Ухвала

від 30.05.2014 по справі 804/7177/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 травня 2014 р. Справа № 804/7177/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську заяву ТОВ «ТВК АГРОПРОДУКТ» про роз’яснення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі за поданням Лівобережної об’єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК АГРОПРОДУКТ» про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року подання Лівобережної об’єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК АГРОПРОДУКТ» про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків -задоволено.

29.05.14 року до суду надійшла заява про роз’яснення судового рішення.

У поданій заяві заявник зазначає, що постанова суду від 23 травня 2014 року є незрозумілою з огляду на те, що при її постановленні судом проігнорована наявність спору між платником податку та податковим органом, яка знайшла своє відображення в оскарженні ТОВ «ТВК АГРОПРОДУКТ» наказу про проведення позапланової перевірки. Крім того, заявник просить роз’яснити порядок зняття арешту майна платника податку, а також необхідність арешту майна після закінчення дії наказу на перевірку.

Представник заявника у судове засідання не з’явився, про день розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить факсограма, залучена до матеріалів справи (а.с. 60).

Представник Лівобережної об’єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подав до суду клопотання про розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 170 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про розгляд заяви, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року по справі № 804/7177/14 за поданням Лівобережної об’єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК АГРОПРОДУКТ» про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків -задоволено. Підтверджено обґрунтованість рішення заступника начальника Лівобережної об’єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 21.05.2014 року про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ТВК АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 36961677), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 20. Рішення суду не набрало законної сили.

Судовим рішенням визначено, що наказом Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська від 19.05.2014 року № 529 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТВК АГРОПРОДУКТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Валісей» та ТОВ «Союз-Лівс» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. Однак, 21.05.2014 при намаганні працівників ОДПІ розпочати перевірку підприємство відмовило у допуску до перевірки посадових осіб ОДПІ. На підставі не допуску підприємством посадових осіб ОДПІ до перевірки, підрозділом податкового контролю, якому було доручено провести перевірку, 21.05.2014 подано звернення про накладення адміністративного арешту. За результатами розгляду звернення заступником начальника ОДПІ ОСОБА_1 21.05.2014 о 17 год. 00 хв. прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту відносно ТОВ «ТВК АГРОПРОДУКТ». Судом встановлено, що повний адміністративний арешт застосований за формою та процедурою, передбаченими Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.10.2013 №568 (далі - Порядок). В постанові суду, яка на думку заявника потребує роз’яснення, судом надана оцінка твердженням відповідача щодо безпідставності проведення позапланової перевірки, оскільки на момент розгляду подання судом, наказ на проведення перевірки № 529 від 19.05.2014 року не скасований і підстави його вважати неправомірним, відсутні. З огляду на викладене, підстави для роз’яснення судового рішення в цій частині відсутні.

Розглядаючи питання про роз’яснення порядку зняття арешту майна платника податку, а також необхідність застосування арешту майна після закінчення дії наказу на перевірку суд зазначає, що предметом розгляду справи являлась правомірність винесення позивачем Рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків. Поставлені ж у заяві про роз’яснення судового рішення питання не являлись предметом розгляду справи і носять, фактично, характер запитань. За таких обставин, суд не приймає їх до уваги при розгляді заяви про роз’яснення судового рішення.

Стаття 14 КАС України визначає зміст обов'язковості судових рішень як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює її значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту.

Частиною 2 ст.14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть учать у справі, або державного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз’яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Дослідивши текст постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2014 року по справі № 804/7177/14 суд вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки постанова не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а тому підстави для задоволення заяви про роз’яснення судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 155, 160, 163, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ТОВ «ТВК АГРОПРОДУКТ» про роз’яснення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі за поданням Лівобережної об’єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК АГРОПРОДУКТ» про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Суддя ОСОБА_2