Рішення

від 22.09.2015 по справі 908/4265/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/111/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2015 Справа № 908/4265/15

За позовом: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 164, ідентифікаційний код 20497824)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Хортиця-21В» (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 20, ідентифікаційний код 01035897)

про стягнення 136000, 00 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Петриченко А.Є.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, заступник начальника аналітично-правового відділу, довіреність № 86 від 18.08.2015р.

від відповідача: не з’явився

Запорізьке обласне тервідділення АМКУ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ В«Хортиця-21В» про стягнення з відповідача до загального фонду Держаного бюджету України на рахунки відкриті в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків штрафу у розмірі 68000,00 грн. та пеню у розмірі 68000,00 грн. за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії від 24.09.2014р. № 40-рш по справі № 02/22-14.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2015р. справу розподілено судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 12, 54-56, 60 ГПК України, ст. 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» та ст. 25 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» .

Ухвалою від 24.07.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4265/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.09.2015р. об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 10.09.2015р. у зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи відкладений на 22.09.2015р. о 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні 22.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 28.09.2015р.

Під час розгляду справи представники позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві від 21.07.2015р., та просить стягнути з відповідача до загального фонду Держаного бюджету України на рахунки відкриті в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 В«Адміністративні штрафи та інші санкціїВ» , символ звітності 106, штраф у розмірі 68000,00 грн. та пеню у розмірі 68000,00 грн. за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.09.2014р. № 40-рш по справі № 02/22-14.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення АМКУ 24.09.2014р. за результатами розгляду справи № 02/22-14 прийнято рішення № 40-рш, яким дії ТОВ В«Хортиця-21В» та ТО «²ЯВ» , які полягали в узгодженні своїх дій під час участі у процедурі відкритих торгів, проведених Вільнянським слідчим ізолятором Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області у серпні - вересні 2011 року за державні кошти щодо закупівлі робіт з будівництва режимного корпусу Вільнянського слідчого ізолятора УДДУ ПВП в Запорізькій області (добудова) (номер оголошення 124352 (буд), опублікованого в ІБ «³сник державних закупівельВ» № 91 від 01.08.2011р.), визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50, п.4 ч.2 ст. 6 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

За зазначене порушення на відповідача відповідно до ч. 2, 5 ст. 52 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» накладений штраф у розмірі 68000,00 грн.

Позивач листом від 25.09.2014р. № 02-18/01-2460 надіслав на адресу відповідача копію рішення адміністративної колегії від 24.09.2014р. № 40-рш.

Відповідно до листа УДППЗ В«УкрпоштаВ» № 26-13-100 від 21.05.2015р. рішення ТОВ В«Хортиця-21В»отримало 29.09.2014р.

Тобто, кінцевим терміном для добровільної сплати штрафу за вказаним рішенням є 01.12.2014р. (оскільки 29-30.11.2014р. припадає на вихідні дні).

Станом на 21.07.2015р. штраф у розмірі 68000,00 грн. відповідачем не сплачено.

Згідно зі ст. 60 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органу Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Це строк є присікательним та не може бути відновлено.

Відповідачем рішення адміністративної колегії до господарського суду, тобто у встановлений законом порядок, оскаржено не було.

Відповідач звернувся з адміністративним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення Відділення від 24.09.2014р. № 40-рш.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суд від 04.12.2014р. у справі № 808/7035/14 відповідачу у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015р. апеляційна скарга ТОВ В«Хортиця-21В» на постанову суду першої інстанції залишено без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. у справі за позовом ТОВ В«Хортиця-21В» до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення залишено без змін.

У відповідності до приписів ст.56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» відповідачу нараховано пеню за період з 02.12.2014р. по 21.07.2015р. включно в розмірі 68000,00 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився.

За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.09.2015р. за № 21149563, станом на 10.09.2015р. ТОВ В«Хортиця-21В» знаходиться за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, будинок 20.

Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 908/4265/15 для відповідача.

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 24.07.2015р. про порушення провадження у справі № 908/4265/15, яка була направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду з позначкою пошти "за закінченням терміну зберігання. Організація вибула".

