Постанова

від 28.09.2015 по справі 911/2426/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Справа№ 911/2426/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Віта"

на рішення Господарського суду Київської області

від 05.08.2015

у справі №911/2426/15 (суддя - Бацуца В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Віта",

до Обухівської центральної районної лікарні,

про визнання укладеним договору оренди індивідуально визначеного майна,

за участю представників сторін:

від позивача: Завальнюк В. В. - представник (довіреність № 1 від 12.05.2015);

від відповідача: Назаренко І. Л. - представник (довіреність № 706 від 01.07.2015),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека Віта" (надалі - ТОВ «Аптека Віта», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Обухівської центральної районної лікарні (надалі - Обухівська ЦРЛ, відповідач) про визнання укладеного договору від 06.03.2012 №176 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Обухівського району Київської області продовженим на той самий строк, а саме, на 35 місяців до 06.01.2018 на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.08.2015 у справі №911/2426/15 відмовлено у задоволенні позову повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека Віта" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 05.08.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 колегією суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Агрикова О.В., Суховий В.Г. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.09.2015.

На підставі розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015, у зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. у відпустці, відповідно до підпункту 2.3.25 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу №911/2426/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Агрикова О.В., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження визначеною судовою колегією.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

28.09.2015 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 06.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» (в тексті договору - орендар) та Обухівською центральною районною лікарнею (в тексті договору - орендодавець) було укладено договір №176 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Обухівського району Київської області (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (надалі - майно) площею 19,8 кв.м., розміщене за адресою: м. Українка, частини нежитлових приміщень поліклініки Української РЛ Обухівської ЦРЛ, вул. Київська, 1, вартість якого визначено згідно з актом оцінки і вартість якого становить за експертною оцінкою 24 397,00 грн без ПДВ (пункт 1.1. договору).

Згідно пунктів 2.1.-2.2. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Обухівського району Київської області, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Договір укладено строком на 2 роки та діє з 06.03.2012 до 06.03.2014 включно (пункт 9.1. договору).

Відповідно до пункту 9.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

06.03.2014 між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду №2 до договору оренди, згідно умов якої сторони погодили продовжити термін дії договору строком на 11 місяців, а саме, з 07.03.2014 до 06.02.2015 включно.

За правовою природою укладений сторонами договір є договором найму (оренди), за яким, відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно вимог статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частинами 1-2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до частини 2 статті 26 вищевказаного Закону договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з тим, що позивач після закінчення терміну дії договору продовжував користуватися орендованим майном та відсутністю заяви відповідача про припинення або зміну умов такого у встановлений строк, ТОВ «Аптека Віта» звернулось до суду з вимогою визнати договір оренди продовженим на той самий строк, а саме, на 35 місяців - до 06.01.2018.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 25.12.2014 Обухівською районною радою було прийнято рішення №574.39.УІ «Про регулювання відносин у сфері оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Обухівського району Київської області», відповідно до пункту 10 якого встановлено, що договори оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Обухівського району, що були укладені до моменту набуття чинності цим рішенням, є чинними до закінчення терміну дії цих договорів. Продовження таких договорів після закінчення терміну їх дії або укладення на новий термін здійснюється відповідно до вимог цього рішення (а.с.44-45).

06.03.2015 у газеті „Обухівський край" за №18 було опубліковано оголошення, згідно якого Обухівська районна рада повідомила про намір на підставі відповідного рішення передати в оренду об'єкти нерухомого майна, у тому числі, нежилі приміщення у будівлі поліклініки Української районної лікарні, розташованої за адресою: вулиця Київська, 1, місто Українка: кімната площею 17, 2 кв.м.; частина приміщення (хол) площею 19, 8 кв.м.; частина приміщення (хол головного корпусу) площею 1, 0 кв.м.; частина приміщення (перший поверх головного корпусу) площею 15, 0 кв.м. (а.с.25).

18.03.2015 ТОВ «Аптека Віта» звернулося до відповідача із листом № 18/03-01, згідно якого за наслідками ознайомлення із вищевказаним оголошенням просило надати в оренду спірні приміщення (а.с.46).

Згідно листа №20/03-01 від 20.03.2015 позивач просив відповідача не розглядати його заяву на участь у конкурсі на оренду приміщень, оскільки, на його думку, договір оренди від 06.03.2012 № 176 продовжив свою дію згідно чинного законодавства на 3 роки (а.с.47).

Листом №314 від 26.03.2015 відповідач повідомив позивача, що строк дії спірного договору відповідно до додаткової угоди №2 закінчився 06.02.2015 та у зв'язку з чим дія даного договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який їх було укладено (а.с.18).

У відповідь позивач звернувся до відповідача із листом № 27/03-01 від 27.03.2015, в якому просив відновити участь ТОВ «Аптека Віта» у конкурсі на передачу в оренду об'єктів нерухомого майна, про проведення якого було оголошено Обухівською районною радою (а.с.198).

Листом №399 від 14.04.2015 відповідач повідомив позивача про дату, час та місце проведення конкурсу на право укладання договору оренди на спірне нежитлове приміщення (а.с.19).

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання спірного договору оренди продовженим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно частини 1 статті 73 вищевказаного Закону акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Обухівської районної ради, яким було встановлено, що договори оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Обухівського району є чинними до закінчення терміну дії цих договорів, було прийнято 25.12.2014 та 20.01.2015 офіційно оприлюднено у місцевому засобі масової інформації - газеті «Обухівський край».

У матеріалах справи відсутні відомості про скасування або визнання недійсним вищевказаного рішення Обухівської районної ради, а тому на момент прийняття рішення у даній справі останнє є чинним та обов'язковим для виконання.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що опублікувавши 06.03.2015 у газеті «Обухівський край» за №18 оголошення про намір передати в оренду нежилі приміщення, які є об'єктом оренди за спірним договором, Обухівською районною радою було підтверджено наявність у власника орендованого майна волевиявлення щодо припинення спірного договору оренди та заперечень щодо продовження строку його дії, а тому відповідно до положень чинного законодавства України та умов договору дія договору припинилась 06.02.2015 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, та відсутні підстави для визнання договору продовженим.

Твердження апелянта про те, що районна рада, яка не є стороною договору, не наділена повноваженнями на внесення змін чи припинення строку дії договору відхиляються колегією суддів з огляду на те, що відповідно до положень законодавства України саме на органи місцевого самоврядування покладено правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом Київської області від 05.08.2015 у справі №911/2426/15 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи, що предметом розгляду даної справи є позовна вимога немайнового характеру, за подання апеляційної скарги позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 609,00 грн. Натомість з доданої до апеляційної скарги квитанції від 13.08.2015 № 0.0.421106857.1 вбачається, що ним сплачено судовий збір у більшому розмірі, а саме, у сумі 914,00 грн. Тобто, в даному випадку розмір надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги становить 305,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню сума надмірно сплаченого ним судового збору у розмірі 305,00 грн.

Керуючись статтями 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 96, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» на рішення Господарського суду Київської області від 05.08.2015 у справі №911/2426/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.08.2015 у справі №911/2426/15 залишити без змін.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аптека Віта» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, просп. Дніпровський, 20, к. 119, ідентифікаційний код 23570728) з Державного бюджету України 305 (триста п'ять) грн 00 коп. надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги згідно квитанції від 13.08.2015 № 0.0.421106857.1.

4. Матеріали справи №911/2426/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.А. Руденко