Рішення

від 01.10.2010 по справі 13/222-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.10 р. Справа № 13/222-10

За позовом відкритого акціонерного товариства "Харківський котельно--механічний заводВ» , м.Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Днепротехцентр", м.Дніпропетровськ

про стягнення 7 500,13 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1-представник, довіреність від 17.02.010р. №10-192;

від відповідача:не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Харківський котельно-механічний заводВ» , м.Харків (далі -позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ДнепротехцентрВ» , м.Дніпропетровськ (далі -відповідач) у якому просить:

1) визнати договір між позивачем та відповідачем укладеним;

2) розірвати договір укладений між позивачем та відповідачем;

3) стягнути з відповідача суму 7 500,13 грн., з яких 7 398,79 грн. -сума передплати за поставку металопрокату, 27,36 грн. - сума процентів нарахована за користування чужими коштами, 73,98 грн. - інфляційні нарахування, та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за сплаченими рахунками-фактурами №011201 від 02.12.2009 р., № 171201 від 17.12.2009 р., № 171203 від 17.12.2009 р. належним чином та в установлений строк.

Відповідач у судовому засіданні 20.08.2010 р., 30.09.2010 р. не з'явився, про дату судового засідання повідомлявся належним чином.

09.09.2010 р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов відповідно до якого відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с. 48).

В судовому засіданні 30.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем - відкритим акціонерним товариством „Харківський котельно-механічний заводВ» , м.Харків на підставі виставлених рахунків-фактур №011201 від 02.12.2009 р., №171201 від 17.12.2009 р., №171203 від 17.12.2009 р. були перераховані відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю „ДнепротехцентрВ» грошові кошти в розмірі 8 590,99 грн., 524,60 грн., 7 491,40 грн. за поставку металопрокату, відповідно до платіжних доручень №2912 від 17.12.2009 р., №2948 від 21.12.2009 р., №2961 від 22.12.2009 р.

Відповідно до видаткової накладної №231202 від 23.12.2009 р. відповідач фактично здійснив поставку товару лише на суму в розмірі 9 208,20 грн.

Позивач двічі звертався до відповідача з листами-вимогами щодо необхідності перерахування коштів в розмірі 7 398,79 грн. на які відповідачем надана відповідь, згідно з якою відповідач підтверджує наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 7 398,79 грн. та в зв'язку з тимчасовими затримками по поверненню грошових коштів зі сторони покупців на його адресу, просить вибачити за несвоєчасне повернення грошей і зобов'язується погасити заборгованість перед позивачем до 10.02.2010 р.

Проте, по закінченню зазначеного строку заборгованість відповідачем не погашена.

16.02.2010 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 16/02-10 від 16.02.2010 р. із зазначенням строку до 28.02.2010 р. для перерахування грошових коштів, отриманих відповідачем в якості передоплати за поставку товару, проте дана претензія залишена відповідачем без розгляду.

Таким чином, зобов'язання відносно поставки товару перед позивачем до теперішнього часу відповідачем не виконані.

Відповідачем позовні вимоги позивача визнані у повному обсязі, згідно до пояснення, що було надійшло 09.09.2010 р. до суду від представника відповідача (а.с. 48).

Вивчивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір між сторонами був укладений 02.12.2009 р. в усній формі, на підставі рахунку-фактури №011201 від 02.12.2009 р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписами статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач здійснив поставку товару частково, та визнав наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 7 398,79 грн.

За ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтєю 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Позивач вважає, що договір може бути розірваний у зв'язку із зміною обставин.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплатити проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки договір між сторонами був укладений в усній формі, на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних, в яких було вказано умови поставки та строки сплати, позивач нарахував відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних згідно до розрахунку (а.с. 25) станом на 01.03.2010 р. у розмірі 27,36 грн., суму інфляційних в зв'язку з порушенням строків повернення грошових коштів згідно до розрахунку (а.с. 24) станом на 01.03.2010 р. в розмірі 73,98 грн.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 Цивільного кодексу України ).

Отже, факт не виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, матеріалами справи встановлено, відповідачем визнано.

Якщо сторона (її представник, повноваження якого не обмежені) визнавала обставини, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, суд посилається на це в рішенні як на підставу звільнення від доказування цих обставин.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про укладення договору 02.12.2009 р. між позивачем та відповідачем, його розірвання та стягнення на користь позивача 7 398,79 грн. -суму передплати за поставку металопрокату, 27,36 грн. - сума процентів за користування чужими коштами, 73,98 грн. - інфляційні нарахування є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати укладеним договір від 02.12.2009 р. між відкритим акціонерним товариством „Харківський котельно-механічний заводВ» (61036, м.Харків, Фрунзенський район, вул. Енергетична, 11; код ЄДРПОУ 24330995) та товариством з обмеженою відповідальністю „ДнепротехцентрВ» (49074, м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Травнева, 6; код ЄДРПОУ 34229987).

Розірвати договір укладений 02.12.2009 р. між відкритим акціонерним товариством „Харківський котельно-механічний заводВ» (61036, м.Харків, Фрунзенський район, вул. Енергетична, 11; код ЄДРПОУ 24330995) та товариством з обмеженою відповідальністю „ДнепротехцентрВ» (49074, м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Травнева, 6; код ЄДРПОУ 34229987).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ДнепротехцентрВ» (49074, м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Травнева, 6; код ЄДРПОУ 34229987; р/р 26005001041572 в Дніпропетровській філії ВАТ АКБ „АвтоКРАЗбанкВ» , МФО 307219) на користь відкритого акціонерного товариства „Харківський котельно-механічний заводВ» , (61036, м.Харків, Фрунзенський район, вул. Енергетична, 11; код ЄДРПОУ 24330995; р/р 26000200000113 ВАТ „Ві Ей ОСОБА_2В» , МФО 350620) суму передплати за поставку металопрокату у розмірі 7398, 79 грн. (сім тисяч триста дев'яносто вісім грн. 79 коп.), відсотки за користування чужими грошовими коштами - 27,36 грн. (двадцять сім грн. 36 коп.), інфляційні нарахування - 73,98 грн. (сімдесят три грн. 98 коп.), суму державного мита - 187,00 (сто вісімдесят сім грн. 00 коп.) та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_3

Повний текст рішення підписано 08.10.2010 р.