Постанова

від 29.09.2015 по справі 804/4028/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 р.Справа №804/4028/15 ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 при секретарі судового засіданняОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_1 адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Синельниківська теплоізоляція» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

16 березня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Синельниківська теплоізоляція» звернулось до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2014 року №0010841703, №0007372202, №0007362202, №0007392202, №0007342202, №0007382202.

В обґрунтування позову зазначено, що перевірка проведена на підставі постанови слідчого, отже, були відсутні підстави для винесення податкових повідомлень-рішень до пункту 58.4 статті 58, пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України, оскільки було відсутнє судове рішення, яке б надавало право контролюючому органу винести оскаржувані податкові повідомлення-рішення (т.7 а.с. 40-42); декларації із сплати за землю подані своєчасно; донарахування сум плати за надра здійснено неправомірно, без встановлення перевіркою всіх відомостей, необхідних даних, із помилками розрахунків; нарахування сум ПДВ та податку на прибуток здійснені неправомірно, оскільки операції є реальними, що підтверджено рішеннями судів, крім того, із порушенням правил арифметики та строків давності.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що перевірка проведена правомірна, підстав для незастосування наслідків за виявленими правопорушеннями немає, всі необхідні обставини порушень податкового законодавства відображені в актах перевірки.

В судових засіданнях представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Судом неодноразово зупинялось провадження з метою витребування доказів по справі, надання можливості представника м сторін ознайомитись із матеріалами справи для надання додаткових пояснень по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 об'єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області з 14.10.2014 року по 22.10.2014 року згідно із пунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 13.10.2014 року №714 (т.2 а.с.187), постанови старшого слідчого СВ фінансових розслідувань Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.10.2014 року (т.2 а.с.192-193, проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Синельниківська Теплоізоляція» (скорочено ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 року по 31.08.2014 року (т.2 а.с.187).

Копію наказу від 13.10.2014 року за №714 та направлення видані ОСОБА_1 ОДПІ від 14.10.2014 року №000641, №000642, №000643 пред'явлено 14.10.2014 року головному бухгалтеру ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» ОСОБА_4.

За результатами перевірки складено акт №673/22-02/00290475 від 29.10.2014 року.

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція»:

1) підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 137.4, 137.10 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року у сумі 424617 грн., у тому числі за ІV квартал 2011 року у розмірі 373870 грн., за І квартал 2012 року у розмірі 50747 грн.;

2) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим платником податків занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2014 року на загальну суму 1536316 грн., в тому числі по періодах: у січні 2011 року на 40169 грн., у лютому 2011 року на суму 53290 грн., у березні 2011 року на суму 101347 грн., у квітні 2011 на суму 92247 грн., у травні 2011 року на суму 40033 грн., у червні 2011 року на суму 160897 грн., у липні 2011 року на суму 1134 грн., у вересні 2011 року на суму 2106 грн., у листопаді 2011 року на суму 4091 грн., у січні 2012 року на суму 48344 грн., у травні 2012 року на суму 2687 грн., у липні 2012 року на суму 54191 грн., у серпні 2012 року на суму 85123 грн., у вересні 2012 року на суму 70993 грн., у листопаді 2012 року на суму 49588 грн., у грудні 2012 року на суму 111426 грн., у січні 2013 року на суму 86031 грн., у лютому 2013 року на суму 109514 грн., у квітні 2013 року на суму 104621 грн., у травні 2013 року на суму 97697 грн., у червні 2013 року на суму 122123 грн., у липні 2013 року на суму 653 грн., у серпні 2013 року на суму 3879 грн., у вересні 2013 року на суму 6940 грн., у жовтні 2013 року на суму 10116 грн., у листопаді 2013 року на суму 10535 грн., у грудні 2013 року на суму 13398 грн., у березні 2014 року на суму 3062 грн., у квітні 2014 року на суму 20035 грн., у травні 2014 року на суму 9452 грн., у червні 2014 року на суму 10049 грн., у липні 2014 року на суму 7718 грн., у серпні 2014 року на суму 2827 грн.;

3) підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, оскільки станом на 31.08.2014 року не перераховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 14231,32 грн., в тому числі податку на доходи фізичних осіб за липень 2014 року у сумі 85,85 грн., за січень 2014 року у сумі 396,36 грн., за листопад 2013 року 1077,47 грн., за жовтень 2013 року 991,45 грн., за вересень 2013 року 935,93 грн., за серпень 2013 року 1282,90 грн., за липень 2013 року 969,02 грн., за червень 2013 року 1082,20 грн., за травень 2013 року 817,29 грн., за квітень 2013 року 2155,51 грн., за березень 2013 року 1979,06 грн., за лютий 2013 року 1720,72 грн., та частково за січень 2013 року 737,56 грн.;

4) підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим нараховано пені за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 683,33 грн. у періоді з вересня 2012 року по травень 2014 року;

5) статей 7, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині не нарахування та не сплати до бюджету суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (38,28%) в сумі 1849,32 грн.;

6) підпункту 263.6.1 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим підприємством занижено суму плати за користування надрами на загальну суму 28342,94 грн., в тому числі за: 2 квартал 2011 року 1638,39 грн., 3 квартал 2001 року 3591,20 грн., 4 квартал 2011 року 591,50 грн., 1 квартал 2012 року 97,65 грн., 2 квартал 2012 року 3964,35 грн., 3 квартал 2013 року 2600,50 грн., 4 квартал 2013 року 4585,35 грн., 1 квартал 2014 року 5891,58 грн., 2 квартал 2014 року 5382,43 грн.;

7) підпункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, у зв'язку із несвоєчасним поданням податкових декларацій за 2012 рік (по м. Синельникове та Раєвській сільській раді за місцем розташування земельних ділянок).

Згідно висновків акту перевірки, на підставі статей 102, 113 Податкового кодексу України ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» вільне від сплати податкових зобов'язань:

- з ПДВ: за січень - вересень 2011 року у сумі 491223 грн.;

- плати за користування надрами 2 квартал 2011 року в розмірі 1638,39 грн., 3 квартал 2001 року в розмірі 3591,20 грн.

На підставі акту перевірки №673/22-02/00290475 від 29.10.2014 року ОСОБА_1 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 12 листопада 2014 року винесені податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.100-105):

1) №0010841703, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати на суму 17789,17 грн., з них за основним платежем 14231,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3557,85 грн.;

2) №0007372202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 170 грн.;

3) №0007362202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 170 грн.;

4) №0007392202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на суму 28891,70 грн., з них за основним платежем 23113,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5778,34 грн.;

5) №0007342202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 437303,75 грн., з них за основним платежем 424617 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 12686,75 грн.;

6) №0007382202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 1306366 грн., з них за основним платежем 1045093 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 261273 грн.

Розрахунки донарахованих сум податків здійснені контролюючим органом та долучені до матеріалів справи (т.2 а.с.135-167).

