Постанова

від 23.09.2015 по справі 821/1705/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1705/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі-позивач, ФОП ОСОБА_3М.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі-відповідач, ДПІ у м. Херсоні), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0004761702 від 24.10.2013 р.

Позов мотивований тим, що ДПІ у м. Херсоні проведено позапланову невиїзну податкову перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "ТПК "Стиль" за квітень 2012 року, з ТОВ "Херсонбудпром" за травень 2012 року та з ТОВ "Аміра-груп" за липень 2012 року у за результатами якої складено акт перевірки від 17.10.2013 р. № 1102/21-03-17-02/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, яке полягало у заниженні ПДВ на загальну суму 52762,00 грн. На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.10.2013р. №0004761702 на суму 65952,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, оскільки відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань. На підставі викладеного ФОП ОСОБА_3 просить визнати протиправним та скасувати вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов з підстав, викладених в ньому.

Представник відповідача проти позову заперечувала, пояснивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України. Так, ДПІ у м. Херсоні проведено позапланову невиїзну податкову перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "ТПК "Стиль" за квітень 2012 року, з ТОВ "Херсонбудпром" за травень 2012 року та з ТОВ "Аміра-груп" за липень 2012 року за результатами якої контролюючим органом складено акт перевірки від 17.10.2013 р. № 1102/2103-1702/НОМЕР_1. В ході проведення вказаної перевірки встановлено відсутність факту отримання послуг від вказаних контрагентів та об'єктів оподаткування по операція, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит. Отже, в акті перевірки зафіксовані порушення п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-V, а саме: заниження податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі вказаного акту.

Таким чином, оскільки дії та рішення контролюючого органу відповідають вимогам податкового законодавства, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та з'ясувавши їх правову позицію та проаналізувавши норми відповідного законодавства, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проведено позапланову невиїзну податкову перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "ТПК "Стиль" (код за ЄДРПОУ 31006793) за квітень 2012 року, з ТОВ "Херсонбудпром" (код за ЄДРПОУ 37125331) за травень 2012 року та з ТОВ "Аміра-груп" (код за ЄДРПОУ 38202626) за липень 2012 року у за результатами якої складено акт перевірки від 17.10.2013 р. № 1102/2103-1702/НОМЕР_1, в якому зафіксовані порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-V, а саме: заниження податку на додану вартість на загальну суму 52762,00 грн., у тому числі в травні 2012р. на суму 25500,00 грн. та у липні 2012р. на суму 27262,00 грн.

Перевіркою також встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ТОВ ТПК "СТИЛЬ" (31006793) платнику податків ФОП ОСОБА_3М у квітні 2012 року на суму ПДВ 16078,00 грн., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Відповідно до ст.185 та ст.186 Податкового Кодексу України не підтверджено правомірність включення ФОП ОСОБА_3М до податкового кредиту суми ПДВ за квітень 2012 року. Крім того перевіркою встановлено відсутність поставок ФОП ОСОБА_3 товарів (робіт, послуг), умовно придбаних у ТОВ "ТПК "СТИЛЬ" (31006793) платникам податків - покупцям ТОВ "Акмебуд" (304409326540) та ТОВ "Укрспецтранс" (325544826552), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відповідно до ст. 185, ст. 186, ст. 188 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м.Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 р. №00047661702, яким збільшено ФОП ОСОБА_3 грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52762,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 13190,00 грн., а всього 65952,00 грн.

Правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом дослідження даної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи видно, що 01.06.2011р. між ФОП ОСОБА_3 як підрядником та ТОВ "Укрспецтранс" як замовником укладено договір підряду №231, за умовами якого позивач зобов'язався здійснити проектні роботи для установки системи ЛОСОД, монтажу електронних лічильників комерційного обліку електричної енергії, налаштування системної програми на об'єкті замовника - нафтобазі по вул. Чайковського, 236, Нафтогавань по вул. М. Фортус у м. Херсоні. З урахуванням додаткових угод №1 від 25.10.2011р. та №2 від 21.02.2012р. до вказаного вище договору, вартість робіт становить 76761,60 грн. з ПДВ.

