Постанова

від 24.09.2015 по справі 911/1595/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2015 р. Справа№ 911/1595/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Техномеблі" на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2015 року № 911/1595/15 (суддя Лилака Т.Д)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномеблі"

до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського

району Київської області

про зобов'язання укласти договір.

за участю представників сторін:

позивача-Сологуб І.М. за довіреністю

відповідача-не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області № 911/1595/15 від 11.06.2015р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Техномеблі" у задоволенні позову до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про зобов'язання укласти договір.

Позивач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційні вимоги, вважає рішення місцевого суду таким, що підлягає скасуванню

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причина суду не відома.

Враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України, наявність повідомлення відділення поштового зв'язку про отримання сторонами ухвали суду про призначення справи до розгляду, відсутність клопотань та заяв , судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 05.06.2009 між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області (орендодавець )та товариством з обмеженою відповідальністю "Техномеблі" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендарю передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,26 га, що знаходиться за адресою: вул..Машинобудівників,1 смт.Чабани Київської області, кадастровий номер 3222457400:01:001:0012, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Т.Л. і зареєстрованого в реєстрі за №819, а також зареєстрований Києво-Святошинським районним відділом ДП "Центр державного земельного кадастру " 07.09.2009 року за №040994700014, строком на 5 років.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся з вимогою про визнання договору оренди поновленим та зобов'язання відповідача укласти відповідний договір, мотивуючи вимоги тим, що що відповідно до ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк. Також вказує, що відповідно до умов договору 10.07.2014 року звернувся до відповідача з заявою №005/14 про намір продовжити дію договору, а 23.12.2014 року повторно звернувся з листом №021/14 про поновлення договору, які відповідач залишив без відповіді та задоволення. Оскільки відповідач затягує процес підписання договору, чим порушує права орендаря, змушений звернутися до суду.

Залишаючи позовні вимоги без задоволення, господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутнє рішення про поновлення договору оренди землі та додаткова угода про поновлення договору оренди землі; доказів оскарження в суді відмови чи зволікання Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі позивачем не надано; відповідно до п. 5.2. договору, підставою припинення договору є закінчення його строку, якщо договір не було поновлено. Враховуючи викладене, договір оренди земельної ділянки від 05.06.2009 року є припиненим. Крім того, суд звернув увагу позивача на те, що при поданні позову останнім було обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що слугує окремою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти рішення суду, позивач по закінченню строку дії договору продовжував користуватись земельною ділянкою, а відповідач приймати орендні платежі; відповідач не надсилав жодних заперечень з приводу подальшого користування позивачем ділянкою, дана ситуація, на думку позивача, регулюється ст.. 33 Закону Про оренду землі, відповідно до якої однією з підстав поновлення договору оренди є автоматичне поновлення договору на той саме строк і на тих саме умовах, шляхом підписання додаткової угоди до договору без необхідності прийняття радою додаткового рішення. Суд безпідставно не врахував листи позивача про поновлення договору оренди та відсутність на них відповіді відповідача.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.

З п.2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" випливає, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011).

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 188 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, нормами чинного законодавства прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду (постанова Верховного Суду України від 25.09.2012 у справі N 19/074-11, постанова ВГСУ № 922/1658/13 від 22.10.2013р.).

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу частини першої статті 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 2.3.2 договору оренди сторони передбачили, що по закінченні терміну договору орендар. У разі належного виконання умов договору, має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяця до його закінчення.

Як зазначено вище, державна реєстрація договору відбулась 07.09.2009р., позивач скористався своїм правом та 10.07.2014 звернувся до відповідача із листом-повідомленням про бажання поновити договір оренди, в зв'язку з чим просив підписати додаткову угоду. Заява позивача зареєстрована відповідачем 10.07.2014р.

В зв'язку з тим, що відповідач не надав відповіді, позивач вдруге 23.12.2014 звернувся з листом про необхідність поновлення договору шляхом укладання додаткової угоди.

Відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Між тим, відповідач лише 17.03.2015 повідомив позивача про те, що заява розглянута, але згоди на поновлення договору оренди не надано.

Приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" (на момент звернення позивача до відповідача із заявою про поновлення договору) врегульовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (ч.1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк,встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2).До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі оренда додає проект додаткової угоди (ч.3). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5).

Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Верховний суд України у листі від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" зазначив, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вважають укладеною додаткову угоду до договору оренди землі про поновлення цього договору у разі непідписання її орендодавцем, якщо орендар не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору направив орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди і після спливу строку договору продовжує користуватися земельною ділянкою, а орендодавець протягом місяця після спливу строку договору не висловив заперечень проти додаткової угоди і пропозицій про зміну договору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»

Нормами ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Разом з тим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сесія ради скликається у міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

26.02.2015 Чабанівська селищна рада прийняла рішення № 846 про відмову ТОВ «Техномеблі» у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Рішення сільради є чинним, в судовому порядку не оскаржувалось, тому за його наявності поновлення договору оренди в судовому порядку неможливе.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномеблі" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 11.06.2015 року у справі № 911/1595/15 залишити без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала