Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а-0770/4032/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2a-0770/4032/11

Рядок статзвіту № 8.2.6

Код -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Большакової О. О.,

при секретарі судового засідання Кречко Л. В.,

з участю :

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Плосківський завод мінеральних вод" до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень -рішень, застосування фінансових санкцій та нарахування пені, -

встановив:

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „Плосківський завод мінеральних вод" звернулось до адміністративного суду з позовом до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 й № НОМЕР_2 від 25.06.2011 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки контролюючого органу про нікчемність укладеної угоди з ПП "Універсалбуд" щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість не відповідають дійсності та чинному законодавству, що, в свою чергу, призвело до неправомірного прийняття податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 25.06.2011 року.

У позовній заяві позивач зазначив, що господарські операції з ПП „Універсалбуд" з придбання товарів підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами, зміст яких відповідає вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ці господарські операції безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просили позов задовольнити.

Представник Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції ОСОБА_3 проти позову заперечив. У судовому засіданні пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, так як позивач ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод" при здійсненні податковою інспекцією перевірки не надай інспекторам відповідних первинних документів, які б свідчили про факт отримання підприємством товару, що дає підстави вважати укладені правочини нікчемними. Також представник відповідача зауважив, що контрагент позивача - ПП „Універсалбуд" фактично не здійснювало господарської діяльності, було виключено з реєстру платників податку на додану вартість, а так відповідач стверджує про нікчемність укладеного позивачем право чину, що тягне відповідне донарахування податкових зобов'язань.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, що наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про підставність позовних вимог з таких мотивів.

Позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „Плосківський завод мінеральних вод" являється юридичною особою та перебуває на податковому обліку у Свалявській міжрайонній державній податковій інспекції.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Плосківський завод мінеральних вод" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП „Універсалбуд" (код ЄДРПОУ 23974897) за березень 2010 року, Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією в Закарпатській області було складено акт № 67/712300/01730673 від 07 червня 2011 року.

Як вбачається з цього акту, відповідачем було встановлено порушення ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод" п. 5.1., ші.. 5.2.1 п. 5.2 ст.5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п.1. п.2 ст. 215, п.1, п. 5 ст. 203, ч.І, 2 ст. 216, 228 Цивільного кодексу України, що призвело до донарахування податку на прибуток за березень 2010 року на загальну суму 8 680 гривень; пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 пп. 7.7.2 п. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та ч.І ст.203, ч.2 ст. 215, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 6 944 гривень; ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656, 837, 875, 877 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину між позивачем та ПП „Універсалбуд" вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року на загальну суму господарських зобов'язань 41 664 гривні.

На підставі вищевказаного акту перевірки № 67/712300/01730673 від 07.06.2011 року Свалявською МДШ було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25 червня 2011 року, яким збільшено ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8 680 гривень (за основним платежем - 6 944 гривні та 1736 гривень складають штрафні санкції) га податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 25 червня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 10 850 гривень (за основним платежем 8 680 гривень та 2 170 гривень - штрафні санкції).

Суд вважає такі рішення суб"єкту владних повноважень протиправними з таких підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ,п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ж статті, включаються до складу валових витрат.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. З цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова,

статистична, інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 цього Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, яі.і визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 3 акту перевірки акт № 67/712300/01730673 від 07 червня 2011 року було, встановлено, що ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод" у березні 2010 року придбано від ПП "Універсалбуд" згідно усного договору купівлі-продажу гвинтову пару №С -100 на загальну суму 36000 гривень, у тому числі податок на додану вартість 6050 гривень, та 10 березня 2010 року ремкомплект ХКВ 6 ущільнення на загальну суму 5364 гривні, в тому числі податок на додану вартість в сумі 894 гривні.

Як вбачається з вищевказаного акту перевірки, в отриманому з ДШ у Личаківському районі міста Львова акті невиїзної перевірки було зазначено, що у зв"язку з встановленням факту виписування податкових накладних, згідно з якими платних податку на додану вартість постачальник товарів ПП "Універсалбуд" не задекларовано податкові зобов"язання, 11 березня 2010 року актом № 458/18/15-2 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість. Проти керівника вищевказаного підприємства було порушено кримінальну справу за фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків.