Також 18.01.2012р. між ТОВ "Акмебуд" як замовником та ФОП ОСОБА_3 як підрядником укладено договір підряду №09, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати наступні роботи: електротехнічне обслуговування електрообладнання чарунок на низькій та високій стороні, планово-попереджувальний ремонт ошиновок підключення силових трансформаторів, ошиновки на низькій стороні трансформаторної підстанції, ліній напруги до 1000В і більше 1000В, електротехнічні вимірювання устаткування будівель, споруд підприємства, технічне обслуговування конденсаторних установок, монтажні роботи установці муфт з'єднувальних і кінцевих на низькій стороні 0,4 кВ та на високій стороні. Вартість робіт визначається кошторисами.

У цей самий період позивач мав також господарські відносини з ТОВ "Аміра Груп" та ТОВ "Херсонбудпром".

Як встановлено судом, 11.01.2012р. між ФОП ОСОБА_3 як замовником та ТОВ "Аміра Груп" як виконавцем укладено договір №05/01, предметом якого є виконання монтажних робіт та об'єкті ТОВ "Акмебуд" за об'ємами відповідно до заявок замовника. Вартість робіт становить 214 000,00 грн., звітом за виконані роботи є акти здачі-приймання виконаних робіт. Виконавець надає гарантію 1 рік на виконані роботи при дотриманні Правил улаштування електроустановок та Правил техніки безпеки.

На виконання умов договору складено та підписано його сторонами акти здачі-прийняття виконаних робіт від 02.07.2012р. на загальну 58 400,00 грн., в тому числі ПДВ 9 733,33 грн. та від 09.07.2012р. на загальну суму 48 600,00 грн., в тому числі ПДВ 8 100,00 грн.

ФОП ОСОБА_3 отримані від ТОВ "Аміра Груп" податкові накладні №19 від 02.07.2012р. із сумою ПДВ - 9733,33 грн. та №123 від 09.07.2012р. із сумою ПДВ 8100,00 грн.

Також 15.05.2012р. між ФОП ОСОБА_3 як замовником та ТОВ "Аміра Груп" як виконавцем укладено договір №10/05, предметом якого є виконання електромонтажних робіт та об'єкті ТОВ "Укрспецтранс" за об'ємами відповідно до заявок замовника. Вартість робіт становить 56 572,00 грн., звітом за виконані роботи є акти здачі-приймання виконаних робіт. Виконавець надає гарантію 1 рік на виконані роботи при дотриманні Правил улаштування електроустановок та Правил техніки безпеки.

На виконання умов договору складено та підписано його сторонами акт здачі-прийняття виконаних робіт від 23.07.2012р. на загальну суму 56 572,00 грн., в тому числі ПДВ 9 428,67 грн.

ТОВ "Аміра Груп" виписано податкову накладну №288 від 23.07.2012р. із сумою ПДВ - 9428,67 грн.

На підставі вказаних документів позивачем відображено в податковому обліку загальну суму ПДВ по операціям з ТОВ "Аміра Груп" в розмірі 27262,00 грн. за липень 2012р. та віднесено її до податкового кредиту.

Крім того, між ФОП ОСОБА_3 як замовником та ТОВ "Херсонбудпром" як підрядником укладено договір підряду від 25.04.2012р., предметом якого є виконання електромонтажних робіт по ремонту кабельної лінії, вимірюванням та ревізіям. Вартість робіт визначена договором згідно приблизного кошторису в сумі 150 000,00 грн. При цьому п.3.1 договору визначений предмет підряду (результат виконаних робіт) - це підписаний акт виконаних робіт.

Сторонами договору складені та підписані наступні акти виконаних робіт: №59 від 08.05.2012р. на загальну суму 59 400,00 грн., в тому числі ПДВ 9 900,00 грн., №77 від 12.05.2012р. на загальну суму 34 200,00 грн., в тому числі ПДВ 5 700,00 грн. та №113 від 16.05.2012р. на загальну суму 59 400,00 грн., в тому числі ПДВ 9 900,00 грн.

ТОВ "Херсонбудпром" виписано податкові накладні: №59 від 08.05.2012р. із сумою ПДВ 9 900,00 грн., №77 від 12.05.2012р. із сумою ПДВ 5 700,00 грн. та №113 від 16.05.2012р. із сумою ПДВ 9 900,00 грн.

