Постанова

від 17.02.2012 по справі 2а-397/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2012 р. Справа № 2a-397/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Цюпа У.Л.

за участю сторін:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Косівському районі до Приватного підприємства «Ніно»про стягнення податкового боргу в сумі 3 424,63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2012 року Державна податкова інспекція в Косівському районі звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Ніно»про стягнення податкового боргу на загальну суму 3 424,63 грн., в тому числі по сплаті орендної плати з юридичних осіб в сумі 3 364,69 грн. та 59,94 грн. пені.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи за адресою, що вказана в даних ЄДРПОУ. Правом на подання заперечення не скористався, заяв про визнання позову чи про відкладення розгляду справи суду не подав.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Приватне підприємство «Ніно»16.06.1994 року зареєстроване Косівською районною державною адміністрацією як юридична особа та взяте на податковий облік Державною податковою інспекцією в Косівському районі як платник окремих видів податків, зокрема орендної плати за землю (а.с. 14-15).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).

Згідно підпункту 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, плата за землю.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідач являється платником орендної плати за землю.

31.01.2011 року відповідачем подано позивачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, якою нараховано орендну плату, яку відповідач своєчасно не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 3 364,69 грн. станом на 01.11.2011 року. На суму заборгованості нараховано пеню в розмірі 59,94 грн.

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно підпункту 56.17.5. пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Судом встановлено, що відповідачем не порушено процедури адміністративного оскарження грошових зобов'язань зі сплати вказаного податкового зобов'язання, а тому в розумінні підпункту 56.17.5. пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України дана сума заборгованості є узгодженою.

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5. статті 59 цього Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що позивачем в порядку пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу від 12.03.2011 року за №38, яку відповідач залишив без реагування (а.с.13).

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб та нарахованої пені в загальному розмірі 3 424,63 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків (№ 260083755301 «БАНК ПЕТРОКОМЕРЦ-Україна», №26008300012749 ПАТ «ІДЕЯ БАНК», № 260621088 ІВ.-ФР.ОДАТ «РАЙФ.БАНК АВАЛЬ» м. ІваноФранківськ, №26009060740153 І-ФР.Ф.ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Івано-Франківськ, №26053060709797 І-ФР.Ф.ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Івано-Франківськ, №26003294316 АТ «ОСОБА_1 АВАЛЬ» у м. Києві) та за рахунок готівки Приватного підприємства «Ніно» (код ЄДРПОУ 13661016, смт.Кути, Косівський район, Івано-Франківська область,78600) в дохід бюджету податковий борг в сумі 3 424,63 грн. (три тисячі чотириста двадцять чотири гривні 63 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 22.02.2012 року.

Суддя: Мигалюк Ю.В.