Постанова

від 29.09.2015 по справі 916/1924/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р.Справа № 916/1924/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Журавльова О.О., Ярош А.І.,

(У зв'язку з перебуванням судді Шевченко В.В. у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №497 від 07.09.2015 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.09.2015)

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 автомобільних доріг в Одеській області

на рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2015

у справі №916/1924/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль»

до ОСОБА_2 автомобільних доріг в Одеській області

про стягнення 2 340 527,00 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 29.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» (далі - Товариство, позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом ОСОБА_2 автомобільних доріг в Одеській області (далі - ОСОБА_2, відповідач) про стягнення боргу в сумі 2 340 527,00 грн., а також судового збору в розмірі 46 810,55 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором підряду № 62К від 10.12.2011 року щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги державного значення (магістральна) Київ - ОСОБА_1 - протидеформаційні заходи на км 299 та км 300, Миколаївська область.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.2015 року (суддя Демешин О.А.) позов Товариства задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 340 527,00 грн. боргу та 46 810,55 грн. судового збору.

Приймаючи рішення господарський суд зазначив, що позивач виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором належним чином, що підтверджується належними доказами в матеріалах справи, однак позивач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт не виконав.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням господарського суду , ОСОБА_2 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Скарга мотивована тим, що перелік робіт, зазначених в наданому до суду акті приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року (ф.КБ-2в) не збігається з переліком робіт загального журналу виробництва робіт та актами огляду прихованих робіт за січень та лютий 2011 року. Крім цього, відповідач вважає, що між сторонами виник спір щодо якості виконаних робіт, що вбачається зі змісту листів Товариства адресованих ОСОБА_2.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 09.07.2015 вищевказана апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.09.2015 року.

08.09.2015 в судовому засіданні за усним клопотанням представника відповідача у даній справі була оголошена перерва до 29.09.2015.

29.09.2015 представник відповідача в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується особистим підписом представника ОСОБА_2 у розписці від 08.09.2015, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

29.09.2015 представник позивача в судовому засіданні, надав пояснення в яких просив, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2010 року між ОСОБА_2 (замовник) та Товариством (підрядник) був укладений договір підряду №62К на виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги державного значення (магістральна) Київ - ОСОБА_1 за умовами якого Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи по капітальному ремонту дороги (магістральна) Київ - ОСОБА_1 - протидеформаційні заходи на км 299 та км 300, Миколаївська область, за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації й в обумовлений цим договором строк. Замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт (п. 1.1. договору).

Підрядник розпочинає виконання робіт з моменту підписання Договору і забезпечує їх завершення до 31 грудня 2011 року (п. 3.1. договору).

Договірна ціна робіт, виконання яких доручається підряднику становить 6 044 795,00 грн., в тому числі ПДВ 1 007 466,00 грн.

Пунктами 13.4, 13.5 договору стороні узгодили, що Розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником щомісячно на підставі Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) та Акту прийняття виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками Сторін. Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акт прийняття виконаних підрядних робіт (ф, КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3), які складаються Підрядником і подаються для підписання Замовнику до 01 числа місяця, наступного за звітнім. Після здійснення приймання виконаних робіт Замовник проводить оплату за фактично виконані роботи протягом 30 календарних днів на умовах п.13.1.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань за договором (п. 19.6. договору).

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу за невиконання умов договору на виконання робіт з ремонту автомобільної дороги, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 та ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається та місцевим господарським судом встановлено факт виконання робіт позивачем за Договором від 10.12.2010 року, про що складені відповідні акти, копії яких наявні в матеріалах справи, які підписані Генеральним директором ТОВ «АвтомагістральВ» та підтверджені підписом провідного інженера ВТК САД в Одеській області (Замовника) - ОСОБА_3 Обсяги виконаних робіт підтверджені представником Замовника без зауважень чи заперечень.

В ході виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги ТОВ «Автомагістраль» на виконання Державних будівельних норм України (ДБН) А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», затвердженого наказами Мінрегіонбуду України від 25.12.2009 №689, від 31.08.2010 №334 та від 25.05.2011 №53, був складений Загальний журнал виконання робіт який є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, строки, якість і умови виконання будівельно-монтажних робіт.

Також, на підставі Положення про інженерно-технічне супроводження будівництва об'єктів дорожнього комплексу, затвердженого та введеного в дію Наказом Державної служби автомобільних доріг України №26 від 03 лютого 2003 року, при кожному етапі виконання робіт представниками ОСОБА_2 автомобільних доріг та ТОВ «Автомагістраль» складалися та підписувалися Акти огляду прихованих робіт які є виконавчою виробничо-технічною документацією, яка складається у процесі виконання робіт. Акти огляду прихованих робіт підписувалися сторони без зауважень чи заперечень.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

28.12.2011 року ТОВ «Автомагістраль» листом №1228/3 звернулося до Начальника ОСОБА_2 автомобільних доріг в Одеській області з проханням прийняти та оплатити роботи по капітальному ремонту автомобільної дороги, виконані згідно з проектно-кошторисною документацією, або в разі вмотивованої відмови письмово про це повідомити. ОСОБА_2 автомобільних доріг в Одеській області форми КБ-2в та КБ-3 за квітень 2011 року не підписані, роботи не прийняті, а відповіді ТОВ «Автомагістраль» не надано.

В подальшому позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 автомобільних доріг в Одеській області щодо прийняття робіт та щодо підписання Актів форми КБ-2в та КБ-3 за квітень 2011 року, однак вказані роботи відповідачем не були прийняті.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено в ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Таким чином, колегія суддів зауважує, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання актів виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.

В той же час, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (п. 6 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України" від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав суду доказів в підтвердження наявності недоліків виконаних робіт.

З урахуванням вищезазначених правових приписів, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту виконаних робіт (наданих послуг) і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення вимог ст. ст. 853, 882 Цивільного кодексу України замовник безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), а відтак, строк оплати за актами виконаних робіт настав і відповідач не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем.

Крім того, колегія суддів відзначає, що акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року, було підписано виконавцем в односторонньому порядку і такі акти недійсними судом не визнавались, що вказує на дійсність таких актів згідно з приписами ст. 882 Цивільного кодексу України і є підставою для оплати виконаних робіт за Договором.

В той же час, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідачем не надано документально-обгрунтованих відмов щодо підписання кожного із таких актів в строки, передбачені Договором, як і не заявлено про можливі недоліки виконаних робіт у визначеному Договором порядку, у зв'язку з чим відповідач втратив право посилатись на недоліки у виконаних роботах і вказане свідчить лише про намагання замовника ухилитись від прийняття та оплати таких робіт

Відтак, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, так як позивачем доведено факт виконання робіт за Договором з огляду як на наявність підписаних в односторонньому порядку актів виконаних робіт, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2 340 527,00 грн. і докази сплати такої заборгованості в матеріалах справи - відсутні.

З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано задовольнив позовну заяву Підприємства.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2015 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Журавльов О.О.

Суддя Ярош А.І.