Ухвала

від 13.03.2007 по справі 12/784н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/784н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

13.03.2007 року                                                Справа № 12/784н-ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                  Лазненко Л.Л.

суддів                                                            Бородіної Л.І.

                                                                      Іноземцевої Л.В.

секретар

судового засідання                                 Чернікова Я.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                                        Чубань О.О., представник по довіреності,

                                                                      довіреність № 5 від 28.11.2006;

від відповідача:                                         Ведмеденко Р.І., головний державний                               податковий інспектор юридичного                               відділу,

          довіреність № 20/9/10 від 09.01.2007;

розглянув у відкритому

судовому засіданні матеріали

апеляційної скарги                              Державної податкової інспекції у                                         Артемівському районі м.Луганська,                               м.Луганськ

на постанову          

господарського суду                                 Луганської області

від                                                             15.01.2007

у справі                                                   № 12/784н-ад (суддя Палей О.С.)

за позовом                                                    Малого приватного підприємства                                         „Витязь”, м.Луганськ

до відповідача                                         Державної податкової інспекції у                                         Артемівському районі м.Луганська,                               м.Луганськ

про                                                             визнання протиправним та скасування                               податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство „Витязь”, м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська № 0001132300/0 від 06.11.2006.

Позивачем уточнені позовні вимоги листом б/н від 15.01.2007 щодо визнання вказаного податкового повідомлення-рішення нечинним (а.с.61).

Постановою господарського суду Луганської області від 15.01.2007 по справі № 12/784н-ад (суддя Палей О.С.) позов задоволений з мотивів, що позивачем у справі правомірно до податкового кредиту віднесений податок на додану вартість за виписаними Приватним підприємством „Лугоптсервіс” податковими накладними № 15 від 01.09.2003 на суму 6000 грн. 00 коп., у тому числі 1000 грн. 00 коп. податку на додану вартість; № 53 від 24.09.2003 на суму 27200 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 4533 грн. 33 коп.; № 56 від 24.09.2003 на суму 4200 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 700 грн. 00 коп.; № 25 від 03.10.2003 на суму 40878 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 6813 грн. 10 коп.

Відповідач у справі звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з заявою № 859/9/10 від 23.01.2007 про апеляційне оскарження постанови господарського суду Луганської області від 15.01.2007 по справі № 12/784н-ад, а потім з апеляційною скаргою № 1563/9/10 від 06.02.2007 з проханням скасувати оскаржувану по справі постанову, а за прийнятим новим рішенням у позові відмовити.

За доводами апеляційної скарги судом першої інстанції порушені норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття незаконної та необґрунтованої постанови.

На думку заявника апеляційної скарги податкове повідомлення-рішення, що оспорено за позовом у справі, відповідає вимогам чинного законодавства.

Апелянт в обґрунтування своїх доводів посилається на діюче рішення суду загальної юрисдикції від 21.07.2004 по справі № 2-880, за яким визнано недійсним установчі документи Приватного підприємства „Лугоптсервіс” з моменту реєстрації та анульована реєстрація платника податку на додану вартість, відповідно до акту № 807 від 14.01.2005.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 по справі № 12/784н-ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська від 06.02.2007 на постанову господарського суду Луганської області від 15.01.2007 у справі № 12/784н-ад, призначена судова колегія у складі:  Лазненко Л.Л. - суддя –головуючий колегією,  Бородіна Л.І.–суддя,    Іноземцева Л.В.–суддя.

12.02.2007 ухвалою по справі № 12/784н-ад Луганським апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження по даній справі.

Ухвалою судової колегії від 22.02.2007 справа № 12/784н-ад призначена до апеляційного розгляду на 13.03.2007.

Позивач у справі заперечив проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, навів, що чинним законодавством України не визначено коригування податкових зобов'язань контрагентів юридичної особи, установчі документи якої визнані недійсними (б/н від 20.02.2007).

В судове засідання апеляційної інстанції, що відбулося 13.03.2007, прибув повноважний і компетентний представник відповідача, який здійснював представництво на підставі наданої Державною податковою службою довіреності № 20/9/10 від 09.01.2007, приєднаної до справи.

З такого клопотання без номеру та дати про відкладення розгляду справи судовою колегією відхилено.

В процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, повноту встановлення обставин та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови по справі з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, досліджених судами двох інстанцій:

- позивач у справі з 30.05.2001 має статус юридичної особи та з 30.05.2001 зареєстрований відповідачем як платник податку на додану вартість;

- відповідачем у справі в межах повноважень проведена позапланова документальна перевірка Малого приватного підприємства „Витязь”, м.Луганськ за період з 01.09.2003 по 31.10.2003 з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Приватним підприємством „Лугоптсервіс”;

- за наслідками перевірки складений акт від 25.10.2006                                    № 715/23-00/31530631, в якому вказано про встановлене порушення позивачем вимог п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.10.3 ст.10 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997;

- предмет спору по справі прийнятий на підставі висновку Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська, зазначеному в вищеназваному акті перевірки;

- відповідачем оспореним за позовом у справі податковим повідомленням-рішенням визначена позивачу сума податкового зобов'язання в розмірі 19569 грн. 00 коп., у тому числі: 13046 грн. 00 коп. за основним платежем, 6523 грн. штрафних санкцій.

Державна податкова інспекція у Артемівському районі м.Луганська прийнятий предмет спору у зв'язку з віднесенням Малим приватним підприємством „Витязь”, м.Луганськ суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту по рядку 17 Декларації з податку на додану вартість згідно недійсних (на чому наполягає відповідач) податкових накладних, які видані Приватним підприємством „Лугоптсервіс”.