Вирішуючи спір, суд зазначає, що позивачем об'єднано шість позовних вимог, що пов'язані проведенням однієї перевірки.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оскаржуваних рішень з огляду на норми пункту 58.4 статті 58, пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України, оскільки було відсутнє судове рішення, яке б надавало право контролюючому органу винести оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд зазначає про їх необґрунтованість з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами. Вказане правило не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Судом встановлено, що позапланова документальна перевірка ПАТ «Синельниківська теплоізоляція» (ЄДРПОУ 00290475) за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у тому числі із ТОВ «Днепрострой» (код ЄДРПОУ 30602474) призначена постановою старшого слідчого СВ фінансових розслідувань Західно-Донбаської ОППІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області від 10.10.2014 року (т.2 а.с.192).

Вищевказана постанова винесена на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013040040000103 від 26.01.2013 року за ознаками злочину, передбаченого часиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ТОВ «Днепрострой» (код ЄДРПОУ 30602474) при здійсненні фінансово-господарської діяльності в серні 2008 року-вересні 2010 року необґрунтовано занизили ПДВ у розмірі 1094217,20 грн. та податок на прибуток у розмірі 1108396,59 грн., тим самим ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у досудовому розслідуванні №32013040040000103 не розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадових осіб ПАТ «Синельниківська теплоізоляція» (ЄДРПОУ 00290475), відсутність таких обставин також підтверджено при початку розгляду справи у судових засіданнях представниками позивача, отже, наведені обставини як самостійна та достатня підстава для задоволення заявленого позову не підтверджені обставинами справи.

1. Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 12.11.2014 року №0010841703, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає про правомірність винесення такого рішення.

Так, перевіркою встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 року по 31.08.2014 року, по відомостях нарахування заробітної плати (форма 15), встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб з нарахованої суми заробітної плати у періоді з вересня 2012 року по травень 2014 року чим порушено пункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим передбачено нарахування пені у сумі 683,33 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 6418 (Розрахунки по ПДФО) за 2014 рік встановлено, що залишок по податку на доходи фізичних осіб на кінець перевіряємого періоду, а саме станом на 31.08.2014 року становить 12529,08 грн., за наслідками перевірки - 14231,32 грн., в тому числі заборгованість по податку на доходи фізичних осіб за липень 2014 року у сумі 85,85 грн., за січень 2014 року у сумі 396,36 грн., за листопад 2013 року 1077,47 грн., за жовтень 2013 року 991,45 грн., за вересень 2013 року 935,93 грн., за серпень 2013 року 1282,90 грн., за липень 2013 року 969,02 грн., за червень 2013 року 1082,20 грн., за травень 2013 року 817,29 грн., за квітень 2013 року 2155,51 грн., за березень 2013 року 1979,06 грн., за лютий 2013 року 1720,72 грн., та частково за січень 2013 року 737,56 грн.

Відповідно до пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом ІV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно із підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, перевіркою встановлено, що станом на 31.08.2014 року за 2013-2014 роки сума заборгованості по податку на доходи фізичних осіб становить 14231,32 грн.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що не має заперечень проти вказаного рішення, крім того, всі суми податку фактично внесені до бюджету на час розгляду справи.

Представник відповідача заявив про правомірність винесення такого рішення, підтвердження матеріалами перевірки та позивачем факту викладеного порушення.

2, 3. Контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 12.11.2014 року №0007372202 та №0007362202, якими встановлено порушення строку подання податкових декларацій з плати за землю у 2012 році, у зв'язку із чим застосовано штраф по 170 грн. за кожне порушення.

В обґрунтування вчиненого порушення контролюючий орган зазначив, що декларації з плати за землю за 2012 рік №9009900680 та №9009900793 подані із порушенням встановлених строків, а саме 05.03.2014 року.

Позивач зазначив, що товариством складені дві декларації, які засобами телекомунікаційного зв'язку направлені контролюючому органу, про що свідчать квитанції №2 від 16.02.2012 року реєстраційний номер НОМЕР_1 та від 16.02.2014 року реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідач проти наданих доказів не заперечив, причини визначення строку подання декларацій 05.03.2012 року не пояснив.

Порядок плати за землю унормований Розділом ХІІІ Податкового кодексу України.

Базовий податковий (звітний) рік для визначення плати за землю починається 1 січня і закінчується того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути 12 меншим 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленого порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність порушень строку подання вищевказаних декларацій з плати за землю за 2012 рік, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

4. Контролюючим органом 12.11.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0007392202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з плати за користування надрами на суму 28891,70 грн. (т.1 а.с.105).

Актом перевірки встановлено наступне (т.1 а.с.93,94, арк. акту 60-61):

- за період з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року ПАТ «Синельниківська теплоізоляція» задекларовано плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 68436,26 грн.;

- у перевіряємому періоді ПАТ «Синельниківська теплоізоляція» у відповідності до статті 262 Податкового кодексу України сплачує плату за користування надрами для видобування корисних копалин на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №3821 від 30.12.2005 року, виданого Державною службою геології надр України. Термін дії 12 років;

- в податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин ПАТ «Синельниківська теплоізоляція» вартість одиниці видобутої корисної копалини визначено по таким величинам:

- - за ІІ квартал 2011 року - ІІІ квартал 2012 року за розрахунковою вартістю;

- - за ІІІ квартал 2013 року - ІІ квартал 2014 року за фактичними цінами реалізації;

- в ході перевірки було встановлено, що фактична вартість одиниці видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю (згідно журналів-ордерів по бухгалтерським рахункам №201, №23, №26 та інші) більша ніж вартість, вказана в податкових розрахунках наданих підприємством до ОСОБА_1 ОДПІ та від якої обчислювалися податкові зобов'язання по платі за користування надрами;

- платником податку в порушення підпункту 263.6.1 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України невірно застосовано величину вартості видобутої корисної копалини, що призвело до заниження суми плати за користування надрами на загальну суму 28342,94 грн.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо правильності розрахунку такого платежу, суд зазначає, що відповідно до статті 262 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, плата за користування надрами це загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді, зокрема, плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.

До об'єкта оподаткування, зокрема, належать обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Порядок визначення вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 263.6 статті 263 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 263.6.1 пунктом 263.6 статті 263 Податкового кодексу України вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

- за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

- за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

У разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.

Згідно із підпунктом 263.6.5. пункту 263.6 статті 263 Податкового кодексу України у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:

а) матеріальні витрати, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, у тому числі витрати, пов'язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов'язаних із: зберіганням; транспортуванням; пакуванням; проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розділі I цього Кодексу, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);

б) витрати з оплати праці, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

в) витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

г) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилась у зв'язку із сезонними умовами провадження видобувних робіт згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі: які виникають в результаті формування фінансових резервів; на сплату процентів боргових зобов'язань платника; на плату за користування надрами для видобування корисних копалин; на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

а) сума нарахованої амортизації, що визначається згідно з розділом III цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов'язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

б) сума амортизації витрат, пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) згідно з розділом III цього Кодексу.

Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до підпункту 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 Податкового кодексу України, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

Розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:

Цр = Вмп + (Вмп + Крмпе)/ V мп, де:

Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях);

Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України;

V мп - обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства - видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.

Представники контролюючого органу в судових засіданнях зауважили, що виявлені відхилення обумовлені помилковим врахуванням витрат у розрахунковій вартості одиниці видобутої копалини.

При цьому, актом перевірки встановлені лише зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме, встановлено, що:

- за декларацією №16615 від 23.08.2011 року за звітний період 2 квартал 2011 року за даними платника податків вартість одиниці видобутої копалини 21,03 грн./т та сума податку 8262,69 грн., а за даними перевірки вартість одиниці видобутої копалини 25,20 грн./т та сума податку 9901,08 грн., виявлене відхилення на 1638,39 грн.;

- за декларацією №23719 від 26.01.2012 року за звітний період 3 квартал 2011 року за даними платника податків вартість одиниці видобутої копалини 16,5 грн./т та сума податку 11055 грн., а за даними перевірки вартість одиниці видобутої копалини 21,86 грн./т та сума податку 14646,20 грн., виявлене відхилення на 3591,20 грн.;

- за декларацією №9014348126 від 24.01.2012 року за звітний період 4 квартал 2011 року за даними платника податків вартість одиниці видобутої копалини 18,15 грн./т та сума податку 6134,7 грн., а за даними перевірки вартість одиниці видобутої копалини 19,90 грн./т та сума податку 6726,20 грн., виявлене відхилення на 591,50 грн.;

- за декларацією №9020892017 від 20.04.2012 року за звітний період 1 квартал 2012 року за даними платника податків вартість одиниці видобутої копалини 23,94 грн./т та сума податку 3339,63 грн., а за даними перевірки вартість одиниці видобутої копалини 24,64 грн./т та сума податку 3437,28 грн., виявлене відхилення на 97,65 грн.;

- за декларацією №9044187291 від 27.07.2012 року за звітний період 2 квартал 2012 року за даними платника податків вартість одиниці видобутої копалини 41,43 грн./т та сума податку 12791,51 грн., а за даними перевірки вартість одиниці видобутої копалини 54,27 грн./т та сума податку 16755,86 грн., виявлене відхилення на 3964,35 грн.;

- за декларацією №9063811970 від 17.10.2012 року за звітний період 3 квартал 2012 року за даними платника податків вартість одиниці видобутої копалини 37,27 грн./т 10211,98 грн., а за даними перевірки вартість одиниці видобутої копалини 28,52 грн./т та сума податку 7814,48 грн., виявлене відхилення на -2397,50 грн.;

- за декларацією №9065637761 від 17.10.2013 року за звітний період 3 квартал 2013 року за даними платника податків вартість одиниці видобутої копалини 21,88 грн./т та сума податку 6502,74 грн., а за даними перевірки вартість одиниці видобутої копалини 30,63 грн./т та сума податку 9103,24 грн., виявлене відхилення на 2600,50 грн.;

- за декларацією №9088467528 від 21.01.2014 року за звітний період 4 квартал 2013 року за даними платника податків вартість одиниці видобутої копалини 21,88 грн./т та сума податку 4085 грн., а за даними перевірки вартість одиниці видобутої копалини 46,44 грн./т та сума податку 8670,35 грн., виявлене відхилення на 4585,35 грн.;

- за декларацією №9021212102 від 17.01.2014 року за звітний період 1 квартал 2014 року за даними платника податків вартість одиниці видобутої копалини 21,88 грн./т та сума податку 1521,75 грн., а за даними перевірки вартість одиниці видобутої копалини 106,59 грн./т та сума податку 7413,33 грн., виявлене відхилення на 5891,58 грн.;

- за декларацією №9039363006 від 11.08.2014 року за звітний період 2 квартал 2014 року за даними платника податків вартість одиниці видобутої копалини 21,88 грн./т та сума податку 4531,26 грн., а за даними перевірки вартість одиниці видобутої копалини 47,87 грн./т та сума податку 9913,69 грн., виявлене відхилення на 5382,43 грн.

Вирішуючи спір на користь платника податків, суд зазначає, що матеріалами перевірки встановлені лише зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин, при цьому відсутні виявлені:

- данні бухгалтерського обліку, які застосовані платником податків неповно/ понадмірно;

- розрахунки за вищенаведеною формулою, які б дозволили перевірити висновки та розрахунки податкового органу;

- порівняння між сумами розрахункової вартості та фактичними цінами реалізації, з метою виявлення більшої величини, що становить вартість видобутої у відповідному податковому (звітному періоді) корисної копалина.

При цьому, платником податків подані копії документів бухгалтерського обліку та власні розрахунки наведених показників, які відповідають задекларованим (т.5 а.с.206-208).

Наданий відповідачем розрахунок виявлених порушень, складений від руки, за поясненнями відповідача на підставі узагальнених даних зібраних/наданих перевіряючому різними ревізорами під час перевірки, не може бути прийнятий як належний та допустимими й доказ, оскільки не є частиною матеріалів перевірки, не містить посилання на первинні джерела, судом відповідність таких даних обставинам справи не встановлена. Роздрукування порядку розрахунку донарахованих сум контролюючим органом не є допустимим та належним доказом, оскільки не складовою матеріалів перевірки (т.7 а.с.64).

Доводи контролюючого органу про заміну платником податків документів, що унеможливило доведення контролюючим органом власної позиції, є необґрунтованими, оскільки первинно належним чином матеріалами перевірки такі факти не задокументовані, отже, відсутні й первинні данні із якими б належало порівнювати данні платника податків, зокрема, наведені останнім у ході судового розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в цій частині.

5. Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 12.11.2014 року №0007342202, якими платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 437303,75 грн., суд виходить із наступного (т.1 а.с.104).

Нарахування податку складаються із порушень за господарськими операціями:

1) безоплатно наданих товарів ТОВ «Спот-Майстер» за результатами чого занижено податок на прибуток в розмірі 369299 грн.;

2) операцій із АНК ТОВ «Ферріт-Д», у зв'язку із чим занижено податок на прибуток на 50747 грн.;

3) операцій із ТОВ «Техпромінвестторг», у зв'язку із чим занижено податок на прибуток на 4571 грн., (т.7 а.с.53).

5.1. В ході перевірки встановлено наступне (т.1 а.с.62-64, арк. акту 29-31).:

- ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» у 2005 році мала взаємовідносини ТОВ «Спот-Майстер», а саме здійснила придбання (товарів, робіт, послуг);

- в рахунок оплати за товар ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» розрахувалося простими векселями від 30.03.2005 року №65305299631574 на суму 400000 грн., 65305299631575 на суму 400000 грн., 65305299631576 на суму 400000 грн., 65305299631577 на суму 405564,24 грн., дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 31.12.2010 року (т.7 а.с.113-117);

- за даними перевірки та згідно з АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Спот-Майстер», код ЄДРПОУ 32447948, яке знаходиться на обліку ДПI У Жовтневому районі м. Дніпропетровська припинено;

- в ході проведення перевірки головному бухгалтеру підприємства ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» ОСОБА_4 було вручено лист від 17.10.2014 року №18612/10/04-17-22-02, щодо виникнення заборгованості по рахунку №621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті» та ії погашення. ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» надано лист-відповідь від 22.10.2014 року №139 у якому повідомлено, що всі видані векселі за перевіряємий період не були пред'явлені до сплати та не погашені;

- ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» має безнадійну заборгованість по цінним паперам (векселям) у зв'язку з ліквідацією підприємства у сумі 1 605 564,24 грн.;

- статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено, що видавати переказні й прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором припиняються та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем;

- отже, у покупця-емітента простого векселя виникає зобов'язання сплатити певну суму, вказану в простому векселі, і припиняються зобов'язання за договором купівлі-продажу;

- відповідно до пункту 10 статті 137 Податкового кодексу України до валового доходу платника податку на прибуток відносяться суми безповоротної фінансової допомоги; безповоротна фінансова допомога - це сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- відповідно до пункту 3 статті 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання. Якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу;

- перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) (статті 263 Цивільного кодексу України);

- у разі якщо підприємство-кредитор ліквідовано без правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності щодо заборгованості за такими векселями зупиняється;

- термін погашення по векселям настав 31.12.2010 року;

- відповідно до статті 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання;

- згідно із підпунктом 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під терміном «безнадійна заборгованість» розуміється, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Станом на 31.12.2011 року векселі до сплати не пред'явлені;

- отже, сума заборгованості за векселем, отримувача якого ліквідовано без правонаступництва, в обліку векселедавця включається до валового доходу відповідно до пункту 10 статті 137 Податкового кодексу України, як безповоротна фінансова допомога, що виникає на момент ліквідації кредитора без правонаступництва.

