Ухвала

від 23.09.2015 по справі 812/2537/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року справа №812/2537/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 812/2537/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2014 року Державна податкова інспекція у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» про надання дозволу інспекції на погашення суми податкового боргу товариства за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (а.с. 2-3).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 53-55).

Не погодившись з судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 812/2537/14 про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме положень п.95.3 ст.95, п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України. Крім того, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції помилково визначено, що розстрочення податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його податкового боргу, а відповідно до Методичних рекомендацій щодо встановлення загрози виникнення податкового боргу та проведення аналізу фінансового стану підприємств, які звертаються до органів ДПС для розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 72 від 11 лютого 2010 року, розстрочення податкових зобов'язань - це надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму податкових зобов'язань без врахування сум пені на умовах податкового кредиту (а.с. 60-61).

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

22 вересня 2015 року представником апелянта до канцелярії суду надано клопотання про розгляд справи за відсутністю представника інспекції (а.с. 94-95).

23 вересня 2015 року до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника товариства (а.с. 105-106).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 03113207) зареєстроване 31 січня 1994 року; місцезнаходження: 94505, Луганська обл., м. Красний Луч, Антрацитівське шосе, буд. 36. Перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 380 145 0000 001457 (а.с. 6-9, 29, 31, 96-104). Дії на підставі статуту (а.с. 27-28).

Перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Красному Лучі з 21 січня 1994 року за № 26 (а. с. 30).

Відповідач має податковий борг у загальній сумі 567 579,90 грн., який складається:

- з податку та збори не віднесені до інших категорій 53 897,60 грн.;

- з податку на доходи з фізичних осіб 156834,34 грн.;

- з податку на прибуток приватних підприємств 552,05 грн.;

- з орендної плати з юридичних осіб 140023,88 грн.;

- з податку на додану вартість 2079163,43 грн.;

- штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки 6211,50 грн.;

- надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 3 147,10 грн. (а. с. 44).

07 березня 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Красному Лучі прийнято рішення №3 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а. с. 26).

14 травня 2012 року посадовими особами інспекції описано майно товариство, про що складено акт опису майна на загальну суму 909 004,00 грн. (а. с. 23).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року по справі №812/2748/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» задоволено, стягнуто податковий борг у сумі 678 637,93 грн. та встановлено спосіб виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на доходи з фізичних осіб строком на 60 календарних місяців, починаючи з квітня 2013 року по березень 2018 року включно (а.с.11-13).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року по справі №812/7074/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» задоволено, стягнуто податковий борг у сумі 980 511,98 грн. та встановлено спосіб виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу з податку на прибуток, орендної плати за земельні ділянки, збору за забруднення навколишнього середовища, з податку на додану вартість на 60 календарних місяців, починаючи з вересня 2013 року по серпень 2018 року включно (а.с.45-46).

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу шляхом направлення інкасових доручень на розрахункові рахунки банку, які обслуговують платника (а. с. 14-22), які поверталися без виконання.

Спірним питанням даної справи є правомірність надання дозволу позивачу на погашення суми податкового боргу товариства за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі в рахунок виконання рішень суду щодо до стягнення боргу.

При прийнятті спірного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями встановлено строк і порядок виконання судових рішень від 03 квітня 2013 року та 28 серпня 2013 року щодо стягнення податкового боргу, який не сплинув, відтак підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу з товариства за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України передбачено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як вбачається з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Згідно з ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі, зокрема, несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 ст. 89 Податкового кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Підпунктами 87.1 та 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковим кодексом встановлено певний порядок примусового стягнення податкової заборгованості, а саме: спочатку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі недостатності коштів - продаж майна, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Тобто, розстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось раніше, судовими рішеннями Товариству з додатковою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 10911" встановлено строк і порядок виконання судових рішень шляхом розстрочення сплати податкового боргу (а. с. 11-13, 45-46).

Враховуючи вищевикладене та те, що за судовими рішеннями строк сплати податкового боргу не сплив (останній місяць - серпень 2018 року), суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу Товариства з додатковою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 10911" за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі .

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на положення Методичних рекомендацій щодо встановлення загрози виникнення податкового боргу та проведення аналізу фінансового стану підприємств, які звертаються до органів ДПС для розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 72 від 11 лютого 2010 року, оскільки положення дані рекомендації стосуються питання розстрочення(відстрочення) податкових зобов'язань платника податків, а не розстрочення виконання рішення суду щодо стягнення боргу.

Таким чином, суд вважає, що висновки позивача/апелянта є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 812/2537/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова