Рішення

від 21.09.2015 по справі 908/4186/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/148/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2015 Справа № 908/4186/15

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 4027-О від 03.10.2013 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/4186/15,

за позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, скорочено ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузтранссервіс» (72333, АДРЕСА_1, скорочено ТОВ «Грузтранссервіс»);

про стягнення суми,

Сутність спору:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявлено вимоги про стягнення з ТОВ «Грузтранссервіс» заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 23.08.2013 р. в розмірі 22011,83 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 5695,03 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5056,80 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1260 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4186/15 присвоєно номер провадження 34/148/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 12.08.2015 р.

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 12.08.2015 р. та 07.09.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 07.09.2015 р. та 21.09.2015 р. відповідно, строк вирішення даного спору продовжено до 01.10.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.08.2013 р. ТОВ «Грузтранссервіс» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно даної заяви ТОВ «Грузтранссервіс» приєдналось до «Умов та правил надання банківських послуг» та тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н 23.08.2013 р. та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26007055708513 в електронному вигляді. В порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 10000 грн. заборгованості за кредитом, 5695,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5056,80 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1260 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 1, 15, 49, 54-57, 64 ГПК України.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні подала заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначає, що станом на 16.06.2015 р. заборгованість відповідача складає 21911,14 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 5695,03 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4956,11 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1260 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та у зв'язку з чим просить зменшити позовні вимоги.

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що дана заява не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому не приймається судом до розгляду.

Представник ТОВ «Грузтранссервіс», відповідача по справі, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали суду направлялись на адресу місця проживання відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 72333, АДРЕСА_1, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2013 р. ТОВ «Грузтранссервіс» (Клієнт) в особі директора ОСОБА_3 звернулось до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ОСОБА_2) із заявою про відкриття рахунку.

Згідно даної заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua., Тарифів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 23.08.2013 р. (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов, при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк або в іншій формі), ОСОБА_2 та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

У пунктах 3.18.1.1, 3.18.1.3, 3.18.1.6, 3.18.1.8, 3.18.2.1.2 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок Клієнта надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами. Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку). Зобов'язання по видачі кредиту чи його частини виникає у Банку в день надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних у них сум.

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах визначеної суми, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

На підставі викладеного, в обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 23.08.2013 р.

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме ТОВ «Грузтранссервіс» не сплатило необхідні кошти для погашення заборгованості.

01.03.2014 р. на виконання договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 2607055708513 в розмірі 10000 грн., що підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 21.06.2015 р. вих. № 08.7.0.0.0/150621110039.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10000 грн., що підтверджується випискою по рахунку № 2607055708513 за період: з 27.08.2013 р. по 16.06.2015 р.

Відповідно до виписки по № 20676055722216 за період: з 27.08.2013 р. по 16.06.2015 р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» винесено 01.08.2014 р. на прострочення кредиту 10000 грн.

Таким чином, за поясненнями позивача, станом на 16.06.2015 р. заборгованість ТОВ «Грузтранссервіс» перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договором банківського обслуговування № б/н від 23.08.2013 р. складає 22011,83 грн., з яких: 10000 грн. заборгованості за кредитом; 5695,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 5056,80 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1260 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою правовідносини сторін фактично є договором банківського рахунка.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За приписами ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 16.06.2015 р. сума заборгованості за кредитом ТОВ «Грузтранссервіс» перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» складає 10000 грн.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 30823ZPM0S113 від 09.01.2015 р. з вимогою про погашення існуючої заборгованості, про що свідчить опис вкладення від 19.01.2015 р., список згрупованих поштових відправлень № 1126 від 19.01.2015 р. та фіскальний чек № 5062 від 19.01.2015 р. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано доказів повернення отриманого кредиту та, оскільки ТОВ «Грузтранссервіс» не надано заперечень з приводу суми заборгованості за кредитом, вимога позивача про стягнення 10000 грн. заборгованості за кредитом підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5695,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5056,03 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1260 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

З розрахунку заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 23.08.2013 р. вбачається, що відповідачу за період: з 02.05.2014 р. по 16.06.2015 р. була нарахована комісія в сумі 1260 грн., що підтверджується випискою по рахунку № 20690055745688 в період: з 27.08.2013 р. по 16.06.2015 р.