Надаючи оцінку доводам сторін по наведеним правовідносинам, суд зазначає, що згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.11.2006 року відносно ТОВ «Спот-Майстер» (ЄДРПОУ 32447948) внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи за судовим рішенням, номер запису 12241170001017802.

На час припинення юридичної особи діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», який статтею 4 встановлював невиключний перелік доходів, які включається до валових доходів, і зокрема, підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 відносив до валових доходів доходи з інших джерел, у тому числі, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

На думку суду, платник податків мав збільшити валовий дохід на суму емітованих векселів в податковому періоді, в якому проведено державну реєстрацію припинення без правонаступництва держателя векселів, а саме в ІІІ кварталі 2006 року.

При цьому, суд виходить із того, що до 01.01.2011 року діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ (далі - Закон №2181-ІІІ), а з вказаної дати набрав чинності Податковий кодекс України, отже, в залежності від періоду виникнення кожного правовідношення, судом застосовуються вищевказані нормативні акти.

Відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону №2181-ІІІ за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із підпунктом 15.1.2 пункту 15.2 статті 15 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

З 01.01.2011 року Податковий кодекс України тотожно врегулював зазначені правовідносини.

Так, згідно із пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Судом встановлено, що за податковий період 2006 рік позивачем 09.02.2007 року була подана декларація з податку на прибуток підприємств за вх.№20836, та 18.12.2006 року за податковий період 11 місяців 2006 року вх.№17481, отже, відсутні підстави не застосовувати період тривалістю 1095 днів з дати наступної за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за 2006 рік - 20.02.2007 року.

Таким чином, збільшення валових доходів за податковий період ІІІ квартал 2013 року, як період закінчення строку позовної давнини за векселями, держатель яких припинений у ІІ кварталі 2006 року, є помилковим, у зв'язку із чим в цій частині позов підлягає задоволенню.

5.2. Надаючи оцінку донарахуванню податку на прибуток по операціям із АНК ТОВ «Ферріт-Д», у зв'язку із чим занижено податок на 50747 грн., суд вбачає правомірним нарахування сум податку на прибуток підприємств в розмірі 50747 грн. та 12686,75 грн. штрафу з огляду на висновки, здійснені нижче у постанові при наданні оцінки таким операціям відносно ПДВ.

5.3. Щодо операцій із ТОВ «Техпромінвестторг», у зв'язку із чим занижено податок на прибуток на 4571 грн., суд зазначає, що є правомірним нарахування сум основного зобов'язання із такого виду податку, з огляду на висновки, здійснені нижче у постанові при наданні оцінки таким операціям відносно ПДВ. Штраф в такому випадку не нараховано (т.7 а.с.53).

6. Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 12.11.2014 року №0007382202, якими платнику податків збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 1306366 грн., суд виходить із наступного (т.1 а.с.103).

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.08.2014 року встановлено їх заниження всього на суму 1481208 грн., у тому числі за операціями:

1) щодо реалізації цегли керамічної та товарів за ціною нижче собівартості, чим занижено ПДВ на 1446186 грн.

2) із АНК ТОВ «Ферріт-Д», у зв'язку із чим занижено ПДВ на 48330 грн.;

3) із ТОВ «Техпромінвестторг», у зв'язку із чим занижено ПДВ на 4091 грн.;

4) із ТОВ «Сігма-Захист», встановлено завищення податкового кредиту на 2687 грн. у зв'язку із розбіжностями ПК та додатком 5;

Оскаржуваним рішенням донараховано 1045093 грн., із врахуванням строків давності.

6.1. Щодо операцій за якими виявлено заниження ПДВ у зв'язку із реалізацією товарів за цінами, нижче собівартості, суд виходить із того, що перевіркою за період з 01.01.2011 року по 31.08.2014 року встановлено, що в порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України підприємством занижено податкові зобов'язання всього у сумі 1446186 грн., в т.ч. у січні 2011 року на суму 40169 грн., у лютому 2011 року на суму 53290 грн., у березні 2011 року на суму 101347 грн., у квітні 2011 року на суму 63697 грн., у травні 2011 року на суму 36799 грн., у червні 2011 року на суму 160897 грн., у січні 2012 року на суму 14 грн., у липні 2012 року на суму 54191 грн., у серпні 2012 року на суму 85123 грн., у вересні 2012 року на суму 70993 грн., у листопаді 2012 року на суму 49588 грн., у грудні 2012 року на суму 111426 грн., у січні 2013 року на суму 86031 грн., у лютому 2013 року на суму 109514 грн., у квітні 2013 року на суму 104621 грн., у травні 2013 року на суму 97697 грн., у червні 2013 року на суму 122123 грн., у липні 2013 року на суму 653 грн., у серпні 2013 року на суму 3879 грн., у вересні 2013 року на суму 6940 грн., у жовтні 2013 року на суму 10116 грн., у листопаді 2013 року на суму 10535 грн., у грудні 2013 року на суму 13398 грн., у березні 2014 року на суму 3062 грн., у квітні 2014 року на суму 20035 грн., у травні 2014 року на суму 9452 грн., у червні 2014 року на суму 10049 грн., у липні 2014 року на суму 7718 грн., у серпні 2014 року на суму 2827 грн.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Перевіркою встановлено наявність операцій з реалізації продукції за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції власного виробництва (цегла керамічна), товарів і, як наслідок, отримання збитків на загальну суму 7230929,97 грн., зокрема: у 1 кварталі 2011 року 974032,51 грн.; у 2 кварталі 2011 року 1306962,99 грн.; у 1 кварталі 2012 року 70,57 грн.; у 3 кварталі 2012 року 1051536,18 грн.; у 4 кварталі 2012 року 805070,78 грн.; у 1 кварталі 2013 року 977722,50 грн.; у 2 кварталі 2013 року 1622209,64 грн.; у 3 кварталі 2013 року 57360,03 грн.; у 4 кварталі 2013 року 170249,41 грн.; у 1 кварталі 2014 року 15312,26 грн.; у 2 кварталі 2014 року 197680,51 грн.; у 3 кварталі 2014 року 52722,59 грн.

Контролюючим органом не здійснено нарахування сум податку на прибуток щодо таких операцій.

