Ухвала

від 24.09.2015 по справі 804/7892/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 804/7892/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Юхименка О.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат ІСП»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат ІСП» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним акту та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрегат ІСП» (далі - ТОВ «Фрегат ІСП») звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати недійсним акт перевірки № 493/233/34657129 від 14.03.2011 року та скасувати винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000122306 від 21.03.2011 року, яким ТОВ «Фрегат ІСП» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 932 393,75 грн., з яких за основним платежем в сумі 2 345 915 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 586 478,75 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року, позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року № 0000122306, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014 року постановлені по справі судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами повторного розгляду справи постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «Фрегат ІСП» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 02.03.2011 року по 10.03.2011 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ ТОВ «Фрегат ІСП» під час здійснення взаємовідносин з ПП «Юст-А» по другому ланцюгу формування податкового кредиту від «податкових ям»: ТОВ «Елфра Дисплей», ТОВ «Е-Восток Україна», ТОВ «Оптдевайс» за період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт № 493/233/34657129 від 14.03.2011 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу з ПП «Юст-А»; пп. 7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Фрегат ІСП» завищило податковий кредит у деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2009 року - вересень 2010 року у розмірі 2 345 915 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000122306 від 21.03.2011 року, яким ТОВ «Фрегат ІСП» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 2 932 393,75 грн., з яких за основним платежем в сумі 2 345 915 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 586 478,75 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в судовому порядку.

За змістом пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97-ВР) умовами права платника податків на податковий кредит мають бути фактично здійснені господарські операції, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат з сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.. 7.2.6 цього пункту; платники ПДВ відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.п.7.5.1 пп.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Викладене свідчить, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, наявність мети отримання товару (послуг, робіт), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також реальність здійснення фінансово-господарських операцій.

Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.

Доказами наявності таких обставин можуть бути документи або показання свідків, що свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем і виробником або імпортером активу; інформація (у тому числі з відкритих джерел) щодо звичайних умов ділової поведінки на певному ринку; дані, отримані від виробника або перевізника, які засвідчують прямий шлях руху активів від виробника до набувача, без фактичної участі посередників у цьому процесі тощо. Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операції - дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувався далі (чи реалізовувався, чи споживався тощо).

Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді актив отриманий від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановлювати, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські зв'язки між платником податків та його задекларованим контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу у порівнянні із задекларованим.

Також у такому разі варто встановлювати технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка тощо).

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фрегат ІСП» та ПП «Юст А» укладено договір про надання послуг по доступу до мережі Інтернет від 01.06.2007 року.

Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не засвідчили обставини укладення спірного договору та підтвердили неможливість ідентифікації безпосередніх осіб, що надавали послуги за даним договором. Зі свідчень останніх не підтверджено реальність виконання операції саме ПП "Юст-А" з поставки послуг з доступу до мережі Інтернет, а також не надано даних, хто виступав оператором телекомунікацій у розглядуваних поставках та був власником мережі, по якій йшла передача даних в рамках постачання цих послуг.

Позивачем та свідками також не роз'яснено наявність договірних правовідносин між кожним постачальником з власником мережі передачі даних, чи міг оператор на даному відрізку мережі поставляти Інтернет-послуги, на яких умовах мережа надавалася постачальникам; наявність підключення первісних постачальників по ланцюгу до мереж передачі даних інших операторів.

З метою перевірки реального надання послуг на вимогу суду позивачем не доведено наявність у кожного з постачальників по ланцюгу власного або орендованого мережевого обладнання для передачі даних (сервера, маршрутизатора тощо).

З огляду на те, що відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про телекомунікації" діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів, позивачем не доведено факт включення постачальників позивача по ланцюгу до реєстру операторів, провайдерів та наявності у них ліцензій для надання цих послуг на ринку телекомунікацій для встановлення наявності об'єктивної можливості у цих постачальників поставити відповідні послуги.

Позивачем також не роз'яснено обставин і способу налагодження господарських зв'язків між платником податків (позивачем у справі) та його контрагентом (ПП "ЮСТ-А"), не з'ясовано осіб, які персонально брали участь у налагодженні господарських зв'язків.

В силу викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт придбання послуг по доступу до мережі Інтернет, та правомірність формування податкового кредиту за період грудень 2009 року - вересень 2010 року, та правомірно відмовив в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Фрегат ІСП" до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним акту та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат ІСП» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.А. Шальєва