Постанова

від 21.09.2015 по справі 5015/7077/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Справа № 5015/7077/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Кузь В.Л.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа відпочинку" (надалі ТзОВ "Мережа відпочинку") за №01-09/02-2015 від 09.02.2015р. (вх. №01-05/977/15 від 03.03.2015р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2015р.

у справі № 5015/7077/11

за позовом: Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (надалі ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця")

до відповідача-2: ТзОВ "Мережа відпочинку"

до відповідача-3: Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області

до відповідача-4: Миколаївського районного управління юстиції Львівської області в особі реєстраційної служби

про скасування рішення, визнання недійсним та скасування реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна, визнання права власності за державою,

за участю:

від прокуратури: Макогон Ю.І. (посвідчення № 020325 від 06.09.2013р.);

від позивача: Дутка Ю.І. - представник (довіреність № 389 від 30.12.2014р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Кириєвський О.Б. - представник (довіреність № 01-24/09-2014 від 24.09.2014р.);

від відповідача-3: Покрова Л.Ю. - представник (довіреність № 1 від 15.04.2015р.);

від відповідача-4: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.03.2012р. у справі №5015/7077/11 (суддя Мороз Н.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2014р. (головуючий-суддя Гнатюк Г.М., судді: Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.), припинено провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлі санаторію «Розділ» серії АА№007392. В частині решти вимог у позові відмовлено (а.с.145-155, т.2; 61-75, т.4).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2014р. скасовано рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2012р. та постанову ЛАГС від 04.03.2014р. Справу № 5015/7077/11 направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області (а.с.110-114, т.4).

Скасовуючи судові акти у даній справі, Вищий господарський суд України вказав на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про вибуття з володіння держави у 1960 році будівель санаторію «Роздол» та пропуск строку позовної давності у даній справі; господарські суди достеменно не дослідили первинних документів, які стосуються об'єкту нерухомості, що є предметом позову, а саме: коли було введено в експлуатацію санаторій "Роздол", які саме об'єкти і кому було передано після прийняття Радою Міністрів СРСР постанови № 335 від 1960, у тому числі у подальшому до ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (у власність, у відання, чи в користування), чи відбувались зміни цих будівель (у тому числі реконструкція), якщо відбувались, то за якими дозвільними документами. Звернув увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту. Проте, зазначені причини суди не з'ясовували, а тому відмова в позові на підставі пропуску строку позовної давності не є обґрунтованою.

Оскаржуваним рішенням господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. у справі №5015/7077/11 (головуючий-суддя Рим Т.Я., судді: Матвіїв Р.І., Кидисюк Р.А.) позовні вимоги, звернуті до Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області задоволено. Скасовано рішення виконавчого комітету Роздільської селищної ради №37 від 29.05.2001 року "Про оформлення права власності на санаторій "Роздол". Стягнуто з Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області в дохід Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору. Відмовлено в задоволенні позовних вимог, звернутих до ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності серії АА №007392. Стягнуто з Фонду державного майна України в дохід Державного бюджету України 3654,00 грн. судового збору. Відмовлено в задоволенні позовних вимог, звернутих до ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ТзОВ "Мережа відпочинку" в частині визнання недійсним договору від 10.03.2004 року. Задоволено позовні вимоги, звернуті до ТзОВ "Мережа відпочинку" в частині визнання права власності та витребування майна. Визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на об'єкти нерухомості санаторію "Роздол" по вул.Грушевського, 33 у смт. Роздол Миколаївського району Львівської області, зокрема: цегляний головний корпус "А-2" (3144,5 кв.м.), цегляний лікувальний корпус "Б-2" (749,8 кв.м.), клуб з цегли, каркасу, залізобетону "В-2" (1306,7 кв.м.), цегляний продуктовий склад "М" (79,6 кв.м.), цегляна майстерня "Н" (89,5кв.м.), цегляна котельня "П" (190,1 кв.м.), цегляний гараж "Р" (104,4 кв.м.), цегляний гараж "Т" (70 кв.м.), цегляний господарський корпус "С" (268,8 кв.м.), цегляна пральня "Ш" (204,54 кв.м.); 3 бетонні каналізаційні відстійники "Г", "Д", "Ж" (41,6 кв.м.). Витребувано від ТзОВ "Мережа відпочинку" на користь держави в особі Фонду державного майна України об'єкти нерухомості санаторію "Роздол" по вул. Грушевського, 33 у смт. Роздол Миколаївського району Львівської області. Стягнуто з ТзОВ "Мережа відпочинку" в дохід Державного бюджету України 10440,64 грн. судового збору. Відмовлено в задоволенні позовних вимог, звернутих до Миколаївського районного управління юстиції у Львівській області, в частині вимог про скасування державної реєстрації за ТзОВ "Мережа відпочинку" права власності на об'єкти нерухомості санаторію "Роздол" (а.с.140-151, т.5).

