Ухвала

від 22.09.2015 по справі 805/1556/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року справа №805/1556/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року по адміністративній справі №805/1556/15-а за позовом Маріупольської міської ради до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області Сіволіна Михайла Юрійовича, Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: НОМЕР_1 від 10 липня 2014 року;

визнати незаконними дії держреєстратора Сіволіна М.Ю. щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_3 звернувся до ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. За вказаною адресою ОСОБА_3 на праві власності належить торгівельний павільйон. Право власності на цей павільон визнано судовим рішенням, яке стало підставою для проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на це майно.

Маріупольська міська рада відмовила ОСОБА_3 в погодженні місця розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та звернулася до Реєстраційної служби з заявою про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно торгівельний павільйон, літ.А-1, по АДРЕСА_1.

Проте, Реєстраційна служба відмовила у скасуванні державної реєстрації права власності, мотивуючи це відсутністю судового рішення про скасування рішення державного реєстратора.

Державний реєстратор Сіволін М.Ю., реєструючи право власності ОСОБА_3 на торгівельний павільон, не перевірив наявність правовстановлювальних документів на земельну ділянку; не отримав підтвердження факту введення в експлуатацію торгівельного павільйону та не врахував, що цей об'єкт збудований самовільно.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 липня 2014 року № НОМЕР_1, прийняте державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області Сіволіним М.Ю.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_3, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на сплив строку звернення до суду з цим позовом відповідно до ст.99 КАС України.

Також судом першої інстанції не обґрунтовано в чому полягає порушення прав позивача рішенням державного реєстратора.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними ді відповідача, суд першої інстанції фактично встановив відсутність публічно-правового спору між позивачем та відповідачем.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Маріупольська міська рада Донецької області (ідентифікаційний код 33852448) є органом місцевого самоврядування, зареєстрована як юридична особа 21 травня 1997 року.

Маріупольське міське управління юстиції Донецької області (ідентифікаційний код 33244064) зареєстроване як юридична особа (а.с.86), є територіальним органом Міністерства юстиції України.

Відповідно до п.3 Положення про Маріупольське МУЮ, затвердженого наказом Головного управління юстиції у Донецькій області від 15 жовтня 2012 року № 699/1, одним з основних завдань Маріупольського МУЮ є забезпечення реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Маріупольське МУЮ відповідно до законодавства забезпечує ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону, що визначено пп.4.31, 4.33 п.4 Положення про Маріупольське МУЮ (а.с.87-97).

Реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції діє у складі Маріупольського МУЮ, є його структурним підрозділом, який забезпечує реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби, що визначено п.1 Положення про реєстраційну службу Маріупольського міського управління юстиції, затвердженого начальником Реєстраційної служби Маріупольського МУЮ 22 жовтня 2013 року за погодженням з головою Державної реєстраційної служби України та начальником реєстраційної служби Головного управління юстиції у Донецькій області.

Реєстраційна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до закону; надає інформацію про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до закону; приймає та видає документи, повязані з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, взяттям на облік безхазяйного нерухомого майна, надаванням інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до законодавства, що визначено пп.4.15-4.18 п.4 Положення про Реєстраційну службу.

Відповідно до п.9 Положення про Реєстраційну службу в її структуру входить Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області Сіволін М.Ю. призначений на посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції наказом начальника Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 20 травня 2014 року № 139/2 (а.с.85).

Спірні правовідносини виникли внаслідок проведення державної реєстрації права власності на торгівельний павільйон, літ. А-1, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на імя ОСОБА_3

Заочним рішенням від 03.06.2014 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області у справі № 263/2200/14-ц визнано за ОСОБА_3 право власності на низку торгівельних павільйонів, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1.

10.07.2014 року ОСОБА_3 звернувся до Реєстраційної служби з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), в якій просив зареєструвати виникнення права приватної власності на торгівельний павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на його імя (а.с.102).

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подана ОСОБА_3, отримана держреєстратором Сіволіним М.Ю. та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.07.2014 року 16:22:48 за реєстраційним номером НОМЕР_2.

Разом з заявою надане рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 червня 2014 року у справі № 263/2200/14-ц (а.с.110).

Факт подання заявником будь-яких інших документів для проведення державної реєстрації права власності в картці прийому заяви не відображений.

В матеріалах реєстраційної справи № 404388214123 наявні такі документи: заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності (а.с.102), квитанція № ПН44 від 25 червня 2014 року про сплату державного мита за державну реєстрацію (а.с.104), квитанція № ПН59 від 25 червня 2014 року про оплату послуг з видачі витягу (а.с.103), засвідчена заявником копія паспорту громадянина України ОСОБА_2 (а.с.105-106), засвідчена заявником копія довідки № 15892 про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с.107), засвідчена судом копія рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 червня 2014 року у справі № 263/2200/14-ц з відміткою про набрання ним законної сили 13 червня 2014 року (а.с.108-109), картка прийму заяви № 14360922 (а.с.110), Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 24093480 від 10 липня 2014 року (а.с.111-116), Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна № НОМЕР_3 від 10 липня 2014 року (а.с.117).

