Постанова

від 23.09.2015 по справі 916/2030/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р.Справа № 916/2030/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі :

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Журавльова О.О.

Принцевської Н.М.

(склад колегії суддів змінено відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 22.09.2015р. №572 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.09.2015р.)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 23.09.2015р.:

від позивача: Морозова Л.О., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на рішення господарського суду Одеської області

від 13 липня 2015 року

по справі № 916/2030/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРФ"

до відповідача Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Одеська дорожня експлуатаційна дільниця"

про стягнення 217918,59 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 23.09.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по справі №916/2030/15 (суддя Д'яченко Т.Г.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРФ" до Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" про стягнення 217918,59 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто: 84354,51 грн. основної заборгованості, 19641,88 грн. пені, 84354,51 грн. штрафу, 1655,48 грн. у якості 3% річних, 27912,21 грн. інфляційних втрат та 4358,37 грн. судового збору з посиланням на те, що позовні вимоги ТОВ "ВЕРФ" про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 84354,51 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, при цьому, судом першої інстанції відхилено посилання представника відповідача на те, що оплата усього отриманого товару була здійснена відповідачем в порядку передплати, оскільки доказів повної оплати прийнятого товару суду надано не було, відповідно, лише сам факт поставки такого товару не може вказувати на проведення попередньої оплати такого товару відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулась Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по справі №916/2030/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "ВЕРФ" у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

18.09.2015р. від ТОВ "ВЕРФ" до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2015р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.07.2015р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРФ" (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" (Покупець) укладено договір поставки № 2504, згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю інертні сипучі будівельні матеріали (товар), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами договору.

За положеннями п. п. 1.2, 1.3 договору поставка товару здійснюється партіями, найменування, одиниці виміру, кількість та вартість товару визначається у накладних, виписаних Постачальником Покупцю на поставку партії товару.

Згідно з п.п. 4.1, 4.3 договору ціни на поставлений за договором товар визначаються сторонами на договірній основі у національній валюті України та фіксуються на момент поставки чергової партії товару у відповідних рахунка-фактурах, виставлених Постачальником Покупцю або підписаної сторонами специфікації на поставку визначеного об'єму товару; розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника; розрахунок проводиться в порядку повної передплати вартості товару, якщо інше не передбачено у специфікації або у додатковій угоді.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої на день сплати) від суми належної до сплати, за кожен день прострочення платежу до повного погашення заборгованості. З урахуванням п. 7.4 договору у разі, якщо порушення строку оплати перевищило 25 календарних днів, то окрім вказаної у п. 7.3 договору неустойки, Покупець зобов'язаний на вимогу Постачальника сплатити останньому штраф в розмірі несплаченої суми.

Відповідно до умов двосторонньо підписаної специфікації №1 від 25.04.2014р. до договору, сторонами договору було узгоджено поставку товару вартістю 3580,40 грн. з терміном поставки до 01.05.2014р. та зі строком оплати товару на умовах передплати.

За умовами двосторонньо підписаної специфікації №2 від 05.05.2014р. до договору, сторонами договору було узгоджено поставку товару вартістю 53938,92 грн. з терміном поставки до 21.05.2014р. та зі строком оплати товару на умовах передплати.

Згідно з двосторонньо підписаною специфікацією №2/1 від 22.05.2014р. до договору, сторонами договору було узгоджено поставку товару вартістю 23746,94 грн. з терміном поставки у травні 2014р. та зі строком оплати товару на умовах передплати.

Відповідно до двосторонньо підписаної специфікації №3 від 01.06.2014р. до договору, сторонами договору було узгоджено поставку товару вартістю 69847,89 грн. з терміном поставки у червні 2014р. та зі строком оплати товару на умовах передплати.

Двосторонньо підписаною специфікацією №4 від 01.07.2014р. до договору, сторонами договору було узгоджено поставку товару вартістю 3949,5 грн. з терміном поставки у липні 2014р. та зі строком оплати товару на умовах передплати.

Відповідно до умов двосторонньо підписаної специфікації №5 від 01.08.2014р. до договору, сторонами договору було узгоджено поставку товару вартістю 77442,36 грн. з терміном поставки у серпні 2014р. та зі строком оплати товару на умовах передплати.

