Рішення

від 15.01.2014 по справі 428/544/13- ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/544/13- ц

Провадження № 2/428/118/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

при секретарі Колядінцевій П.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу та поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу та поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, в якому вказано, що 19 грудня 2007 року вона повторно уклала шлюб з ОСОБА_3, який вони зареєстрували у Сєвєродонецькому відділі реєстрації актів цивільного стану управління юстиції Луганської області, актовий запис № 966. Від першого шлюбу, який зареєстрований 27.02.1993 р., розірваний 03.04.2002 р., вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, також мають спільного сина малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. З дня розірвання першого шлюбу (03.04.2002 року) та до теперішнього часу між ними фактично продовжувались сімейні відносини, вони вели спільне господарство. До моменту укладення шлюбу вдруге (19.12.2007 р.) у них народилась друга дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вони купували спільні речі, між ними існували фактичні сімейні відносини, незважаючи на розірвання шлюбу. Тому ними було вирішено укласти шлюб повторно 19.12.2007 року, зареєстрований у Сєвєродонецькому відділі реєстрації актів цивільного стану управління юстиції Луганської області, актовий запис № 966. Проте, сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. На даний час фактичні шлюбні стосунки між ними припинено, мешкають сторони окремо. За час їхнього спільного життя, а саме з 27 лютого 1993 року до теперішнього часу, вони придбавали спільне майно, а саме: у 2003 році - трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 6843 грн. 80 коп.; 07 жовтня 2007 року - автомобіль «Skoda Octavia А5», 2007 року випуску, загальною вартістю 65000 грн. Крім того, відповідно до розпорядження голови Білокуракинської районної адміністрації № 186 від 23 березня 2000 року, нею спільно з відповідачем було засноване Селянське фермерське господарство «Агродар». Головою та засновником вказаного господарства є її чоловік, ОСОБА_2. З дня реєстрації Селянського фермерського господарства «Агродар», 23 березня 2000 року, позивачем спільно з відповідачем було придбано майно для забезпечення діяльності Селянського фермерського господарства «Агродар», транспортні засоби, сільгосптехніка та земельні ділянки. Тому вважає вказані об'єкти права власності такими, що підлягають розподілу як спільне майно подружжя. На даний час відповідач не сплачує комунальні послуги за їхню спільну квартиру, в якій вона мешкає разом з дітьми та про яку дбає, не надає допомоги на утримання дітей. Веденням справ Селянського фермерського господарства «Агродар» до липня 2011 року займалася вона, разом зі своїм батьком. Натомість відповідач має високий заробіток, який витрачає на свій власний розсуд, мешкаючи окремо від сім'ї. У зв'язку з вищенаведеним позивач змушена звернутися з даним позовом до суду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що вони з відповідачем вперше зареєстрували шлюб у 1993 році, від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, однак у 2002 році шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу через 2 тижні вони примирилися і знову почали проживати разом та вести спільне господарство, тільки без реєстрації шлюбу, а в жовтні 2007 року у них народився син - ОСОБА_5. Після цього, 19 грудня 2007 року, вони повторно уклали шлюб. Під час шлюбу вони за спільні кошти придбали рухоме та нерухоме майно, яке, на її думку, належить на праві власності їм обом, оскільки придбане у шлюбі. Просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона проживає в одному під'їзді з позивачем з 2004 року. В під'їзді всі один одного знають. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і їхні діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали разом. Молодший син ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - ОСОБА_9 спілкується з її дочкою. Вони разом гуляють з дітьми. ОСОБА_10 гуляє з сином, а інколи ОСОБА_6. ОСОБА_11 проживав увесь час в сім'ї, тому в неї склалася думка, що люди живуть разом, однією сім'єю та ведуть спільне господарство. Вона навіть не знала, що якийсь час вони не перебували у зареєстрованому шлюбі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона проживає в одному під'їзді з позивачем. У них молодші діти одного року народження. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 завжди проживали разом. Вона знайома з сім'єю ОСОБА_3 з 2007 року. Вона вважала, що ОСОБА_11 та ОСОБА_3 одна сім'я, яка вела спільне господарство.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона з сім'єю ОСОБА_3 проживає в одному під'їзді на одному поверсі. ОСОБА_3 заселилися приблизно у 2003 році. Вона бачила, що ОСОБА_11, ОСОБА_3 та дитина весь час проживали разом. Потім у них народився молодший син. Проживала нормальна гарна родина з дітьми. З 2012 року вона не бачить ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача.

