Рішення

від 29.09.2015 по справі 903/991/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 вересня 2015 р. Справа № 903/991/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«ОДЕСНАФТОПРОДУКТВ» , м.Одеса

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВОЛИНЬАРХПРОЕКТВ» , м.Луцьк

про стягнення 99 398,00грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники :

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність №01/431 від 30.07.2015р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство В«ОДЕСНАФТОПРОДУКТВ» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВОЛИНЬАРХПРОЕКТВ» про стягнення 99 398,00грн.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір №242/142/13 від 20.09.2013р. на розробку проектної документації, виписку з ЄДРПОУ Публічного акціонерного товариства В«ОДЕСНАФТОПРОДУКТВ» , довідку АА №896263 з ЄДРПОУ Публічного акціонерного товариства В«ОДЕСНАФТОПРОДУКТВ» , претензію №01/209 від 07.04.2015р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву за вх. №01-54/9781/15 від 29.09.2015р., якою долучив до матеріалів справи наступні документи:

- письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ПАТ В«ОДЕСНАФТОПРОДУКТВ» ;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ТзОВ В«ВОЛИНЬАРХПРОЕКТВ» ;

- платіжне доручення №8412 від 24.09.2013р.;

- оригінал претензії №01/209 від 07.04.2015р. та докази направлення останньої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВОЛИНЬАРХПРОЕКТВ» .

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув, через канцелярію суду подав наступні документи:

- клопотання за вх. №01-54/9681/15 від 28.09.2015р., в якому зазначив, що претензії ПАТ «ОДЕСНАФТОПРОДУКТ» від 07.04.2015р. №01/209 товариство не отримувало. Після того, як товариство звернулось на поштове відділення з метою з'ясування обставин про те, чи надходила дана претензія та чи вручалась - там повідомили, що перевірити факт надходження на поштове відділення рекомендованої кореспонденції та наступне її вручення або невручення не є можливим в зв'язку з відсутністю квитанції про відправку рекомендованого листа на якій зазначається штрих-код та номер поштового відправлення. При ознайомленні представником ТзОВ «ВОЛИНЬАРХПРОЕКТ» з матеріалами судової справи було виявлено, що до позовної заяви разом з копією претензії копія квитанції про відправку претензії не долучалась. За відсутності поштової квитанції про відправку претензії встановити чи направлялась претензія на адресу відповідача та чи вручалась неможливо, а тому просить витребувати у позивача оригінал поштової квитанції про відправку претензії.

- клопотання про відкладення розгляду справи за вх. №01-54/9682/15 від 28.09.2015р. у зв'язку з перебуванням повноважного та компетентного представника ТзОВ В«ВОЛИНЬАРХПРОЕКТВ» ОСОБА_3 у відрядженні з 28жовтня 2015р. по 30жовтня 2015р., що підтвердив наказом №35 від 25.09.2015р.

Водночас, відповідач витребувані письмові пояснення по суті пред'явленого позову та документи в їх обґрунтування не надав.

Клопотання про витребування доказів про направлення на адресу відповідача претензії судом відхилено, як необґрунтоване.

При цьому суд виходив із такого.

Подаючи позов до суду позивач долучив до матеріалів копію поштового відправлення претензії на адресу відповідача, а саме: копію претензії та копію поштового вкладення із штемпелем Укрпошти про його відправку на адресу відповідача: 43000, м.Луцьк, вул. Даргомижського,7.

Оригінал претензії, поштового конверту та опису поштового вкладення позивач долучив до матеріалів справи у судовому засіданні.

Водночас, суд з'ясував про те, що надіслання на адресу відповідача претензії, а отже досудове врегулювання спору не є обов'язком для позивача, оскільки не випливає ні зі змісту норм ГПК України, ні з умов договору.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника також до задоволення не підлягає.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вищий господарський суд у п. 3.9.2 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зауважив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, представник відповідача скористався процесуальним правом ознайомився з матеріалами справи, що підтверджує його підпис на клопотанні за вх. №01-54/9038/15 від 11.09.2015р. (а.с.21), однак не надав суду документів та пояснень по суті заявленого позову, наявність заборгованості не підтвердив та й не спростував, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

20 вересня 2013року між ПАТ «Одеснафтопродукт» (Замовник) та ТОВ «Волиньархпроект» (Виконавець) було укладено договір №242/142/13 на розробку проектної документації (а.с.10-12).

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручив, а виконавець взяв на себе розроблення проектної документації встановлення стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на АЗС, які розташовані за адресами:

- АЗС Одеська обл., м. Южний;

- АЗС Одеська обл., м. Березівка.

За умовами п. 2.3. договору загальна вартість робіт складає 99 398 грн. в т. ч. ПДВ.

Згідно п. 1.3. договору термін виконання всієї роботи починається з вересня 2013 року та закінчується у жовтні 2013 року. При завершені робіт, виконавець подає замовнику комплект проектної та іншої документації та акт здачі-приймання проектної документації (п. 3.1. Договору).

На виконання умов договору, позивач 24.09.2013р. перерахував відповідачу 100 % вартості робіт, а саме 99398 грн. в т. ч. ПДВ, що підтвердив платіжним дорученням № 8412 (а.с.9).

Однак, відповідач умов договору не виконав, отримані кошти не повернув, зобов'язання за договором №242/142/13 від 20.09.2013р. на розробку проектної документації не виконав.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору №242/142/13 від 20.09.2013р. на розробку проектної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов язується прийняти та оплатити викопану роботу.

За приписами ч. 1, 2, ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Відповідно до п. п. 1, 6, 7, ст. 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

10.04.2015р. ПАТ «Одеснафтопродукт» направило на адресу ТОВ «Волиньархпроект» претензію №01/209 від 07.04.2015р. про повернення фактично сплачених коштів в сумі 99 398,00грн.

Відповідач відповіді на претензію не дав, отримані кошти не повернув, зобов'язання за договором №242/142/13 від 20.09.2013р. на розробку проектної документації не виконав.

Згідно положень ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Таким чином, права ПАТ «Одеснафтопродукт» порушені в зв'язку із відмовою відповідача повернути сплачені кошти за договором, які повинні буди повернуті в зв'язку із невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

Як уже зазначалось вище, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, з матеріалами справи ознайомлений, однак документи, які б спростували наявність боргу перед позивачем не подав та правом оспорити, заперечити заявлений позов не скористався.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача отриманої попередньої оплати за договором №242/142/13 від 20.09.2013р. на розробку проектної документації підлягають задоволенню в сумі 99 398,00грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 987,96грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 837, 849, 857 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВОЛИНЬАРХПРОЕКТВ» (43000, м.Луцьк, вул. Даргомижського,7, код ЄДРПОУ 34827302) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОДЕСНАФТОПРОДУКТВ» (65039, м.Одеса, приморський р-н, провулок 2-й артилерійський, буд.6, код ЄДРПОУ 03482749) 99 398,00грн. заборгованості та 1 987,96 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству В«ОДЕСНАФТОПРОДУКТВ» (65039, м.Одеса, приморський р-н, провулок 2-й артилерійський, буд.6, код ЄДРПОУ 03482749) судовий збір в розмірі 825,04грн. згідно №13729 від 04.08.2015р. із державного бюджету.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

30.09.2015р.

Суддя В. М. Дем`як