Постанова

від 27.01.2010 по справі 4/247/07-ап-27/19/10-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.01.10 № 4/247/07-АП-27/19/10-АП

суддя Дроздова С.С.

За позовом: Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача Державного закладу В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниціВ» Міністерства охорони здоров'я України, м. Запоріжжя

про стягнення 98658,00 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін

Суддя Дроздова С.С.

Секретар судового засідання Шолохова С.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01-04/12 від 12.01.2010 р.

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № б/н від 22.10.2008 р., ОСОБА_3, довіренні сить № 87 від 26.01.2010 р.

Відповідно до ч. 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 27.01.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Суд повідомив сторонам час виготовлення постанови в повному обсязі - 01.02.2010 року. На підставі статті 160 КАС України постанова складається у термін не більше ніж п'ять днів. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

ОСОБА_4 інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулась до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом до Запорізької лінійної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення 98 658 грн. 00 коп. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2007 р. відкрито провадження у адміністративній справі № 4/247/07-АП.

Ухвалою суду від 26.09.2007 р. провадження у справі № 4/247/07-АП зупинено до розгляду по суті та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 28/404/07-АП за адміністративним позовом Державного закладу В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниціВ» Міністерства охорони здоров'я України до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 165 від 30.08.2006 р.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області № 1255 від 24.12.2009 р., у зв'язку з закінченням повноважень судді Зінченко Н.Г. та надходженням клопотання позивача про поновлення провадження у справі, справа № 4/247/07-АП передана на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 28.12.2009 р. справу № 4/247/07-АП прийнято суддею Дроздовою С.С. до свого провадження, присвоєно їй № 4/247/07-АП-27/19/10-АП, провадження у справі поновлено з 28.12.2009 р. та призначено судове засідання на 27.01.2010 р.

Відповідно до ст. 126 КАС України та змін, які внесені до розділу VІІ В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» КАС України судове засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

Судом оголошено про відкриття судового засідання. Також, оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їхні права, у тому числі право заявляти відводи.

27.01.2010 у засіданні суду представник відповідача ОСОБА_2 заявив письмову заяву про відвід судді Дроздової С.С.

Заяву обґрунтовано тим, що на думку представника відповідача було подано клопотання усно без посилання на норми конкретної статті КАС України цитую заявника В«сторони бажають примиритисяВ» , а суд не вислухав думку сторін з приводу заявленого клопотання, тим самим представник відповідача не мав можливості заявляти клопотання у справі, чим порушуються права передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.

Заява про відвід представника Державного закладу В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниціВ» Міністерства охорони здоров'я України, м. Запоріжжя є безпідставною та необґрунтованою з наступних підстав: на адресу суду 25 січня 2010р. надійшло клопотання в порядку статті 156 ч.1 п.3 КАС України, відповідач просить суд зупинити провадження у справі.

27.01.10р. суд розпочав під технічну фіксацію судового процесу слухання адміністративної справи № 4/247/07-АП - 27/19/10-АП.

Представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю № б/н від 22.10.2008р. підтримав клопотання щодо зупинення справи.

Згідно статті 133 КАС України, після заслуховування думки представника позивача (позивач заперечив усно проти заявленого клопотання про зупинення провадження у справі в порядку статті 156 ч.1 п.3 КАС України).

Суд керуючись ст. ст.49,133 КАС України відхилив клопотання відповідача у справі щодо зупинення провадження у справі, як процесуально необґрунтоване, оскільки: судові рішення за наслідками розгляду судом першої інстанції справи, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Як свідчать матеріали справи, в них міститься ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.09р. справа № 28/404/07-АП за позовом Державного закладу В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниціВ» Міністерства охорони здоров'я України, м. Запоріжжя до відповідача Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про скасування рішення № 165 від 30.08.2006р., колегія суддів апеляційної інстанції ухвалила: апеляційну скаргу ДЗ В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниціВ» Міністерства охорони здоров'я України, м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Таким чином, суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання в порядку статті 156 ч.1 п.3 КАС України.

Під технічну фіксацію судового процесу, суд заслухав представника позивача щодо обґрунтування адміністративних вимог.

Представник відповідача скористався з дозволу суду правом задати позивачу запитання.

