Ухвала

від 29.09.2015 по справі 826/10637/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10637/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2015 року №0014271703.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08 травня 2015 року Позивачем до Відповідача подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік.

У розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами до вказаної декларації (додаток 3 до рядка 01.04) Позивачем визначено дохід з продажу інвестиційних активів у сумі 2 576 865,30 грн та понесення витрат на їх придбання у сумі 3 499 662,50 грн, у зв'язку з цим Позивачем отримано інвестиційний збиток у сумі 922 797,20 грн.

У вересні 2014 року Відповідачем проведена позапланова документальна невиїзна перевірка правильності дотримання вимог Податкового кодексу України Позивачем за період 2013 року, в якій розглядалась податкова декларація про майновий стан і доходи Позивача за 2013 рік.

В ході перевірки Відповідачем встановлено порушення Позивача вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та йому було донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 743 356,54 грн.

Контролюючим органом за результатами перевірки 30.09.2014 року складено акт №7347/26-51-17-03/НОМЕР_1 про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки правильності дотримання вимог Податкового кодексу України гр. ОСОБА_2.

На підставі зазначеного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2014 року №0037841703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 246 311,54 грн, в тому числі основний платіж - 197 049, 23 грн та штрафні санкції - 49 262,31 грн.

06 листопада 2014 року Позивачем до Головного управління ДФС у м.Києві подано первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2014 року №0037841703.

За наслідками розгляду скарги, Головним управлінням ДФС у м.Києві прийнято рішення від 06 січня 2015 року №19/Г/26-15-10-08, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2014 року №0037841703 в частині грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 196 045,41 грн (основний платіж - 156 876,53 грн та штрафні санкції - 39 218,88 грн), а скаргу Позивача задоволено частково.

14 січня 2015 року Позивач, не погодившись з рішенням Головного управління ДФС у м.Києві №19/Г/26-15-10-08 подав повторну скаргу до ДФС України.

16 березня 2015 року ДФС України прийняла рішення, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2014 року №0037841703, з урахуванням рішення ГУ ДФС у м.Києві від 06 січня 2015 року №19/Г/26-15-10-08, а повторну скаргу Позивача залишено без задоволення.

Під час процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 21 жовтня 2014 року №0037841703 ДФС України своїм рішенням від 31 січня 2015 року №812/Г/99-99-10-01-03-14 повідомила Відповідача про необхідність проведення додаткової перевірки (а.с.117).

Відповідачем на підставі наказу від 19.02.2015 року №162-П, повідомлення від 19 лютого 2015 року №1249/Г/26-51-17-04-18 згідно п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період 2013 року Позивача.

В ході проведення перевірки, податковим органом встановлено порушення Позивачем п. 176.1 ст. 176, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, ст.36 Податкового кодексу України та донараховано Позивачу податок на доходи фізичних осіб в розмірі 40 172,70 грн.

За результатами вказаної перевірки Відповідачем складено акт від 04 березня 2015 року №1295/26-51-17-03/НОМЕР_1 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки правильності дотримання вимог Податкового кодексу України гр.ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, за період 2013 року».

Не погодившись з висновками акта перевірки №1295/26-51-17-03/НОМЕР_1 Позивач 16 березня 2015 року подав заперечення.

23 березня 2015 року Відповідач, листом №2500/Г/26-51-17-04-18 висновки акта перевірки від 04 березня 2015 року №1295/26-51-17-03/НОМЕР_1 залишив без змін, а заперечення Позивача без задоволення.

На підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26 березня 2015 року №0014271703, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фізичних осіб на загальну суму 50 215, 87 грн, в тому числі основний платіж 40 172,70 грн та штрафні (фінансові) санкції 10 043,17 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, Позивач 10 квітня 2015 року подав первинну скаргу, за результатами розгляду якої, Головне управління ДФС у м.Києві рішенням від 29 квітня 2015 року №1280/Г/26-15-10-08-16 скаргу Позивача залишив без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2015 року №0014271703 - без змін.

Згідно п. 164.1. ст.164 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно п.164.2.9 ст.164 Кодексу інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Положеннями підпунктів 170.2.2, 170.2.3, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Кодексу визначено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Згідно п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 Кодексу у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Суми доходу у вигляді дивідендів з іноземним джерелом їх виплат включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

За приписами п.п.14.1.55 п.14.1 ст.14 Кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних митним органам.