Копія ухвали від 10.09.2015р. про відкладення розгляду справи на 22.09.2015р., яка була направлена на адресу відповідача, до суду не поверталась.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов’язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі В«Юніон Еліментарія Сандерс проти ІспаніїВ» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Натомість, не прибувши до суду в судове засідання, відповідач скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не заявлено. При цьому розгляд справи в суді триває з 24.07.2015р., а граничним строком розгляду справи у відповідності з ч. 1 ст. 69 ГПК України є 22.09.2015р.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2014р. адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення АМКУ прийнято рішення № 40-рш по справі № 02/22-14 В«Про порушення законодавства про захист економічної конкуренціїВ» .

Вказаним рішенням визнано дії ТО «²ЯВ» та ТОВ В«Хортиця-21В» , які полягали в узгодженні своїх дій під час участі у процедурі відкритих торгів, проведених Вільнянським слідчим ізолятором Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області у серпні - вересні 2011 року за державні кошти щодо закупівлі робіт з будівництва режимного корпусу Вільнянського слідчого ізолятора УДДУ ПВП в Запорізькій області (добудова) (номер оголошення 124352 (буд), опублікованого в ІБ «³сник державних закупівельВ» № 91 від 01.08.2011р.), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

За вчинення цього порушення, відповідно до ч. 2 та 5 ст. 52 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , накладений штраф на:

- ТО «²ЯВ» у розмірі 68000,00 грн.;

- ТОВ В«Хортиця-21В» у розмірі 68000,00 грн.

В рішенні роз’яснено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Листом № 02-18/01-2460 від 25.09.2014р. В«Про рішення по справі та сплату штрафуВ» копію рішення адміністративної колегії Запорізького обласного тервідділення АМКУ від 24.09.2014р. № 40-рш на 12 аркушах направлено на адресу ТОВ В«Хортиця-21В» за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 20 та повідомлено про необхідність сплати штрафу у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

В цьому ж листі вказано реквізити рахунку для сплати штрафу, а також повідомлено про те, що:

Згідно з частиною 5 статті 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , за кожний день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу;

Згідно з частиною 7 статті 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , у разі несплати штрафу та пені у строки, передбачені рішенням, штраф та пеня стягуються у судовому порядку;

Згідно з частиною 8 статті 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , суб’єкт господарювання зобов’язаний надіслати протягом п’яти днів з дня сплати штрафу до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до листа Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку В«УкрпоштаВ» від 21.05.2015р. № 26-13-100, рекомендований лист з рекомендованим повідомленням № 6910701849351 від 26.09.2014р. вручений уповноваженій особі ТОВ В« Хортиця-21В» 29.09.2014р.

Отже, рішення від 24.09.2014р. адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення АМКУ № 40-рш по справі № 02/22-14 вручено відповідачу 29.09.2014р.

Доказів про сплату ТОВ В« Хортиця-21В» штрафу в сумі 68000,00 грн. та пені в сумі 68000,00 грн. суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Статтею 3 Закону України від 26.11.1993р. № 3659-ХІІ В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» унормовано, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб’єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Пунктами 1, 4, 15 частини 1 статті 7 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.

Згідно ст. 14 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» , адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, має такі повноваження:

розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій;

проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання.

Відповідно до ст. 22 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» , розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У відповідності до ст. 24 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» , рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

За приписами ст. 48 Закону України від 11.01.2001р. N 2210-III В«Про захист економічної конкуренціїВ» , за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

накладення штрафу.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 50 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» одним з порушень законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

У відповідності до ч.1, п.4 ч.2 ст. 6 цього ж Закону, антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Матеріалами розслідування справи № 02/22-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції було доведено, що ТО «²ЯВ» та ТОВ В«Хортиця-21В» здійснювали обмін інформацією між собою та узгоджено підготували свої тендерні пропозиції для участі у зазначеній процедурі відкритих торгів, проведених Вільнянським слідчим ізолятором Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області у серпні - вересні 2011 року за державні кошти, внаслідок цього конкуренцію між ними було усунуто, а право на укладення договорів було отримано ТОВ В«Хортиця-21В» не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати торгів.