Таке ствердження у відповідача по справі виникло з того, що установчі документи Приватного підприємства „Лугоптсервіс” в судовому порядку визнані недійсними, а його свідоцтво, як платника податку на додану вартість, анульовано.

В заперечення проти позову по справі та в обґрунтування доводів за апеляційною скаргою відповідач посилається на рішення від 21.07.2004 по справі № 2-880 Слов”яносербського районного суду Луганської області (а.с.68), а також рішення господарського суду Луганської області від 24.12.2004 по справі                № 6/21пн, за якими визнано недійсними статутні документи Приватного підприємства „Лугоптсервіс”, м.Луганськ та припинено юридичну особу цього підприємства.

З таким судова колегія не погоджується, враховуючи що:

- в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України);

- відповідачем у справі не доведені суду обставини в обґрунтування своїх доводів, у тому числі щодо визнання недійсними угод, укладених між Малим приватним підприємством „Витязь”, м.Луганськ і Приватним підприємством „Лугоптсервіс”, м.Луганськ, безпідставності видачі податкових накладних, наявності вироку, у зв'язку з протиправними діями останнього,  тобто неправомірного віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, згідно податкових накладних, які відповідач суб'єктивно вважає недійсними;

- за результатами виконання угоди позивач має документи, що відповідають правилам бухгалтерського та податкового обліку та надають йому право на віднесення сум до валових витрат і податкового кредиту по операціям купівлі-продажу. Включення їх у відповідних податкових періодах до податкової звітності відповідає чинному законодавству. Після визнання установчих документів недобросовісного контрагента позивача недійсними, будь-яких зобов'язань щодо коригування податкової бази по господарській операції, що відбулася за рік до прийняття судом рішення по справі № 2-880, у нього не виникає, оскільки це порушує правовий порядок, установлений законами з питань оподаткування;

-          наявність рішення Слов”яносербського районного суду Луганської області, за яким визнані недійсними статні документи Приватного підприємства „Лугоптсервіс”, м.Луганська, не є підставою для корегування податкових зобов'язань позивача, бо це не обумовлено чинним податковим законодавством України.

Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" у відповідача були відсутні підстави для коригування (зміни) раніше заявлених показників податкових зобов'язань, оскільки не змінилася база оподаткування

Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Правову позицію у справах даної категорії викладено в постанові судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 26 вересня 2006 року.

Зокрема, в постанові зазначено, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Повноважним і компетентним представником відповідача не спростовані вищеназвані обставини.

Окрім цього, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції й в тій частині, що спірне податкове повідомлення-рішення винесені на підставі п.п.7.2.5, 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181, тобто при цьому податковий орган керувався нормами податкового законодавства. Проте, висновки акту перевірки базуються на рішенні суду з цивільної справи та застосування до податкових відносин аналогії цивільного права та норм цивільного законодавства.

Предметом даного спору є саме відносини, які регулюються нормами публічного права, а відтак, поряд з такими засобами доказування як факти, встановлені рішенням суду у цивільній справі, суд оцінює й інші засоби доказування, які відносяться до сфери регулювання податкових відносин, що, доречи, передбачено ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України при визначенні належності і допустимості доказів.

Відносини, по справлянню податків є публічно-правовими і регулюються нормами податкового законодавства, зокрема, Законом про податок на додану вартість, а відносини, пов'язані з реєстрацією та здійсненням підприємницької діяльності суб'єктами господарювання, є цивільно-правовими та регулюються нормами приватного (цивільного) та господарського права.

З оглядом на викладене, апеляційна інстанція зазначає, що позивачем правомірно до податкового кредиту було віднесено податок на додану вартість за виписаними Приватним підприємством "Лугоптсервіс" податковими накладними: № 15 від 01.09.2003 на суму 6000 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 1000 грн. 00 коп.; № 53 від 24.09.2003 на суму 27200 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 4533 грн. 33 коп.; № 56 від 24.09.2003 на суму 4200 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 700 грн. 00 коп.; № 25 від 03.10.2003 на суму 40878 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 6813 грн. 10 коп.

Суд другої інстанції також погоджується з доводами позивача щодо часткового (в сумі 6233,33 грн. основного платежу та 3116,67 грн. фінансових санкцій) порушення відповідачем п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону № 2181 щодо права податкового органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2003 року була подана до Державної податкової інспекції 22.10.2003 за № 24039, а податкове зобов'язання визначене спірним рішенням 06.11.2006 вручено позивачеві 08.11.2006.

Таким чином, станом на 06.11.2006 строк давності для визначення податкового зобов'язання за господарськими операціями вересня 2003 року (податкові накладні від 01.09.2003 № 15, від 24.09.2003 № 53 та № 56) складає 1111 днів, тобто сплинув.

У зв'язку з відсутністю порушень податкового законодавства відсутні й підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6523 грн. 00 коп., нарахованих на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону                 № 2181.

Таким чином, оскаржена постанова по справі прийнята місцевим господарським судом з дотриманням норм права, при повному об'єктивному та всебічному дослідженні усіх питань, що стосуються предмету спору.

Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки заявником апеляційної скарги не сплачувався судовий збір при наявності пільг, обумовлених Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993.

У судовому засіданні 13.03.2007 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська, м.Луганськ № 1563/9/10 від 06.02.2007 на постанову господарського суду Луганської області від 15.01.2007 у справі № 12/784н-ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 15.01.2007 у справі № 12/784н-ад (суддя Палей О.С.)  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            Л.Л.Лазненко

Суддя                                                                                Л.І.Бородіна

Суддя                                                                              Л.В.Іноземцева