Також ПП "Універсалбуд" не знаходиться за місцем реєстрації. В акті також вказано, що відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності, системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі вищевикладеного, податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ПП "Універсалбуд" здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини між ПП "Універсалбуд" та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного кодексу України").

У ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв"язку з відсутністю актів приймання -передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Тому податковий орган дійшов висновку про нікчемність операцій купівлі-продажу з ПП "Універсалбуд" по ланцюгу до "Вигодонабувача", оскільки вони не спричиняють реального настання правових наслідків.

Як зазначено в акті перевірки, є достатньо підстав вважати, що усний договір, укладений ПП "Універсалбуд" з ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод" згідно ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч.І, ч.2 ст. 228 ЦК України є нікчемним, оскільки він був направлений лише на незаконне заволодіння майном держави - несплатою ПДВ та податку на прибуток, безпідставне формування валових витрат та податкового кредиту по ПДВ, а не настання реальних наслідків обумовлених ними, зменшенням суми податкових зобов'язань по ПДВ від реалізації таких послуг.

Оскільки договір про поставку запасних частин, укладений між ПП "Універсалбуд" та ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод" є нікчемним, на думку податкового органу, то відповідно його укладання мало вплив та формування податкового кредиту по податку на додану вартість ї за період з 1 березня 2010 року по 31 березня 2010 року та формування валових витрат за 1 квартал 2010 року.

На підставі вищевикладеного, відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" Свалявська МДПІ дійшла висновку про безпідставність включення до податкового кредиту у березні 2010 року податку на додану вартість в сумі 6944 гривні.

Також податковий орган дійшов висновку, що ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод" було завищено валові витрати за рахунок формування їх по операціям з ПП "Універсалбуд" за березень 2010 року по правочину, який є нікчемним на загальну суму 34720 гривень, що призвело до заниження оподатковуваного прибутку за 1 квартал 2010 року та заниження сплати до бюджету податку на прибуток на 8680 гривень .

Суд не погоджується з цими висновками суб'єкта владних повноважень з таких підстав.

Згідно ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, я::що інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як встановлено судом, ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод» проведено оплату ПП "Універсалбуд" за обладнання - гвинтову пару на загальну суму 36300 гривень, у тому числі, податок на додану вартість 6050 гривень, за ремкомплект ущільнення на загальну суму 5364 гривні, у тому числі податок на додану вартість в сумі 894 гривні.

Ці факти доведено копіями рахунку - фактури № 1-4/03 від 04.03.2010 року на гвинтову пару 1ЧК-100 на суму 36 300 гривні, платіжним дорученням № 167 від 04.03.2010 року про сплату вартості товару на суму 36 300 гривень (призначення платежу „За товар згідно рахунку № 1 - 4/ 03 від 04.03.2010 року, в т.ч. ПДВ 6050 грн.), рахунку - фактури № 1-10/03 від 10.03.2010 року на ремкомплект ХКВ6 ущільнення (100) на суму 5 364 гривні, платіжним дорученням № 187 від 11.03.2010 року про сплату вартості товару на суму 5 364 гривні (призначення платежу „за товар згідно рахунку №1-10/03 від 10.03.2010 року, в т.ч. ПДВ 894 грн.). Виписками з рахунку ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод" також підтверджено здійснення оплати ПП "Універсалбуд" згідно вищевказаних платіжних доручень.

Обладнання та ремкомплект були передані представникам позивача по видатковим накладним № 0052 від 23.03.2010 року (одержав ОСОБА_5 по довіреності № 41 від 22.03.2010 року) та № 0053 від 23.10.2010 року (одержав ОСОБА_6 по довіреності №42 від 22.03.2010 р.).

Факт видачі довіреностей на отримання вищевказаного товару підтверджується журналом реєстрації доручень за 2010 рік ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод", де за записами № 41, № 42 містяться відомості про видачу доручень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на отримання від ПП "Універсалбуд" гвинтової пари та ущільнення.

Згідно пояснень представників позивача відсутність товаросупровідних документів на вищевказаний товар пояснюється тим, що придбаний товар було отримано у місті Львові від час, відрядження водіїв для поставки води, згідно посвідчення пр; відрядження ОСОБА_5 № 11 та ОСОБА_7 відряджених до м. Львова, подорожній лист автомобіля НОМЕР_3..

