Постанова

від 24.09.2015 по справі 826/6373/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6373/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехгруп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехгруп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Інтертехгруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Відекс» за період липень 2014 року.

За результатами вищезазначеної перевірки позивача складено акт від 14.11.2014 року № 1078/26-55-22-03/33831941, яким зафіксовано виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6. ст.198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 110 786,00 грн., тобто позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року у сумі 110 786,00 грн. (рядок 19 декларації з ПДВ), що призвело до завищення зарахування від'ємного значення різниці звітного поточного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації з ПДВ) за липень 2014 року на загальну суму 110 786,00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 року №166926552203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 110 786,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному (досудовому) порядку до Головного управління ДФС у м. Києві, за результатами чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що не підтверджено реальність господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини позивача з ТОВ «Відекс» за перевіряємий період ґрунтувалися на договорі поставки № 05-06-14 від 05.06.2014 року, договорі про технічне сервісне обслуговування та ремонт обладнання №С08/05/14 від 08.05.2014 року та договорі про надання юридичних послуг №А 0060614 від 06.06.2014 року.

Відповідно до п.1.1 договору поставки № 05-06-14 від 05.06.2014 року, Покупець (позивач) купує, а Постачальник (ТОВ «Відекс») зобов'язується провести постачання обладнання та запчастин, а разом надалі Товар, а Покупець зобов'язується прийняти даний Товар та своєчасно здійснити оплату за Товар, згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 2.1 договору, ціна на Товар буде визначається окремо за кожну поставку, згідно із видатковими накладними .

Відповідно до п. 3.3 договору, постачання Товару здійснюється постачальником на умовах постачання товару на склад Покупця, видаткових накладних, або товарно-транспортних накладних, або акту передачі Товару.

Згідно п. 5.1 договору, товар повинен бути упакований таким чином, щоб забезпечити збереження товару при транспортуванні та перевантаженнях.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій, виконання умов зазначеного договору поставки та отримання товару: Ущільнення (404.008572), Кільце (3171), Зірочка (125889), Пружина стиснення (1*9,5*20,1 мм), Кільце (94150896), Ніж У&Г Колесо (153567), Ловушка для комах, Салфетка (0052), Трійник пласт КЬ22РОХ-8, Модульна стрічка К134, Акумулятор температури Штекер (22), Ущільнення ДН50 112*102*8, Ущільнення ДН100 112*102*8, Ручка фальш пляшки Фільтр (0052), Датчик ЖУМ041С, Шланг (032065), Шланг (010065), Фільтр (0052), Бланідас А форте (20 л, 23 кг.), Енран 7420-Х, Пневмоциліндр (6431), Датчик СЕ9007, Ланцюг (7621031), Датчик (50102613), Втулка РАОР003844, Кулиса (1563320080), Кулиса (8560330256), Втулка (1782320610), позивачем надані суду копії наступних первинних документів:

видаткових накладних: від 01.07.2014 року № 14 на суму 53 259,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 876,60 грн.); від 03.07.2014 року № 46 на суму 59 608,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 934,80 грн.); від 04.07.2014 року № 67 на суму 59 184,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 864,00 грн.); від 11.07.2014 року № 173 на суму 58 374,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 729,00 грн.); від 17.07.2014 року № 269 на суму 61 574,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 262,40 грн.); від 18.07.2014 року № 291 на суму 58844,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 807,40 грн.); від 21.07.2014 року № 317 на суму 57 438,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 573,00 грн.); від 30.07.2014 року № 488 на суму 199 899,55 грн. (у т.ч. ПДВ - 33 316,59 грн.);

податкових накладних: від 01.07.2014 року № 14 на суму 53 259,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 876,60 грн.); від 04.07.2014 року № 46 на суму 59 608,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 934,80 грн.); від 04.07.2014 року № 67 на суму 59 184,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 864,00 грн.); від 11.07.2014 року № 173 на суму 58 374,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 729,00 грн.); від 17.07.2014 року № 269 на суму 61 574,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 262,40 грн.); від 18.07.2014 року № 291 на суму 58844,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 807,40 грн.); від 21.07.2014 року № 317 на суму 57 438,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 573,00 грн.); від 30.07.2014 року № 488 на суму 199 899,55 грн. (у т.ч. ПДВ - 33 316,59 грн.);

рахунків-фактур: від 01.07.2014 року № 14 на суму 53 259,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 876,60 грн.); від 03.07.2014 року № 46 на суму 59 608,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 934,80 грн.); від 04.07.2014 року № 67 на суму 59 184,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 864,00 грн.); від 11.07.2014 року № 173 на суму 58 374,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 729,00 грн.); від 17.07.2014 року № 269 на суму 61 574,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 262,40 грн.); від 18.07.2014 року № 291 на суму 58844,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 807,40 грн.); від 21.07.2014 року № 317 на суму 57 438,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 573,00 грн.); від 30.07.2014 року № 488 на суму 199 899,55 грн. (у т.ч. ПДВ - 33 316,59 грн.).