Розрахунок комісії, станом на 16.06.2015 р., відповідачем не спростовано, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, слід зазначити наступне.

Порядок розрахунків встановлений в п. 3.18.4 Умов, згідно з яким за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована відсоткова ставка). Порядок розрахунку відсотків є наступним.

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати його обнуління в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця («період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок відсотків здійснюється за відсотковою ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому воно підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати «періоду». У такому разі, починаючи з 91-го дня після закінчення «періоду», кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт виплачує Банку пеню в розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Клієнт виплачує Банку винагороду за використання Ліміту у відповідності до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, існуючого на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. При перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, держателями яких є сам власник поточного рахунку або будь-які зв'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахування заробітної плати), з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає Банку списувати суми такої комісійної винагороди, належні до сплати Банку, з свого поточного рахунку. (п. п. 3.18.1.17, 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2., 3.18.4.1.3., 3.18.4.4. Умов).

Пунктом Умов 3.2.1.2.3.1. сторони в порядку ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу прийшли до взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та / або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та / або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків. Сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як ОСОБА_2 повідомить Клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а Клієнт не погасить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені «Умовами і правилами надання банківських послуг». Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Наказом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 6783882 від 04.06.2014 р. у зв'язку з різкими змінами вартості ресурсів на міжбанківському ринку прийнято рішення про зміну відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку з 01.07.2014 р., а саме: ставку по кредитному ліміту, якщо заборгованість не погашена протягом пільгового періоду збільшено до 36% річних, ставку по кредитному ліміту, якщо заборгованість не погашена протягом 90 днів після пільгового періоду (прострочення) збільшено до 56% річних.

Про відповідні зміни відповідач 05.06.2014 р. повідомлений через електронну систему «Приват 24», про свідчить витяг з «Приват 24» по клієнту ТОВ «Грузтрассервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37547064) від 05.06.2014 р., що міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. п. 3.18.4.9, 3.18.5.1, 3.18.5.4 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати.

З розрахунку заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 23.08.2013 р. вбачається, що за період: з 29.04.2014 р. по 04.06.2014 р. відповідачу нараховані відсотки за користування кредитом по ставці 24 % в сумі 242,80 грн., в період: з 05.06.2014 р. по 17.07.2014 р. по ставці 36 % в сумі 340 грн., в період: 18.07.2014 р. по 16.06.2015 р. по ставці 56% в сумі 5111,23 грн.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості відповідачу всього було нараховано 5695,03 грн. відсотків за користування кредитом за період: з 29.04.2014 р. по 16.06.2015 р.

Відповідно до виписки по рахунку № 26072055741259 в період: з 27.08.2013 р. по 16.06.2015 р., яка міститься в матеріалах справи, відповідачу нараховані відсотки за користування кредитом на загальну суму 5695,01 грн. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума 5695,01 грн. відсотків за користування кредитом.

При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п. п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами погоджено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом .

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 5056,80 грн. Як свідчить розрахунок заборгованості за договором банківського обслуговування від 23.08.2013 р. пеня нарахована за період: з 01.12.2013 р. по 16.06.2015 р. в сумі 5056,80 грн.

З наданої позивачем виписки по рахунку № 80910055737060 в період: з 27.08.2013 р. по 16.06.2015 р. вбачається, що станом на 16.06.2015 р. відповідачу на тіло кредиту, проценти та комісію нараховано пеню на загальну суму 4956,11 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 4956,11 грн., тому вимоги в цій частині також слід задовольнити частково.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 23.08.2013 р., а саме документального підтвердження погашення вищевказаної заборгованості відповідач суду не надав.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузтранссервіс» (72333, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 37547064) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570) 10000 (десять тисяч) грн. заборгованості за кредитом; 5695 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 01 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 4956 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 11 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 1818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн. 64 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Суддя А.О. Науменко