Актом від 31.03.2010 року про заміну непрацюючої гвинтової пари, та актом списання від 31.03.2010 року підтверджено подальше використання придбаного від ПП "Універсалбуд" товару.

Таким чином, суд приходить до переконання, що операції, які здійснені позивачем у березні 2010 року, підтверджуються документами, які відповідають вимогам, що встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, формування витрат для визначення цілей оподаткування податком на прибуток, а також встановлення зв'язку між фактом придбання (послуг) та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних послуг у такій діяльності.

Як вбачається з п.2.8. акту перевірки від 7 червня 2011 року ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод" фактично здійснював видобування та розлив мінеральних столово-лікувальних вод. Таким чином, при придбанні гвинтової пари мета позивача полягала у використанні придбаних запчастин у власній господарській діяльності товариства, яка спричинить реальні зміни майнового стану позивача як платника податку.

А так, суд вважає, що позивач правомірно відніс суми вартості придбаних запасних частин до валових витрат у 2010 році й відповідно донарахування податковим органом податку на прибуток в сумі8 680 гривень є протиправним.

Пункт 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» вказує, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

У відповідності до п. 1.7. ст. 1 цього Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.1. та п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками; податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

ПП «Універсалбуд» були видані позивачу податкові накладні за № 0116 від 09.03.2010 року на суму 6050 гривень та 10.03.2010 року на суму 894 гривні. Відповідно ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод» відобразило вищенаведені операції у Декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року ( Додаток № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Розділ 2 Податковий кредит стр.17 на загальну суму 6944 гривні ) Наведені операції відмічені також у Реєстрі отриманих та виданих накладних за березень 2010 року ( строки 18 і 23). Декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року подана Свалявській МДПІ, про що свідчить відмітка на декларації.

Суд також констатує, що позивач здійснив оплату за придбані у ПП "Універсалбуд" запасні частини та відповідні накладні були видані 09.03.2010 та 10.03.2010 року до анулювання ПП «Універсалбуд» реєстрації платника податку на додану вартість.

Податкова інспекція не спростувала той факт, що податкові накладні, виписані ПП «Універсалбуд», відповідають вимогам п. п. 7.2.1. п. 7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року N 233/2037.

На підставі вищевикладеного, суд відхиляє доводи представника відповідача про безпідставність включення ТОВ "Плосківський завод мінеральних вод" до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями, що проведені з контрагентом позивача без фактичного здійснення господарської діяльності, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Крім того, відповідно до п.З Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладакш^ в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Усупереч наведеним вимогам акт перевірки не містить об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених позивачем з ПП «Універсалбуд», а натомість ґрунтується виключно на припущеннях про те, що вони не могли відбутись, а отже є нікчемними.

Суд також зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства, обов'язок контролювати своїх контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, більше того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання (по здачі податкової звітності чи по сплаті податків до бюджету), то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Матеріалами справи підтверджено реальність здійснення господарських операцій з отримання послуг, такі використані в господарській діяльності підприємства, правомірність віднесення вартості послуг до складу валових витрат та, відповідно, формування податкового кредиту на суми ПДВ, наявного у вартості отриманих послуг. Стосовно виявлених органом державної податкової служби фактів відсутності контрагентів позивача за місцем їх реєстрації, відсутності подання ними звітності, факту несплати податків контрагентами позивача - суд констатує, що порушення при оподаткуванні, допущені контрагентами позивача, не впливають на права або обов'язки позивача та не можуть бути підставою для визнання угоди нікчемною.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а тому адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується частиною 1 ст. 94 КАС України, якою передбачено - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка'не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені та документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України слід повернути позивачу 3 гривні 40 копійок судового збору, який підлягав сплаті при поданні позову та був сплачений згідно квитанції від 25 листопада 2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Плосківський завод мінеральних вод» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції № НОМЕР_2 від 25 червня 2011 року, № НОМЕР_1 від 25 червня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Плосківський завод мінеральних вод» (89300, Свалявський район, с. Плоске, 5, код ЄДРПОУ 01730673) 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Большакова О.О.