Постанова

від 14.03.2012 по справі 2а-633/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р. справа № 2a-633/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську - ОСОБА_1

представника відповідача: колективного підприємства "Зміна" -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську до колективного підприємства "Зміна" про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 413,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську (далі -позивач) до колективного підприємства "Зміна" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 413,83 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, в порушення статей 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", не сплатив недоїмку по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 рік в розмірі 413,83 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав вказаних в позовній заяві та пояснила, що сума недоїмки по несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань встановлена актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування таких страхових внесків від 24.11.2011 року, та є узгодженою і підлягає стягненню з відповідача в дохід Фонду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Поштове повідомлення-виклик повернулося на адресу суду із відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 14). Однак, згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача значиться: вул. С. Бандери, 77/210, м. Івано-Франківськ, тобто адреса, за якою відправлено повістку про виклик та відповідна ухвала суду, відомості про припинення юридичної особи не містяться (а.с. 22-23). Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 і частин 3, 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 22.03.1993 року (а.с. 22) та являється платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", будучи страхувальником, відповідач зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Позивачем на підставі пункту 8.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 01.10.2008 року по 23.11.2011 року, за результатами якої складено акт від 24.11.2011 року за №623. Даною перевіркою виявлено факт порушення відповідачем сплати страхових внесків за період з 30.09.2008 року по 31.12.2010 рік, а саме: наявність недоїмки по сплаті страхових внесків, за вказаний період, в розмірі 360,81 грн., у зв'язку із чим позивачем нараховано пеню в сумі 53,02 грн. (а.с. 7). Даний акт перевірки без застереження підписаний директором і головним бухгалтером колективного підприємства "Зміна".

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначалася правова основа, економічний механізм та організаційна структура загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами зазначеного Закону та інших підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до вимог, встановлених частиною 3 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно частини 6 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування.

Частиною 10 статті 47 вказаного Закону передбачено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Пунктом 2.1 Порядку стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року за №31, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 року за №1286/18581, передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюється відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року за №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року за №867/14134.

Таким чином, суд зазначає, що стягнення заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків в сумі 360,81 грн. та пеня в розмірі 52,02 грн. здійснюється відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року за №36 (далі -Інструкція).

За змістом вимог пунктів 8.1, 8.4 робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

На виявлені під час перевірки суми коштів, на які страхувальником не нараховано страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються із сумою пені, а до винних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Як вбачається із акту перевірки від 24.11.2011 року за №623 та додатків до нього, недоплата відповідача по сплаті страхових внесків за період з 30.09.2008 року по 31.12.2010 рік становить 360,81 грн., у зв'язку із чим за період несвоєчасної спалити вказаної недоїмки відповідачу нараховано пеню в сумі 53,02грн. (а.с. 7-9).

Пунктом 4.12 вищевказаної Інструкції зазначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. Несплачені у цей строк страхові внески вважаються відповідно до пункту 5.1 Інструкції недоїмкою та стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно пункту 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Доводи позивача про зобов'язання відповідача за страховими внесками в сумі 360,81 грн. також підтверджується звітом щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІІ квартал 2011 року, поданий відповідачем особисто 17.10.2011 року (а.с. 24). В той же час актом перевірки позивача №623 від 24.11.2011 року встановлена, що дана сума несплачених страхових внесків є недоїмкою відповідача перед Фондом.

Відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" спори, які виникають із дією вказаного закону вирішуються у судовому порядку.

Приписами пунктів 5.6, 8.6 і 8.7 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, визначено, що недоїмка за платежами, не сплачена в установлений строк фізичними особами і суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, стягується за рішенням суду.

Суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити недоїмку по страхових внесках на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за період з 30.09.2008 року по 31.12.2010 року в розмірі 413,83 грн., в тому числі недоїмка по сплаті страхових внесків в розмірі 360,81 грн. та пеня в розмірі 53,02 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми недоїмки на день розгляду справи або ж спростували доводи позивача, суду не подано.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємства "Зміна" (ідентифікаційний код 13642355, вул. С. Бандери, 77, кв/офіс 210, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську заборгованості по страхових внесках - недоїмку в сумі 413 (чотириста тринадцять) гривень 83 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Чуприна О.В.

Постанова складена в повному обсязі 19.03.2012 року.