Ухвала

від 01.11.2011 по справі 2а-15660/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

01 листопада 2011 року                                                                                № 2а-15660/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пантера-Сервіс»

про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2011 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до ТОВ «Пантера-Сервіс» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 2280,52 грн. за рахунок активів боржника.

Згідно з п.п.3, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 частини 1 статті 1832 КАС України передбачено, що суд розглядає в порядку скороченого провадження справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. За змістом частин 4, 5, 1 статті 99 КАС України цей строк складає один місяць з моменту, коли особа отримала відповідне рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого з нього можуть бути стягнуті кошти.

Пунктом 7 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що суд повертає позовну заяву позивачу, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого статтею 99 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Як зазначає позивач, податковий борг виник до набрання чинності Податковим кодексом України, а отже процедура формування та надіслання податкових повідомлень та вимог, з дотриманням якої пов'язується виникнення у позивача права на стягнення податкового боргу та, відповідно, звернення до суду (в контексті положень п. 7 ч. 3 ст. 108 КАС України), регламентується законодавством, яке діяло до набрання чинності Податковим кодексом України.

Положення Податкового кодексу України застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, що відповідає положенням статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно із визначенням, наведеним у пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, що діяла на час виникнення на думку позивача заборгованості) (далі по тексту –Закон № 2181), податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Пунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону визначено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

При цьому, відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, податкове повідомлення-рішення №0030011520/0 від 10.12.2009 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0004651520/0 від 03.03.2009 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 510,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0014601520/0 від 06.07.2009 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 340,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0010841520/0 від 18.05.2009 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 510,00 грн., а також податкові вимоги №1/2709 від 24.11.2008 року та №2/1353 від 07.05.2009 року (ухвалені до набрання чинності податковим кодексом) на підставі яких позивач просить стягнути податкову заборгованість, не вручені відповідачу у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Однак, всупереч зазначених вимог, позивач не надав суду доказ (Акт) розміщення податкових повідомлень-рішень, якими визначені податкові зобов'язання, неповна сплата яких стала підставою для звернення позивача до суду із даним позовом, а також податкових вимог на дошці податкових оголошень, що передбачено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції закону, що діяв на час їх винесення).

Складення такого акта передбачено п.4.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001р. № 253.

Відсутність наведених доказів створює перешкоди для вирішення питання щодо дотримання позивачем порядку звернення до суду у строк визначений законодавством, а також щодо відкриття скороченого провадження відповідно до вимог ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи подано адміністративний позов після закінчення строку на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Крім того, всупереч вимогам частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано актуальний (станом на час звернення до суду) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців із зазначенням адреси відповідача, що унеможливлює дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановлення дієздатності відповідача та належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України дана категорія спорів підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження (без проведення судового засідання та виклику сторін, на підставі наявних доказів), а отже відсутність всіх доказів в обґрунтування позовних вимог створює перешкоди для відкриття скороченого провадження та вирішення справи в скороченому провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки необхідно усунути у встановлений судом строк шляхом подання до суду доказів (Актів) розміщення на дошці податкових оголошень податкових повідомленнь-рішень №0030011520/0 від 10.12.2009 року, №0004651520/0 від 03.03.2009 року, №0014601520/0 від 06.07.2009 року, №0010841520/0 від 18.05.2009 року, а також податкових вимог №1/2709 від 24.11.2008 року та №2/1353 від 07.05.2009 року; надати актуальний (станом на час звернення до суду) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців стосовно ТОВ «Пантера-Сервіс».

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст.105, 106, ч.1 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 21 листопада 2011 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                       Н.А. Добрівська