Постанова

від 16.11.2011 по справі 5010/1332/2011-21/58

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.11 Справа №

5010/1332/2011-21/58

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергобуд» (м. Івано-Франківськ)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

від 16.08.2011р. у справі № 5010/1332/2011-21/58

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.»(м. Київ)

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергобуд»(м. Івано-Франківськ)

про зобов'язання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергобуд»повернути майно ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.» в кількості 758 елементів, переданого по договору оренди майна № 7.202 від 09.10.2007року, яке знаходиться у Відповідача

за участю представників :

від Позивача: ОСОБА_4;

від Відповідача : не з'явився;

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники Позивача ознайомлені.

Рішенням від 18.08.2011р. у справі №5010/1338/2011-21/58 Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Скапровська І.М.) задоволено позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.»(м. Київ) до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергобуд»(м. Івано-Франківськ) про зобов'язання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергобуд»повернути майно ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.»в кількості 758 елементів, переданого по договору оренди майна № 7.202 від 09.10.2007року, яке знаходиться у Відповідача.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, ТзОВ «Енергобуд» подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області скасувати з огляду на наступне:

- всупереч вимог ст. 188 ГК України Відповідач не отримував жодних повідомлень від Позивача щодо розірвання договору оренди;

- договір оренди, зобов'язання повернути майно за яким, є предметом спору у даній справі, є недійсним;

- суд не зупинив провадження у справі, як це просив зробити Скаржник у відповідному клопотанні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області - відсутні, з огляду на наступне:

Як було правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами, наявними у справі, 09.10.07 між Сторонами укладено договір оренди майна №7.202 (а.с. 11-31) за умовами якого Орендодавець (Позивач у справі) зобов'язався надати Оредарю (Відповідачу у справі) у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (далі-майно) згідно Додатку 1, яка є невід'ємною частиною цього договору, а Орендар зобов'язався прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати сплату орендних платежів та в разі закінчення терміну дії договору, а також у випадку його дострокового розірвання - повернути орендодавцю майно, що орендувалось.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох Сторін.

На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу майно в кількості 4649 елементів, що підтверджується накладними на переміщення, довіреностями на отримання ТМЦ та актом прийому-передачі за договром оренди №7.202 від 09.10.07(а.с 32-57).

Як зазначає Позивач та не заперечив Відповідач, на протязі дії Договору, у період з 15.02.08 по 24.06.09, Відповідачем частково поверталося майно, відповідно до поданих в матеріали справи накладних. Всього було повернуто 3891 елементів.

У відповідності до п. 3.7 Договору - порушення Орендарем умов та строків оплати згідно розділу 3 Договору дає право Орендодавцю розірвати договір в односторонньому порядку на умовах та в порядку ст. 782 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з ч. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

При цьому, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем свого зобов'язання щодо сплати орендних платежів за Договором, Позивач листом №535-ПО від 06.07.2009 року (а.с. 58) повідомив ТзОВ «Енергобуд»про відмову від договору з вимогою повернення майна та оплати заборгованості з орендних платежів у розмірі 1019920,11 грн з посиланням на ст. 782 ЦК України та п. 5.1 Договору.

Докази відправлення Позивачем вказаного листа та отримання його Відповідачем були додані до матеріалів справи (а.с. 59-62), які суд апеляційної інстанції, за відсутності заперечень Відповідача щодо отримання відповідної заяви, визнає належними та допустимими, а також такими, що подані відповідно до 33, 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 означеної статті Кодексу).

Таким чином, твердження Скаржника про те, що Позивачем не були дотримані вимоги ст. 188 ГК України є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у справі матеріалами.

Окрім цього, відповідно до частини другої статті 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відповідно до частини сьомої статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, особи, які уклали договір, можуть у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього в односторонньому порядку. Випадки, коли сторона має право відмовитися від договору в односторонньому порядку, передбачені, наприклад, у частині другій статті 408, частині першій статті 665, частині другій статті 782 ЦК України, частині третій статті 374 ГК України тощо.

З огляду на наведене, для односторонньої відмови від правочину достатньо заяви однієї сторони.

Вказана правова позиція міститься, зокрема, й у п. 52 Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/211 від 07.04.2008 р.

При цьому, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки жодних заперечень щодо відмови від договору Відповідачем у справі подано не було, вказаний договір, згідно наведеної вище норми закону, вважається розірваним з 10.07.09 р. -дня отримання згаданого листа ТзОВ «Енергобуд»(згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ТзОВ «Енергобуд»- а.с. 62).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що після закінчення терміну дії Договору, а також у випадку його дострокового припинення, орендар протягом 5-ти робочих днів, зобов'язаний повернути орендодавцю прийняте у тимчасове користування майно. Даний пункт Договору кореспондується з п.7.1.9 Договору в частині обов'язків сторін.

Нормою ч. 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо твердження Скаржника про те, що договір оренди є недійсним, оскільки у ньому відсутні істотні умови, притаманні саме договорам цього виду, то суд апеляційної інстанції зазначає про те, що відсутність у договорі його істотних умов не може мати правовим наслідком визнання його недійсним.

При цьому, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що твердження ТзОВ «Енергобуд»про те, що Сторонами в договорі не передбачено строку його дії, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 2.1. Договору термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини Орендарю і діє до моменту повернення Орендарем майна у повному обсязі.

Таким чином, строк дії договору оренди №7.202 від 09.10.2007року визначається терміном, протягом якого майно було передане Відповідачу у справі та повернуто ним Позивачу.

При цьому, щодо посилання Скаржника на акти технічного стану опалубки, що повертається згідно договору оренди №7.202 від 19.10.2007 року та пояснення ОСОБА_5, подані Відповідачем у справі під час її перегляду в апеляційному порядку, то колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду визнає його необґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Разом з цим, подаючи вказані документи Скаржник не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані акти не можуть слугувати доказом повернення Відповідачем орендованого майна Позивачу, оскільки відповідно до п. 4.6. Договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі орендованого майна є акт прийому-передачі.

Зазначений пункт Договору кореспондується і з п. 5.3 Договору оренди, відповідно до якого Орендар в момент повернення майна повинен надати Орендодавцю відповідні товаророзпорядчі документи на переміщення майна (накладну та/ або відповідний акт).

Окрім того, посилання Скаржника на те, що місцевий господарський суд необґрунтовано відмовив йому у задоволення клопотання про зупинення розгляду справи (а.с. 83-84), спростовується тією обставиною, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 79 ГПК України, відповідачем у справі при поданні клопотання про зупинення провадження у даній справі, не обґрунтовано чим саме неможливість розгляду даної справи пов'язана з розглядом інших справ місцевим господарським судом, які зазначені у поданому клопотанні. Не встановлено зазначених обставин і судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в:

Рішення від 18.08.2011р. у справі №5010/1338/2011-21/58 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Гриців В.М.

суддя Юркевич М.В.