Постанова

від 10.09.2015 по справі 823/2080/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року справа № 823/2080/15

м. Черкаси

16 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю В«Черкаси-СояВ» ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Черкаси-СояВ» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю В«Черкаси-СояВ» , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.08.2015 №0001702301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 450948,00 грн., в тому числі за основним платежем 300632,00 грн., за штрафними санкціями 150316,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта позапланової виїзної перевірки від 24.07.2015 №167/23-01-22-02/34863644, яким встановлено заниження податку на додану вартість внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договорами купівлі-продажу з ПП «Зернотрейд», ПП Хімінвест», ТОВ «ХТГ 21».

Факт придбання позивачем товару у вказаних суб'єктів господарювання у лютому - березні 2105 року підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, посвідченнями про якість товару, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями на оплату товару, тощо. Податковий орган не має жодних зауважень до первинних бухгалтерських документів, їх комплектності.

Ні акти перевірок інших платників податків (контрагента позивача), ні відомості баз даних податкових органів в розумінні чинного законодавства не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку, які могли б підтвердити факт безтоварності операцій.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що під час перевірки позивача використано податкову інформацію щодо контрагентів позивача та контрагентів контрагентів позивача про неможливість суб'єктів господарювання виконати умови договорів з урахуванням часу, місця її здійснення, наявності необхідних ресурсів, тощо.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю В«Черкаси-СояВ» зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.01.2007, код ЄДРПОУ 34863644, взято на податковий облік 23.01.2007 за №167, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.02.2007 №100020265, індивідуальний податковий номер 348636423010.

З 17.06.2015 по 23.06.2015 посадовою особою державної податкової інспекції у м.Черкасах проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Соя» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Зернотрейд» (код ЄДРПОУ 36196794), ПП Хімінвест» (код ЄДРПОУ 32424590) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 та з ТОВ «ХТГ 21» (код ЄДРПОУ 39514890) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, за результатами якої складено акт перевірки від 24.07.2015 №167/23-01-22-02/34863644 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення вимог п.п. «а» п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за лютий - березень 2015 року на суму 300632,00 грн., в т.ч. за лютий 2015 року на суму 225362,00 грн., за березень 2015 року на суму 75270,00 грн.

На підставі акта перевірки, державна податкова інспекція у м. Черкасах прийняла: податкове повідомлення-рішення від 07.08.2015 №0001702301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 450948,00 грн., в тому числі за основним платежем 300632,00 грн., за штрафними санкціями 150316,00 грн.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» № 996-XIV від 16.07.1999 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» № 996-XIV від 16.07.1999 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Щодо господарських відносин позивача з ПП «Зернотрейд», суд встановив.

01.09.2014 між позивачем (Покупець) та ПП «Зернотрейд» (Продавець) укладено договір поставки №42 (далі - Договір №42), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступну продукцію - соя (надалі - Товар).

На підтвердження виконання Договору №42 у лютому 2015 року позивач надав до суду: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, посвідчення про якість на сою, товарно-транспортні накладні на перевезення сої, платіжні доручення на оплату вартості сої, картку рахунку 201, картку рахунку 631 (а.с. 44-71).

Відповідач не має жодних зауважень до оформлення первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах позивача з ПП «Зернотрейд».

Стосовно господарських відносин позивача з ПП «Хімінвест», суд зазначає.

23 лютого 2015 року між позивачем (Покупець) та приватним підприємством «Хімінвест» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №19 (далі - Договір №19), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступну продукцію - премікс (в поліпропіленових мішках по 30 кг) (надалі - Товар).

Загальна кількість товару за даним договором становить 26,160 т (п. 1.2 Договору №19).

Ціна за даним Договором становить 48150,00 грн. за т. Загальна вартість за цим договором становить 1259604,00 грн., в т.ч. ПДВ 209934,00 грн. (п.п. 2.1, 2.3 Договору №19)

На підтвердження виконання Договору №19 позивач надав до суду: рахунок-фактуру №319 від 23.02.2015, податкову накладну №317 від 24.02.2015 на суму на суму 1259604,00 грн., видаткову накладну №317 від 24.02.2015, посвідчення про якість на премікс від 24.02.2015; платіжне доручення №2367 від 10.03.2015 на суму 1259604,00 грн.; товарно-транспортну накладну №317 від 24.02.2015.

Відповідач не має зауважень щодо оформлення первинних бухгалтерських документів по господарських взаємовідносинах позивача з ПП «Хімінвест», їх комплектності.

Щодо господарських відносин позивача з ПП «ХТГ 21», суд встановив.

27 березня 2015 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «ХТГ 21» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №25 (далі - Договір №25), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступну продукцію - білково-вітамінні добавки (в поліпропіленових мішках по 30 кг) (надалі - Товар).

Загальна кількість товару за даним договором становить 11,7 т (п. 1.2 Договору №25).

Ціна за даним Договором становить 38600,00 грн. за т. Загальна вартість за цим договором становить 451620,00 грн., в т.ч. ПДВ 75270,00 грн. (п.п. 2.1, 2.3 Договору №25)

На підтвердження виконання Договору №25 позивач надав до суду: рахунок-фактуру №421 від 30.03.2015, податкову накладну №356 від 30.03.2015 на суму 451620,00 грн., видаткову накладну №356 від 30.03.2015, посвідчення про якість №26 на білково-вітамінну добавку від 30.03.2015; платіжне доручення №2422 від 07.04.2015 на суму 451620,00 грн.; товарно-транспортну накладну №000356 від 30.03.2015; картку рахунку 631, картку рахунку 201.

Відповідач не має зауважень щодо оформлення первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах позивача з ТОВ «ХТГ 21», їх комплектності.

Рух активів в процесі здійснення господарської діяльності за вищевказаними Договорами підтверджують також: накладні на передачу матеріалів у виробництво, накладні (а.с. 132-153); акт переробки сої №30/04 від 30.04.2015 (а.с. 154); звіт №02 від 02.03.2015 по складу товарів, сировини та готової продукції за лютий 2015 року (а.с. 131).

На підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивач надав до суду: договір поставки №РТ-0004 від 01.01.2015, укладений між позивачем (Постачальник) та ПАТ «Компанія «Райз» (Покупець), за яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити висівки пшеничні, шрот соняшниковий, макуху соняшникову, макуху соєву, олію соєву, олію соняшникову, соєві боби, кукурудзу фуражну, пшеницю; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарських операцій, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення податкового повідомлення-рішення від 07.08.2015 №0001702301.

Щодо посилань відповідача на податкову інформацію по контрагентах позивача та контрагентах контрагентів позивача, суд зазначає наступне.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Надання ж податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про оподаткування, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких встановлена судом.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах жодних доказів в підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема, відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, ні під час складання акту перевірки, покладеного в основу оскаржуваних в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, ні під час розгляду справи по суті не надано.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03), у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем не надані докази, які б підтверджували узгодженість дій позивача та його контрагента щодо незаконного отримання позивачем податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями, тому вказана обставина є недоведеною. Натомість позивачем доведено факт придбання товару, його оплату.

Водночас дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні або нереальності господарської операції, або відсутності в ній ділової мети, яка зі змісту положень ст. 14 Податкового кодексу України передбачає обов'язкову спрямованість будь - якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Також податкове законодавство не ставить у залежність виникнення права на податковий кредит у платника податків від наявності чи відсутності контрагента платника податків за місцем реєстрації.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 07.08.2015 №0001702301 є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.08.2015 №0001702301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 450948,00 грн., в тому числі за основним платежем 300632,00 грн., за штрафними санкціями 150316,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Черкаси-СояВ» судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 15.09.2015.