Ухвала

від 24.09.2015 по справі 826/10997/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10997/15 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000301701 від 31.01.2015 та визнання неправомірними дій працівників відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000301701 від 21.01.2015, а тому відсутні підстави для його скасування в судовому порядку. Щодо заявлених позивачем вимог про визнання неправомірними дій працівників відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що документальну невиїзну позапланову перевірку позивача вже було проведено, а за її наслідками складено відповідний акт про результати такої перевірки та податкове повідомлення-рішення, тому податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому дії податкового органу з проведення перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача, а отже, їх оскарження не сприяють відновленню порушених прав платника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 15.12.2014 по 09.12.2014 відповідачем, на підставі наказу в.о. начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві № 358 від 09.12.2014, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка своєчасності, повноти та достовірності нарахування та сплати податків СПД - фізичною особою ОСОБА_2 щодо реалізації корпоративних прав при виході із засновників ТОВ «Ліко-Технологія», ТОВ «АкваЛенд» та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія Житло-1» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Вказаною перевіркою встановлено недекларування позивачем доходу, отриманого за наслідком продажу своєї частки в статутному капіталі TOB «АкваЛенд» в грошовому еквіваленті 184 500,00 грн та відсутність документального підтвердження придбання позивачем такої частки, що є порушенням, в тому числі, пп. 170.2.2 пункту 170.2 статті 170, п.п. «а», «б» п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, в наслідок чого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 31 135,60 грн.

Зазначені обставини зафіксовані відповідачем в акті перевірки № 54/26-50-17-01 від 26.12.2014 (а.с. 18-22).

Не погоджуючись з висновками такого акту перевірки, 09.01.2015 позивачем до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві подані заперечення на нього (а.с. 16-17).

За наслідком розгляду таких заперечень, відповідачем 17.01.2015 надано відповідь, за змістом якої, з урахуванням надання позивачем документів, що підтверджують понесені ним витрати на придбання корпоративних прав TOB «АкваЛенд» у сумі 1 341 013,50 грн та з огляду на відчуження ним в 2013 році таких прав на загальну суму 1 354 500,00 грн (1 354 500,00 - 1 341 013,50 = 13 486,50 грн), встановлено, що не підтвердженими фінансовими документами залишаються витрати позивача на придбання частки в статутному капіталі TOB «АкваЛенд» на суму 13 486,50 грн, у зв'язку з чим податковим органом зменшено розмір податку на доходи фізичних осіб, що підлягав стягненню з позивача, з 31 135, 60 грн до 2 022, 97 грн.

21.01.2015 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000301701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 2 022,97 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 505,74 грн (а.с. 10).

В 2007 році позивачем придбано частину частки у розмірі 72, 9% в статутному капіталі ТОВ «АкваЛенд» на суму 13486,50 грн (а.с. 23-26).

Згідно довідки ТОВ «АкваЛенд» № 22/05 від 22.05.2013, станом на 22.05.2013 частка ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «АкваЛенд» в сумі 1 354 500,00 грн сформована повністю грошовими коштами в розмірі 1 354 500,00 грн (а.с. 40).

Згідно договорів дарування частки в статутному капіталі TOB «АкваЛенд» від 22.05.2013, частка позивача в статутному капіталі TOB «АкваЛенд» у грошовому еквіваленті в розмірі 1 170 000,00 грн дарована ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 43-45).

Відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 22.05.2013, позивач продав ОСОБА_6 свою частку в статутному капіталі TOB «АкваЛенд» у грошовому еквіваленті в розмірі 184 500, 00 грн (а.с. 47-48).

В позовній заяві позивачем зазначено, що в позивача не залишилось документів, що підтверджують витрати на придбання частки в статутному капіталі ТОВ «АкваЛенд» на суму 13486,50 грн, так як пройшло вже майже вісім років з моменту придбавання корпоративних прав.

Однак, у відповідності до п. 176.1 статті 176 ПК України, одним із обов`язків платника податку є отримування та зберігання протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.

Відповідно до положень п. 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи наведені положення та ту обставину, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік (а.с. 57), в якому мав місце продаж позивачем інвестиційного активу на суму 184 500,00 грн., подана останнім до відповідача 03.03.2014, за позивачем досі залишається обов'язок зберігання документів первинного обліку, які підтверджують понесені ним витрати при розрахунку інвестиційного прибутку, тобто витрати на придбання корпоративних прав TOB «АкваЛенд».

Сума підтверджених ОСОБА_2 витрат на придбання корпоративних прав TOB «АкваЛенд» складає в загальному розмірі 1 341 013,50 грн, що підтверджується квитанціями та виписками з банківського рахунку (а.с. 78-86).

Таким чином, враховуючи факт відчуження позивачем у 2013 році корпоративних прав TOB «АкваЛенд» на загальну суму 1 354 500,00 грн., з яких 1 170 000,00 грн, які у відповідності до пп. 170.2.5 п. 170.2 статті 170 ПК України в контексті норм пп. 170.2.2 п. 170.2 статті 170 ПК України не враховуються під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами, а 184 500,00 грн. складають суму отриманого ОСОБА_2 інвестиційного доходу, беручи до уваги те, що сума придбання позивачем інвестиційного активу TOB «АкваЛенд» на суму 13 486,50 грн. документально не підтверджується, що не спростовується позивачем, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок податкового органу щодо порушення ОСОБА_2 порядку декларування отриманого ним у 2013 році інвестиційного прибутку, що, відповідно, є підставою для збільшення йому сум грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Отже, оскільки кошти від дарування інвестиційного активу не можуть враховуватись при обрахунку інвестиційного прибутку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000301701 від 31.01.2015.

Щодо заявлених позивачем вимог про визнання неправомірними дій працівників відповідача, слід зазначити, що невідповідність акта перевірки формальним ознакам не нівелюють факту порушення позивачем податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2015 - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 29.09.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.