У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, сторони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 03.04.2002 року по 19.12.2007 року, а також мають спільну дитину - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Вказані обставини, на думку суду, підтверджуються поясненнями позивача, показаннями свідків, а також копією свідоцтва про народження серії 1-ЕД № 097739, виданого 06.12.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, з якого вбачається, що ОСОБА_5 народився 22 жовтня 2007 року, його батьком записаний ОСОБА_2, а матір'ю - ОСОБА_1.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з 03.04.2002 року по 19.12.2007 року, а тому вважає, що позовна заява в частині встановлення факту проживання позивача та відповідача з 03.04.2002 року по 19.12.2007 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу підлягає задоволенню.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІІ-ЕД № 371036, виданим 27 лютого 1993 року Білокуракинським відділом ЗАГС Луганської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_14 27 лютого 1993 року уклали шлюб, про що зроблено запис № 10, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1.

Згідно з свідоцтвом про народження серії V-ЕД № 270189, виданим 25 серпня 1993 року Білокуракинським відділом ЗАГС Луганської області, ОСОБА_4 народився 15 серпня 1993 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 59. Батьком записаний ОСОБА_2, а матір'ю - ОСОБА_1.

Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ЕД № 156369, виданим 14.05.2002 року Сєвєродонецьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано 03.04.2002 року, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис № 192.

Згідно з свідоцтвом про шлюб серії 1-ЕД № 063756, виданим 19 грудня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 19 грудня 2007 року зареєстрували шлюб, про що зроблено запис № 966.

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 04.07.2003 року, посвідченим приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_15, зареєстрованим в реєстрі за № 2050, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД продало ОСОБА_2 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 1543352, виданим 23.09.2003 року Сєвєродонецьким міським БТІ, власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, є ОСОБА_2.

Згідно з копією паспорту громадянина України серії ЕК 100716, виданого 21.03.1996 року Білокуракинським РВ УМВС в Луганській області на ім'я ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за вищевказаною адресою з 10.04.2001 року.

Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу, реєстраційний № 13967 від 13 жовтня 2007 року ОСОБА_16 продав ОСОБА_2 автомобіль марки «Skoda Octavia А5» 2007 року випуску.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії ВВС 117484, виданим ВРЕР м. Сєвєродонецьк при УДАІ УМВС України в Луганській області, легковий автомобіль (хетчбек) марки «Skoda Octavia», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 25.10.2008 року за ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Отже, в судовому засіданні з пояснень позивача та матеріалів справи було встановлено, що 04 липня 2003 року під час сумісного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, ними за їх спільні кошти була придбана квартира АДРЕСА_3.

Крім цього, судом встановлено, що 13 жовтня 2007 року під час сумісного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, ними за їх спільні кошти був придбаний автомобіль Skoda Octavia А5, 2007 року випуску.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що набуте позивачем та відповідачем за час фактичних шлюбних відносин майно, згідно з нормами ст.ст. 60, 74 СК України, належить їм на праві спільної сумісної власності. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 не укладалися договори щодо спірного майна у вигляді квартири та атомобіля, як це передбачено ст. 74 СК України, тому спірну квартиру та автомобіль слід визнати їхньою спільною сумісною власністю, де кожен з них має право на 1/2 його частку.

За таких обставин, суд вважає, що позовна заява в частині визнання квартири та атомобіля спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності позивача на 1/2 частку цього майна, підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання за позивачем 1/2 частини Селянського фермерського господарства «Агродар», зареєстрованого відповідно до розпорядження голови Білокуракинської районної адміністрації № 186 від 23 березня 2000 року, місцезнаходження: Луганська область, с. Білокуракине, вул. Димитрова, б. 5, та зобов'язання ОСОБА_2 зареєструвати в органах державної реєстрації відповідні зміни до статуту Селянського фермерського господарства «Агродар», пов'язані з включенням позивача до складу засновників, суд вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1.2 Статуту ФГ «Агродар» від 23.03.2000 року, ОСОБА_2 є єдиним засновником даного господарства, при цьому, ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» визначає, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.

Позивач ОСОБА_1 на час створення Фермерського господарства «Агродар» 23.03.2000 року знаходилась в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить ОСОБА_2 на праві власності.

За таких обставин, суд вважає, що вищевказане Селянське фермерське господарство «Агродар», яке зареєстровано відповідно до розпорядження голови Білокуракинської районної адміністрації № 186 від 23 березня 2000 року, місцезнаходження: Луганська область, с. Білокуракине, вул. Димитрова, б. 5, належить ОСОБА_2 та ОСОБА_17 на праві спільної сумісної власності і їх частки у спільній сумісній власності є рівними, тобто по 1/2 частки кожного, а тому суд вважає, що позовна заява в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_2 зареєструвати в органах державної реєстрації відповідні зміни до статуту Селянського фермерського господарства «Агродар», пов'язані з включенням ОСОБА_1 до складу засновників.