Суд під технічну фіксацію надав можливість представнику відповідача викласти свої заперечення проти адміністративного позову.

Оскільки, представник відповідача не сподівався, що його клопотання про зупинення провадження у справі буде відхилено судом, то в усній формі представник ОСОБА_2 заявив клопотання без посилання на норми статтей КАС України, зазначив що він бажає примиритися з позивачем у справі.

Безпідставне клопотання відповідача знаходить своє підтвердження, як процесуально необґрунтоване в силу наступного: чи може суб'єкт владних повноважень у справі -позивач ОСОБА_4 інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області, яка є територіальним органом Державної інспекції з контролю за цінами у складі Міністерства економіки України і підпорядковується їй, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки України та Держцінінспекції примиритися з відповідачем у справі, якщо заявлено адміністративний позов про стягнення 98 658,00 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на підставі рішення № 165 від 30.08.2006 року, яке на теперішній час є чинним, тому підтвердження ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, ухвала від 23.09.09р. справа № 28/404/07.

Суд знайшов дане клопотання, як репліку на навмисне затягування адміністративного процесу, оскільки справа № 4/247/07-АП ухвалою суду відкрито провадження у справі ще 10 липня 2007 року, і майже за три роки ще не була розглянута в суді.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2010 р. відмовлено у задоволенні заяви Державного закладу В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниціВ» Міністерства охорони здоров'я України, м. Запоріжжя про відвід.

Після доповіді головуючого судді у справі суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача.

Позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі, які викладені в адміністративному позові.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, письмових заперечень не надав.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач у справі -ОСОБА_4 інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області -суб'єкт владних повноважень, відповідно до ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 3 статті 105 КАС України визначається перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові. Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позову. Перелік вимог, зафіксований у ст.105 КАС України, відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду. Таким чином, позивач може вимагати від суду: скасувати або визнати нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Що стосується кола суб'єктів публічно-правового спору, то обов'язковим його учасником є суб'єкт публічного управління (органи виконавчої влади, їх посадові особи, органи і посадові особи законодавчої влади, місцевого самоврядування). Ці суб'єкти є виразниками державних і суспільних інтересів, носіями публічної влади. Суб'єкт публічного управління, обов'язковий учасник публічно-правових відносин, має особливий правовий статус, тому що наділений владними повноваженнями щодо об'єкта управління. Разом з тим, носій владних повноважень обмежений повноваженнями, наданими йому законом.

З 30 серпня по 31 серпня 2006 року ОСОБА_4 інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області проведено перевірку Запорізької лінійної санітарно-епідеміологічної станції на Придніпровській залізниці з питання додержання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за оплату, про що складено акт № 928 від 28.08.2006 р.

В ході перевірки ОСОБА_4 інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.03 р. № 1351 В«Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної службиВ» , а саме нарахування до фіксованих розмірів тарифів, встановлених Постановою КМУ № 1351 від 27.08.03 р., непередбаченої націнки в розмірі 20 %.

Вчинення зазначеного порушення державної дисципліни цін призвело до отримання відповідачем в період з 01.09.05р. по 31.05.06р. необґрунтованої виручки в сумі 32 886,00 грн., яку зараховано на розрахунковий рахунок відповідача у повному обсязі.

За результатами перевірки ОСОБА_4 інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області, керуючись п. 15 ст. 2 Закону України В«Про ОСОБА_4 бюджет України на 2006 рікВ» , ст. 14 Закону України В«Про ціни та ціноутворенняВ» та п. 1.3 Інструкції про застосування економічних, фінансових (штрафних) санкцій, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.00 р. № 298/519, застосовано до Запорізької лінійної санітарно-епідеміологічної станції на Придніпровській залізниці економічні санкції за порушення державної дисципліни цін у сумі 98 658 грн. 00 коп., у тому числі 32 886 грн. 00 коп. сума порушення, 65 772 грн. 00 коп. штраф, про що прийнято рішення № 165 від 30.08.06 р., направлено претензію від 30.08.06 р. № 01-15/119.

Згідно з вимогами чинного законодавства обидві сторони здійснили заходи примусового врегулювання спору, однак до згоди не дійшли.

