Ухвала

від 05.03.2013 по справі 7/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.03.13 Справа № 7/81

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б.

при секретарі Полюхович Х.М,

заявник : ПП В«Транс ТерВ»

Орган ДВС: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області

боржник : ОСОБА_1 В«Львівське шляхо-будівельне управління № 40В»

скарга на дії виконавчої служби в порядку ст.121-2 ГПК України

Представники: заявник: ОСОБА_2, довіреність в матеріалах справи;

Орган ДВС: не з'явився;

боржник: не з'явився

посадова особа в порядку ст.30 ГПК України: ОСОБА_3, паспорт серії КВ №708220

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається скарги на дії виконавчої служби в порядку ст..121-2 ГПК України за заявою : ПП В«Транс ТерВ» , Орган ДВС: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області , боржник: ОСОБА_1 В«Львівське шляхо-будівельне управління № 40В» .

21.12.2012р. до господарського суду Львівської області надійшла скарга №ю-20122012/1 від 20.12.2012р. (том 3, а.с.130) з наступною вимогою:

- визнати бездіяльністю Органу ДВС нездійснення вилучення описанного майна згідно акту опису від 21.12.2010р. у третіх осіб та зобов'язати Орган ДВС вилучити описане майно боржника у третіх осіб ВАТ «Шляхрембуд» с.Струтин Золочівського р.-ну.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 24.12.2012р. прийнято скаргу до розгляду та розгляд призначено у судовому засіданні на 10год. 00хв. 23.01.2013р.

Також, 21.12.2012р. до господарського суду Львівської області надійшла скарга №ю-20122012/2 від 20.12.2012р. (том 3, а.с.142) з наступною вимогою:

- зобов'язати Орган ДВС подати цивільний позов на зберігача описанного майна ОСОБА_3 за йогов трату і незбереження.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 24.12.2012р. прийнято скаргу до розгляду та розгляд призначено у судовому засіданні на 10год. 10хв. 23.01.2013р.

23.01.2013р. до господасрького суду Львівської області надійшла заява Стягувача про збільшення вимог скарги №ю-20122012/1 від 20.12.2012р.з наступними вимогами:

- зобов'язати Орган ДВС забезпечити охорону і збереження описанного майна;

- зобов'язати Орган ДВС здійснити оцінку описанного майна згідно акту опису.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 23.01.2013р. клопотання Стягувача про прийняття заяви про збільшення вимог задоволено, заяву прийнято.

Розгляд скарг відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 23.01.2013р., 05.02.2013р., 19.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 23.01.2013р. залучено в порядку ст.30 ГПК України ОСОБА_4.

Строк розгляду продовжено за клопотанням представника Скаржника згідно ухвали суду по даній справі від 19.02.2013р.

Представникам Учасникі процесу по явці оголошено права та обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 ГПК України. Крім того, в ухвалах суду по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам процесу, зазначалось, що права та обовязки Учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Стягувача в судове засідання з'явився, доводи скарг підтримав повністю.

Протягом розгляду скарг представником Скаржника (Стягувача) подано суду наступні документи: клопотання про продовження строку розгляду скарг від 19.02.2013р.

Посадова особа в порядку ст.30 ГПК України в судове засідання з'явився, доводи скарг підтримав, надавши пояснення, згідно якого з моменту отримання листа Органу ДВС від 01.07.2011р. №09-01-45/64/ВЗ-9858, яким повідомлено про знання арешту з майна та скеровано копії відповідної постанови від 01.07.2011р., останньому не було відомо про чинність його обов'язку щодо охорони та збереження майна.

Протягом розгляду скарг посадовою особою в порядку ст.30 ГПК України подано суду наступні документи: довідку ПП «Нові дорожні технології» №3 від 11.02.2013р.; копію заяви від 12.05.2011р.; копію супровідного листа Органу ДВС №09-01-45/64/В3-9858 від 01.07.2011р. з додатком згідно опису; копії актів ПП «Нові дорожні технології».

Боржник та Орган ДВС явки повноважних представників в жодне з судових засідань не забезпечили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судових засідань, вимог ухвал господарського суду Львівської області протягом розгляду скарг не виконали, про причини невиконання суду не повідомили.

Розглянувши матеріали скарг судом встановлено наступне .

Заявником зазначено у скаргах наступні вимоги:

1) визнати бездіяльністю Органу ДВС нездійснення вилучення описанного майна згідно акту опису від 21.12.2010р. у третіх осіб та зобов'язати Орган ДВС вилучити описане майно боржника у третіх осіб ВАТ «Шляхрембуд» с.Струтин Золочівського р.-ну;

2) зобов'язати Орган ДВС подати цивільний позов на зберігача описанного майна ОСОБА_3 за йогов трату і незбереження;

3) зобов'язати Орган ДВС забезпечити охорону і збереження описанного майна;

4) зобов'язати Орган ДВС здійснити оцінку описаного майна згідно акту опису.

При цьому суд зазначає, що наступні вимоги:

- Визнати бездіяльністю Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного уцравління юстиції у Львівській області не здійснення перевірка наявності збереження описаного майна за адресою боржника (вул. Авіаційна, 7а, м. Львів) та не забезпечення його охорони;

- Визнати бездіяльністю Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області не здійснення оцінки описаного майна згідно акту опису;

- Визнати бездіяльністю Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо невжиття заходів для притягнення зберігача описаного майна до відповідальності шляхом подання цивільного позову до нього та зобов'язати державного виконавця подати цивільний позов на зберігача описаного майна ОСОБА_3 за його втрату;

вже були предметом розгляду господарським судом у цій справі та з приводу них винесено ухвалу господарського суду від 02.07.2012р., згідно якої ухвалено:

- Визнати бездіяльністю підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчної служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо нездійснення перевірки наявності збереження описанного майна за адресою боржника (вул.Авіаційна, 7а, м.Львів) та незабезпечення його охорони;

- Визнати бездіяльністю Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо нездійснення оцінки описанного майна згідно акту опису;

- Визнати бездіяльністю підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчної служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо невжиття заходів для притягнення зберігача описаного майна до відповідальності шляхом подання пред'явлення позову.

Судом встановлено, що 19.07.2010р. Господарським судом Львівської області розглянуто позов ПП «ТрастТер» до ОСОБА_1 «Львівське шляхо-будівельне управління №40» по справі №7/81.

Видано судовий наказ №7/81 від 13.01.2011р.

В наказі зазначено: Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40» (м. Львів, вул. Авіаційна, 7а, код ЄДРПОУ 32408720) на користь приватного підприємства «ТрастТер» (м. Львів, вул. Широка, 69/99, код ЄДРПОУ 19328849) 12 642грн. 85 коп. - пені, 1848 грн.52коп.-3% річних, 6 857 грн. 48 коп. - інфляційних нарахувань, 373 грн. 29 коп. - державного мита, 134,00 грн. 52 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.02.2011р. Відділом ДВС Головного управління юстиції у Львівській області головним державним виконавцем Шестаком О.В. відкрито виконавче провадження №24542834 і об'єднано у зведене виконавче провадження із іншими кредиторами ОСОБА_1 «Львівське шляхо- будівельне управління №40».

21.12. 2010р. виконавцем було проведено за адресою боржника (вул. Авіаційна, 7а, м. Львів, 79040) опис майна і складено акт опису обладнання для приготування асфальтобетонної суміші «ТЕLТОМАТ» та іншого майна, яке було передане консультанту компанії «ОНУР».

Відповідно до матеріалів справи та ухвали господарського суду Львівської області від 19.09.2011р. у справі №7/83, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2011р. та набрала законної сили, встановлено наступне.

Залізничним відділом ДВС ЛМУЮ винесено постанову про прийняття до виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №7/81 від 13.01.2011р., пзніше наказ передано до Головного управління юстиції у Львівській області для спільного стягнення з боржника і об'єднано у зведене виконавче провадження. 17.02.2011р. ВДВС ГУЮ у Львівській області головним державним виконавцем Шестаком О.В. відкрито виконавче провадження №24542834 і об'єднано у зведене виконавче провадження із іншими кредиторами ОСОБА_1 "Львівське шляхо-будівельне управління №40". 21.12.2010р. виконавцем складено акт опису й арешту майна боржника ОСОБА_1 "Львівське шляхо-будівельне управління №40" . 01.07.2011р. начальником підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області ОСОБА_5 винесено постанову про зняття арешту з описаного майна на підставі заяви ПП "Нові дорожні технології" від 25.06.2011р. і ОСОБА_1 "Шляхово-будівельне управління №40" від 24.06.2011р.

17.11.2011р. постановою по справі №13/8 Вищий господарський суд України скасував постанову начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 від 01.07.2011 про зняття арешту з майна боржника.

Відповідно, станом на 17.11.2011р. акт опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40». від 01.12.2010р. є чинним.

Ухвалою у даній справі від 02.07.2012р. встановлено також наступне:

«Стягувач звертався до начальника Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області із скаргою №ю-1080 від 15,12.2011р., №ю-1069 від 14.12.2011р, №ю-1068 від 14.12.2011р.: 1. про не вжиття заходів по збереженню описаного майна; 2. заборонити проводити демонтаж невідомим особам і повідомити відповідні органи про ці дії; 3. визнання бездіяльністю не проведення перевірки стану збереження описаного майна та зобов'язати вчинити дії.

Згідно доводів Заявника та органу ДВС, описане майно вивезене у невідомому напрямку, у місці його опису немає, розшук не проводиться, збереження не було забезпечене належним чином, а по скаргах №ю- 1080 від 15.12.2011р., №ю-1069 від 14.12.2011р, №ю-1068 від 14.12.2011р. жодної відповіді ми не отримали.

Стягувачем повідомлялось, що в грудні 2011р. на вулиці Авіаційна, 7а, м. Львів де знаходиться описане майно ОСОБА_1 «Львівське шляхо-будівельне управління №40» невідомі особи здійснюють демонтаж арештованого обладнання для приготування асфальтобетонної суміші «ТЕLТОМА» і здійснюється його навантаження на автотранспорт який рухається у невідомому напрямку тому є загроза втрати описаного майна, що приведе до неможливості виконати судові рішення.».

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту від 30.05.2012р. (складеного представником Органу ДВС), 30.05.2012р. представником Органу ДВС за участю представника Стягувача здійснено виїзд в с.Струтин Золочівського р.-ну Львівської обл., де було виявлено частину описаного 21.12.2010р. і арештованого майна.

Стягувач звертався до Органу ДВС зверненнями №ю241012/1 від 24.10.2012р. з вимогами викликати зберігача майна для дачі пояснень та накладення штрафу, а також повідомлення про дату, коли буде здійснюватись вилучення майна у Боржника та третіх осіб. Крім того, скаргою №ю-02112012/1 від 02.11.2012р. Стягувач звертався до Органу ДВС зі скаргою (вимогою) здійснити вилучення описаного майна боржника у третіх осіб.

Крім того, Стягувач звертався до Органу ДВС з клопотаннями №ю-301012/2 від 30.10.2012р., №ю-051112/1 від 05.11.2012р., №ю-041212/11 від 04.12.2012р. та скаргою №ю-301012/1 від 30.10.2012р. про притягнення до відповідальності зберігача описаного майна шляхом подання цивільного позову на відшкодування завданих збитків і звернення стягнення на майно.

Проте, в матеріалах справи відсутні, Учасниками процесу не наведені доводи та не подані докази розгляду зазначених в абзацах вище звернень, вжиття заходів щодо зазначених у них доводах чи надання відповідей на такі.

Крім того, посадова особа в порядку ст.30 ГПК України повідомила, що Органом ДВС (лист від 01.07.2011р. №09-01-45/64/ВЗ-9858, - копія в матеріалах справи)) її повідомлено про знання арешту з майна та скеровано копії відповідної постанови від 01.07.2011р.

Статтею 55 Конституції України закріплено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень; неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги; за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Згідно п.5. ч3. ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Суд також зазначає, що згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до ч.6 ст.57, ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Згідно ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», 1.Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна; 2. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем; 3. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. 4. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. 5. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу; порядок і умови зберігання зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України; порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає наступне:

- вимога 1 (визнати бездіяльністю Органу ДВС нездійснення вилучення описаного майна згідно акту опису від 21.12.2010р. у третіх осіб та зобов'язати Орган ДВС вилучити описане майно боржника у третіх осіб ВАТ «Шляхрембуд» с.Струтин Золочівського р.-ну) підлягає до задоволення;

- вимога 2 (зобов'язати Орган ДВС подати цивільний позов на зберігача описаного майна ОСОБА_3 за його трату і незбереження) підлягає частковому задоволенню, оскільки в суда відсутні докази вини безпосередньо ОСОБА_3 у втраті чи незбереженню майна. Крім того, враховуючи описаний вище лист Органу ДВС від 01.07.2011р. №09-01-45/64/ВЗ-9858 в суда відсутня можливість встановлення особи, відповідальної за збереження майна станом на час розгляду Скарг. Також, враховуючи приписи ч.6 ст.57, ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» та нижченаведеного п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами та доповненнями станом на 16.01.2013р.) суд вправі зобов'язувати державного виконавця зобов'язувати вчинити дії, які безпосередньо передбачені законом; Стягувачем ж не наведено норму законодавства та не наведено доводів чому саме повинен бути пред'явлений цивільний позов, при цьому виключивши інші, передбачені законом права Органу ДВС щодо притягнення до відповідальності зберігача майна.

- вимога 3 (зобов'язати Орган ДВС забезпечити охорону і збереження описаного майна) підлягає до задоволення;

- вимога 4 (зобов'язати Орган ДВС здійснити оцінку описаного майна згідно акту опису) підлягає до задоволення. При цьому суд зазначає, що задоволення такої вимоги станом на час розгляду Скарг можливе лише щодо майна, місцезнаходження якого встановлене. Проте, наведене не виключає необхідності вжиття заходів Органом ДВС, бездіяльність щодо яких (нездійснення оцінки описаного майна згідно акту опису) встановлена ухвалою господарського суду у даній справі від 02.07.2012р. (яка набрала законної сили), в тому числі щодо встановлення місцезнаходження описаного майна.

Щодо вимог 2, 3, 4 суд зазначає, що вжиття передбачених законодавством заходів до повного та своєчасного виконання виконавчих документів є встановленим законодавством, в тому числі Законом України «Про виконавче провадження», обов'язком державного виконавця.

Аналогічна позиція викладена у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Відповідно до п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами та доповненнями станом на 16.01.2013р.), за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє; при цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється .

При цьому суд зазначає, що ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 02.07.2012р. ухвалено наступне:

- Визнати бездіяльністю Органу ДВС нездійснення перевірки наявності збереження описаного майна та незабезпечення його охорони;

- Визнати бездіяльністю Органу ДВС нездійснення оцінки описанного майна згідно акту опису;

- Визнати бездіяльністю Органу ДВС невжиття заходів для притягнення зберігача описаного майна до відповідальності шляхом подання пред'явлення позову.

Поряд з цим суд наголошує на необхідність виконання вимог ухвали суду від 02.07.2012р. по даній справі, яка набрала законної сили .

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.86, 87, 121-2 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу задоволити частково.

2. Визнати бездіяльністю Органу ДВС нездійснення вилучення описаного майна згідно акту опису від 21.12.2010р. у третіх осіб та зобов'язати Орган ДВС вилучити описане майно боржника у третіх осіб ВАТ «Шляхрембуд» с.Струтин Золочівського р.-ну

3. Зобов'язати Орган ДВС вжити повних заходів до притягнення до відповідальності зберігача майна за втрату і незбереження описаного майна.

4. Зобов'язати Орган ДВС забезпечити охорону і збереження описаного майна.

5. Зобов'язати Орган ДВС здійснити оцінку описаного майна згідно акту опису, місцезнаходження якого відоме.

6. В решті вимог скарг відмовити.

Суддя Фартушок Т.Б.