Постанова

від 26.03.2012 по справі 2а-735/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2012 р. Справа № 2a-735/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: ПП "Експрес Майстер"

про стягнення податкового боргу в сумі 3108,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (надалі також - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ПП "Експрес Майстер" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3143,33 грн. В судовому засіданні представником позивача подано письмову заяву про уточнення позовних вимог, шляхом зменшення суми позовних вимог, згідно з якими сума стягнення становить 3108,63 грн.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що за відповідачем, на момент подання позовної заяви до суду, облікується податковий борг з податку на прибуток в сумі 62,63 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов’язання самостійно визначеного в поданій ним податковій декларації, а також з податку на додану вартість в загальній сумі 3046,00 грн., який складається з узгодженої суми податкового зобов’язання згідно з податковою декларацією, поданою відповідачем в сумі 666,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності по податку на додану вартість в сумі 2380,00 грн. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг в сумі 3108,63 грн.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, додатково зазначив, що в суму первісних позовних вимог позивачем помилково включено розмір нарахованої пені, яка буде остаточно розрахована на момент повного погашення відповідачем суми податкового боргу. Просив уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату час та місце судового розгляду адміністративної справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення (а. с. 17). Заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходило. Правом подання заперечення проти позову відповідач не скористався.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.10.2011 року, ПП «Експрес Майстер»зареєстроване Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 02.03.2009 року (а. с. 6-7) та згідно із ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

Згідно з Довідкою про борг за платежами, що контролюються органами державної податкової служби і обліковуються в картках особових рахунків по ПП «Експрес Майстер»(ідн. код 36321785) від 29.09.2011 року №383 у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток в сумі 62,63 грн. та податку на додану вартість в сумі 3046,00 грн., в тому числі за основним платежем 666,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 2380,00 грн. (а. с. 14).

Щодо податкової заборгованості з податку на прибуток в сумі 62,63 грн., судом встановлено наступне.

Згідно із декларацією з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 18.04.2011 року (а. с. 11), відповідачем самостійно визначено податковий борг з податку на прибуток підприємств в сумі 64,00 грн.

В пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) зазначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що вищевказана податкова декларація подана вчасно, відповідно до норм Податкового кодексу України, але сума, яка самостійно визначена відповідачем в розмірі 64 грн. так і не сплачена. Оскільки в попередньому періоді відповідачем здійснена переплата, сума до сплати з цього податку становить 62,63 грн.

Враховуючи, що податкова декларація відповідачем подана 18.04.2011 року та, на момент звернення до суду, задекларована відповідачем сума податкового зобов'язання самостійно не сплачена, суд приходить до висновку, що податковий борг з податку на прибуток в розмірі 62,63 грн., підлягає стягненню в судовому порядку.

Щодо податку на додану вартість судом встановлено наступне.

19.04.2011 року відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року (а.с.10)., та самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет в розмірі 666,00 грн.

На момент розгляду даної справи, самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 666,00 грн. відповідачем не сплачено.

Позивачем, на підставі декларації винесено податкову вимогу №1408 від 04.05.2011 року, яку надіслано відповідачу, та відповідно до копії поштового відправлення не вручене з незалежних від контролюючого органу причин.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України не погашено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 666,00 грн., а тому дана сума підлягає стягненню.

Судом встановлено, що у зв’язку із неподанням відповідачем податкової звітності щодо податку на додану вартість, позивачем проведено камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість. Результати перевірки зафіксовані в актах про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень-травень 2011 року №4880/15-2/36321785 від 21.06.2011 року (а. с. 20) та за червень-липень 2011 року №7048/15-2/36321785 від 06.09.2011 року (а. с. 22).

Дані камеральної перевірки, зазначені в Акті №4880/15-2/36321785 від 21.06.2011 року (а. с. 20) свідчать про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість за квітень та травень 2011 року.

На підставі вищенаведеного Акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000991502 від 21.06.2011 року (а. с. 8), яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на 340 грн.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Отже неподання даної звітності спричинило нарахування щодо відповідача штрафних фінансових санкцій за квітень та травень в сумі 340 грн.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

На підставі Акту №7048/15-2/36321785 від 06.09.2011 року (а. с. 22), позивачем встановлено неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість за червень та липень 2011 року.

На підставі вищенаведеного Акту винесено податкове повідомлення-рішення №0002991502 від 06.09.2011 року (а. с. 9), яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 2040 грн., яке отримане відповідачем та не погашено у встановлений законом строк.

Згідно із абзацом 3 пункту 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже податковим органом правомірно нараховано штрафні (фінансові) санкції за червень та липень по 1020 грн., що в сумі становлять 2040 грн.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що відповідачем не розпочато процедуру апеляційного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а у встановлений законом строк, застосовані суми штафів добровільно не сплачені, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції, визначені в податкових повідомленнях рішеннях №0000991502 від 21.06.2011 року (а. с. 8) та №0002991502 від 06.09.2011 року (а. с. 9) підлягають до стягнення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем, в порушення норм Податкового кодексу України, не сплачено: 62,63 грн. податку на прибуток за 1 квартал 2011 року; 666,00 грн., податку на додану вартість за квітень 2011 року; 340 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за неподання податкової звітності по даному виду податку за квітень, травень 2011 року; 2040 грн., штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за неподання (повторне) податкової звітності по даному виду податку за червень, липень 2011 року.

Дана заборгованість підтверджується випискою з облікової картки відповідача станом на 31.12.2011 р., (а. с. 23-28), та довідкою про борг від 29.09.2011 року №383 (а.с.14).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 3108,63 грн., вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "Експрес Майстер" (ідн. код 36321785) та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Експрес Майстер" (ідн. код 36321785) в доход бюджету податковий борг в сумі 3108 (Три тисячі сто вісім гривень) 63 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 30.03.2012 року.