ОСОБА_1 ОДПІ від 17.10.2014 року №18769/10/04-17/22-02 від ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» запитано пояснення та їх документальне підтвердження щодо формування собівартості реалізованої продукції (цегли керамічної, глини). Відповідь не надана.

Згідно акту перевірки, реалізація цегли керамічної та товарів наведено вибірково на підставі первинних документів (видаткових накладних), зазначених у додатку №13 до акта перевірки (т.7 а.с.54-56).

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості (по місячно) було встановлено акумулювання доходів від реалізації продукції (рах.701) та рахункам формування собівартості реалізованої продукції (рах.901), чим встановлено різницю по рахунках в розмірі «- 4880161,57 грн.» (т.1 а.с.75).

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості (по місячно) було встановлено акумулювання дохід від реалізації товарів (рах.702) та рахункам формування собівартості товарів (рах.902), чим встановлено різницю по рахунках в розмірі «- 2464102,69 грн.» (т.1 а.с.75-76).

Вирішуючи спір в цій частині на користь платника податків, суд виходить із того, що відповідно до статей 185, 186, 188 Податкового кодексу України, на час виникнення спірних правовідносин:

- об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається, зокрема, дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів;

- база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Проте, контролюючим органом спірне донарахування ПДВ здійснено шляхом розрахунку сум податку за ставкою 20% із вищевказаної різниці по рахунках 701/901 та 702/902 (4880161,57 грн. + 2464102,69 грн.), що дорівнює нарахованій сумі податку в розмірі 1446186 грн.

Порушення виявлене шляхом вибіркового, що не заперечується сторонами, співставлення даних податкових накладних та даних бухгалтерського обліку, що зазначено в додатку 13 до акту перевірки.

В такому випадку донарахування ПДВ здійснено не за конкретними операціями, де наявні відомості про податкову накладну, продавця та покупця, найменування товару та його кількість, без порівняння із договірною ціною, без порівняння із сплаченими сумами ПДВ від таких операцій і без зменшення нарахування на сплачені суми податку, а за різницею показників по рахунках 701/901 та 702/902, що не відповідає принципам адміністрування ПДВ.

6.2. В ході проведення перевірки встановлено укладання нікчемних правочинів між ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» та ПП «Панір» (колишня назва ТОВ «Ферріт-Д») (код ЄДРПОУ 36441206), в результаті чого підприємство декларувало взаємовідносини з ризиковим підприємством постачальником та сформувало податковий кредит від платника ПП «Панір» за січень 2012 року на суму ПДВ 60000 грн.

Актом перевірки встановлене наступне:

- ПП «Панір» (колишня назва ТОВ «Ферріт-Д») знаходиться на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ ГУ Мiндоходiв, стан платника 28 триває процедура припинення, декларацію з податку на прибуток за 2012-2013 рік підприємство не надавало, додаток АМ до декларації з податку на прибуток не подавало, що свідчить про відсутність основних фондів на ПП «Панір» (колишня назва ТОВ «Ферріт-Д»);

- ПП «Панір» (колишня назва ТОВ «Ферріт-Д») податкову звітність з податку на додану вартість за 2013 рік з податку на додану вартість не надавало;

- на адресу ОСОБА_1 ОДПІ від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надійшов акт перевірки підприємства ТОВ «Ферріт-Д», код за ЄДРПОУ 36441206, акт №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку, яким встановлено нікчемність правочинів між ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» та ПП «Панір» (колишня назва ТОВ «Ферріт-Д»);

- згідно наданих до перевірки документів встановлено, що між підприємствами ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» (покупець) та ПП «Панір» (колишня назва ТОВ «Ферріт-Д», подавець) укладено договір від 04.01.2012 року №04/01-12, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця в 2012 році вугілля ДОМ;

- продавцем виписано наступні паперові носії за начебто придбані товари, а саме видаткові накладні №№216-221, за якими поставлено по 29 т вугілля ДОМ, на суму по 58000 грн., у тому числі ПДА 9666 грн., та видаткову накладну №22 на 6 т вугілля ДОМ на суму 12000 грн., у тому числі ПДВ 2000 грн.; та податкові накладні №166-172 на постачання вказаного товару (т.1 а.с. 41);

- ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» є «вигодонабувачем» отриманого вугілля ДОМ від ТОВ «Ферріт-Д» у січні 2012 року на суму 289 982,52 грн., що підтверджено журналом-ордером по рахунку 23 «Виробництво» (використано для виробництва цегли керамічної в кількості 145 т;

- в ході проведення перевірки було встановлено транзитну операцію на залишок вугілля ДОМ придбаного у ТОВ «Ферріт-Д» на суму 70017,49 грн. (з ПДВ) в кількості 35 т, який реалізовано на ТОВ «Синтиз» у вересні 2012 року;

- суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними було включено до податкового кредиту за січень 2012 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до декларації з ПДВ за січень 2012 року;

- згідно баз даних АІС «Податковий блок» та податкової звітності наданої підприємством у ТОВ «Ферріт-Д» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином здійснення транспортних послуг з перевезення вантажу в адресу ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» є не можливими;

- розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі;

- в ході перевірки ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» (код ЄДРПОУ 00290475), підприємством не надано книгу довіреностей, невідомо які безпосередньо особи приймали участь в операціях з придбання товару, хто безпосередньо приймав товар по кількості та якості, де відбувався перехід на право власності на товар, а також не надано сертифікатів якості (відповідності) на придбане вугілля ДОМ, у зв'язку з чим неможливо встановити походження придбаного товару, встановити хто є виробником (імпортером) товару;

- у ході проведення перевірки встановлено відсутність наступних документів сертифікатів відповідності; сертифікатів якості; специфікацій щодо посвідчення якості;

- будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством;

- для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції;

- також, на адресу ОСОБА_1 ОДПІ від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надійшов акт перевірки підприємства ТОВ «Ферріт-Д» (код за ЄДРПОУ 36441206) №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку, яким встановлено нікчемність правочинів з ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція», яким встановлено:

- - «в ході проведення перевірки на адресу ОСОБА_1 МДПІ від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надійшов акт перевірки підприємства ТОВ «Ферріт-Д», код за ЄДРПОУ 36441206, акт №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку, яким встановлено:

- - нікчемність правочинів з ТОВ «Любимівський кар'єр» згідно акту №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року встановлено (пряма мова), що ТОВ «Ферріт-Д» знаходиться на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, перевірку проведено без присутності директора ТОВ «Ферріт-Д» або уповноважених ним осіб, тому як підприємство за юридичною адресою не знаходиться, на телефонні дзвінки не відповідає;

- - відсутність за юридичною адресою ТОВ «Ферріт-Д», в свою чергу, обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності;

- - ТОВ «Ферріт-Д» за період 2011-2012 рік сформовано ПК від підприємств ТОВ «Будівництво та комплектації» код ЄДРПОУ 36274510, ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243, ТОВ «Пасифік» код ЄДРПОУ 316884481, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904, ПВП «Форест» код ЄДРПОУ 25158848 якими надано податкову звітність шляхом маніпулювання, а саме. У зазначеними СГД взагалі відсутній ПК згідно наданих розрахунків коригування задекларувавши податкові зобов'язання здійснюють повернення передплат неіснуючим контрагентам;