Законом України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення»Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік та тарифи на платні послуги, які надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, Закону України В«Про ціни і ціноутворенняВ» необґрунтовано одержана підприємством, організацією виручка в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Пунктом 1.4 Інструкції передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними в період, що перевіряється, чинного порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

У період з 26.09.03 р. по 31.05.06 р. на послуги, що виконуються і надаються установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби діяли тарифи, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03 р. № 1351.

Перевіркою встановлено завищення розміру плати за проведення досліджень (вимірювань) на 20 % за кожне, внаслідок нарахування непередбаченої законодавством націнки 20 % (керівництво пояснює нарахування вказаних сум як додавання до них податку на додану вартість). Тарифи на послуги, затверджені вищезазначеною постановою, сформовані з урахуванням 10 рентабельності та 20 % ПДВ.

Відповідно до тарифів на послуги, податок на додану вартість в розмірі 20 % окремим рядком понад тариф не виділено. Таким чином, вказаний податок було включено до складу тарифів. Тобто тариф визначено з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з порядком ціноутворення, що діє, регульовані тарифи встановлюються з урахуванням кінцевої вартості послуг для споживача, тому включають в себе податок на додану вартість.

За період з 01.09.05 р. по 31.05.06 р., згідно первинних документів бухгалтерського обліку, з замовників зайво стягнуто 32 886 грн. 00 коп.

Відповідно до п.3 ст.116 Конституції України здійснення цінової політики в державі покладено на Кабінет Міністрів України.

Статтею 4 Закону України В«Про ціни і ціноутворенняВ» вказано, що визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Законом України В«Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населенняВ» Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік та тарифи на платні послуги, які надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби.

На виконання своїх конституційних повноважень Кабінетом Міністрів України постановою від 15.10.2002р. № 1544 затверджено перелік робіт і послуг, на які встановлюються державні фіксовані ціни (тарифи). А постановою КМУ від 27.08.2003 року № 1351 В«Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та організаціями державної санітарно-епідеміологічної службиВ» затверджено державні фіксовані ціни (тарифи).

Кабінетом Міністрів України при затвердженні державних фіксованих тарифів для санітарно-епідеміологічних станцій, враховано, що проект постанови погоджено з всіма органами і що санітарно-епідеміологічні станції будуть надавати послуги, сформовані відповідно до калькуляції, які були надані під час погодження. Міністерством охорони здоров'я України в пояснювальній записці чітко зазначено, що при визначенні розміру тарифів враховано витрати на розвиток закладів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби в розмірі 10 відсотків та податок на додану вартість відсотків згідно з чинним законодавством України.

Про неправомірність дій відповідача та хибність при трактуванні норм законодавчих актів свідчить той факт, постановою КМУ від 11.05.2006р. № 662 внесено зміни до постанови від 27.08.2003р. № 1351, якою визначено тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються та надаються за плату установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби , без врахування ПДВ, про що чітко зазначено в постанові.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України №268/519 від 03.12.2001р. рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може приймається ОСОБА_4 інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі матеріалів перевірок.

Частиною 1 ст. 14 Закону України В«Про ціни і ціноутворенняВ» передбачено, що В«вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду (арбітражного суду)В» .

Пунктом 5 ч. 5 Положення про ОСОБА_4 інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Держцінінспекцію уповноважено приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" базою оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товару (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Згідно з п.1.6. Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Пунктом 3.1 Інструкції встановлено, що ОСОБА_4 інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Пункт 3.2 Інструкції встановлює, що в актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок застосування економічних, фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, В«скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятися керівникам цих органів або ОСОБА_4 інспекції з контролю за цінами. У разі незгоди з прийнятим рішенням спір про визнання його недійсним вирішується Господарським судомВ» .

Предметом позову в даній справі є примусове виконання рішення від 30.08.2006 № 165 про застосування до Державного закладу В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниціВ» Міністерства охорони здоров'я України економічних санкцій на загальну суму 98 658 грн. 00 коп., а не визнання його недійсним.

В п. 3.6. вищезазначеної Інструкції передбачено, право інспекції по контролю за цінами подавати позов до господарського суду про примусове стягнення економічних санкцій в разі, коли суб'єкт господарювання відмовляється від виконання рішення інспекції.

Акт перевірки від 28.08.06 р. № 000928, на підставі якого до відповідача застосовано економічні санкції, відповідає вимогам Інструкції В«Про застосування економічних, фінансових (штрафних) санкційВ» , затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства Фінансів від 03.12.01р. № 298/519.

Стосовно суті порушення доводи відповідача не відповідають дійсності, оскільки матеріалами перевірки факт порушення державної дисципліни цін доведено. В ході перевірки встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.03 р. № 1351 В«Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної службиВ» , постанови Кабінету міністрів України від 11.05.06 р. № 662 В«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.02 р. № 1544 та від 27.08.03 р. № 1351.

За період з 01.09.05р. по 31.05.06р. Запорізькою лінійною санітарно-епідеміологічною станцією на Придніпровській залізниці (ОСОБА_4 заклад В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція) було необґрунтовано отримано виручку внаслідок нарахування фіксованих тарифів, затверджених постановою КМ України від 27.08.03 р. № 1351, передбаченої націнки в розмірі 20 % в сумі 32 886 грн. 00 коп.

Дані висновки Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області підтверджено актом перевірки від 28.08.2006 № 000928, який складено відповідно до норм діючого законодавства.

У рішенні Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області № 165 від 30.08.06 р. зазначено, що останнє повинно бути виконане в 10-ти денний термін.

Оскільки у встановлений у рішенні інспекції термін відповідач у справі економічні санкції не сплатив, ОСОБА_4 інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області звернулась до господарського суду про стягнення її в судовому порядку.

Крім того, 13.02.08 р. суддею господарського суду Запорізької області Яцун О.В. прийнято рішення № 28/404/07-АП, відповідно до якого відмовлено Державному закладу В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниціВ» Міністерства охорони здоров'я України у задоволенні позову, щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області, м. Запоріжжя № 165 від 30.08.06 р.

23.09.2009р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу, яка набрала законної сили, відповідно до якої апеляційну скаргу Державного закладу В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниціВ» Міністерства охорони здоров'я України залишено без задоволення, постанову господарського суду Запорізької області від 13.02.08 р. № 28/404/07-АП залишено без змін.

На теперішній час рішення № 165 від 30.08.06р. Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області є чинним.

Згідно статті 72 ч.1 КАС України обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній справі ( 28/404/07-АП), що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони, що яких встановлені ці обставини.

На підставі статті 151 КАС України, суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами, після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, було надано судом можливість дати додаткові пояснення та додаткові докази.

Відповідно до статті 71 КАС України -кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 КАС України.

У судовому засіданні 27.01.2010 р., на підставі статті 151 КАС України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів -ст.152 КАС України.

Судові дебати -частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Позивач обґрунтовуючи свою правову позицію -посилався лише на обставини і докази, які викладені у позовній заяві та були досліджені у судових засіданнях.

Представник відповідача заперечив проти позову, нормативного обґрунтування не зазначив.

Після закінчення судових дебатів, суд надав дозвіл сторонам обмінятися репліками.

Промовці від реплік відмовились.

Після судових дебатів, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вступної та резолютивної частини постанови суду.

На підставі ч. 4 ст. 167 КАС України -суд має право проголосити лише вступну та резолютивну частини постанови суду. Суд повідомив представників сторін про час виготовлення постанови суду в повному обсязі - 01.02.2010 року. Частина 4 ст. 167 КАС України має вагоме значення для обчислення початку перебігу строку апеляційного оскарження відповідно до ст.186 КАС України.

Процесуальні документи, якими у відповідності до приписів статті 158 КАС України вирішується спір по суті, приймаються іменем України та негайно після закінчення судового розгляду. Це повною мірою витікає з приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, де зазначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

На підставі викладеного, господарський суд задовольняє адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 17, 49, 51, ч. 1 ст. 72, 94, 158 - 167 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного закладу В«Запорізька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниціВ» Міністерства охорони здоров'я України (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 9, код ЄДРПОУ 20507439, р/р 35220001000363 в ГУДКУ Запорізької області м. Запоріжжя, МФО 813015) в доход державного бюджету Жовтневого району м. Запоріжжя (р/р 31110106700003, ЄДРПОУ 34677124, МФО 813015 ГУДК в Запорізькій області) 98 658 (дев'яносто вісім тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. економічних санкцій.

Видати виконавчий лист.

Суддя С.С. Дроздова

Постанову підписано 01 лютого 2010 року