Ухвала

від 23.09.2015 по справі 805/2870/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року справа №805/2870/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року у справі № 805/2870/15-а за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2015 року Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області про стягнення витрат по виплаті пенсій по втраті годувальника з відповідача у розмірі 4 086,75 грн. за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року; стягнення відшкодування витрат по виплаті пенсій громадянам держав-учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво за межами України з відповідача в розмірі 750,00 грн. за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року (а.с. 3-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області задоволено. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області суму заборгованості з відшкодування витрат по виплаті пенсій по інвалідності та втраті годувальника за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року у розмірі 4 836,75 грн. (а.с. 87-89).

Не погодившись з судовим рішенням, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року у справі № 805/2870/15-а про стягнення заборгованості та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відділенням зазначено наступне.

Щодо відшкодування пенсій ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 750,00 грн. апелянт зазначає, що він не відноситься до осіб, які мають право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого, відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», оскільки не має прямого родинного зв'язку між померлим годувальником і утриманцем.

Стосовно відшкодування витрат на виплату пенсій громадянам, які отримали каліцтво на території колишнього СРСР у розмірі 4086,75 грн., апелянт зазначає, що положення Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров'я, які пов'язані із виконанням трудових обов'язків не передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров'я, які пов'язані із виконанням ними трудових обов'язків, а регулює питання виплати пенсій.

Крім того, апелянтом зазначено, що ОСОБА_3, годувальник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали каліцтво не в часи СРСР, а на території Росії у 2004, 2010 та 2012 роках та отримають страхове відшкодування згідно законів Російської Федерації (а.с. 90-93).

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року позивачем виплачені:

пенсія по втраті годувальника ОСОБА_2 в сумі 750,00 грн.;

пенсії громадянам держав - учасниць СНД членам їх сімей, які отримали каліцтво за межами України ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 в сумі 4 086,75 грн.

Вказані суми включені позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Як вбачається з додатків до актів щомісячної звірки відповідачем вказана сума до заліку не прийнята (а.с. 14-18).

При прийнятті спірного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відповідно, позовні вимоги щодо відшкодування зазначених виплат ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 в сумі 4 086,75 грн. суд першої інстанції задовольнив.

При задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 має право на отримання зазначеної пенсії у відповідності до положень ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування», відтак Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати зазначені витрати управлінню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-ХIV) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Тобто, чинним законодавством саме на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладений обов'язок відшкодовувати шкоду при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 2 Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 03 березня 2003 року № 5-4 та правління Фонду соцстрахування від нещасних випадків України від 04 березня 2003 року № 4 (далі - Порядок № 5-4/4), цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом № 1105-ХIV (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктом 5 Порядок № 5-4/4 встановлено, що органи Пенсійного фонду України щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 6 зазначеного Порядку Головні Управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1105-ХIV, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Отже, вказаною нормою обумовлено право Пенсійного фонду на звернення до суду із даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія по інвалідності ОСОБА_3 призначена на підставі "Акту про нещасний випадок на виробництві", згідно якого він у листопаді 2004 року отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території Росії (а.с. 19-20).

Пенсія по інвалідності ОСОБА_6 призначена на підставі "Акту №10 про нещасний випадок на виробництві", згідно якого ОСОБА_6 у жовтні 1985 року отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території СРСР (а.с. 21).

Пенсія по інвалідності ОСОБА_8 призначена на підставі "Акту №7 про нещасний випадок на виробництві", згідно якого ОСОБА_8 у жовтні 1984 року отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території СРСР (а.с. 22-23).

Пенсія по інвалідності ОСОБА_9 призначена на підставі "Акту №2/10 про нещасний випадок на виробництві", згідно якого він у липні 2010 року отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території Росії (а.с. 24-25).

Пенсія по інвалідності ОСОБА_10 призначена на підставі "Акту №1/12 про нещасний випадок на виробництві", згідно якого він у квітні 2012 року отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території Росії (а.с. 26-28).

Пенсія по інвалідності ОСОБА_7 призначена на підставі "Акту №1 про нещасний випадок на виробництві", згідно якого ОСОБА_7 у жовтні 1990 року отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території СРСР (а.с. 41-42).

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивачем виплачена пенсія зазначеним особам за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року в сумі 4 086,75 грн. у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), зокрема Законом № 1105-XIV, який визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

За змістом ст. 21 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.

Відповідно ст. 1 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення" від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області про стягнення заборгованості про стягнення заборгованість з відшкодування основного розміру пенсії, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 в сумі 4 086,75 грн. .

Викладене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 31 березня 2015 року № 21-2а15.

Щодо відшкодування витрати з виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 33 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з п.п. "д" п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 29 грудня 2006 року встановлено факт знаходження ОСОБА_2 на утриманні свого дядька ОСОБА_11, який загинув на виробництві в результаті нещасного випадку у 2004 році. З цього ж рішення суду вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства (а.с. 51-54).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 має право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі п. 3 ст. 33 Закону 1105-XIV, а Фонд зобов'язаний відшкодувати Управлінню витрати останнього, пов'язані з виплатою цієї пенсії.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року у справі № 805/2870/15-а за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова