Постанова

від 21.09.2015 по справі 812/1244/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1244/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чиркін С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Лиманюка М.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до колективного дочірньої підприємства будівельного управління № 8 відкритого акціонерного товариства «Трест «Сєвєродонецькхімбуд» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до колективного дочірньої підприємства будівельного управління № 8 відкритого акціонерного товариства «Трест «Сєвєродонецькхімбуд» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 2087,41 та капіталізованих платежів у розмірі 204429,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за даними звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за VІ квартал 2009 року заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків складає 2087,41 грн. У добровільному порядку заборгованість не була погашена. Також позивачу стало відомо про перебування відповідача в процесі припинення з 24.01.2013. Станом на 24.01.2013 і до сьогодні у позивача перебувають потерпілі від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які отримали каліцтво під час роботи на підприємстві відповідача. У зв'язку з тим, що підприємство ліквідовується як юридична особа без правонаступника, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам потерпілим на підприємстві. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 2087,41 грн. та капіталізовані платежі в сумі 204429,71 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав клопотання про розгляд справи без участі представника відділення Фонду (а.с. 41).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 16). 09.09.2015 із зазначенням причини «за зазначеною адресою не проживає» на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача (а.с. 40-41). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Колективне дочірнє підприємство будівельного управління № 8 відкритого акціонерного товариства «Трест «Сєвєродонецькхімбуд» (код ЄДРПОУ 30190781) зареєстроване юридичною особою 28.09.1998, взяте на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як страхувальник 12.04.2001 (а.с. 6).

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 2087,41 грн. Сума страхових внесків у розмірі 2087,41 грн. визначена відповідачем самостійно у розрахунковій відомості про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за IV квартал 2009 року (а.с. 7).

Згідно п. 2.1 постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 № 31, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Відповідно до преамбули Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закону України № 1105-XIV) цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 затверджена Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134 (далі - Інструкція № 36).

Пунктом 4.12. Інструкції № 36 передбачено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно з пунктом 5.1. Інструкції № 36 не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки (пункт 5.8 Інструкції №36).

Про наявність у фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування права здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати свідчить правова позиція Верховного Суду України, викладена у постановах від 19.02.2013 у справі №21-432а12, від 23.04.2013 у справі № 21-116а13 та від 01.10.2013 у справі № 21-323а13.Таким чином вимоги позивача про стягнення

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та необхідність відшкодування, передбачена діючим законодавством.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача капіталізованих платежів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Закону України № 1105-XIV, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Цією нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й з інших підстав, передбачених законодавством).

На підприємстві відповідача відбулися нещасні випадки з його працівниками: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, справи відносно яких відповідачем були передані до відділення ФСССНВ в м. Сєвєродонецьку (а.с.19-32).

Згідно постанови про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2012 року від 28.09.2012 № 1211/1/1/16 (а.с. 25), потерпілому ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову виплату в сумі 66,30 грн.

Згідно постанови про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2012 року від 28.09.2015 № 1211/387/387/10 (а.с. 32), потерпілому ОСОБА_2 призначено щомісячну грошову виплату в сумі 228,19 грн.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач перебуває в стані припинення 24.01.2013 за судовим рішенням (а.с. 8-9).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини 3 статті 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 2 статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст.1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 5.9 Інструкції № 36 передбачено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765.

Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 765 і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів (далі - Порядок № 765).

Згідно частини 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

З урахуванням норм статті 46 Закону України № 1105-XIV та пункту 5.9 Інструкції №36 до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови № 765 від 06.05.2000.

Відповідно до п.1 ч. 2 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Пунктом 4.17 Інструкції № 36 передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації).

Згідно з пунктом 5.9 Інструкції № 36, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком № 765.

Отже чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Відповідач заперечення проти позову чи докази сплати вказаної суми боргу суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 КАС України, в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом, не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 21 вересня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до колективного дочірньої підприємства будівельного управління № 8 відкритого акціонерного товариства «Трест «Сєвєродонецькхімбуд» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та капіталізованих платежів задовольнити повністю.

Стягнути з колективного дочірньої підприємства будівельного управління № 8 відкритого акціонерного товариства «Трест «Сєвєродонецькхімбуд» (код ЄДРПОУ 30190781) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 25938871, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, буд. 34) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 2087 (дві тисячі вісімдесят сім) гривень 41 копійку та капіталізовані платежі в сумі 202342 (двісті дві тисячі триста сорок дві) гривні 30 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 28 вересня 2015 року.

Суддя ОСОБА_3