- таким чином можливо зробити висновок, що ТОВ «Будівництво та комплектації» код ЄДРПОУ 36274510, ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243, ТОВ «ПАСІФІК» код ЄДРПОУ 316884481, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904, ПВП «Форест» код ЄДРПОУ 25158848 взагалі не придбавало товар у 2011-2012 роках, в свою чергу й не могло здійснювати реалізацію товару, робіт, послуг в адресу ТОВ «Ферріт-Д»;

- - ТОВ «Ферріт-Д» надано розрахунок коригування за №9080682483 від 20.12.12 згідно якого зменшено ПК на суму 29730132,00 грн. сформований за рахунок ПН виписаних ТОВ «Будівництво та комплектації» код ЄДРПОУ 36274510, ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243, ТОВ «ПАСІФІК» код ЄДРПОУ 316884481, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904 шляхом маніпуляції на суму ПК 25 560 967,74 грн. (ПК сформовано по неіснуючим підприємствам) та формуванням податкового кредиту за рахунок ТОВ «Матадор». ТОВ «Матадор» формує ПК за рахунок ТОВ «Оксілайф» (код за ЄДРПОУ 35850573), що в свою чергу здійснює маніпулювання податковою звітністю (повернення передплат неіснуючим підприємствам);

- згідно викладених в акті перевірки від 21.12.2012 року №7210/224/36441206 висновків встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» та ТОВ «Ферріт-Д»;

- ТОВ «Ферріт-Д» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру;

- встановлено, що товару не було взагалі, так як у основних постачальників ТОВ «Ферріт-Д», згідно вищезазначеного акту від 21.01.2014 року №64/22-01/36441206 складеного фахівцями ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у м. Дніпропетровська, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, виробничі потужності, машини й устаткування, інструменти, пристосування та інвентар, наявність автомобільного чи іншого транспорту для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- до перевірки не надано підтверджуючі документи щодо начебто отриманого від ТОВ «Ферріт-Д» вугілля ДОМ. Таким чином, не має можливості встановити реальність фактів придбання та оприбуткування вугілля ДОМ від ТОВ «Ферріт-Д». Факт здійснення правочинів між ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» та ТОВ «Ферріт-Д» підтвердити не можливо. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників;

- ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» на порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Ферріт-Д» на загальну суму 48330 грн. за січень 2012 року.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» придбаний товар (вугілля ДОМ) у ТОВ «Ферріт-Д» частково реалізувало на ТОВ «Синтиз» у вересні 2012 року, а саме, залишок вугілля ДОМ на суму 70017,49 грн., у тому числі 11669,57 грн. ПДВ, в кількості 35 т реалізовано на ТОВ «Синтиз» у вересні 2012 року згідно видаткової накладної №Сто-001457 від 30.09.2012 року, податкової накладної №68 від 30.09.2012 року (т.1 а.с.50). Вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту (заниження податкових зобов'язань з прибутку та ПДВ). З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно акту перевірки, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників ТОВ «Ферріт-Д» та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям, отже ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» завищено податковий кредит всього на суму 11700 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Ферріт-Д» за січень 2012 року та завищено податкові зобов'язання на суму 11700 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Синтиз» за вересень 2012 року на суму 11700 грн.

Надаючи оцінку спору в цій частині, суд зазначає, що постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року по справі №804/1263/13 за адміністративним позовом ТОВ «Ферріт-Д» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії, із урахуванням постанови суду апеляційної інстанції від 8 травня 2013 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за період з грудня 2011 по жовтень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7210/224/36441206 від 21.12.2012 року:

- зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позову суд виходить із того, що невизнання реальними операцій було обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб'єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов'язано із діями таких суб'єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.

Саме для недопущення і вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів витрати господарської діяльності формуються шляхом маніпулювання податковою звітністю та первинними документами, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат (валових витрат) та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи із практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна, які (докази) в вищерозглянутих операціях відсутні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності здійснення позивачем податкового обліку спірних операцій, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів, послуг, робіт. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2012 року між ТОВ «Ферріт-Д» та позивачем укладено договір купівля-продажу 04/01-12, за умовами якого постачається вугілля ДОМ (т.1 а.с.111).

Згідно ДСТУ 3472-96 «Вугілля буре, кам`яне та антрацит. Класифікація», затвердженого наказом №567 від 31.12.1996 року марка вугілля довгополум'яне маркується літерою ОСОБА_5 цьому, марка вугілля ДОМ або ДОН у державних стандартах відсутня.

Складені видаткові та податкові накладні на суму 360000 грн., у тому числі ПДВ 59999,96 грн. (т.1. а.с.112, 117-123, 126-132):

- від 20.01.2011 року №216 та №166 на постачання 29 т вугілля ДОМ на суму 58000 грн., у тому числі ПДВ 9666,66 грн.;

- від 23.01.2011 року №217 та №167 на постачання 29 т вугілля ДОМ на суму 58000 грн., у тому числі ПДВ 9666,66 грн.;

- від 23.01.2011 року №218 та №168 на постачання 29 т вугілля ДОМ на суму 58000 грн., у тому числі ПДВ 9666,66 грн.;

- від 24.01.2011 року №219 та №169 на постачання 29 т вугілля ДОМ на суму 58000 грн., у тому числі ПДВ 9666,66 грн.;

- від 24.01.2011 року №220 та №170 на постачання 29 т вугілля ДОМ на суму 58000 грн., у тому числі ПДВ 9666,66 грн.;

- від 25.01.2011 року №221 та №171 на постачання 29 т вугілля ДОМ на суму 58000 грн., у тому числі ПДВ 9666,66 грн.;

- від 25.01.2011 року №222 та №172 на постачання 6 т вугілля ДОМ на суму 12000 грн., у тому числі ПДВ 3000 грн.

Платіжні доручення підтверджують внесення оплати за вугілля, банк отримувача ПАТ «КБ «Аксіома» (т.1 а.с.124-125).

Суд зазначає, що накладні містять лише печатки та підписи осіб, з боку сторони, яка відвантажила та отримала товар, при цьому відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції - відсутнє прізвище, ім'я, по-батькові; відсутнє місце складання документів, характер складення видаткових та податкових накладних за різний період свідчить про їх одночасне складення (т.1 а.с.117-123).

Позивачем надані копії подорожніх листів вантажного автомобіля за якими (т.7 а.с.128-133):

- транспортом позивача ОСОБА_6 АЕ8662ЕО, водій ОСОБА_7 та КРАз ЕА3176АК, водій ОСОБА_8, переданими в розпорядження ТОВ «Ферріт-Д», здійснено перевезення вугілля ДОМ по 29 т. (ПЛ №836 - 32 т), кількості їздок за вантажем - по 3; відстань 310 км:

- 20.01.2012 року подорожній лист №829, 23.01.2012 року подорожній лист №832, 23.01.2012 року подорожній лист №833, 24.01.2012 року подорожній лист №834, 24.01.2012 року подорожній лист №835, 25.01.2012 року подорожній лист №836;

Суд критично ставиться до вказаних документів з наступних підстав:

- транспорті документи були відсутні під час перевірки;

- подорожні листи складені позивачем, будь яких відміток посадових осіб поставника не проставлено;

- підписи в графах «здав водій», «прийняв механік» на різних подорожніх листах від імені водіїв ОСОБА_7, ОСОБА_8, механіка (ПЛ №833) є тотожними;

- характер складення подорожніх листів, почерк, данні подорожніх листів свідчать про їх одночасне складення. .