Відповідальність за зазначене порушення передбачена ч.2 ст. 52 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» у вигляді накладення штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Згідно п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ) затверджених розпорядженням № 5 від 19.04.1994р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.05.1994р. за № 90/299, рішення у справі надається для виконання відповідно до частини першої статті 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» .

Крім осіб, яким рішення надано на виконання відповідно до абзацу першого цього пункту, рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надсилається особам, які брали участь у справі.

Рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам держави, осіб, які брали участь у справі, та інших осіб) може бути оприлюднене шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua), опубліковане в друкованих виданнях чи поширене в електронній формі.

Порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлений статтею 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» .

Зокрема встановлено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Рішення № 40-рш по справі № 02/22-14 В«Про порушення законодавства про захист економічної конкуренціїВ» про накладення на ТОВ В«Хортиця-21В» штрафу у розмірі 68000,00 грн. за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), прийнято адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення АМКУ 24.09.2014р.

Вказане рішення до господарського суду ТОВ В« Хортиця-21В» оскаржене не було, штраф до загального фонду Державного бюджету України у встановлений законом двомісячний строк з дня одержання рішення (29.09.2014р.) сплачено не було.

Кінцевим терміном для добровільної сплати штрафу за вказаним рішенням є 01.12.2014р.

Оскільки на даний час відповідачем штраф у розмірі 68000,00 грн. не сплачено, йому правомірно за період з 02.12.2014р. по 21.07.2015р. включно нараховано пеню, граничний розмір якої, з урахуванням ст. 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , обмежений сумою 68000,00 грн.

Окрім ст. 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , право Антимонопольного комітету України, територіальних відділень Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами на звернення до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені встановлене статтею 25 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ»

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Звернення ТОВ В« Хортиця-21В» до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.09.2014р. № 40-рш не впливає на прийняте судове рішення.

По-перше, згідно постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 808/7035/14, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015р., у задоволенні позову ТОВ В«Хортиця-21В» було відмовлено.

По-друге, пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 В«Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавстваВ» визначено, що правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

В пункті 20 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 доведено до відома господарських судів, що у застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) господарським судам необхідно враховувати таке.

20.2. Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Слід також мати на увазі, що припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.

Так само і в абзаці шостому частини п'ятої статті 56 цього Закону йдеться про зупинення нарахування пені на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. У разі виникнення спору з приводу тривалості періоду часу, на який у такому випадку зупиняється нарахування пені, господарському суду слід з'ясовувати пов'язані з цим обставини, а саме коли розпочався розгляд відповідної заяви органом Антимонопольного комітету України та коли ним прийнято рішення за результатами такого розгляду (статті 57, 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; розділи IX і X Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 N 5, з подальшими змінами і доповненнями).

Відповідно до пункту 13 розділу VIIІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону № 2210 щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 зі справи № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спори з відповідних правовідносин підвідомчі господарським судам України.

Рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.09.2014р. № 40-рш відповідачем до органу Антимонопольного комітету України та до господарського суду Запорізької області не оскаржувалось.

Отже, нарахування пені за несплату штрафу за цим рішенням є правомірним.

Також суд відмічає, що за приписами ч. 3 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Розподіляючи судові витрати у відповідності до вимог ст.44-49 ГПК України, господарський суд враховує наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 В«Про судовий збірВ» .

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону).

Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Зокрема, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції, що діяла на момент звернення Запорізького обласного тервідділення Антимонопольного комітету України із цим позовом) передбачено ставки судового збору у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України від 28.12.2014р. № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

Частиною 1 статті 6 Закону України В«Про судовий збірВ» передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Таким чином, судовий збір в сумі 2720,00 грн. (2 % від ціни позову) стягується в дохід державного бюджету з відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Хортиця-21В» (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 20, ідентифікаційний код 01035897) до загального фонду Держаного бюджету України на рахунки відкриті в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 В«Адміністративні штрафи та інші санкціїВ» , символ звітності 106, штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.09.2014р. № 40-рш по справі № 02/22-14.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Хортиця-21В» (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 20, ідентифікаційний код 01035897) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Повне рішення виготовлено 28.09.2015р.

Суддя В.М. Соловйов