість підприємства становить 39551000,00 грн. Залишкові кошти на всіх банківських рахунках позивача відсутні. Крім цього, фінансовий стан товариства ускладнюється ще й тим, що з 01.04.2015р. по вересень 2015р. включно його виробничі потужності простоюють. Також додав, що у зв'язку із важким фінансовим становищем, у товариства існує заборгованість перед працівниками по заробітній платі з квітня по серпень 2015р. Однак, заявник стверджує, що до 01.10.2015р. економічна ситуація на підприємстві повинна покращитися за рахунок надходження грошових коштів в розмірі 1393419,60 дол. США за продукцію від контрагента позивача ДК «Туркменнефть», а тому розстрочка виконання рішення дасть змогу виконати рішення суду у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив письмові пояснення в яких просить суду розглядати заяву без його участі. Крім цього, в письмових поясненнях на заяву просить відмовити заявнику в задоволенні заяви, оскільки заборгованість, яку відповідач повинен сплатити позивачу складається з пені, інфляційних втрат та 3% річних, які були нараховані боржнику рішенням суду від 08.04.2015р. за несвоєчасне виконання ним зобов'язання, котре виникло ще в грудні 2011р. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суд повинен звернути увагу, зокрема, на відсутність коштів на рахунку боржника та майна, на яке б можна було звернути стягнення. Однак, на думку представника, відповідачем не додано до заяви доказів, які б підтверджували відсутність у нього такого майна. Також представник позивача вважає, що відповідач зловживає наданими йому процесуальними правами, так як він вже звертався до суду із заявою про відстрочку виконання рішення, яка ухвалою від 13.08.2015р. була задоволена частково, виконання рішення відстрочено до 01.09.2015р. На підставі наведеного, просить суд відмовити в задоволенні заяви повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2015р. у справі № 914/286/15 (суддя Пазичев В.М.) за позовом ПП «Мітакс» до ТОВ «Універсальна бурова техніка» про стягнення 7504,19 грн. пені, 24480,36 грн. інфляційних втрат, 8576,61 грн. 3% річних уточнені (збільшені) позовні вимоги задоволено, стягнуто з ТОВ Універсальна бурова техніка» на користь ПП «Мітакс» за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором поставки №225 П від 05 грудня 2011 року за період з 13.12.2011 року по 12.06.2012 р. (включно) пеню в сумі 7504 грн. 19 коп., за період з 01.02.2012 р. по 31.01.2015 р. (включно) інфляційні втрати в сумі 28276 грн. 05 коп. та 3% річних - в сумі 8826 грн. 25 коп., що в загальному становить 44606 грн. 49 коп., а також витрати понесені на оплату послуг адвоката у розмірі 2500 грн. 00 коп. та по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.

21.04.2015р. господарським судом видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.

На підставі заяви ПП «Мітакс», 24.07.2015р. державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48229280 по примусовому виконанню вказаного вище наказу.

Ухвалою від 13.08.2015р. виконання рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2015р. у справі №914/286/15 було відстрочено до 01.09.2015р.

Однак, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства, заявник (відповідач) просить суд розстрочити виконання рішення суду.

Встановивши наведені обставини, заслухавши пояснення представника заявника, ознайомившись з письмовими поясненнями позивача, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що вказану заява про розстрочку задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 7.1. Постанови «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. (надалі - Постанова Пленуму ВГС України №9 від 17.10.2012р.) оскільки стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін , їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму ВГС України №9 від 17.10.2012р.).

Суд зазначає, що рішення господарського суду Львівської області у справі №914/286/15 набрало законної ще 21.04.2015р. Ухвалою від 13.08.2015р. суд відстрочив ТОВ «Універсальна бурова техніка» виконання рішення до 01.09.2015р. чим фактично надав відповідачу можливість погасити заборгованість, натомість останнім ні після набрання рішенням законної сили, ні після відстрочення його виконання не було вжито жодних дій щодо його хоча б часткового виконання.

Господарським судом відхиляються посилання позивача на те, що матеріальне становище боржника покращиться і за умови надання розстрочки виконання рішення він зможе його виконати, у зв'язку з тим, що після 01.10.2015р. на рахунок товариства надійдуть грошові кошти за відвантажену продукцію в розмірі 1393419,60 дол. США від його контрагента ДК ДК «Туркменнефть», оскільки з матеріалів справи, зокрема, заяви про відстрочку виконання рішення (яка подавалася до суду 05.08.2015р.) вбачається, що позивач теж посилався на цю обставину та зазначав, що такі кошти надійдуть до 01.09.2015р. Проте, така обставина не настала і на день розгляду судом даної заяви про розстрочку.

На думку суду, при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення необхідно врахувати баланс інтересів як боржника, так і стягувача, і зважаючи на те, що заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача згідно рішенням суду є порівняно незначною, беручи до уваги наявність значних інфляційних процесів в державі, скрутну економічну ситуацію, яка склалася на ринку та негативно впливає на господарську діяльність усіх без винятку суб'єктів господарювання, в тому числі і позивача - ПП «Мітакс», суд відмовляє заявнику в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ТОВ «Універсальна бурова техніка» в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2015р. у справі № 914/286/15.

Суддя Крупник Р.В.