Що стосується позовних вимог про визнання за позивачем 1/2 частини сільгосптехніки, яка обліковується з 23 березня 2000 року по 20 січня 2013 року за Селянським фермерським господарством «Агродар», зареєстрованим відповідно до розпорядження голови Білокуракинської районної адміністрації № 186 від 23 березня 2000 року, місцезнаходження: Луганська область, с. Білокуракине, вул. Димитрова, б. 5, суд вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з листом першого заступника начальника державної інспекції сільського господарства в Луганській області ОСОБА_18 № 11-25/6354 від 13.12.2013 року за СФГ «Агродар», код 30790953, зареєстрована техніка: причіп, марки ТСП-10, 2010 року випуску, заводський номер 080722, номерний знак НОМЕР_2; трактор колісний марки «Беларус - 892», 2007 року випуску, заводський номер 90806086, двигун № НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_4; причіп, марки ПСЕ-20, 1991 року випуску, заводський номер 17512, номерний знак НОМЕР_5 - власником вказаного майна є СФГ «Агродар».

В судовому засіданні судом встановлений факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу у період з 03.04.2002 року по 19.12.2007 року, а також те, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.02.1993 року по 03.04.2002 року та з 19.12.2007 року по теперішній час.

За таких обставин, суд вважає, що сільгосптехніка, яка обліковується з 23 березня 2000 року по 20 січня 2013 року за Селянським фермерським господарством «Агродар», належить ОСОБА_2 та ОСОБА_17 на праві спільної сумісної власності і їх частки у спільній сумісній власності є рівними, тобто по 1/2 частки кожного, а тому суд вважає, що позовна заява в частині визнання сільгосптехніки спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності позивача на 1/2 частку цього майна підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 право особистої власності на 1/2 частину земельних ділянок, що знаходяться у власності та користуванні Селянського фермерського господарства «Агродар», зареєстрованого відповідно до розпорядження голови Білокуракинської районної адміністрації № 186 від 23 березня 2000 року, місцезнаходження: Луганська область, с. Білокуракине, вул. Димитрова, б. 5, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з листом начальника відділу держземагенства у Білокуракінському районі ОСОБА_19 № 1445 від 24.10.2013 року, згідно статистичної звітності форми 6-зем за СФГ «Агродар» (код ЄДРПОУ - 30790955) площа землекористування станом на 01.01.2000 року відсутня. Станом на 01.07.2000 року по Бунчуківській с/р становить загальна площа - 49,7000 га, станом на 01.01.2013 року по Бунчуківській с/р становить загальна площа - 159,1808 га, по Олександропільській с/р становить загальна площа - 122,5801 га.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна, і.н. 12012909, на 31.10.2013 року Реєстраційна служба Сєвєродонецького міського управління юстиції повідомляє, що права власності, інші речові права за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт Білокуракине, вулиця Димитрова, будинок 5, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні.

З вищевикладеного суд доходить висновку, що СФГ «Агродар» є тільки землекористувачем, і не є власником земельних ділянок, а тому, враховуючи положення ст. 69 СК України, згідно з якою дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, суд вважає, що вказане майно розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 224-226, 256 ЦПК України, ст.ст. 3, 60, 63, 69, 70, 74 СК України, ст.ст. 3, 20 Закону України «Про фермерське господарство», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу та поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 03.04.2002 року до 19.12.2007 року.

Поділити майно, що є у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину сільгосптехніки, яка обліковується з 23 березня 2000 року по 20 січня 2013 року за Селянським фермерським господарством «Агродар», зареєстрованим відповідно до розпорядження голови Білокуракинської районної адміністрації № 186 від 23 березня 2000 року, місцезнаходження: Луганська область, с. Білокуракине, вул. Димитрова, б. 5, а саме:

- на 1/2 частину причепу, марки ТСП-10, 2010 року випуску, заводський номер 080722, номерний знак НОМЕР_2;

- на 1/2 частку трактора колісного марки «Беларус-892», 2007 року випуску, заводський номер 90806086, двигун № НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_4;

- на 1/2 частку причепу, марки ПСЕ-20, 1991 року випуску, заводський номер 17512, номерний знак НОМЕР_5.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля Skoda Octavia А5, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку Селянського фермерського господарства «Агродар», зареєстрованого відповідно до розпорядження голови Білокуракинської районної адміністрації № 186 від 23 березня 2000 року, місцезнаходження: Луганська область, с. Білокуракине, вул. Димитрова, б. 5.

Зобов'язати ОСОБА_2 зареєструвати в органах державної реєстрації відповідні зміни до статуту Селянського фермерського господарства «Агродар», пов'язані з включенням ОСОБА_1 до складу засновників.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

СУДДЯ І.С. ПОСОХОВ