На підставі вказаних документів позивачем відображено в податковому обліку загальну суму ПДВ по операціям з ТОВ "Херсонбудпром" в розмірі 25500,00 грн. за травень 2012р. та віднесено її до податкового кредиту.

Спірним у даному випадку є реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками послуг ТОВ "Аміра Груп" та ТОВ "Херсонбудпром", яка б давала позивачу правові підстави для віднесення понесених ним витрат зі сплати податку на додану вартість у взаємовідносинах цими контрагентами до податкового кредиту.

У зв'язку з цим суд враховує наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Приписами п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, цією ж статтею визначені обов'язкові реквізити податкової накладної.

Як вже зазначалось, на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами складались первинні документи - договори, акти приймання-передачі виконаних робіт та податкові накладні.

Слід врахувати, що відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 3 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Норми статей 8, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначають те, що платник податку повинен самостійно вести бухгалтерський облік.

Крім того, норма п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною 6 ст. 128 Господарського кодексу України передбачено, що громадянин- підприємець зобов'язаний, зокрема: вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011р. у справі №21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Оцінка господарських операціях повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов'язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому, формальні помилки в первинних документах не мають бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій.

Досліджуючи наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що надані позивачем документи за більшістю ознак відповідають вимогам, які пред'являються законодавством до первинних документів, однак у сукупності із здобутими доказами не дозволяють прийти до висновку про реальний характер господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Аміра Груп" та ТОВ "Херсонбудпром".

Як вбачається з наданих позивачем первинних документів, ним було укладено з контрагентами ТОВ "Аміра Груп" та ТОВ "Херсонбудпром" договори на виконання робіт та договір підряду, фактичним предметом яких є виконання електромонтажних робіт на об'єктах, визначених замовником. Те, що предметом договорів є саме виконання електромонтажних робіт, вбачається як зі змісту самих договорів, так і складених відповідно до них документів (актів виконаних робіт). Зокрема, у договорах від 15.05.2012р. №10/05 та без номеру від 25.04.2012р. прямо вказано на виконання електромонтажних робіт, а за договором від 11.01.2012р. №05/01 виконавець надає гарантію на виконані роботи за умови дотримання Правил улаштування електроустановок та Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

Виконання монтажних робіт, в тому числі й електромонтажних, являється в розумінні цивільного законодавства України предметом договору підряду (ст.ст.837, 875 Цивільного кодексу України).

Цими нормами, як і положеннями Цивільного кодексу України щодо регулювання правовідносин з надання послуг, передбачено наявність у виконавця спеціального дозволу на виконання окремих робіт (послуг).

Монтажні роботи, які є предметом укладених позивачем із контрагентами договорів, вимагають наявності у виконавця спеціальних дозволів (атестації працівників) та ліцензій на їх виконання - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №451 "Про перелік окремих проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця", ст.9 чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. №1396, наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242.

Судом на виконання установленого ст.11 КАС України обов'язку щодо офіційного з'ясування всіх обставин справи ухвалами від 08.06.2015р., від 24.06.2015р., від 07.09.2015р. та протокольною ухвалою від 14.08.2015р., було зобов'язано сторін надати докази наявності на час здійснення спірних господарських операцій у контрагентів позивача ліцензій та інших дозвільних документів, які б свідчили про можливість здійснення ними монтажних робіт, а також доказів на підтвердження реальності господарських операцій, однак відповідних доказів не надано.

Більше того, контрагент ТОВ "Аміра Груп" за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців має право на здійснення таких видів діяльності за КВЕД, як: 45.20- Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 - Транспортне оброблення вантажів; 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, в той час як види діяльності з виконання монтажних робіт передбачені розділами національного класифікатора ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" 42 та 43. Аналогічно ТОВ "Херсонбудпром" здійснює за КВЕД наступну діяльність: 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.

Також суд зважує на те, що з наданих позивачем в якості первинних документів актів виконаних робіт та податкових накладних не можливо встановити місце виконання робіт, їх обсяги та кількість.