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що спірне майно є державною власністю і повноваження щодо управління цим майном покладено на Фонд державного майна України. В даному випадку спірне державне майно вибуло з володіння держави без її волі та згоди, тобто відсутній правочин, за яким власником чи особою, якій власником делеговано право розпорядження майном, здійснено відчуження майна. Роздільська селищна рада вийшла за межі наданих їй повноважень, прийнявши рішення №37 від 25.09.2001 року "Про оформлення права власності на санаторій "Розділ", а тому позовні вимоги, звернуті до Роздільської селищної ради, є обґрунтованими. При цьому, Роздільська селищна рада не заявляла про застосування позовної давності. В частині вимог позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлі санаторію «Роздол» серії АА№00739 ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» суд відхилив позовні вимоги з урахуванням того, що ці вимоги звернуто до ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", проте спірне свідоцтво видано окремій юридичній особі - Прикарпатському дочірньому підприємству приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця". В частині вимог до відповідачів-1, 2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.03.2004р., укладеного між ЗАТ ЛОЗУ "Укрпрофоздоровниця" та ТзОВ "Мережа відпочинку", суд врахував, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України та відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги, не взяв до уваги заяву відповідача-2 про застосування позовної давності. Що стосується позовних вимог, звернутих до ТзОВ "Мережа відпочинку" про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння, то суд відзначив, що ТзОВ "Мережа відпочинку" є добросовісним набувачем спірного майна, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 388 ЦК України. Оскільки спірне майно вибуло з володіння держави в особі Фонду державного майна України поза її волею (без її відома чи погодження), суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині визнання права власності та витребування майна. Суд відхилив заяву відповідача-2 про сплив строку позовної давності як необґрунтовану, зазначивши, що позовна давність за позовними вимогами до ТзОВ "Мережа відпочинку" про визнання права власності та витребування майна розпочинає свій перебіг від часу, коли позивач дізнався про те, що річ перейшла у чуже незаконне володіння, а також про особу порушника. Однак, матеріали справи не містять доказів того, що держава в особі Фонду державного майна України дізналася про порушення свого права власності до моменту подання позову. Матеріалами справи підтверджено, що прокурор дізнався про наявність укладеного договору на підставі листа комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" від 15.11.2011 року №3445.

Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог вважає незаконним, необґрунтованим, таким, що підлягає зміні. Вказує, що задовольняючи позовну вимогу до ТзОВ «Мережа відпочинку» щодо визнання права власності та витребування майна, суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що прокурор та позивач не пропустили позовної давності. Стверджує, що ВГС України, повертаючи дану справу на новий розгляд, встановив факт пропуску позивачем строку позовної давності. Просить змінити рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. у справі №5015/7077/11, застосувавши наслідки спливу позовної давності до задоволених позовних вимог про визнання за державою в особі Фонду державного майна України право власності на об'єкти нерухомості санаторію "Роздол" по вул. Грушевського, 33 у смт. Роздол Миколаївського району Львівської області; витребування від ТзОВ "Мережа відпочинку" на користь держави в особі Фонду державного майна України об'єкти нерухомості санаторію "Роздол" по вул. Грушевського, 33 у смт. Роздол Миколаївського району Львівської області; скасування рішення виконавчого комітету Роздільської селищної ради №37 від 29.05.2001 року "Про оформлення права власності на санаторій "Роздол" та відмовити в задоволенні даних позовних вимог.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог. Просить застосувати строк позовної давності і відмовити в позові.

Прокурор, позивач, відповідачі-3, 4 не надали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача просили залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. у справі №5015/7077/11, а апеляційну скаргу ТзОВ "Мережа відпочинку" - без задоволення.

Представник відповідача-3 не висловив заперечень щодо правової позиції відповідачів-1, 2.

Відповідачі-1, 4 не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлень від 12.08.2015р. та ознайомлення під розписку з датою наступного судового засідання від 10.08.2015р.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. у справі №5015/7077/11.

Як вбачається з матеріалів справи, даний спір фактично виник щодо права власності на об'єкти нерухомості санаторію "Роздол" по вул. Грушевського, 33 у смт. Роздол Миколаївського району Львівської області.

Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 23.06.2014р., відсутність в матеріалах інвентаризаційної справи Стрийського МБТІ (інв.№932) первинних документів, які стосуються об'єктів нерухомості, що є предметом позову, та ненадання таких документів на вимогу суду учасниками даного судового процесу, колегія суддів зверталась до Державного архіву Львівської області з метою отримання інформації та витребування відповідних підтверджуючих документів стосовно об'єктів нерухомості за адресою: Львівська обл., Миколаївський р-н, смт. Розділ, вул.Грушевського, 33; Миру, 19; «Палац з парком» - колишній маєток родини Лянцкоронських (охор. № 465-М), а саме: коли були збудовані об'єкти нерухомості за вказаними адресами, які саме об'єкти, чи відбувались зміни цих будівель (у тому числі реконструкція), відомості про власників (володільців) цих об'єктів нерухомості (а.с.154, т.6).

В листі-відповіді за № 472/01-22 від 02.06.2015р. Державний архів Львівської області повідомив, що у документах архіву не виявлено відомостей про будівництво, реконструкцію та зміну власників нерухомості за адресою: смт. Розділ, вул. Грушевського, 33; Миру, 19, «Палац з парком» - колишній маєток родини Лянцкоронських (а.с.156, т.6).

Згідно наявного в матеріалах справи історико-містобудівного обґрунтування збереження та ефективного використання пам'ятки архітектури XVIII-XIX ст. «Палац з парком» - колишній маєток родини Лянцкоронських (охор. № 465-М) вказаний об'єкт знаходиться за адресою смт. Розділ, вул. Грушевського, 33 та належить до культурної спадщини. Вказано, що родовий маєток графа Лянцкоронського було засновано близько 1803р. (а.с.95-107, т.6).

У відповідності до складеного Фондом державного майна України та Федерацією профспілок України Переліку лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств, які за станом на 24.08.1991р. знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України (колишньої Укрпрофради) значиться санаторій "Розділ" (найменування станом на 01.12.96р. - санаторій «Роздол») у смт. Старий Роздол Миколаївського району Львівської області (а.с.68-70, т.1).

Санаторій "Роздол" є філією ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", що підтверджується Положенням про філію, затвердженим зборами ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" від 14.04.1998 р.(а.с.22-24, т.1).

ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», що було створене відповідно до Установчого договору від 04.12.1991р., змінило своє найменування на ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України.

22.11.1991 р. постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України № П-II-I вирішено створити на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а.с. 103, т.1).

Відповідно до постанови №П-II-I від 22.11.1991р. Федерація незалежних профспілок України передала, а Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" прийняло майно територіальних санаторно-курортних закладів профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних і підсобно-допоміжних об'єктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді з управління курортів профспілок, в обсязі і сумі згідно додатку, що підтверджується актом прийому-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 24.01.1992р. (а.с.104, т.1).

Згідно додатку до акту прийому-передачі від 24.01.1992р. спірний санаторій "Роздол" переданий Акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" при його створенні (а.с.105-108, т.1).

На підставі рішення зборів акціонерів ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" № зI-5 від 14.04.1998р. реорганізовано юридичні особи - дочірні підприємства в структурі ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" незалежно від їх організаційно-правової форми в Філії та Відділення без статусу юридичної особи і без скорочення чисельності працюючих згідно з переліком, в тому числі реорганізовано і Прикарпатське дочірнє підприємство у відділення, підпорядкованою філією якого є санаторій «Роздол» (а.с.109-112, т.1).

Рішенням Виконавчого комітету Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області №37 від 29.05.2001р. вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на будівлі санаторію "Роздол" (головний корпус «А-2», лікувальний корпус «Б-2», клуб «В-2», каналізаційний відстійник - Г, Д, Ж, господарська будівля «С», гараж «Р», котельня «П», майстерня «Н», продуктовий склад «М», гараж «Т», пральня «Ш», сарай «Ф», «Х», спальні будинки ЕГ , Е П , Е ПГ , Е ГУ , Е У по вул.Грушевського,33 в смт. Роздол Миколаївського району Львівської області за Прикарпатським дочірнім підприємством ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" - філія Санаторій "Роздол" (а.с. 121, т.2).

На виконання вищевказаного рішення виконкому, Стрийське ДКМ БТІ видало свідоцтво про право власності серія АА № 007392, яким підтверджено, що будівлі санаторію «Роздол» в кількості 20-шт., розташовані по вул. Грушевського, 33 в смт.Роздол належать Прикарпатському дочірньому підприємству ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а.с.35, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2004р. між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця", перейменованим на ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (продавець), та ТзОВ "Мережа відпочинку" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №4610119/2004-6, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю основні нерухомі засоби цілісного майнового комплексу - будівлі колишнього санаторію "Роздол" в кількості 20 шт., які знаходяться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р-н, смт. Роздол, вул.Грушевського, 33 (об'єкт) (а.с. 36-37, т.1).

Об'єкт продажу складається з 20 шт. нежитлових будівель: цегляного головного корпусу площею 3144,5 кв.м. зазначеного в поверховому плані під літерою «А-2»; цегляного лікувального корпусу - «Б-2», загальною площею 749,8 кв.м.; клубу з цегли, каркасу, залізобетону «В-2», загальною площею 1306,7 кв.м.; спального будинку з дерев'яних щитів - «Є*», загальною площею 82,4 кв.м.; спального будинку з дерев'яних щитів - «Є**», загальною площею 79,0 кв.м.; спального будинку з дерев'яних щитів - «Є***», площею 82,4 кв.м.; спального будинку з дерев'яних щитів - «Є*****» загальною площею 191,3 кв.м.; цегляного продуктового складу - «М» загальною площею 79,6 кв.м.; цегляної майстерні - «Н», загальною площею 89,5 кв.м.; цегляної котельні - «П», загальною площею 190,1 кв.м.; цегляного гаражу - «Р» загальною площею 104,4 кв.м.; цегляного господарського корпусу - «С» загальною площею 268,8 кв.м.; цегляного гаражу - «Т» загальною площею 70,0 кв.м.; цегляної пральні - «Ш» загальною площею 204,54 кв.м.; бетонного каналізаційного відстійнику - «Г» загальною площею 41,6 кв.м.; бетонного каналізаційного відстійнику - «Д;, бетонного каналізаційного відстійнику (хлораторний) - «Ж», і дійсно є власністю ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", що підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлі санаторію «Роздол» серії АА № 007392, виданого 25.07.2001р. Роздільською селищною радою на підставі рішення виконкому тієї ж ради від 29.05.2001р. № 37.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що продаж об'єкту здійснюється по незалежній оцінці, що складає 467285,00 грн., які продавець отримав від покупця до підписання цього договору, шляхом перерахування коштів покупця на розрахунковий рахунок продавця.

Перехід права власності на об'єкт підлягає державній реєстрації (п. 5.1 договору).

Відповідальність сторін договору передбачена розділом 7.

Цей договір набирає чинності після нотаріального посвідчення.

Договір купівлі-продажу № 4610119/2004-6 від 10.03.2004р. підписаний і скріплений печатками його сторін, посвідчений державним нотаріусом Миколаївської державної нотаріальної контори Алексєєвою Г.М.

Наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 13 від 26.02.2004р. підтверджується оплата ТзОВ "Мережа відпочинку" на користь ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" вартості придбаних основних нерухомих засобів цілісного майнового комплексу санаторію «Роздол» (а.с.172, т.1).

Після укладення договору купівлі-продажу № 4610119/2004-6 від 10.03.2004р., Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" видано Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №11116937 від 04.07.2006 року, яким підтверджено реєстрацію права власності на будівлі санаторію «Роздол» за ТзОВ "Мережа відпочинку" (а.с.128, т.2).

