Ухвала

від 06.10.2010 по справі 2а-15710/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Наумова К.Г.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року справа №2а-15710/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Радіонової О.О.

суддів: Нікуліна О.А., Жаботинської С.В.

при секретарі судового засідання Ольховій О.В.

за участю представників від:

позивача: ОСОБА_2, представник за дов. від 13.01.10р.

№354/к/20.013

відповідачів: не з»явилися, повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому Державної податкової інспекції

засіданні апеляційну скаргу в Пролетарському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 18 серпня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-15710/10/0570

за позовом Державної податкової інспекції

в Пролетарському районі м. Донецька

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Донбізнесгарант»

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Архонт центр»

про стягнення у доход держави коштів, одержаних за

нікчемними правочинами,-

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція в Пролетарському районі м. Донецька звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбізнесгарант»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт центр»про стягнення у доход держави коштів, одержаних за нікчемними правочинами (т.1, арк. спр. 3-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного осуду від 21 червня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (т.1, арк. спр. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у задоволені позову відмовлено (т.2, арк. спр. 166-169).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що додані до матеріалів справи документи підтверджують факт виконання договору купівлі-продажу, який був укладений між відповідачами, тобто договір має реальний характер та спрямований на отримання товару.

Державна податкова інспекція в Пролетарському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у адміністративній справі №2а-15710/10/0570 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (т.2, арк. спр. 172-174).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр»за юридичною адресою не знаходиться, у нього відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, що свідчить про те, що підприємство не могло здійснювати об'єм робот, зазначений у договорі, а тому зазначена угода має ознаки нікчемності.

Апелянт у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбізнесгарант»(ЄДРПОУ 33454343) є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 16 березня 2005 року, номер запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 1 266 102 0000 005633, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 305885 (т.1 а.с.100).

Як платник податку на додану вартість підприємство перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в Пролетарському районі м. Донецька з 04 квітня 2005 року, про що свідчить свідоцтво №08331581 про реєстрацію платника податку на додану вартість серія НБ №079898.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Архонт центр»(ЄДРПОУ 36011106) є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 19 червня 2008 року, номер запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 1 2266 102 0000 030575, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №742623 (т.1 а.с.101).

Як платник податку на додану вартість підприємство перебуває на обліку у податковій інспекції з 20 червня 2008 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 20 червня 2008 року №190/10/29-114-1.

Актом про результати перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню від 09 червня 2010 року №939/23-411/36011106 та актом про неможливість вручення направлення на проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Архонт Центр»від 09 червня 2010 року №939/23-411/36011106 встановлено, що під час проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Архонт Центр»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 20 червня 2008 року по 31 березня 2010 року на підставі п.2 ч.б ст.11 1 Закону України «Про державну податкову службу України», згідно наказу ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька №214 від 09 червня 2010 року «Щодо проведення перевірки»фахівцями інспекції було здійснено вихід на юридичну адресу підприємства для вручення направлення на проведення перевірки від 09 червня 2010 року №183. Направлення на проведення перевірки вручено не було, у зв'язку з тим, що суб'єкт господарювання та його посадові особи не знаходяться за юридичною адресою.

Згідно договору купівлі-продажу від 13 січня 2009 року №13/01 (т.1 а.с.95), сторонами якого є перший та другий відповідач, продавець (ТОВ «Архонт Центр») зобов'язується поставити, а покупець (ТОВ Донбізнесгарант») прийняти та сплатити за товар згідно розхідної накладної або специфікації до цього договору. Номенклатура товару та його вартість узгоджується сторонами або вказується у специфікації, яка додається до договору.

Згідно п.3.3 вказаного договору купівлі-продажу договір діє з моменту підписання договору обома сторонами і до 31 грудня 2009 року. Якщо жодна із сторін не заявить про свою відмову від договору, попередивши іншу сторону за 20 днів до закінчення договору, то договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що номенклатура товару та його вартість узгоджується сторонами та вказується у специфікаціях, що підтверджується копіями цих документів.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що товар вважається переданим за фактом виписки товарної накладної або підписання акту прийомки-передачі товару.

Факт прийомки-передачі товарів підтверджується товарними накладними на загальну суму 1200460,81грн., у тому числі податок на додану вартість 200076,79грн.

ТОВ «Донбізнесгарант» на виконання умов договору перерахував ТОВ «Архонт Центр»кошти у загальній сумі 579908,04грн., що підтверджено виписками особового рахунку, а відповідач 2 поставив товар на суму 1332840,39 грн., що підтверджено товарними накладними.

Крім того, ТОВ «Донбізнесгарант»поставив товари ТОВ «Архонт Центр»на суму 939467,77грн., що підтверджується розхідними накладними.

З метою зберігання даного товару були укладені договори оренди від 01 вересня 2008 року №01/09 та від 02 вересня 2008 року №02/09.

Товар, який був придбаний у ТОВ «Архонт центр»згідно договору купівлі-продажу, перший відповідач реалізував таким підприємствам як ДТСФ «Донецькхімоптторг», ДП «Снежнеантрацит», ВАТ «Укруглеснаб», ОП УССП ГП «Луганськуголь», ДП «Свердловський РМЗ», ПТКП «Металлист», ТОВ «УКР-ПРОМТЕКС», СП ТОВ «Импекскаучук», «Шахта «Пионер «ДП Добропіллявугілля», що підтверджується листом від 18 серпня 2010 року №18/08.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення грошових коштів за угодою, яка на думку податкового органу, містить ознаки нікчемного правочину.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі -КАС України), Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Згідно з п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ГК України зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Отже, положення ст.ст. 207 та 208 ГК України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч.2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 216 цього Кодексу визначає правові наслідки недійсності правочину, відповідно до ч.1 якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Апелянт у скарзі посилається на нікчемність правочину з підстав відсутності у відповідача основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що унеможливлює виконання договору купівлі-продажу, який був укладений.

Але, апелянт не наводить умислу, який суперечить інтересам держави та суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, не надав суду докази того, що відповідач під час укладання договору не знаходився за юридичною адресою.

Крім того, наявні у матеріалах справи документи, а саме: договори оренди нежилого приміщення, податкові накладні, товарні накладні, специфікації, виписки особового рахунку 26007220457800 у АКІБ «Укрсиббанк», розхідні накладні, акт звірки взаємних розрахунків станом на 28 вересня 2009 року підтверджують факт виконання договору купівлі-продажу від 13 січня 2009 року №13/01, який був укладений між ТОВ «Донбізнесгарант»та ТОВ «Архонт Центр», тобто договір спрямований на отримання товару та був виконаний.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність умислу, який суперечить інтересам держави та суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року по справі №2а-15710/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року по справі №2а-15710/10/0570 за позовом Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбізнесгарант»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт центр»про стягнення у доход держави коштів, одержаних за нікчемними правочинами -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 07 жовтня 2010 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

ОСОБА_3