Сторонами не надано доказів, які б свідчили про наявність на час здійснення спірних господарських операцій у ТОВ "Аміра Груп" та ТОВ "Херсонбудпром" атестованих працівників, здатних виконувати електромонтажні роботи.

Доводи представника позивача про те, що контрагенти ТОВ "Аміра Груп" та ТОВ "Херсонбудпром" виконували лише ті роботи, які не є будівельними та не потребують наявності ліцензії у виконавця робіт - не підтверджені жодним доказом, а зміст наданих в якості первинних документів, складених по господарським операціям між позивачем та вказаними юридичними особами також не дозволяє погодитись із зазначеними доводами представника позивача, оскільки не надає взагалі змоги встановити, які конкретно роботи та в яких обсягах виконувались.

Особливу увагу слід звернути і на те, що договори з ТОВ "Аміра Груп" укладені позивачем 11.01.2012р. та 15.05.2012р., а зареєстровано як юридичну особу ТОВ "Аміра Груп" лише 17.05.2012р., номер запису: 1 074 102 0000 042452.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 87, 89, 91, 92, ч.2 ст.203, ст.ст.215, 216 Цивільного кодексу України вказані правочини не створюють, зокрема, для позивача юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Херсонбудпром", то досліджені судом документи, які подані представником позивача в якості первинних - договір підряду від 25.04.2012р., акти на виконання робіт-послуг №59 від 08.05.2012р., №77 від 12.05.2012р., №113 від 16.05.2012р., податкові накладні від 08.05.2012р. №59, від 12.05.2012р. №77, від 16.05.2012р. №113, - не містять відомостей про зміст та обсяг господарських операцій, часу і місця їх здійснення.

Також слід звернути увагу на те, що вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.12.2014р. у справі 3667/3675/13-к визнано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винними у вчиненні злочинів, передбачених ст. 28 ч.2 - 205 ч.2, ст.358 ч.3, ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Вказане судове рішення скасовано вироком Апеляційного суду Херсонської області від 23.02.2015р. в частині призначеного покарання та призначено в цій частині нове покарання, в решті вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.12.2014р. залишено без змін.

Зазначеними судовими рішеннями установлені обставини придбання в період 2011-2012 років ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та перереєстрації в державних органах на підставних осіб суб'єктів підприємницької діяльності - ТОВ "Херсонбудпром" код 37125331, ПП "Мидас Плюс" код 35869610, ТОВ "ТПК "Стиль" код 31006793, ПМП "Марія" код 24117971, ПП "Авто-Агро-Світ" код 35330165, ПП "КГ "Інтеграл" код 35468646. Також судами встановлені обставини, що упродовж березня - липня 2012 року, тобто в період, коли позивач мав господарські відносини з ТОВ "Херсонбудпром", вказані вище особи у не встановленому слідством місці та час, використовували установчі документи, печатки та банківські рахунки ТОВ "Херсонбудпром" для документального оформлення не проведених у дійсності фінансово-господарських операцій та незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість реально діючим суб'єктам господарювання.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що досліджені господарські операції між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Аміра Груп" і ТОВ "Херсонбудпром" не мали реального характеру і не були спрямовані на дійсне настання економічних наслідків, а тому на їх основі не може відбуватись формування податкового обліку.

За цими господарськими операціями позивачем відображено в податковому обліку сплачений податок на додану вартість в загальній сумі 52 762,00 грн. у тому числі в травні 2012р. на суму 25 500,00 грн. та у липні 2012р. на суму 27 262,00 грн.

Враховуючи викладене суд погоджується з висновками відповідача про формування позивачем податкового кредиту в зазначеній вище сумі внаслідок операцій, які фактично не здійснювалися.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При визначенні податку на додану вартість за травень, липень 2012 року у сумі 52 762,00 грн. відповідачем застосована штрафна санкція у сумі 13190,00 грн.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано до суду належних документів, підтверджуючих виконання ТОВ "Аміра Груп" і ТОВ "Херсонбудпром" робіт, визначених договорами, що є підставою для висновку, що позивач, використовуючи лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від постачальників сформував податковий кредит внаслідок операцій, які фактично не здійснювалися.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 вересня 2015 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.3.3