За положеннями двосторонньо підписаної специфікації №6 від 01.09.2014р. до договору, сторонами договору було узгоджено поставку товару вартістю 24618,24 грн. з терміном поставки до 10 вересня 2014р. та зі строком оплати товару на умовах передплати.

Відповідно до двосторонньо підписаної специфікації №7 від 15.09.2014р. до договору, сторонами договору було узгоджено поставку товару вартістю 42708,38 грн. з терміном поставки до 25 вересня 2014р. та зі строком оплати товару на умовах передплати.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору поставки № 2504 від 25 квітня 2014 року, за період з 30.04.2014р. по 22.09.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРФ" поставлено Дочірньому підприємству "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" товар на загальну суму 299816,35 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних та довіреностей Покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача та підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, оплата частини отриманого товару здійснювалась Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" з порушенням строків, що визначені у договорі поставки № 2504 від 25 квітня 2014 року та специфікаціях. Так, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів та даних розрахунків позивача, Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" було належним чином оплачено вартість отриманого товару, передбаченого у специфікаціях № 1, №2, № 2/1, №3, №4. В свою чергу, по сплаті товару, отриманого згідно специфікації № 5 за Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" рахується прострочена заборгованість, яка станом на 23.08.2014р. становила 7365,13 грн., а станом на 30.08.2014р. складала 14662,75 грн. По сплаті товару, отриманого згідно специфікації № 6 за Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" рахується прострочена заборгованість починаючи з 09.09.2014р. у сумі 24618,24 грн. По сплаті товару, отриманого згідно специфікації № 7 за Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" рахується прострочена заборгованість, яка станом на 17.09.2014р. становила 37498,46 грн., а станом на 23.09.2014р. складала 42708,38 грн. (в подальшому вказана заборгованість була частково погашена відповідачем платежем від 30.03.2015р. на суму 5000 грн.).

Як стверджує позивач, Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" неналежним чином виконано зобов'язання по сплаті прийнятого товару, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у сумі 84354,51 грн.

Факт наявності заборгованості Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" перед позивачем за отриманий за період з 30.04.2014р. по 22.09.2014р. товар підтверджується копіями залучених до матеріалів справи актів звіряння взаєморозрахунків (арк. спр. 79-81).

Зазначені вище обставини стали підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРФ" до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" про стягнення основної заборгованості в сумі 84354,51 грн., штрафу в сумі 84354,51 грн., пені в сумі 19641,88 грн., інфляційних втрат в сумі 27912,21грн., 3% річних в сумі 1655,48 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Проаналізувавши обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору поставки № 2504 від 25 квітня 2014 року в частині повної та своєчасної оплати прийнятого товару.

Отже, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що заборгованість за поставлений товар в розмірі 84354,51 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводів скаржника стосовно того, що оплата усього отриманого товару була здійснена відповідачем в порядку передплати, оскільки доказів повної оплати прийнятого товару суду надано не було, відповідно, лише сам факт поставки такого товару не може вказувати на проведення попередньої оплати такого товару відповідачем.

Апеляційний господарський суд критично ставиться до тверджень скаржника про відсутність в актах звірки та видаткових накладних необхідних реквізитів первинного документу, а саме - посилань на спірний договір, так як між сторонами було укладено лише один договір, при цьому, з урахуванням положень. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», наявні в матеріалах справи видаткові накладні містять всі реквізити, передбачені законодавством.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої на день сплати) від суми належної до сплати, за кожен день прострочення платежу до повного погашення заборгованості. З урахуванням п. 7.4 договору у разі, якщо порушення строку оплати перевищило 25 календарних днів, то окрім вказаної у п. 7.3 договору неустойки, Покупець зобов'язаний на вимогу Постачальника сплатити останньому штраф в розмірі несплаченої суми.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування штрафу в сумі 84354,51 грн., пені в сумі 19641,88 грн., інфляційних втрат в сумі 27912,21 грн., 3% річних в сумі 1655,48 грн., вважає їх вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по справі №916/2030/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по справі №916/2030/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 28.09.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Журавльов О.О.

Суддя Принцевська Н.М.