Так, зазначені суми податку на додану вартість у розмірі 101 363,79 грн. включено позивачем до податкового кредиту за липень 2014 року.

Здійснення розрахунків позивачем за вказаним договором підтверджується наявними у матеріалах справи виписками обслуговуючого позивача банку. Факт перерахунку грошових коштів позивачем на користь ТОВ «Відекс» не заперечується перевіряючими в акті перевірки.

Крім того, позивачем надано в якості доказів реальності господарських операцій, договір зберігання від 03.01.2014 року та акти передачі-приймання матеріальних цінностей від 01.07.2014 року, 03.07.2014 року, 04.07.2014 року, 11.07.2014 року, 17.07.2014 року, 18.07.2014 року, 21.07.2014 року, 30.07.2014 року.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що договір № 05-06-14 від 05.06.2014 року, укладений з ТОВ «Відекс» реально виконувався сторонами, зокрема, у липні 2014 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що отриманий від ТОВ «Відекс» товар, згідно договору № 05-06-14 від 05.06.2014 року, позивач зберігає на товарному складі за адресою АДРЕСА_1, згідно договору про відповідальне зберігання, укладеного 03.01.2014 року з СПД ОСОБА_2

Також, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) з ТОВ «Відекс» (Виконавець) було укладено договір №С08/05/14 від 08.05.2014 року на технічне (сервісне) обслуговування та ремонт обладнання, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується виконувати завдання Замовника технічне (сервісне) обслуговування та ремонт обладнання, а Замовник зобов'язується приймати виконані належним чином роботи та оплачувати їх вартість.

Відповідно до п. 1.2 договору, перелік обладнання, вартість, зміст та періодичність обслуговування містяться у актах приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 3.2 договору, вартість робіт Виконавця визначається на підставі розцінок, визначених та затверджених Сторонами та встановлюється Сторонами в Актах приймання-передачі виконаних робіт. Загальна орієнтовна вартість робіт за цим договором на рік складає 150 000,00 грн., крім того ПДВ (20%) - 30 000,00 грн., що разом складає 180 000,00 грн. (п.3.3договору).

Згідно акту № ОУ-ЗО здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.07.2014 року, ТОВ «Відекс» були надані послуги з ремонту модуля сепарації на загальну суму 21 831,60 грн., в т.ч. ПДВ 3 638,60 грн., та виписана податкова накладна.

На підтвердження виконання сторонами умов договору №С08/05/14 від 08.05.2014 року та отримання послуги з ремонту модуля сепарації, позивач надав суду отримані від ТОВ «Відекс» податкову накладну від 02.07.2014 року № 30 на суму 21 831,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 638,60 грн.); рахунок-фактуру від 02.07.2014 року № 30 на суму 21 831,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 638,60 грн.).

Проаналізувавши норми зазначеного договору, виконання робіт за договором № С08/05/14 від 08.05.2014 року, встановлюються позивачем відповідно до завдання.

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що для виконання договору №С08/05/14 від 08.05.2014 року не потрібно заявки, на підставі якої позивач замовляв у ТОВ «Відекс» роботи, оскільки вказаним договором не передбачено таких заявок.

А завдання, на виконання певних робіт може бути викладено, як в усній так і в письмовій формі.

Також, позивачем на підтвердження виконання вказаного договору надано договір підряду № 20052013 від 20.05.2013 року на технічне обслуговування та ремонт обладнання, а також перелік обладнання, вартість та періодичність обслуговування того обладнання.

Тобто, з вказаних доказів, можна зробити висновок, що модуль сепарації наявний на балансі у позивача.

Таким чином, враховуючи позивачем доведено замовленні у ТОВ «Відекс» послуги з технічного (сервісного) обслуговування, ремонту обладнання.