Позивачем надана копія карки №736 складського обліку матеріалів щодо вугілля ДОН, в якій відображено отримання від ТОВ «Ферріт-Д» та витрати в адресу ТОВ «Синтиз» вказаного товару. Суд критично ставиться до вказаного документу як доказу реальності спірних операцій, оскільки відсутня така марка вугілля за ГОСТами ДОМ та ДОН, внутрішній документ позивача складений без участі контрагентів не може служити самостійним та достатнім доказом спірних операцій (т.7 а.с.118).

Щодо проведення транзитної операції на залишок вугілля ДОМ придбаного у ТОВ «Ферріт-Д» у січні 2011 року (згідно подорожніх листів перевезеного у 2012 році) на суму 70017,49 грн. (з ПДВ) в кількості 35 т, який реалізовано на ТОВ «Синтиз» у вересні 2012 року, суд зазначає, що надані позивачем документи містять найменування товару «вугілля ДОН», коли як йдеться про постачання залишків «вугілля ДОМ», при цьому наданій договір №11-01/10-ДП від 11.01.2010 року, специфікація №10 від 01.09.2010 року на постачання вугілля ДОН в кількості 100 т, видаткова накладна СТО-000996 від 30.09.2012 року на постачання вугілля ДОН в кількості 35 т., не можуть бути прийняти судом як належні та достатні докази поставки вугілля, придбаного у ТОВ «Ферріт-Д», із вищезазначених підстав неприйняття як доказ карки №736 складського обліку матеріалів.

Представник позивача в судовому засідання пояснював, що вугілля закупалось у ТОВ «Феррит-Д» для виробництва цегли. Згідно ГОСТ 28991-91 «Угли бурые, каменные и антрациты для производства кирпича. Общие технические условия» (http://standartgost.ru/g/ГОСТ_28991-91) мовою оригінала «для производства кирпича предназначены неиспользуемые для коксования угли марок по ГОСТ 25543, окисленные каменные угли и антрациты 1-й группы по ГОСТ 10020, а также технологическая смесь марок с размерами кусков по ГОСТ 19242». Вказані документи також не передбачають таку марку вугілля як ДОМ або ДОН.

Документи щодо руху сировини та матеріалів для виробництва, надані позивачем на підтвердження використання вугілля в його в господарський діяльності, не свідчать про первинне походження/отримання використаного вугілля від заявленого поставника, та мають лише родові ознаки.

З огляду на викладене, суд вбачає правомірним нарахування сум податку на додану вартість за основним зобов'язанням в розмірі 48330 грн. та 12082,50 грн. за наслідками перевірки вищевказаних операцій.

Щодо доводу позивача відносно більшого розміру ПДВ від операцій з ТОВ «Ферріт-Д» та менше нарахування сум основного зобов'язання оскаржуваним рішенням, суд зазначає, що в такому випадку права позивача не порушені.

6.3. Перевіркою встановлено, що позивач мав правовідносини із ТОВ «Техпромінвестторг», за результатами якої встановлено занижено ПДВ на 4091 грн., зокрема, встановлено, що (т.1 а.с.53-55, арк. акту перевірки 21):

- ТОВ «Техпромінвестторг» знаходиться на обліку в ДПI у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, стан платника 8 - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за місцезнаходженням, вид діяльності - посередництво в торгiвлi товарами широкого асортименту. ТОВ «Техпромінвестторг» декларацію з податку на прибуток за 2012-2013 роки не надавало, додаток АМ до декларації з податку на прибуток не надавало, що свідчить про відсутність основних фондів на ТОВ «Техпромінвестторг»;

- ТОВ «Техпромінвестторг» податкову звітність з податку на додану вартість за період 2012-2013 не надавало;

- на адресу ОСОБА_1 ОДПІ від ДПI у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшов акт №237/22-022/37275536 від 26.04.2012 року про результати перевірки ТОВ «Техпромінвестторг» (код ЄДРПОУ 37275536) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку, яким встановлено нікчемність правочинів, нереальність здійснення господарських операцій між ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» та ТОВ «Техпромінвестторг».

Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що між підприємствами ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» та ТОВ «Техпромінвестторг» було укладено договір від 01.12.2010 року за №ТХ-01/1211 на поставку товару із загальною сумою договору 1000000 грн., без визначення номенклатури, найменування та ціни товару.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Техпромінвестторг» виписало ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» видаткові на податкові накладні (т.2 а.с.16-22, т.2 а.с.133-139):

- на поставку піддонів під цеглу:

- - від 03.11.2011 року №03/11 та №37 в кількості 150 шт. вартістю 2700 грн., в тому числі ПДВ 450 грн.;

- - від 04.11.2011 року №04/11 та №47 в кількості 300 шт. вартістю 5400 грн., в тому числі ПДВ 900 грн.;

- - від 09.11.2011 року №09/11 та №77 в кількості 300 шт. вартістю 5400 грн., в тому числі ПДВ 900 грн.;

- - від 10.11.2011 року №10/11 та №92 в кількості 170 шт. вартістю 3060 грн., в тому числі ПДВ 510 грн.;

- - від 15.11.2011 року №15/11 та №117 в кількості 150 шт. вартістю 2700 грн., в тому числі ПДВ 450 грн.;

- - від 17.11.2011 року №Т-171101 та №134 в кількості 95 шт. вартістю 1700 грн., в тому числі ПДВ 285 грн.;

- - від 16.11.2011 року № 16/11 (т.2 а.с.21) та №126 в кількості 160 шт. вартістю 28800 грн., в тому числі ПДВ 480 грн.;

- від 11.11.2011 року №99 на поставку «шестерня ком» 1 шт. на суму 660 грн., у тому числі ПДВ 110 грн., «підшипник ком» 1 шт. на суму 36 грн., у тому числі ПДВ 6 грн.

Позивачем надані копії приймальних актів на постачання у січні 2011 року дощок та цвяхів (т.1 а.с.174-177), проте такі документи не є належними доказами по справі щодо постачання піддонів.

