Ухвала

від 04.11.2011 по справі 2а/0570/12419/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2011 року справа №2а/0570/12419/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

розглянувши у письмовому Державної податкової інспекції

провадженні апеляційну скаргу в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 05 вересня 2011 року

по адміністративній справі № 2а/0570/12419/2011

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю

«Управління механізації»

до Державної податкової інспекції

в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з додатковою відповідальністю «Управління механізації» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про скасування податкового повідомлення-рішення (арк. спр. 4-11).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року позовні вимоги задоволені, визнане нечинним та скасоване податкове повідомлення рішення від 08 лютого 2011 року № 0000052320/0 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на з податку на додану вартість в загальному розмірі 12476,25 грн., у тому числі за основним платежем - 9981 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2495,25 грн. (арк. спр. 116-125).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що збільшення позивачу спірним податковим-рішенням грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12476,25 грн., у тому числі за основним платежем - 9981 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2495,25 грн. є безпідставним, оскільки при формуванні для позивача податкового кредиту, були усі встановлені та передбачені законом підстави.

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (арк. спр. 127-130).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій та документи в підтвердження здійснення господарських операцій, за якими позивач сформував податковий кредит.

На думку апелянта, правочини, укладені між позивачем та його контрагентами є нікчемними.

Також, скаржник зазначає, що акт перевірки є належним доказом в підтвердження порушень позивача.

Сторони у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Керуючись п. 2 частини 1 ст. 197 КАС України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, встановила наступне.

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Управління механізації» зареєстроване 27 грудня 1994 року у виконавчому комітеті Маріупольської міської ради Донецької області, свідоцтво про державну реєстрацію №162961, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 01237135, взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя 30 грудня 1994 року за №0521, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100334469 від 29 квітня 2011 року.

Листом від 13 травня 2010 року №7157/7/23-413-3 Державна податкова адміністрація у Донецькій області зобов'язала Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському району м. Маріуполя провести документальну позапланову перевірку Товариства з додатковою відповідальністю «Управління механізації» по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть».

У червні 2011 року Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю «Управління механізації» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть» за липень 2010 року, яка оформлена актом перевірки від 25 червня 2011 року № 807/23-111/01237135, в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть» - контрагент Товариства з додатковою відповідальністю «Управління механізації», здійснює фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля з метою надання податкової вигоди для третіх осіб, оскільки у цього підприємства відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності з причин відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2011 року №0000312300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість загальною сумою 12476,25 грн., у тому числі за основним платежем - 9981 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2495,25 грн.

Згідно загального висновку податкового органу викладеному в акті від 25 червня 2011 року № 807/23-111/01237135 Товариством з додатковою відповідальністю «Управління механізації» допущені порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9981 грн. та ч.5 с.203,ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть».

На думку податкового органу угода між Продавцем товарів - Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть» та Покупцем - Товариством з додатковою відповідальністю «Управління механізації» відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемною і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином податковий орган зазначає, що позивачем порушено п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , в результаті чого завищено податковий кредит на суму 9981 грн. за рахунок включення сум податку на додану вартість не підтверджених первинними документами.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України та Законом України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон №168)

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За приписами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що на балансі Товариства з додатковою відповідальністю «Управління механізації» перебуває автомобіль - автокран марки МАЗ - 5344 КС 3577, державний номер 3260ЕВ, інвентарний номер 6305, державний номер 5448.

У зв'язку з поломкою поворотного кругу зазначеного автокрана, що підтверджується актом від 05 липня 2010 року, у позивача виникла необхідність у її заміні.

20 липня 2010 року поворотний круг був придбаний позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторгззапчасть».

На виконання зазначеної угоди та за наслідками здійснення господарської операції по купівлі - продажу поворотного круга автокрана КС 3577 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть» склало і видало, а Товариство з додатковою відповідальністю «Управління механізації» прийняло податкову накладну №7305 від 28 липня 2010 року, згідно якої ціна товару склала 59886 грн., у тому числі податок на додану вартість 9981 грн. та видаткову накладну №7305 від 28 липня 2010 року.

На підставі рахунку-фактури від 28 липня 2010 року №2807/2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління механізації» проведено розрахунок з Товариством з додатковою відповідальністю «Оптторгзапчасть» в безготівковій формі на загальну 59886 грн., у тому числі податок на додану вартість 9981 грн., про що свідчать платіжні доручення від 09 серпня 2010 року №173, від 17 серпня 2010 року №178, від 19 серпня 2011року №179, від 03 вересня 2010 року №198, від 27 жовтня 2010 року №244, від 29 жовтня 2010 року №253, 01 листопада 2010 року №256.

Згідно пояснень представника позивача, придбана у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть» була доставлена позивачу продавцем.

Поворотний круг, придбаний позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть» оприбуткований Товариством з додатковою відповідальністю «Управління механізації» 30 липня 2010 року та встановлений на автомобіль - автокран КС 3577, що підтверджується інвентарною карткою основних засобів №6305 та актом від 30 липня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався другою із подій та визначив датою виникнення права на податковий кредит дату отримання податкової накладної.

Частиною 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , зокрема, встановлено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» та п.2.4 Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовується доводами апелянта, що документи сформовані за господарською операцією між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть» а саме, видаткова накладна, податкова накладна, рахунок - фактура є первинними документами в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податкова накладна видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть», на підставі якої позивач включив до складу податкового кредиту періоду що перевірявся податок на додану вартість в сумі 9981 грн., відповідає вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин), що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» для включення зазначеної суми до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Крім того, чинним законодавством України на покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Стосовно посилань апелянта на нікчемність правочину судова колегія зазначає, що за приписами статті 228 Цивільного кодексу України, нікчемність передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків).

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обов'язків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Проте, за змістом статті 228 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Проте, наявні у матеріалах справи первинні документи підтверджують факт здійснення господарської операції.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що первинними документами підтверджується не тільки придбання позивачем товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторгзапчасть» та оплату, але й використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній в господарській діяльності, що відповідає виду здійснення такої діяльності.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), підтверджена податковими накладними підлягає включенню до складу податкового кредиту, оскільки матеріалами справи доведено, що господарські операції з придбання товару та транспортних послуг були вчинені реально, з метою використання у межах господарської діяльності.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196,197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/12419/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/12419/2011 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Управління механізації» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала складена та підписана колегією суддів 04 листопада 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

ОСОБА_2