Підпунктом 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно п.п.163.1.3 п.163.1 ст.163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2013 року між Позивачем та громадянином України ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ «Томекс Дистрибюторз».

За умовами вказаного договору, Позивачем було здійснено продаж належних йому згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав у ТОВ «Томекс Дистрибюторз» від 29 грудня 2005 року 95,75% частки статутного капіталу цього товариства, з них: 64% статутного капіталу, що становить 2 339 200,00 грн, продано гр. ОСОБА_3 за ціною 1 416 402,80 грн; та 31,75% статутного капіталу, що становить 1 160 462,50 грн, за ціною 1 160 462,50 грн. - гр. Сирії ОСОБА_4.

За висновками Відповідача гр.Сирії ОСОБА_4, є нерезидентом, а тому відповідно і дохід, отриманий Позивачем, є іноземним доходом.

Так, Позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік.

У вказані декларації, Позивачем задекларовано інвестиційний збиток у сумі 922 797,20 грн, оскільки дохід з продажу інвестиційних активів у 2013 році склав 2 576 865,30 грн, а витрати на їх придбання - 3 499 662,50 грн.

Як вбачається з акта перевірки, Відповідач посилається на те, що Позивачем завищено витрати на придбання інвестиційного активу на суму 1 160 462,5 грн.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що докази, які б свідчили про таке завищення чи розрахунку донарахованого податкового зобов'язання в матеріалах справи відсутні.

Поряд з цим, Позивачем на підтвердження понесених витрат надано свідоцтво ТОВ «Томекс Дистрибюторз», згідно якого Позивач вніс в повному обсязі вклад до статутного капіталу зазначеного підприємства у розмірі 3 499 662,50 грн, а також копії прибуткових касових ордерів підприємства та банківських виписок (а.с. 46-106).

В апеляційній скарзі Відповідач вказує на те, що кошти з продажу Позивачем частки у статутному капіталі ТОВ «Томекс Дистрибюторз» на користь гр. Сирії ОСОБА_4 надійшли від нерезидента, а тому це є іноземний дохід, який необхідно оподаткувати.

З такими доводами апелянта колегія суддів не погоджується, з таких підстав.

В матеріалах справи наявні документи на підтвердження наявності у громадянина Сирії ОСОБА_4 статусу резидента України, а саме: копія нотаріально посвідченої заяви громадянина Сирії ОСОБА_4 від 10 квітня 2015 року на підтвердження постійного проживання його з серпня 1988 року на території України, копія тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2, копія посвідки на постійне проживання від 18 вересня 2014 року НОМЕР_3, копія картки платника податків громадянина Сирії ОСОБА_4 від 29 січня 2013 року №2615-13-17871, копія сторінок паспорта з підтвердженням перебуванням на території України протягом 2013 року, копія довідки з місця роботи від 03 квітня 2015 року №1, довідка з Посольства Сирійської Арабської Республіки у м.Києві від 01 квітня 2015 року №д/104.

Отже, Позивач отримав дохід від діяльності на території України з відчуження частки в статутному фонді ТОВ «Томекс Дистрибюторз», а тому відсутні будь-які підстави вважати отримані Позивачем кошти від відчуження корпоративних прав іноземним доходом.

Контролюючим органом не доведено неправомірність визначення Позивачем фінансового результату від здійснення продажу інвестиційних активів та відсутні докази, що підтверджують отримання Позивачем інвестиційного прибутку і розрахунок визначення ним інвестиційного прибутку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки об'єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, а не витрати на придбання таких корпоративних прав, то підстав для збільшення податкового зобов'язання Позивача не було.

Щодо висновків податкового органу у акті від 04 березня 2015 року №1295/26-51-17-03/НОМЕР_1 про порушення Позивачем п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно п.п. 49.18.4. п.49.18 ст.49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно п.120.1 ст.120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Позивачем податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік подана 08 травня 2014 року, тобто з порушенням встановленого строку.

Колегія суддів завертає увагу, що вказана обставина повинна була розглядатись Відповідачем, як підстава для застосування штрафних санкцій з урахуванням положень статті 120 Податкового кодексу України.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності дій суб»єкта владних повноважень при прийняті податкового повідомлення-рішення від 26 березня 2015 року №0014271703, а тому оскаржуване рішення Відповідача підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 30 вересня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.