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно свідчить, що до 10 липня 2014 року право власності на обєкт торгівельний павільйон, літ. А-1, розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване не було.

Також в матеріалах реєстраційної справи № 404388214123 відсутні документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію цього об'єкта.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 липня 2014 року держреєстратор Сіволін М.Ю. прийняв рішення № НОМЕР_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.118).

Це рішення передбачало проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, на торгівельний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за субєктом: ОСОБА_3; а також відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на цей об'єкт нерухомого майна.

Як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № НОМЕР_4, сформований 10 липня 2014 року, цього ж дня на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: НОМЕР_1 від 10 липня 2014 року держреєстратор Сіволін М.Ю. вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності: 6293611, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, власник: ОСОБА_3 яке виникло на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 червня 2014 року по справі № 263/2200/14-ц, на об'єкт нерухомого майна: 404388214123 торгівельний павільйон, літ. А-1, загальною площею 3,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.119-120).

17 липня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до позивача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування торгівельного павільйону, площею 0,00034 га, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.14).

З документів, поданих разом з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, Маріупольська міська рада дізналася про наявність рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 червня 2014 року по справі № 263/2200/14-ц.

За заявою Марвупольської міської ради ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 серпня 2014 року заочне рішення від 03 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4. про стягнення заборгованості за договором позики скасовано (а.с.17).

20 серпня 2014 року маріупольська міська рада звернулася до Реєстраційної служби з листом, в якому, посилаючись на скасування заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 червня 2014 року, просила скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно торгівельний павільйон, літ. А-1, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на ч.2 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.41 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, п.2.6. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно листом від 05 вересня 2014 року № 3275/4.6.-16 Реєстраційна служба відмовила в скасуванні державної реєстрації права власності (а.с.19).

Рішенням Маріупольської міської ради від 27.02.2015 року №6/46-5191 ОСОБА_3 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування тимчасових споруд торгівельного призначення торгівельних павільйонів) орієнованою площею 0,001225 га по АДРЕСА_1 (а.с.15-16).

Спірні правовідносини регулюються Законом України №1952 та Порядком №868.

Відповідно до ст. 6 Закон України №1952 систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Статтею 8 Закону України №1952 передбачено, що до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав або відмова у їх реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень регулюється статтею 15 цього Закону.

Порядком №868 встановлено, що рішення щодо державної реєстрації прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно.

Стаття 19 Закону України №1952 визначає підстави для проведення державної реєстрації прав до яких належить рішення судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 4 Закону України №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам; право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Відповідно до ст. 5 Закону України №1952 якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст.376 Цивільного кодексу України Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що торгівельний павільйон є самочинною будовою та в експлуатацію відповідно до діючого законодавства не приймався.

Таким чином, державний реєстратор Сіволін М.Ю. прийняв рішення від 10 липня 2014 року № НОМЕР_1 про державну реєстрацію прав на торгівельний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порушення ст. 5 Закону України №1952 оскільки об'єкт не був прийнятий в експлуатацію.

Крім того, вищезазначене рішення прийнято державним реєстратором Сіволіним М.Ю. передчасно, оскільки підставою для проведення державної реєстрації прав на вищезазначений об'єкт є заочне рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 3 червня 2014 року, яке не набуло законної чинності, переглянуто та скасовано ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 12 серпня 2014 року.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в частині скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області Сіволіна М.Ю. від 10 липня 2014 року №14359986 правомірно задоволені.

Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання дій державного реєстратора Сіволіна М.Ю. незаконними, які відхилені судом і не є предметом апеляційного перегляду, оскільки заявлена апеляційна скарга оскаржує постанову суду, якою скасовано рішення.

Посилання апелянта на відсутність об'єкту судового захисту, а саме, наявність порушеного права спірним рішенням відповідача, колегія суддів не приймає оскільки похідним від права власності на нерухоме майно є право власності на земельну ділянку в межах якої розташована ця нерухомість.

Міська рада за Прикінцевими та Перехідними положеннями Земельного кодексу України, ст. 83 цього кодексу здійснює функції по розпорядженню земельними ділянками в межах міста, що доводить право ради на контроль за законністю виділення та експлуатацію земельної ділянки. За нормами Земельного кодексу це є виключно компетенцією ради.

Посилання апелянта в своїй апеляційній скарзі на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду із даною позовною заявою суд не бере до уваги з огляду на те, що спірне рішення реєстратора має довготривалий характер внаслідок чого питання щодо його законності може виникнути у будь який час.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року по адміністративній справі №805/1556/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року по адміністративній справі №805/1556/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді М.Г. Сухарьок

Т.Г. Гаврищук