Позивачем надані копії:

- приймального акту №60 від 04.02.2011 року щодо прийняття 150 піддонів на суму 1995 грн. без ПДВ (без заповнення розділу хто відпустив товар, проставлений штамп товариства та підпис без ПІБ) та накладної №04/02 від 04.02.2011 року на поставку 150 піддонів на суму 1995 грн. без ПДВ, 399 грн. ПДВ (наявна печатка поставника, підпису та відомостей про особу, що відпустила товар не зазначено, проставлений підпис в графі «одержав» без зазначення посади та ПІБ), та інших повністю тотожно складених документів за період квітень - жовтень (т.1 а.с.178-250, т.2 а.с. 1-15);

- приймальних актів та накладних поставку піддонів від 03.11.2011 року №03/11 в кількості 150 шт. вартістю 2700 грн., в тому числі ПДВ 450 грн.; , від 04.11.2011 року №04/11 в кількості 300 шт. вартістю 5400 грн., в тому числі ПДВ 900 грн.; від 09.11.2011 року №09/11 в кількості 300 шт. вартістю 5400 грн., в тому числі ПДВ 900 грн.; від 10.11.2011 року №10/11 в кількості 170 шт. вартістю 3060 грн., в тому числі ПДВ 510 грн.; від 15.11.2011 року №15/11 в кількості 150 шт. вартістю 2700 грн., в тому числі ПДВ 450 грн.; від 16.11.2011 року № 16/11 в кількості 160 шт. вартістю 28800 грн., в тому числі ПДВ 480 грн.; від 17.11.2011 року №Т-171101 в кількості 95 шт. вартістю 1700 грн., в тому числі ПДВ 285 грн., які містять вищевказані порушення заповнення, а саме відсутні відомості щодо посад та ПІБ осіб, відповідальних за операції, з боку поставника в приймальних актах відсутні будь-які відомості, в накладних проставлені лише печатки, в деяких ще й підпис без зазначення відомостей про особу (т.2 а.с.16-22);

- копія податкової накладної від 11.11.2011 року №99 не надана.

Позивачем надані копії подорожніх листів вантажного автомобіля за якими (т.7 а.с. 121-127):

- транспортом позивача ГАЗ 33021 АЕ8661ЕО водій ОСОБА_9, переданими в розпорядження ТОВ «Техпромінвестторг», здійснено перевезення піддонів:

- 03.11.2011 року подорожній лист №752, 04.11.2011 року подорожній лист №753, 09.11.2011 року подорожній лист №754, 10.11.2011 року подорожній лист №755, 15.11.2011 року подорожній лист №756, 16.11.2011 року подорожній лист №757;

Суд критично ставиться до вказаних документів з наступних підстав:

- транспорті документи були відсутні під час перевірки;

- подорожні листи складені позивачем, будь яких відміток посадових осіб поставника не проставлено;

- характер складення подорожніх листів, почерк, данні подорожніх листів, свідчать про їх одночасне складення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність висновку контролюючого органу про відсутність підстав для відображення спірних операцій в податковому обліку, що є підставою для відмови у задоволенні позову у частині нарахування сум ПДВ за основним зобов'язанням в розмірі 4091 грн. та 1022,75 грн. штрафу, оскільки з огляду на вимоги статті 9, пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

6.4. Перевіркою правовідносин із ТОВ «Сігма-Захист» встановлено завищення податкового кредиту на 2687 грн. у зв'язку із розбіжностями податкового кредиту та додатком 5 до декларації.

Так, за результатами перевірки встановлено, що підприємством ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» було завищено податковий кредит по ТОВ « за травень 2012 року, внаслідок не вірного відображеного періоду виписки податкової накладної, а саме:

- податкова накладна від 30.04.2012 року №2, номенклатура товару - послуги охорони надані в квітні 2012 року на загальну суму 16120,00 грн., в тому числі ПДВ 2686,67 грн., а включено до реєстру податкових накладних та Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрiзi контрагентів (Д5) декларації з ПДВ за травень 2012 року;

- також підтверджено Інтегрованою автоматизованою інформаційною системою «Податковий блок», тобто податкові зобов'язання постачальників менші ніж податковий кредит ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція», а саме за травень 2012 року ТОВ «Сігма-Захист» не декларувала спірну суму ПДВ;

- таким чином, на порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ПАТ «Синельниківська Теплоізоляція» занижено податок на додану вартість за травень 2012 року у розмірі 2687 грн.

Згідно абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Вирішуючи спір в цій частині суд зазначає, що контролюючий орган порушує у формі незастосування абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в редакцій на час дії спірних правовідносин, оскільки право на включення до податкового кредиту сум ПДВ за належно оформленими податковими накладними могло бути реалізовано платником податків як шляхом виправлення помилки із наданням уточнюючої декларації за період квітень 2012 року протягом 1095 днів, так і шляхом включення сум ПДВ протягом наступних 365 днів з дати складання податкової накладної. Останній варіант реалізований платником податків в спірному випадку, що не може слугувати підставою для нарахування спірних сум.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, вважає правомірним їх задоволення в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2014 року:

- №0007372202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 170 грн.;

- №0007362202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 170 грн.;

- №0007392202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на суму 28891,70 грн., з них за основним платежем 23113,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5778,34 грн.;

- №0007342202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в частині 369299 грн. (437303,75 грн. - 50747 грн. - 12686,75 грн. - 4571 грн.), з них за основним зобов'язанням 369299 грн. (424617 грн. - 50747 грн. - 4571 грн.), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 0 грн. (12686,75 грн. - 12686,75 грн.);

- №0007382202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в частині 1240839,75 грн. (1306366 грн. - 48330 грн. - 12082,50 грн. - 4091 грн. - 1022,75 грн.), з них за основним зобов'язанням 992672 грн. (1045093 грн. - 48330 грн. - 4091 грн.), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 248167,75 грн. (261273 грн. - 12082,50 грн. - 1022,75 грн.).

При цьому є правомірним винесення податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2014 року:

- №0010841703, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати на суму 17789,17 грн., з них за основним платежем 14231,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3557,85 грн.;

- №0007342202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 68004,75 грн. (50747 грн. + 4571 грн. + 12686,75 грн.), з них за основним платежем 55318 грн. (50747 грн. + 4571 грн.), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 12686,75 грн.;

- №0007382202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 65526,25 грн. (48330 грн. + 12082,50 грн. + 4091 грн. + 1022,75 грн.), з них за основним платежем 52421 (48330 грн. + 4091 грн.), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13105,25 грн. (12082,50 грн. + 1022,75 грн.).

Отже в викладеній вище частині позовних вимог суд відмовляє.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд у відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджує на користь позивача судовий збір у розмірі 75,52 грн. згідно частини задоволених позовних вимог з огляду на наступне.

Так, виходячи зі змісту позовних вимог ціна позову дорівнює 1790690,62 грн., позов задоволений на суму 1639370,45 грн., тобто на 91,55%, відмовлено у задоволенні позову на суму 151320,17 грн., тобто на 8,45%.

За подання даного адміністративного позову належить сплатити судовий збір у розмірі 4872 грн., позивачем сплачено 10% розміру ставки судового збору в сумі 487,20 грн. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позову.

З урахуванням часткового задоволення позову з позивача належить стягнути суму судового збору у розмірі 411,68 грн. (8,45% від 4872 грн.).

Враховуючи сплату в сумі 487,20 грн. суд присуджує на користь підприємства 75,52 грн. (487,20 грн. - 411,68 грн.).

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Синельниківська теплоізоляція» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати винесені 12 листопада 2014 року ОСОБА_1 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення:

- №0007372202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 170 грн.;

- №0007362202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 170 грн.;

- №0007392202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на суму 28891,70 грн., з них за основним платежем 23113,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5778,34 грн.;

- №0007342202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в частині 369299 грн., з них за основним зобов'язанням 369299 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 0 грн.;

- №0007382202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в частині 1240839,75 грн., з них за основним зобов'язанням 992672 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 248167,75 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Синельниківська теплоізоляція» за рахунок Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 75,52 грн. (сімдесят п'ять грн. 52 коп.) згідно частини задоволених позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 29 вересня 2015 року.

Суддя ОСОБА_2