Також, у відповідності до матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Відекс» (Виконавець) було укладено договір № А0060614 від 06.06.2014 року про надання юридичних послуг, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, Виконавець зобов'язується надавати юридичну допомогу в обсязі і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 2.1 договору Виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи:

а)перевіряє відповідність вимогам законодавства внутрішніх документів Замовника, надає допомогу Замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів;

б)бере участь у підготовці та укладенні різного роду договорів, що укладаються Замовником з іншими підприємствами та громадянами, надає допомогу щодо організації контролю за виконанням цих договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, що не виконують договірних зобов'язань;

в) організує та веде претензійну роботу за матеріалами, підготовленими Замовником;

г) бере участь у розгляді питань про дебіторську та кредиторську заборгованість, що є на балансі господарства, та вживає спільно з іншими підрозділами заходів щодо ліквідації цієї заборгованості;

д)надає допомогу з організації та здійснення контролю за дотриманням Замовником встановленого чинним законодавством порядку продажу та приймання продукції і товарів за кількістю та якістю, проводить інструктаж працівників, які відповідають за відправлення та приймання товарно - матеріальних цінностей, про порядок оформлення цих операцій та активування у випадку нестачі, некомплектності, псування товарів та вантажів, робить висновок про законність списання матеріальних цінностей;

е) представляє у встановленому порядку інтереси Замовника в суді, а також в інших органах при розгляді правових питань;

ж)дає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності Замовника;

з) за дорученням Замовника бере участь у засіданні балансової комісії та розробці пропозицій за підсумками фінансово-господарської діяльності;

и)готує за дорученням Замовника матеріали про розкрадання, розтрати, нестачі, випуск недоброякісної і нестандартної продукції та про інші правопорушення для передачі слідчим, судовим органам, а також вживає заходів щодо відшкодування збитків, завданих Замовнику;

і)організує систематичний облік та збереження нормативних актів, що надходять до Замовника та видаються ним;

ї)інформує Замовника про нове законодавство, організує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами Замовника нормативних актів, що стосуються їхньої діяльності, регулярно здійснює особистий прийом працівників Замовника та консультує з правових питань.

й)консультує та доводить до відповідності до чинного законодавства бухгалтерський облік на підприємстві Замовник.

Відповідно до п. 4.1 договору, за роботу, виконану Виконавцем, Замовник перераховує безготівкові кошти на розрахунковий рахунок Виконавця відповідну суму з урахуванням ПДВ зазначену у підписаному з двох боків Акту виконаних робіт за кожний відповідний термін надання послуг.

Згідно акту № ОУ-197 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.07.2014 року, ТОВ «Відекс» було надано позивачу юридичне та бухгалтерське обслуговування на загальну суму 34 704,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 784,00 грн.

На підтвердження виконання сторонами умов договору № А0060614 від 06.06.2014 року та отримання послуг з юридичного та бухгалтерського обслуговування ТОВ «Відекс» оформлено на ім'я позивача податкову накладну від 14.07.2014 року № 197 на суму 34 704,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 784,00 грн.).

Тобто, виконання робіт за договором № А0060614 від 06.06.2014 року встановлюється позивачем відповідно до завдання.

Так, п. 2.3 договору, визначено, що при виконанні зазначених у п.2.1 обов'язків Виконавець спирається виключно на інформацію, документи, матеріали надані Замовником.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів критично ставиться до посилань суду першої інстанції, що позивачем не надано суду жодного завдання, чи то заявки, на підставі якої позивач замовив у ТОВ «Відекс» роботи, згідно договору № А0060614 від 06.06.2014 року, не надано доказів, що позивач передавав ТОВ «Відекс» будь-які документи чи інформацію, необхідні для отримання юридичної допомоги, консультації, складення процесуальних документів тощо, оскільки для виконання договору №С08/05/14 від 08.05.2014 року не потрібно заявки, на підставі якої позивач замовляв у ТОВ «Відекс» роботи, вказаним договором не передбачено таких заявок.

А завдання, на виконання певних робіт може бути викладено, як в усній так і в письмовій формі.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обов'язковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Суд звертає увагу, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі відносно посадових осіб товариства, який набрав законної сили.

Матеріали справи таких відомостей не містять.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд звертає увагу, що станом на дату укладення і виконання договорів між позивачем та ТОВ «ВІДЕКС», вказаний суб'єкт господарювання зареєстрований у передбаченому законодавством порядку і є платником ПДВ, тобто мав спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару (робіт, послуг), відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в тому числі зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати чи податковий кредит за можливу неправомірну діяльність контрагента.

В Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ВІДЕКС» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що волевиявлення позивача на укладення договорів було вільним та відповідало внутрішній волі, а договори спрямовані на реальне настання передбачених ним наслідків.

Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та надані до суду апеляційної інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що вчинені між позивачем та ТОВ «ВІДЕКС» містять у собі ділову мету, оскільки позивач мав намір одержати економічний ефект у результаті укладеного договору.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 року № 166926552203року винесене Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки

З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для скасування з постановленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехгруп» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2015 року скасувати та постановити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехгруп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 року № 166926552203.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.