Підставою звернення Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до місцевого господарського суду з даним позовом слугували факти, встановлені в ході проведення перевірки, а саме: незаконне набуття ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" у власність майна санаторію "Роздол" у зв'язку з тим, що майно санаторіїв належало до державної власності, а держава не надавала згоди на його відчуження. З огляду на зазначене, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с.4-9, т.2; а.с.40-44, т.5) та заяви про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України (а.с.83-87, т.5), прокурор заявив такі позовні вимоги: до відповідача-1 ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів "Укрпрофоздоровниця" - визнати недійсним свідоцтво про право власності на будівлі санаторію "Роздол" серії АА №007392 ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", видане КП Львівської обласної ради "Стрийське державне комунальне міжрайонне бюро технічної інвентаризації", що включає в себе нерухомі об'єкти, що знаходяться за адресою: смт. Роздол, вул. Грушевського, 33, зокрема: цегляний головний корпус (заг.пл.3144,5 кв.м), цегляний лікувальний корпус (заг. пл. 749,8 кв.м), клуб з цегли, каркасу, залізобетону (заг. пл. 1307,7 кв.м), спальний будинок з деревинних щитів (заг. пл. 82,4 кв.м), спальний будинок з деревинних щитів (заг. пл. 79,0 кв.м), спальний будинок з деревинних щитів (заг. пл. 82,4 кв.м), спальний будинок з деревинних щитів (заг.пл.79,0кв.м), спальний будинок з деревинних щитів (заг. пл. 191,3 кв.м), цегляний продуктовий склад (заг. пл. 79,6 кв.м), цегляна майстерня (заг. пл. 89,5 кв.м), цегляна котельня (заг.пл.190,1 кв.м), цегляний гараж (заг. пл. 104,4 кв.м), цегляний гараж (заг.пл.70,0 кв.м), цегляний господарський корпус (заг. пл. 268,8 кв.м), цегляна пральня (заг. пл. 204,54 кв.м); 3 бетонні каналізаційні відстійники (заг. пл. 41,6 кв.м); до відповідачів-1, 2 - визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10.03.2004р., укладений між ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів "Укрпрофоздоровниця" та ТзОВ "Мережа відпочинку"; до відповідача-2 ТзОВ "Мережа відпочинку" - визнати за державою в особі Фонду державного майна України право власності на об'єкти нерухомості санаторію "Роздол", що знаходиться по вул. Грушевського, 33 у смт. Роздол Миколаївського району Львівської області, зокрема: цегляний головний корпус "А-2" (3144,5 кв.м), цегляний лікувальний корпус "Б-2" (749,8 кв.м), клуб з цегли, каркасу, залізобетону "В-2" (1306,7 кв.м), цегляний продуктовий склад "М" (79,6 кв.м), цегляна майстерня "Н" (89,5 кв.м), цегляна котельня "П" (190,1 кв.м), цегляний гараж "Р" (104,4кв.м), цегляний гараж "Т" (70,0 кв.м), цегляний господарський корпус "С" (268,8кв.м), цегляна пральня "Ш" (204,54 кв.м); 3 бетонні каналізаційні відстійники "Г", "Д", "Ж" (41,6 кв.м), витребувати зазначене майно з незаконного володіння ТзОВ "Мережа відпочинку" на користь держави в особі Фонду державного майна України; до відповідача-3 Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області - скасувати рішення виконавчого комітету Роздільської селищної ради №37 від 29.05.2001р. "Про оформлення права власності на санаторій "Роздол"; до відповідача-4 Миколаївського районного управління юстиції в особі реєстраційної служби - скасувати реєстрацію за ТзОВ "Мережа відпочинку" права власності на об'єкти нерухомості Санаторію "Роздол", загальною площею 3144,5 кв.м, що знаходяться по вул. Грушевського, 33 у смт. Роздол, Миколаївського району, проведену Стрийським ДК МБТІ 23.03.2004р.

20.01.2012р. відповідач-2 ТзОВ «Мережа відпочинку» подав в суд першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому вказує, що прокурор та позивач пропустили строки позовної давності для звернення з даним позовом, що є самостійною підставою для відмови в позові (а.с.157-165, т.1) та 15.10.2014р. заяву про застосування позовної давності (а.с.1-2, т.5).

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР № 606 від 23.04.1960р. "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР", з метою подальшого поліпшення організації відпочинку та санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок у цій важливій справі та на виконання постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.03.1960р. № 335 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку», Рада Міністрів Української РСР постановила зобов'язати Міністерство охорони здоров'я УРСР передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок безоплатно у відання всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних), будинки відпочинку, пансіонати, курортні поліклініки, які знаходились у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР згідно з додатками №№ 1, 2, а також санаторії (крім туберкульозних) і будинки відпочинку, що будуються для цього Управління, Головне республіканське і територіальні управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходяться у їх віданні та курортні контори, згідно з додатком № 3, штати управлінського апарату республіканського і територіальних курортних управлінь, обладнання, транспорт, земельні ділянки, жилі будинки, парки, асигнування на їх управління, плани з праці, капіталовкладення, фонди на всі види матеріалів і ліміти на проектування та інші кошти.

В додатку № 1 до Постанови Ради Міністрів Української РСР № 606 від 23.04.1960р. "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" - Перелік санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передаються Українській республіканській раді профспілок Міністерством охорони здоров'я УРСР, значиться будинок відпочинку «Роздол» (Львівська обл., Миколаївський р-н, с-ще Роздол).

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року N 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Згідно ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" № 1540-XII від 10.09.1991р. майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10 квітня 1992 року передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, які перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР тимчасово передано ФДМУ.

В ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що об'єкти нерухомості санаторію "Роздол", що знаходиться по вул. Грушевського, 33 у смт. Роздол Миколаївського району Львівської області - це пам'ятка архітектури XVIII-XIX ст. «Палац з парком» - колишній маєток родини Лянцкоронських (охор. № 465-М), належить до культурної спадщини. Родовий маєток графа Лянцкоронського було засновано близько 1803р.

З оглянутих матеріалів інвентаризаційної справи (№ 932) на об'єкт нерухомого майна - санаторію «Роздол», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р-н, смт.Розділ, вул. Грушевського,33, колегією суддів встановлено, що вперше право власності на спірні приміщення було зареєстровано 26.07.2001р. за Прикарпатським дочірнім підприємством ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на підставі рішення виконавчого комітету Роздільської селищної ради № 37 від 29.05.2001р. Матеріали вказаної інвентаризаційної справи не містять документів про введення в експлуатацію санаторію "Роздол" чи здійснення реконструкції спірного майна.

Згідно постанови Верховної Ради України № 3943-XII від 04.02.1994р. «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю (п.1 Постанови). Кабінету Міністрів України до 1 березня 1994 року доручено визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників вищезгаданого майна (п.2 Постанови). До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд Державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів) (п.3 Постанови).

Статтею 1 Тимчасового Положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2558-XII від 07.07.1992р. (чинного до 09.12.2011р.), Фонд державного майна України (Фонд) є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" №4107-VI від 09.12.2011р. Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Отже, законодавець передбачив, що внаслідок передачі майнових комплексів у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, форма їх власності не змінюється і передане майно залишається у власності держави.

Майно, передане до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю і не може відчужуватися без згоди власника - держави в особі ФДМУ.

Аналогічна правова позиція Верховного суду України викладена в постанові від 18.11.2014р. у справі № 16-13-28/17-438-2011.

Оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області №37 від 29.05.2001р. вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на будівлі санаторію "Роздол" по вул.Грушевського,33 в смт. Роздол Миколаївського району Львівської області за Прикарпатським дочірнім підприємством ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" - філія Санаторій "Роздол".

Як вірно зазначив суд першої інстанції, Роздільська селищна рада Миколаївського району Львівської області вийшла за межі наданих їй повноважень, прийнявши рішення №37 від 25.09.2001р. "Про оформлення права власності на санаторій "Розділ", віднесене до виключної компетенції позивача (Фонду державного майна України), внаслідок чого державне майно вибуло з володіння держави без її волі та згоди.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З аналізу вищезазначеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано та правомірно задоволив позовні вимоги прокурора та скасував рішення виконавчого комітету Роздільської селищної ради №37 від 29.05.2001 року "Про оформлення права власності на санаторій "Роздол".

На підставі рішення виконавчого комітету Роздільської селищної ради № 37 від 29.05.2001р. Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Стрийське державне комунальне міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 26.01.2001р. видало спірне свідоцтво про право власності на будівлі санаторію "Роздол" серії АА №007392, відповідно до якого власником будівель санаторію «Роздол» в кількості 20 шт. в смт.Роздол на вул.Грушевського, 33 є Прикарпатське дочірнє підприємство ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця".

На думку колегії суддів, місцевий господарський суд підставно відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії АА №007392, оскільки дані позовні вимоги звернуті до ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця", однак спірне свідоцтво про право власності видане окремій юридичній особі - Прикарпатському дочірньому підприємству ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця", яка не є стороною у даній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги прокурора про скасування державної реєстрації Реєстраційною службою Миколаївського районного управління юстиції Львівської області за ТзОВ "Мережа відпочинку" права власності на об'єкти нерухомості санаторію "Роздол" з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Прокурором заявлено позовну вимогу про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проте не оспорено рішення про державну реєстрацію цих прав. Отже, вказана вимога є такою, що заявлена передчасно, тому не підлягає задоволенню.

Щодо заявленої відповідачем-2 вимоги про застосування наслідків спливу позовної давності до спірних правовідносин, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (з наступними змінами та доповненнями), якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Заява відповідача-2 про застосування позовної давності не підлягає застосуванню до позовної вимоги прокурора про скасування рішення виконавчого комітету Роздільської селищної ради №37 від 29.05.2001 року "Про оформлення права власності на санаторій "Роздол", оскільки дана позовна вимога звернута до Роздільської селищної ради, яка не заявляла вимоги про застосування наслідків спливу позовної давності.

На думку апелянта, при заявленні позовних вимог до ТзОВ "Мережа відпочинку" про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння пропущено строк позовної давності, оскільки позивач мав реальну можливість довідатись про порушення своїх прав вже через 30 днів після проведення державної реєстрації права власності на спірне майно за ТзОВ "Мережа відпочинку".

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву від 17.11.2011р. №1534вих-11 (вх.№7559 від 23.11.2011р.) разом із доданими до неї документами Миколаївський міжрайонний прокурор Львівської області надіслав до господарського суду Львівської області 23.11.2011р. (а.с.9-63, т.1).

За твердженням прокурора, не спростованого належними та допустимими в розумінні ст.34 ГПК України доказами, йому стало відомо про порушення порядку відчуження спірного державного майна у жовтні 2011 року в ході проведення відповідної перевірки.

Матеріали справи не містять доказів того, що держава в особі Фонду державного майна України дізналася про порушення своїх прав на спірні об'єкти нерухомості до моменту звернення прокурора в суд з даним позовом.

Проаналізувавши вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що місцевий господарський суд підставно відмовив у задоволенні заяви відповідача-2 про застосування строку позовної давності в даному спорі.

Також суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора до відповідачів-1, 2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.03.2004р., укладеного між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця", перейменованим на ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», та ТзОВ "Мережа відпочинку" з врахуванням правової позиції Верховного суду України, викладеної в постановах від 04.12.2012 р. у справі №26/133 та 11.10.2011 р. у справі №5002-8/5447-2010.

В наведених постановах Верховний суд України зазначив, що, оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Що стосується позовних вимог прокурора про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на об'єкти нерухомості санаторію "Роздол", що знаходиться по вул. Грушевського, 33 у смт. Роздол Миколаївського району Львівської області, витребування зазначеного майна з незаконного володіння ТзОВ "Мережа відпочинку" на користь держави в особі Фонду державного майна України, колегія суддів відзначає наступне.

В силу положень статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3)вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як встановлено вище, об'єкти нерухомості санаторію "Роздол" по вул.Грушевського, 33 у смт. Роздол Миколаївського району Львівської області є державним майном, яке вибуло з володіння держави без її волі та згоди.

Уповноваженим органом управління спірними об'єктами нерухомості санаторію «Роздол» по вул. Грушевського, 33 у смт. Роздол Миколаївського району Львівської області, зокрема: цегляний головний корпус "А-2" (3144,5 кв.м.), цегляний лікувальний корпус "Б-2" (749,8 кв.м.), клуб з цегли, каркасу, залізобетону "В-2" (1306,7 кв.м.), цегляний продуктовий склад "М" (79,6 кв.м.), цегляна майстерня "Н" (89,5 кв.м.), цегляна котельня "П" (190,1 кв.м.), цегляний гараж "Р" (104,4 кв.м.), цегляний гараж "Т" (70 кв.м.), цегляний господарський корпус "С" (268,8 кв.м.), цегляна пральня "Ш" (204,54 кв.м.); 3 бетонні каналізаційні відстійники "Г", "Д", "Ж" (41,6 кв.м.) є Фонд державного майна України.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).

З наведеного, позовні вимоги Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в частині визнання права власності та витребування вищевказаних об'єктів у власність держави Україна в особі Фонду державного майна України обґрунтовано та правомірно задоволені судом першої інстанції.

При цьому, необхідно зазначити, що особливістю правового регулювання правовідносин, пов'язаних із витребуванням майна, яке вибуло з володіння власника поза його волею, є те, що до цих вимог позовна давність не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі.

Враховуючи вищевказане, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. у справі №5015/7077/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Кузь В.Л.

Хабіб М.І.